Свобода в системе ценностей современного человека

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Дослідження  ціннісного аспекту свободи  у  сучасної  молоді

 

1. Методи  дослідження ціннісного  аспекту свободи.

 

     Базу дослідження склала вибірка  студентів Луганського національного  університету імені Тараса Шевченка психолого-педагогічного факультету спеціальності „Психологія та соціальна педагогіка”, „Практична психологія”, „Початкове навчання”. Кількість досліджуваних  -  60 чоловік. Дослідження проводилося анонімно. Для визначення вікової динаміки місця свободи у системі життєвих  цінностей  сучасної  молоді всі досліджувані були поділені на 2 групи: перша група – віком 17-19 років, друга – 21-25 років.

 

  Для перевірки   гіпотези дослідження нами були  використані такі методи і методики:

             1. Методика „Ціннісні орієнтації” Рокіча (список термінальних  цінностей) – для визначення місця свободи в ієрархії життєвих  цінностей. 

             Як  було  зазначено  вище, Рокіч  розрізняє два класи цінностей: термінальні та інструментальні. Термінальні цінності він визначає як переконання в тому, що якась кінцева мета індивідуального існування з особистої і суспільної точок зору заслуговує того, щоб до неї прагнути; інструментальні цінності - як переконання в тому, що певний образ дій (наприклад, чесність, раціоналізм) з особистої і суспільної точок зору є переважним в будь-яких ситуаціях.

             Інструкція до проведеної нами  методики виглядає таким чином:  „Розташуйте даний список цінностей  у ієрархічній послідовності від найбільш  значимих  до найменш  значимих  для Вас” (список цінностей див.Додаток 4).

             2. Анкета, що складається з 5 питань, на які потрібно було коротко відповісти (див.Додаток 3):

• Як Ви  вважаєте,  що таке свобода? (Ваші уявлення про  свободу)
• Вважаєте  Ви  себе  вільною людиною? Чому?
• Хотіли б Ви бути вільним?
• Що  змінилося б в Вашому житті,  якщо б Ви стали вільною людиною?
• Що потрібно  людині, щоб бути вільним? Як досягти  свободи?

   Анкета були  складена нами. У ній присутні як „закриті”,  так і „відкриті” питання, що передбачають викладення   власних думок відносно нашої теми. Відповіді досліджуваних обробляються у відсотках.

   3. Опитувальник функціональних его-станів (Трансактний аналіз Е.Берна), спрямований на визначення переважаючого его-стану у людини, який, на наш погляд, має  вплив на розуміння та рівень особистої  свободи (див. Додаток 1).

            Інструкція виглядає таким чином:  оцініть кожне з приведених нижче переконань,  наскільки воно  Вам підходить: 0 балів – невірно  для мене, 1 бал – деколи вірно, 2 бали – в основному вірно, 3 бала – майже завжди правильно.

            Методика визначає 5 функціональних  его-станів особи:  Контролюючий Родитель,  Турботливий Родитель, Дорослий, Природна Дитина та Адаптивна Дитина.

            4. Методика „Книга життя”.

            Дана методика відноситься до  наративного підходу,  і в контексті  нашої  теми проходить апробацію. 

            Інструкція до методики  виглядає  так: „Уявіть  собі, що Ви  зібралися написати книгу про  своє  життя. Зрозуміло,  що це потребує  часу,  осмислення,  вмінь. Але зараз  до Вас прохання: назвіть основні розділи вашої  книги,  стільки,  скільки  ви  вважаєте за потрібне. Обов’язково назвіть  ті,  що відповідають  теперішньому періоду Вашого  життя та майбутньому, якого  Ви чекаєте. Якщо це  Вам необхідно,  дайте назву своїй „Книзі життя”

            Поміркуйте над таким питанням: „Якщо б зараз Вас попросили б розповісти  про зміст одного  з розділів,  який саме розділ Вашої  „Книги життя” Ви б  обрали для розповіді? Чому саме цей?”

           Коротко розкажіть про основні події цього розділу”.

          При аналізі «Книги життя» ми фіксували такі показники, як: 1) локус контролю при описі життєвих подій або переживань (внутрішній, якщо події описувались як такі, які ініціювались самим досліджуваним, або залежали від нього; зовнішній,  якщо опис подій відбувався з пасивної або залежної позиції); 2) використання семантичних одиниць (слів, словосполучень, речень), пов’язаних з темою свободи, волевиявлення особистості, пошуку себе, самовизначення тощо (фіксувалась частота появи у розповідях таких семантичних одиниць); 3) орієнтація на майбутнє, теперішнє або минуле в залежності від описаного розділу у «книзі життя».

   Таким чином, у дослідженні феномена свободи, її ціннісного аспекту  у  сучасної  молоді нами був використаний  спектр різноманітних методик,  аналіз  яких дає великий пласт  інформації відносно розуміння свободи сучасними молодими людьми, їх відношення до свободи як такої.  У наступних  розділах ми  представимо висновки про  результати нашого дослідження.

 

       

2. Місце свободи в ієрархії цінностей сучасної молоді

 

            Перш за все,  в процесі дослідження ми  виявили уявлення про  свободу у досліджуваних обох  груп.

             Результати проведеного нами  анкетного опитування розміщені  у таблицях 1 та 2.

Таблиця 1

Уявлення про  свободу  у 1-й групі (17-19 років)

№	Свобода – це…	Кількість людей	%
1.	Незалежність  в думках  і  вчинках...	11	37%
2.	Самостійність...	8	27%
3.	Відсутність  залежності від  когось,  чогось...	17	56,6%
4.	Свобода передбачає  вибір...	3	10%
5.	Свобода як „попустительство”  («робити,  що хочу»)	3	10%
6.	Свобода пов’язана зі самотністю...	2	7%
7.	Розкриття себе в діях...	2	7%
8.	Не має відповіді  на питання...	1	4%

 

 

Таблиця 2

Уявлення про  свободу  у 2-й групі (21-25 років)

№	Свобода – це…	Кількість людей	%
1.	Незалежність  від  когось,  чогось...	9	45%
2.	Реалізація своїх  можливостей,  здібностей  в діях...	5	25%
3.	Свобода як „вседозволеність”  («робити,  що хочу»)	3	15%
4.	Свобода пов’язана зі свідомістю та відповідальність за вчинки...	2	10%
5.	Незалежність  в думках  і  вчинках...	2	10%
6.	Немає відповіді на питання...	2	10%
7.	Гармонія з  оточуючим світом...	2	10%
8.	Свобода робити вибір...	1	5%
9.	Свобода = самотність	1	5%

 

Як видно з таблиці 1, у досліджуваних першої групи  переважають  уявлення про  свободу  як «незалежність поглядів, думок  і вчинків»,  а також як  «відсутність контролю і залежності з  боку батьків».

Серед  відповідей опитуваних другої групи на першому місці  також знаходяться уявлення про  свободу як про відсутність контролю та меж, залежності від когось, від  обставин, однак, значний відсоток опитаних сприймає свободу вже не як прагнення уникнути залежності,  а як можливість вільно  самовиражатися, як реалізацію своїх можливостей і здібностей. Така свобода,  на думку Фромма, є  позитивною  свободою -  „свободою  для”. Тобто в цьому випадку свобода вже не сприймається як прагнення втекти від рамок, що сковують. Свобода виступає як активна, діяльна сила, спрямована на саморозвиток.  Вона приймає  більш  глибинне значення для людини.

 Таким чином, для опитуваних першої  групи свобода означає  відсутність кордонів,  що  обмежують, таких, як залежність  від  когось (батьки) або  чогось (обставин). А також  можливість бути вільним у своїх думках  і  вчинках. Таку свободу Фромм називає „свободою  від”, свобода як втеча від  того,  що обмежує твої можливості, потреби, бажання,  прагнення.

 Цікаво, що  невеликий відсоток опитуваних в обох групах пов’язують свободу зі  самотністю, на що  не раз у своїй роботі „Втеча від  свободи” вказує Е.Фромм.

 Також  свобода  розуміється як вибір, тобто  наявність  цього  вибору  у людини. Хоча сам вибір,  з   одного  боку, вже передбачає обмеження варіантів прийняття рішення. Можливо, це відчуття того,  що ти самостійно „робиш крок”, тобто той чи  інший вибір свідомо і вільно, та несеш  відповідальність.

 Відповідальність  також  займає деякий відсоток  відповідей у розумінні свободи. Відповідальність  є невід’ємним елементом істинної свободи, оскільки „уседозволеність” та абсолютна свобода породжує хаос.  

 Цікавими також  є  отримані нами  результати  опитування відносно суб’єктивної  оцінки досліджуваними себе як таких, що мають або не мають свободу.

 На питання анкети  „Чи вважаєте Ви себе вільним?”  27% опитуваних першої  групи відповіли  позитивно  та 43% - негативно. При  цьому 30% опитуваних вважають  себе вільними  частково.

 

 

 

 

 

Рис.1

Розподіл відповідей опитуваних першої  групи (17-19 років) на питання „Чи вважаєте  Ви себе вільною  людиною?”

 

 

 

 

 

 

 

Рис.2

Відповіді опитуваних другої групи (21-25 років)  на питання „Чи  вважаєте  Ви себе вільною  людиною?”

 

 На малюнках 1 і  2 ми бачимо, що  великий відсоток опитуваних в обох групах не вважають  себе вільними,  але у другій групі (Рис.2) більший відсоток (33%) опитуваних відповідають на дане питання анкети позитивно. Можна припустити,  що цей факт пов’язаний  з  тим,  що частина опитуваних другої  групи вже має власні матеріальні доходи.

  Згідно  наших даних,  і опитувані 1-ї,  і 2-ї групи  в більшості на питання „Хотіли  б Ви бути вільним?” відповідають  позитивно (Рис. 3 та 4). Однак серед   опитуваних другої  групи більший  відсоток,  ніж  серед  опитуваних  першої  групи,  відповідають на дане питання заперечно.  Характерно  також,  що  однаковий відсоток – 13% опитуваних – недостатньо визначилися у розумінні значення свободи як цінності  для себе,  оскільки,  на наш погляд, свобода не може бути „частковою” – вона або є,  або її не має. Крім  того – 10% опитуваних нами відмовилися відповідати на дане питання. Ми  розглядаємо  їх  відмову як не визначеність для себе змісту і значення свободи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3 та 4

Відповіді на питання  „Хотіли б Ви бути вільним?”

 

 

         Відповіді на питання „Що б  змінилося в вашому житті, якщо  б Ви стали вільною  людиною?”   представлені у таблицях 3 та 4.

         Таблиця 3

Варіанти відповідей на питання   1-ї групи (17-19 років)

№	Варіанти відповідей	Кількість людей	%
1.	Нічого б  не змінилося	9	30%
2.	Свобода додала б  мені впевненості	7	23,3%
3.	Не має  відповіді  на питання	6	20%
4.	Змінилися б  уявлення про  світ	4	13,3%

 

           Опитувані першої вікової групи  (17-19 років) відповідаючи  на дане  питання анкети вважають,  що нічого б  їх  житті не змінилося. З  таким варіантом згодні 30% опитуваних. Наряду з  цим,  23,3 % вважають,  що свобода додає їм впевненості у собі,  своїх  силах. Крім того, 20% опитуваних даної  групи відмовилися відповідати на це питання.