Психологічні особливості емпатії молодших школярів із затримкою психічного розвитку

Добре організована позакласна робота допомагає закріпити та вдосконалити досягнуте на уроці. У процесі  позакласної роботи реалізується принцип  народної педагогіки – принцип творчого ставлення до навчання, тобто вибір  дитиною діяльності згідно зі своїми задатками, нахилами, здібностями. Оскільки у центрі навчально-виховного процесу  стоїть особистість, тому вся позакласна робота повинна нести у собі глибокий виховний потенціал. Вона має бути спрямована на формування високоморальних якостей  особистості, усвідомлення дитиною  свого місця та значущості свого  «Я» у суспільстві.

Існує широкий спектр форм позакласної роботи, що сприяє реалізації поставлених завдань (навчальної, виховної, розвиваючи): змагання, вікторина; бесіда; свято на конкретну тему; КВК; «Що? Де? Коли?»; інсценізація та драматизація; ранки, які пов’язані з народними  звичаями та обрядовістю.

Висновки до першого  розділу

Проведений аналіз наукової та психолого-педагогічної літератури засвідчив, проблема особливостей формування емпатії у дітей молодшого  шкільного віку із ЗПР є досить актуальною та недостатньо вивченою.

Здійснений аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми емпатії показав, що у вітчизняній психології зроблено досить ґрунтовний історичний огляд  зарубіжних досліджень емпатії Т.П.Гавриловою [9]. У продовж останніх років він  був доповнений оглядом досліджень емпатії в рамках особистісно  центрованого підходу, в контексті  дослідження соціально-психологічної  емпатії та визначення основних положень у вивченні цього явища. Після  класичної роботи Т.П.Гаврилової з’явилася  низка нових досліджень емпатійних явищ не тільки в зарубіжній, але  й у вітчизняній психології. Журавльова Л.П. спробувала доповнити згадані  погляди, систематизувала різні  підходи до розв’язання проблеми емпатії і намітила деякі перспективи  їх подальшого дослідження 

Емпатія вважається важливим чинником морального розвитку особистості. Вона розглядається як ефективний засіб  розкриття і засвоєння внутрішнього єства моральних відносин, естетичних норм, що культивуються. Емпатія сприяє розвитку гуманних відносин, альтруїстичного  стилю поведінки. Емпатійне співчуття, співпереживання виступає мотивом-посередником у діяльності допомоги. Емпатійність розглядається як один із засобів  обмеження людиною своєї агресивності. І, нарешті, емпатія – необхідна  умова розвитку особистості, її емоційної  зрілості, міжособистісного взаєморозуміння [10].

Емпатія позитивна якість особистості, яка починає формуватись  від народження і продовжується  в процесі соціалізації. Отож першими  вихователями стають батьки, саме вони закладають фундамент моральності, емпатійності і т.п. Після вступу дитини із ЗПР до школи, до цього процесу приєднуються вчителі. Але для того, щоб створити правильні, сприятливі умови формування емпатії вихованців із ЗПР, слід знати той рівень, який вже існує, і на основі отриманих знань шукати нові форми та методи позитивного впливу на кожного виховання з метою виховання в нього людяності, здатності до співчуття, допомоги і т.п.

РОЗДІЛ 2

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА  РОБОТА З ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЕМПАТІЇ  У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО  ВІКУ

2.1. Дослідження  рівня емпатії у молодших школярів  із затримкою психічного розвитку

Дослідження проводилося  на базі Луганського  навчально-реабілітаційного  центра  № 135. В дослідженні брало  участь 12 досліджуваних віком 7-9 років. Дослідження проводилося у два  етапи. Досліджуваних, які навчаються у 1-А та 1-Б класах було поділено на дві групи: 1-А – експериментальна, 1-Б – контрольна. На першому етапі  досліджуваним обох груп була запропонована  методика «Мій портрет у променях сонця». Метою даної методики було: дослідити самооцінку дітей молодшого  шкільного віку із затримкою психічного розвитку. Досліджуваним обох груп (експериментальної та контрольної) було роздано по одному аркушу паперу, на якому в центрі було зображено  сонце з десятьма променями. В  середині сонця досліджуваним було запропоновано написати своє ім’я та прізвище, а на кожному промені  – якості, що притаманні досліджуваному (хороші і нехороші). Також було наголошено на тому що слід відповідати щиро і  що, якщо, на погляд досліджуваного, у  сонечка не вистачає променів –  їх можна домалювати і підписати.

У виконаному завданні слід було проаналізувати:

• Кількість якостей, які написав досліджуваний.

Передбачалося зображення десяти якостей, оскільки у сонечка було 10 промінчиків, якщо досліджувані писали менше якостей ніж на промінчиках  – це було свідченням недостатнього  знання про себе, якщо ж більше (досліджуваний  домальовував промінці, щоб написати більше якостей) – свідченням того, що досліджуваний зміг повніше оцінити  себе.

• Кількість з них, позитивних і негативних якостей.

Чим більше добро чинностей  дитина згадала про себе, тим вища її самооцінка, чим менше – тим  нижча.

Результати проведеної методики в експериментальній групі:

• 40 % досліджуваних написали лиши по дві позитивні доброчинності;
• 40 % досліджуваних написали по чотири позитивні доброчинності;
• 8 % досліджуваних – по 6 позитивних якостей;
• 12 % досліджуваних – по 8 позитивних якості.

Аналіз проведеного анкетування  показало, що у більшості досліджуваних  експериментальної групи дуже низький  і низький рівень самооцінки, невеликий  відсоток 8 % - середній рівень самооцінки, і лише 12 % високий.

Результати проведеної методики в контрольній групі:

• 40 % досліджуваних написали лиши по дві позитивні доброчинності;
• 40 % досліджуваних написали по чотири позитивні доброчинності;
• 4 % досліджуваних – по 6 позитивних якостей;
• 16 % досліджуваних – по 8 позитивних якості.

Аналіз проведеного анкетування  показало, що у більшості досліджуваних  експериментальної групи дуже низький  і низький рівень самооцінки, невеликий  відсоток 4 % - середній рівень самооцінки, і лише 16 % високий.

Ми порівняли тримані  дані обох групах (ЕГ і КГ), і виявили  що результати приблизно однакові.

Наступним кроком було проведення тесту «Незакінчені речення» з метою  визначення рівня емпатії учнів  молодшого шкільного віку, а також  з метою визначення рівня розуміння  та усвідомлення таких важливих понять, як «справедливість», «співчуття», «чесність». Досліджуваним обох груп (експериментальній  і контрольній) було запропоновано  доповнити незакінчені речення  на бланку так, щоб вони, по можливості, точно виражали їхні справжні почуття. Це було запропоновано зробити з  кожним реченням, і якомога швидше, правдивіше. Якщо у досліджуваних  виникали проблеми з відповіддю, вони могли пропустити це речення, і повернутись  до нього пізніше. Також досліджуваним  було наголошено на тому, що неправильних відповідей не буває.

Результати проведеної методики в експериментальній групі:

• 20 % досліджуваних набрали від 46 до 48 балів;
• 32 % - від 26 до 38 балів;
• 48 % - від 5 до 18 балів.

Аналіз отриманих результатів  проведеної методики в ЕГ показав, що у більшості досліджуваних (а  це 48 %) дуже низький рівень емпатії, що свідчить про те, що емпатійні  тенденції особистості слабо  розвинені, або не розвинені взагалі. Значна частина досліджуваних (32 %) мають  середній рівень сформованості емпатії. Є також досліджувані, що мають  високий рівень емпатійності – 20 %.

Результати проведеної методики в контрольній групі:

• 20 % досліджуваних набрали від 46 до 48 балів;
• 28 % - від 26 до 38 балів;
• 52 % - від 5 до 18 балів.

Аналіз отриманих результатів  проведеної методики в КГ показав, що у більшості досліджуваних (а  це 52 %) дуже низький рівень емпатії, що свідчить про те, що емпатійні  тенденції особистості слабо  розвинені, або не розвинені взагалі. Значна частина досліджуваних (28 %) мають  середній рівень сформованості емпатії. Є також досліджувані, що мають  високий рівень емпатійності – 20 %.

Після проведення методики «Незакінчених речень» серед  досліджуваних ЕГ і КГ можна говорити про загалом середній і низький  рівень розвитку емпатії. Звичайно, ми не забуваємо про невеликий, але  все ж існуючий відсоток осіб, з  високим рівнем емпатії. Порівняли результати рівня сформованості емпатії в обох групах (ЕГ і КГ), було встановлено, що результати приблизно однакові.

Далі серед досліджуваних  ЕГ і КГ було проведено дослідження  емоційного відгукування за допомогою  методики емоційного відгукування молодших школярів із ЗПР. Метою цього дослідження  було визначення рівня емпатичних тенденцій. Запропонований тест – опитувальник був нами дещо модифікований і  орієнтований саме на дітей молодшого  шкільного віку. Кожному досліджуваному обох груп було видано тест-опитувальник, що містив 33 твердження, які відображали  ті чи інші ситуації, що могли б викликати  співчуття, співпереживання під  час спілкування та взаємодії  з людьми, з продуктами їх діяльності, з живою і неживою природою. Крім цього, кожен отримав бланк  відповідей з нумерацією відповідних  опитувальних тверджень і два  варіанти можливих відповідей: «Так»  і «Ні». Бланки не підписувались, ставився тільки шифр.

Результати проведеної методики в експериментальній групі:

• 20 % досліджуваних набрали від 24 до 33 балів;
• 36 % - від 18 до 21 балів;
• 44 % - від 8 до 10 балів.

Аналіз отриманих результатів  проведеної методики в ЕГ показав, що у більшості досліджуваних (а  це 44 %) низький рівень емпатичних тенденцій, що свідчить про те, що емпатичні  тенденції особистості слабо  розвинені, або відсутні. Значна частина  досліджуваних (36 %) мають середній рівень сформованості емфатичних тенденцій. Є також досліджувані, що мають  високий рівень емпатичності – 20 %.

Результати проведеної методики в контрольній групі:

• 20 % досліджуваних набрали від 24 до 33 балів;
• 32 % - від 18 до 21 балів;
• 48 % - від 8 до 10 балів.

Аналіз отриманих результатів  проведеної методики в КГ показав, що у більшості досліджуваних (а  це 48%) низький рівень емпатичних тенденцій, що свідчить про те, що емпатичні  тенденції особистості слабо  розвинені, або відсутні. Значна частина  досліджуваних (32%) мають середній рівень сформованості емпатичності. Є також  досліджувані, що мають високий рівень емпатичності – 20%.

Порівняння отриманих  результатів проведеної методики в  ЕГ і КГ показав, що у більшості  досліджуваних дуже низький рівень сформованості емпатичних тенденцій. Слід зазначити, що все ж є досліджувані з середнім та високим рівнем сформованості  емпатичних тенденцій. Порівнявши результати було встановлено, що вони приблизно  однакові.

Наступним кроком було проведення методики «Дослідження рівня емпатійних тенденцій (за власною модифікацією методики І.Юсупова)». Досліджуваним  було запропоновано 36 тверджень, яким необхідно було дати відповідям такі числа: якщо вони відповіли «не знаю» - 0, «ні, ніколи» - 1, «іноді» - 2, «часто» - 3, «майже завжди» - 4 і відповіді «так, завжди» - 5. давати відповіді необхідно було до всіх пунктів.

Результати проведеної методики в експериментальній групі:

• 24 % досліджуваних набрали від 17 до 32 балів;
• 20 % - від 5 до 8 балів;
• 40 % - від 39 до 48 балів;
• 12 % - від 65 до 69 балів;
• 4 % - від 85 до 89 балів.

Аналіз отриманих результатів  проведеної методики в ЕГ показав, що у значної частини досліджуваних (24 %) низький рівень емпатичних тенденцій, та (20 %) дуже низький, що свідчить низький  рівень розвитку емпатійних тенденцій, є також значний відсоток (40 %) досліджуваних, що мають середній рівень розвитку емпатійних тенденцій, що в  принципі є нормальним, є також  частина досліджуваних (12 %), у яких емпатійні тенденції високо розинені, а незначний (4 %) мають дуже високий  рівень сформованості емпатійних тенденцій.

Результати проведеної методики в контрольній групі:

• 20 % досліджуваних набрали від 17 до 32 балів;
• 24 % - від 5 до 8 балів;
• 44 % - від 39 до 48 балів;
• 8 % - від 65 до 69 балів;
• 4 % - від 85 до 89 балів.

Аналіз отриманих результатів  проведеної методики в КГ показав, що у значної частини досліджуваних (20 %) низький рівень емпатичних тенденцій, та (24 %) дуже низький, що свідчить низький  рівень розвитку емпатійних тенденцій, є також значний відсоток (44 %) досліджуваних, що мають середній рівень розвитку емпатійних тенденцій, що в  принципі є нормальним, є також  частина досліджуваних (8 %), у яких емпатійні тенденції високо розвинені  і частина досліджуваних (4 %) мають  дуже високий рівень сформованості  емпатійних тенденцій.