Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Мая 2013 в 18:17, курсовая работа
Актуальність дослідження дідактогенних неврозів у молодших школярів на початку шкільного навчання визначається необхідністю ранньої діагностики та попередження невротичних розладів у дітей. Поширеність «шкільних стресів» в останні роки тільки посилилася. Основними особливостями систематичного шкільного навчання є наступні. По-перше, зі вступом до школи дитина починає здійснювати суспільно значущу і суспільно оцінювану діяльність - навчальну діяльність. По-друге, особливістю систематичного шкільного навчання є те, що воно вимагає обов'язкового виконання ряду для всіх однакових правил, яким підпорядковано все поведінку учня під час його перебування в школі.
Вступ………………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Теоретичні основи вивчення дідактогенних неврозів у молодших школярів…………………………………………………………………………………8
Психологічні особливості молодшого шкільного віку……………………..8
Визначення поняття «невроз» та «дідактогенія»……………………………10
Чинники виникнення дідактогенних неврозів……………………………….13
Вплив дідактогенних неврозів на адаптацію дитини до школи……………14
Шляхи та методи попередження та подолання дідактогенних неврозів….18
Висновок до 1 розділу……………………………………………………………..19
Розділ 2. Методи и методики дослідження дідактогенних неврозів у молодшому шкільному віці………………………………………………………………………….20
2.1. Загальна характеристика методів дослідження дідактогенних неврозів молодших школярів……………………………………………………………………20
2.2. Методики діагностики дідактогенних неврозів у молодшому шкільному віці……………………………………………………………………………………….23
2.2.1 Малюнковий апперцептивний тест………………………………….………23
2.2.2 Тест Розенцвейга (дитячий варіант)………………………………………...24
2.2.3 Методика вимірювання рівня тривожності Тейлора………………………24
2.2.4 Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філіпса……………..25
2.2.5 Тест на дослідження тривожності. (Опитувальник Спілбергера)……….26
2.3. Коректувальні вправи для подолання ознак дідактогенії у молодших школярів у навчальному процесі……………………………………………………..27
Висновок до 2 розділу……………………………………………………………..30
Розділ 3. Експериментальне дослідження дідактогенних неврозів у молодших школярів……………………………………………………………………………..….31
3.1. Організація експериментальної роботи………………………………………..31
3.2. Емпіричне дослідження………………………………………………..………32
3.2.1 Констатуючий експеримент………………………………………………….34
3.2.2 Формуючий експеримент……………………………………………………..42
3.2.3 Контрольний зріз………………………………………………………………44
3.3 Аналіз експериментальної роботи……………………………………………..50
3.3.1 Статистична обробка результатів дослідження……………………………56
Висновок до 3 розділу…………………………………………………………..…63
Висновки……………………………………………………………..……………...65
Рекомендації…………………………………………………………………………67
Список використаної літератури………………………………………………….72
Де:
Бали (I) – бали отримані при діагностиці дітей мл. шкільного віку по «Методиці вимірювання рівня тривожності Тейлора».
Рівень розвитку (I) – рівень розвитку тривожності дітей мол. шкільного віку по «Методиці вимірювання рівня тривожності Тейлора», відповідно до ключа до методики.
Бали (II) – бали отримані при діагностиці дітей мол. шкільного віку по тесту шкільної тривожності Філkіпса.
Рівень розвитку (II) – рівень розвитку тривожності дітей мол. шкільного віку по тесту шкільної тривожності Філіпса, відповідно до ключа до методики.
Бали (III) – бали отримані при діагностиці дітей мол. шкільного віку по Методиці «Опитувальник Спілбергера».
Рівень розвитку (III) – рівень розвитку тривожності дітей мол. шкільного віку по «Опитувальника Спілбергера», відповідно до ключа до методики.
Середній бал =
Судячи с цього ми можемо зробити висновок, що експериментальній групі на етапі контрольного експерименту по виявленню дідактогенних неврозів, як наслідку тривоги та переживань молодших школярів після коректувальної програми та при зведенні результатів дослідження (обчислення середнього, індивідуального рівня тривожності випробовуваних), ми отримали такі результати, які графічно відображені в побудованої діаграмі 3.2.3.1
Діаграма 3.2.3.1
Результати дослідження рівня тривожності дітей молодшого шкільного віку експериментальної групи після формуючого експерименту за методикою Тейлора, опитувальником Спілбергера, тестом шкільної тривожності, %
Як ми бачимо, після проведення корекційної роботи з експериментальною групою їх показники значно змінилися – рівень тривожності дітей молодшого шкільного віку дещо впав.
Але хоч з контрольною групою ми не проводили корекційну роботу – їх також повторно продіагностували, для того, щоб порівняти їх розвиток не в експериментальному середовищі. (Таблиця 3.2.3.2)
Таблиця 3.2.3.2
Показники середнього рівня тривожності дітей молодшого шкільного віку контрольної групи після формуючого експерименту за методикою Тейлора, опитувальником Спілбергера, тестом шкільної тривожності (бали)
№ п/п |
П. І. |
Бали (І) |
Рівень розвитку (I) |
Бали (ІІ) |
Рівень розвитку (II) |
Бали (IІІ) |
Рівень розвитку (III) |
Середн.бал |
Середній рівень розвитку |
1 |
М.Р. |
32 |
високий |
44 |
середній |
50 |
середній |
42 |
середній |
2 |
К.О. |
12 |
середній |
53 |
середній |
43 |
середній |
36 |
середній |
3 |
Н.И. |
21 |
середній |
42 |
середній |
39 |
середній |
34 |
середній |
4 |
Е.Р. |
15 |
середній |
52 |
середній |
69 |
високий |
45 |
середній |
5 |
Р.В. |
3 |
низький |
26 |
низький |
35 |
середній |
21 |
низький |
6 |
А.Я. |
15 |
середній |
56 |
середній |
56 |
середній |
42 |
середній |
7 |
Є.В. |
18 |
середній |
69 |
високий |
12 |
низький |
33 |
середній |
8 |
С.Е. |
33 |
високий |
28 |
низький |
22 |
низький |
28 |
низький |
9 |
В.В. |
4 |
низький |
54 |
середній |
40 |
середній |
33 |
середній |
10 |
Л.А. |
10 |
середній |
51 |
середній |
29 |
середній |
30 |
низький |
11 |
О.Н. |
5 |
низький |
22 |
низький |
13 |
низький |
13 |
низький |
12 |
Е.В. |
2 |
низький |
57 |
середній |
69 |
високий |
43 |
середній |
13 |
С.П. |
5 |
низький |
11 |
низький |
35 |
середній |
17 |
низький |
14 |
С.А. |
10 |
середній |
42 |
середній |
22 |
середній |
25 |
низький |
15 |
М.А. |
22 |
середній |
50 |
середній |
50 |
середній |
41 |
середній |
16 |
В.С |
20 |
високий |
35 |
низький |
60 |
високий |
38 |
середній |
17 |
М.В |
43 |
високий |
42 |
середній |
36 |
середній |
40 |
середній |
18 |
А.Б |
17 |
середній |
58 |
середній |
29 |
низький |
35 |
середній |
19 |
К.Р |
5 |
низький |
66 |
середній |
33 |
середній |
35 |
середній |
20 |
В.И |
3 |
низький |
86 |
високий |
49 |
середній |
46 |
середній |
21 |
П.Д |
7 |
середній |
30 |
низький |
54 |
високий |
30 |
низький |
22 |
Л.Т |
27 |
високий |
89 |
високий |
70 |
високий |
62 |
високий |
23 |
О. П |
24 |
середній |
35 |
середній |
39 |
середній |
33 |
середній |
Діаграма 3.2.3.2
Результати дослідження рівня тривожності дітей молодшого шкільного віку контрольної групи після формуючого експерименту за методикою Тейлора, опитувальником Спілбергера, тестом шкільної тривожності, %
За результатами проведення повторної діагностики можна побачити, що в контрольній групі відбулися незначні покращення стану шкільної тривожності.
При аналізі проведеної нами експериментальній роботі ми порівняли результати констатуючого експерименту і після проведення формуючого експерименту.
В експериментальній групі через проведеної нами серії заходів і занять відповідно до розробленої програми відбулися якісні зміни, що ми і відбили в таблиці і діаграмі.
Порівняємо отримані результати за методикою вимірювання рівня тривожності Тейлора до і після формуючого експерименту в експериментальній групі ( Таблиця 3.3.1, Діаграма 3.3.1)
Таблиця 3.3.1
Отримані результати за методикою вимірювання рівня тривожності Тейлора до і після формуючого експерименту в експериментальній групі, %
Рівень тривожності |
В |
С |
Н |
До |
22 |
43 |
35 |
Після |
4 |
48 |
48 |
Діаграма 3.3.1
Зміни показників вимірювання рівня тривожності Тейлора до і після формуючого експерименту в експериментальній групі, %
Таким чином, високий рівень тривожності знизився в експериментальній групі, більше стало середнього та низького рівня.
А тепер давайте подивимося, як змінилися показники в групі за методикою діагностики тривожності «Опитувальник Спілбергера» (Таблиця 3.3.2, Діаграма 3.3.2)
Таблиця 3.3.2
Отримані результати за методикою діагностики рівня тривожності Спілбергера до і після формуючого експерименту в експериментальній групі, %.
Рівень тривожності |
В |
С |
Н |
До |
30 |
48 |
22 |
Після |
13 |
48 |
39 |
Діаграма 3.3.2
Зміни показників вимірювання рівня тривожності Спілбергера до і після формуючого експерименту в експериментальній групі, %
Як змінилися показники в групі за методикою діагностики шкільної тривожності Філліпса (Таблиця 3.3.3, Діаграма 3.3.3)
Таблиця 3.3.3.
Отримані результати за методикою діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса до і після формуючого експерименту в експериментальній групі, %.
Рівень тривожності |
В |
С |
Н |
До |
17 |
52 |
31 |
Після |
9 |
52 |
39 |
Діаграма 3.3.3.
Зміни показників вимірювання рівня шкільної тривожності Філліпса до і після формуючого експерименту в експериментальній групі, %
Таким чином, завдяки формуючому експериментові в експериментальній групі значно знизився відсоток людей з високим рівнем шкільної тривожності .
Таблиця 3.3.4
Отримані результати за методикою вимірювання рівня тривожності за методикою Тейлора до і після формуючого експерименту в контрольній групі, %
Рівень тривожності |
В |
С |
Н |
До |
13% |
65% |
22% |
Після |
22% |
48% |
30% |
Діаграма 3.3.4
Зміни показників вимірювання рівня тривожності за методикою Тейлора до і після формуючого експерименту в контрольній групі, %
Таблиця 3.3.5
Отримані результати за методикою вимірювання рівня тривожності Спілбергера до і після формуючого експерименту в контрольній групі, %
Рівень тривожності |
В |
С |
Н |
До |
13% |
65% |
22% |
Після |
17% |
57% |
26% |
Діаграма 3.3.5
Зміни показників вимірювання рівня тривожності за методикою Спілбергера до і після формуючого експерименту в контрольній групі, %
Таблиця 3.3.6
Отримані результати за методикою вимірювання рівня шкільної тривожності за методикою Філліпса до і після формуючого експерименту в контрольній групі, %
Рівень тривожності |
В |
С |
Н |
До |
22% |
61% |
17% |
Після |
22% |
61% |
17% |
Діаграма 3.3.6
Зміни показників вимірювання рівня шкільної тривожності за методикою Філліпса до і після формуючого експерименту в контрольній групі, %
Як ми бачимо судячи за результатами у контрольній групі, після проведення повторної діагностики, показники практично не змінилися, а місцями навіть погіршали. Це говорить про те, що діти, які навчаються за традиційною програмою, мають нижчі показники
Підведемо підсумки: у ході експериментального дослідження і застосування в програмі комплексу заходів, методик і занять з молодшими школярами дозволили нам одержати якісні зміни високих рівнів тривожності, підвищили рівень адаптації молодших школярів на початку їх навчання (в експериментальній групі).
3.3.1. Статистична обробка результатів дослідження
Для того, щоб установити чи вплинула корекційно-розвиваюча робота на зниження рівня тривожності та рівню неврозів у дітей молодшого шкільного віку експериментальної групи, ми застосуємо методи математичної статистики, а саме Т- критерій Вілкоксона.
Для обчислення беремо три використані методики окремо ( методика вимірювання тривожності Тейлора, методика діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса та тест на дослідження тривожності Спілбергера)
Обчислення проводилися за даними, отриманими в експериментальній групі до і після формуючого експерименту.
Таблиця 3.3.1.1
Статистичний аналіз за результатами діагностики рівня тривожності дітей молодшого шкільного віку за методикою Тейлора в контрольній групі
Результат: TЭмп = 16.5
Критичне значення T при n=23
Ось значимості:
Отримане емпіричне значення Tемп знаходиться в зоні значущості.
Таблиця 3.3.1.2
Статистичний аналіз за результатами діагностики рівня тривожності дітей молодшого шкільного віку за методикою Спілбергера в контрольній групі
Результат: TЭмп = 17
Критичне значення T при n=23
Ось значимості:
Отримане емпіричне значення Tемп знаходиться в зоні незначущості.
Таблиця 3.3.1.3
Статистичний аналіз за результатами діагностики рівня шкільної тривожності дітей молодшого шкільного віку за методикою Філліпса в контрольній групі
Результат: TЭмп = 17
Критичне значення T при n=23
Ось значимості:
Отримане емпіричне значення Tемп знаходиться в зоні незначущості.
Таблиця 3.3.1.4
Статистичний аналіз за результатами діагностики рівня тривожності дітей молодшого шкільного віку за методикою Тейлора в експериментальній групі
Результат: TЭмп = 12
Критичне значення T при n=23
Ось значимості:
Отримане емпіричне значення Tемп знаходиться в зоні значущості.
Таблиця 3.3.1.5
Статистичний аналіз за результатами діагностики рівня тривожності дітей молодшого шкільного віку за методикою Спілбергера в експериментальній групі
Результат: TЭмп = 28
Критичне значення T при n=23
Ось значимості
Отримане емпіричне значення Tемп знаходиться в зоні значущості.
Таблиця 3.3.1.6
Статистичний аналіз за результатами діагностики рівня шкільної тривожності дітей молодшого шкільного віку за методикою Філліпса в експериментальній групі
Результат: Tемп = 28
Критичне значення T при n=23
Ось значимості
Отримане емпіричне значення Tемп знаходиться в зоні значущості.
Як бачимо за вказаними даними, показники по всіх параметрах покращилися. Це свідчить про те, що підібрана нами корекційна програма ефективна і в даному випадку допомогла нам скоригувати спрямованість особистості жінок-співробітників правоохоронних органів.
Для того, щоб підтвердити математично ефективність корекційної програми, ми провели статистичну обробку результатів. Для цього був вибраний Т-критерій Вілкоксона.