Особливості формування дідактогенних неврозів у молодших школярів на початку шкільного навчання

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Мая 2013 в 18:17, курсовая работа

Краткое описание

Актуальність дослідження дідактогенних неврозів у молодших школярів на початку шкільного навчання визначається необхідністю ранньої діагностики та попередження невротичних розладів у дітей. Поширеність «шкільних стресів» в останні роки тільки посилилася. Основними особливостями систематичного шкільного навчання є наступні. По-перше, зі вступом до школи дитина починає здійснювати суспільно значущу і суспільно оцінювану діяльність - навчальну діяльність. По-друге, особливістю систематичного шкільного навчання є те, що воно вимагає обов'язкового виконання ряду для всіх однакових правил, яким підпорядковано все поведінку учня під час його перебування в школі.

Содержание

Вступ………………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Теоретичні основи вивчення дідактогенних неврозів у молодших школярів…………………………………………………………………………………8
Психологічні особливості молодшого шкільного віку……………………..8
Визначення поняття «невроз» та «дідактогенія»……………………………10
Чинники виникнення дідактогенних неврозів……………………………….13
Вплив дідактогенних неврозів на адаптацію дитини до школи……………14
Шляхи та методи попередження та подолання дідактогенних неврозів….18
Висновок до 1 розділу……………………………………………………………..19
Розділ 2. Методи и методики дослідження дідактогенних неврозів у молодшому шкільному віці………………………………………………………………………….20
2.1. Загальна характеристика методів дослідження дідактогенних неврозів молодших школярів……………………………………………………………………20
2.2. Методики діагностики дідактогенних неврозів у молодшому шкільному віці……………………………………………………………………………………….23
2.2.1 Малюнковий апперцептивний тест………………………………….………23
2.2.2 Тест Розенцвейга (дитячий варіант)………………………………………...24
2.2.3 Методика вимірювання рівня тривожності Тейлора………………………24
2.2.4 Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філіпса……………..25
2.2.5 Тест на дослідження тривожності. (Опитувальник Спілбергера)……….26
2.3. Коректувальні вправи для подолання ознак дідактогенії у молодших школярів у навчальному процесі……………………………………………………..27
Висновок до 2 розділу……………………………………………………………..30
Розділ 3. Експериментальне дослідження дідактогенних неврозів у молодших школярів……………………………………………………………………………..….31
3.1. Організація експериментальної роботи………………………………………..31
3.2. Емпіричне дослідження………………………………………………..………32
3.2.1 Констатуючий експеримент………………………………………………….34
3.2.2 Формуючий експеримент……………………………………………………..42
3.2.3 Контрольний зріз………………………………………………………………44
3.3 Аналіз експериментальної роботи……………………………………………..50
3.3.1 Статистична обробка результатів дослідження……………………………56
Висновок до 3 розділу…………………………………………………………..…63
Висновки……………………………………………………………..……………...65
Рекомендації…………………………………………………………………………67
Список використаної літератури………………………………………………….72

Прикрепленные файлы: 1 файл

Готовый_Особливості формування дідактогенних неврозів у молодших школярів на початку шкільного навчання.doc

— 1.99 Мб (Скачать документ)



 

25-50 балів свідчать про високий рівень тривоги;

5-25 балів – про середній рівень;

0-5 балів - про низький рівень тривожності.

Узагальнені результати ми представили в таблиці 3.2.1.2 і у виді діаграми (Діаграма 3.2.1.1).

Таблиця 3.2.1.2

Результати діагностики рівня тривожності дітей молодшого шкільного віку за методикою Тейлора в контрольній та експериментальній групах, %

 

Групи

Рівні

Високий

Середній

Низький

Кількість осіб

%

Кількість осіб

%

Кількість осіб

%

Контрольна

3

13%

15

65%

5

22%

Експериментальна

5

22%

10

43%

8

35%


 

Діаграма 3.2.1 .1


Результати  дослідження рівня тривожності дітей молодшого шкільного віку контрольної й експериментальної груп за методикою Тейлора (%)

Контрольна  група

Експериментальна  група

В результаті проведення експериментального дослідження по методиці «Опитувальник Спілбергера», контрольної і експериментальної груп, ми отримали такі результати, що занесені в таблицю 3.2.1.3

Таблиця 3.2.1.3

Показники рівня тривожності дітей молодшого  шкільного віку контрольної й  експериментальної груп за методикою Спілбергера (бали)

Контрольна  група

Експериментальна група

№ п/п

П.І.

Бали

Рівень тривожності

№ п/п

П.І.

Бали

Рівень тривожності

1

М.Р.

46

середній

1

Н.А.

72

високий

2

К.О.

55

середній

2

А.В.

19

низький

3

Н.И.

44

середній

3

Н.Н.

39

середній

4

Е.Р.

52

середній

4

В.Ю.

72

високий

5

Р.В.

26

низький

5

Є.Б.

44

середній

6

А.Я.

56

середній

6

Е.А.

18

низький

7

Є.В.

74

високий

7

Л.Н.

41

середній

8

С.Е.

28

низький

8

Н.І.

8

низький

9

В.В.

54

середній

9

А.В.

44

середній

10

Л.А.

58

середній

10

С.В.

55

середній

11

О.Н.

22

низький

11

Д.В.

59

середній

12

Е.В.

57

 середній

12

І.В.

88

високий

13

С.П.

13

  низький

13

В.В.

51

середній

14

С.А.

50

середній

14

І.А.

49

середній

15

М.А.

50

середній

15

С.В.

82

високий

16

В.С

39

низький

16

В.В.

44

середній

17

М.В

42

середній

17

Є.Б.

56

середній

18

А.Б

58

середній

18

В. П

75

високий

19

К.Р

56

середній

19

М. Р

72

високий

20

В.И

86

високий

20

Є. О

30

низький

21

П.Д

41

середній

21

Ю. І

88

високий

22

Л.Т

89

високий

22

К. А

55

середній

23

О. П

35

середній

23

Л. О

20

низький


 

30 та  нижче – низький рівень тривожності;

31-60 – середній рівень;

61 та вище – високий рівень.

Узагальнені результати ми представили в таблиці 3.2.1.4 і у виді діаграми (Діаграма 3.2.1.2)

Таблиця 3.2.1.4

Результати  діагностики рівня тривожності дітей молодшого шкільного віку за методикою Спілбергера в контрольній та експериментальній групах, %

Групи

Рівні

Високий

Середній

Низький

Кількість осіб

%

Кількість осіб

%

Кількість осіб

%

Контрольна

3

13%

15

65%

5

22%

Експериментальна

7

30%

11

48%

5

22%


 

Діаграма 3.2.1.2

Результати  дослідження рівня тривожності дітей молодшого шкільного віку контрольної й експериментальної груп за методикою Спілбергера, %

Контрольна  група

 

Експериментальна  група

За методикою  діагностики рівня шкільної тривожності  Філіпса ми отримали такі результати, що відображені в таблиці 3.2.1.5

Таблиця 3.2.1.5

Показники рівня тривожності дітей молодшого  шкільного віку контрольної й  експериментальної груп за методикою Філліпса (бали)

Контрольна  група

Експериментальна група

№ п/п

Ф.І.

Бали

Рівень тривожності

№ п/п

Ф.І.

Бали

Рівень тривожності

1

М.Р.

55

середній

1

Н.А.

55

середній

2

К.О.

46

середній

2

А.В.

41

середній

3

Н.И.

42

середній

3

Н.Н.

29

низький

4

Е.Р.

69

високий

4

В.Ю.

27

низький

5

Р.В.

35

середній

5

Є.Б.

19

низький

6

А.Я.

56

середній

6

Е.А.

41

середній

7

Є.В.

16

низький

7

Л.Н.

55

середній

8

С.Е.

22

низький

8

Н.І.

16

низький

9

В.В.

40

середній

9

А.В.

45

середній

10

Л.А.

37

середній

10

С.В.

38

середній

11

О.Н.

13

низький

11

Д.В.

29

низький

12

Е.В.

69

високий

12

І.В.

86

високий

13

С.П.

41

середній

13

В.В.

41

середній

14

С.А.

23

середній

14

І.А.

49

середній

15

М.А.

50

середній

15

С.В.

82

високий

16

В.С

71

високий

16

В.В.

63

середній

17

М.В

36

середній

17

Є.Б.

73

високий

18

А.Б

29

низький

18

В. П

67

середній

19

К.Р

33

середній

19

М. Р

72

високий

20

В.И

49

середній

20

Є. О

39

низький

21

П.Д

65

високий

21

Ю. І

34

низький

22

Л.Т

70

високий

22

К. А

92

середній

23

О. П

39

середній

23

Л. О

62

середній


 

Загальне число розбіжностей по всьому тесту: якщо вона більше 50%, можна говорити про підвищену тривожність дитини, якщо більше 75% від загального числа питань тесту - про високу тривожності.

Узагальнені результати ми представили в таблиці 3.2.1.6 і у виді діаграми (Діаграма 3.2.1.3)

Таблиця 3.2.1.6

Результати  діагностики рівня тривожності  дітей молодшого шкільного віку за методикою Філліпса в контрольній  та експериментальній групах, %

Групи

Рівні

Високий

Середній

Низький

Кількість осіб

%

Кількість осіб

%

Кількість осіб

%

Контрольна

5

22%

14

61%

4

17%

Експериментальна

4

17%

12

52%

7

31%


 

Діаграма 3.2.1.3

Результати  дослідження рівня шкільної тривожності дітей молодшого шкільного віку контрольної й експериментальної груп за методикою Філліпса, %

 

 

 

Контрольна група

Експериментальна  група

Аналізуючи  констатуючий експеримент ми бачимо, що показники контрольної й експериментальної  групи приблизно однакові.

3.2.2. Формуючий експеримент

Формуючий експеримент - це вид експеримента, у якому активна дія експериментальної ситуації на випробовуваного повинна сприяти його психічному розвитку і особистому зростанню. В ході формуючого експерименту, передбачається формування певної якості.  Зазвичай беруть участь дві групи: експериментальна і контрольна. Учасникам експериментальної групи пропонується певне завдання, яке (на думку експериментатора) сприятиме формуванню заданої якості. Контрольній групі випробовуваних дане завдання не надається. В кінці експерименту дві групи порівнюються між собою для оцінки отриманих результатів.

З метою зниження тривожності та переживань в поведінці дітей молодшого шкільного віку була розроблена коректувально - розвиваюча програма, направлена на розвиток конструктивних способів взаємодії тривожних дітей, їх між особових відносин, а також на розвиток комунікативних умінь.

Зміст коректувально – розвиваючої  програми

І  етап: - орієнтований - мета: створення позитивного емоційного настрою, зміцнення групи, вироблення правил поведінки на заняттях.

ІІ  етап – реконструктивний - мета: зняття напруги серед учасників, усвідомлення себе.

ІІІ етап - закріплюючий - мета: усвідомлення проблем у відносинах з людьми, активізація самосвідомості (див. додаток).

Спільне виконання вправ підвищило інтерес і прагнення до виконання діяльності; організувало дітей, згуртувало дитячий колектив, розвинулася здатність до само мотивування, по сприяло розвитку основних комунікативних навичок, активізували процес самопізнання, по сприяло формуванню позитивного образу «Я», навчило прийомам релаксації, розвитку дрібної моторики.

Так само в процесі роботи з дітьми молодшого шкільного віку були використані такі методи як особиста бесіда і спостереження.

А головне, за допомогою корекційних вправ, знизився рівень тривожності та поліпшився емоційний фон, згуртувалася група.

У нашому випадку, ми проводимо формуючий експеримент в експериментальній групі по розробленій нами програмі за допомогою корекційних вправ.  У контрольній групі ми нічого не проводили.

Заняття №1. «Хто я?»

Завдання: згуртування групи, зняття тривожності, поліпшення емоційного фону.

Вправа  «Бесілкі» 

Вправа  «Паспорт емоцій» 

Вправи  «Квітка - ім'я»

Заняття №2. «Я і моє ім’я»

 Завдання: сприяти  формуванню позитивного образу  «Я», розвивати комунікативні  навички, активізувати процес самопізнання. 

Заняття №3. «Чарівні фарби»

Завдання: сенсорна стимуляція нервових закінчень, розвиток дрібної моторики, розвиток комунікативних навичок, згуртування дитячого колективу, навчання прийомам релаксації.

 

3.2.3 Контрольний  зріз.

Мета контрольного зрізу – це показати різницю між  контрольною і експериментальною  групами після проведення формуючого експерименту.

З метою перевірки  ефективності коректувально-розвиваючої  роботи, направленої на зниження тривожності  у дітей молодшого шкільного віку, була проведена повторна діагностика, яка дозволила прослідкувати динаміку зниження тривожності у дітей молодшого шкільного віку експериментальної групи.

Під час проведення контрольного зрізу були використані  такі діагностичні методики:

1. Методика вимірювання рівня тривожності Тейлора;

2. Тест на  дослідження тривожності (Опитувальник  Спілбергера);

3. Методика діагностики  рівня шкільної тривожності Філліпса.

В результаті проведення контрольного зрізу по методиках вимірювання рівня тривожності Тейлора експериментальної груп, і підрахунку середнього рівня тривожності дітей молодшого шкільного віку, ми отримали такі результати, що внесені в таблиці 3.2.3.1

Таблиця 3.2.3.1

Показники рівня тривожності дітей молодшого шкільного віку експериментальної групи після формуючого експерименту за методикою Тейлора, опитувальником Спілбергера, тестом шкільної тривожності (бали)

№ п/п

П.  І. 

Бали (І)

Рівень розвитку (I)

Бали (ІІ)

Рівень

розвитку (II)

Бали (IІІ)

Рівень розвитку (III)

Середн.бал

Середній рівень розвитку

1

Н.А.

3

низький

26

низький

42

середній

24

низький

2

А.В.

2

низький

19

низький

35

середній

22

низький

3

Н.Н.

15

середній

22

низький

25

низький

21

низький

4

В.Ю.

3

низький

44

середній

27

низький

25

низький

5

Є.Б.

7

середній

39

середній

12

низький

19

низький

6

Е.А.

1

низький

13

низький

28

низький

14

низький

7

Л.Н.

15

середній

26

низький

30

середній

24

низький

8

Н.І.

2

низький

7

низький

14

низький

8

низький

9

А.В.

8

середній

29

низький

32

середній

23

низький

10

С.В.

7

середній

42

середній

28

низький

26

низький

11

Д.В.

2

низький

59

середній

29

низький

30

середній

12

І.В.

28

високий

72

високий

55

середній

52

середній

13

В.В.

14

середній

49

середній

41

середній

35

середній

14

І.А.

18

середній

49

середній

49

середній

39

середній

15

С.В.

2

низький

32

середній

44

середній

26

низький

16

В.В.

7

середній

44

середній

63

середній

37

середній

17

Є.Б.

3

низький

56

середній

52

високий

37

середній

18

В. П

3

низький

70

високий

67

середній

51

середній

19

М. Р

24

середній

59

середній

69

високий

51

високий

20

Є. О

5

низький

30

низький

39

низький

25

низький

21

Ю. І

16

середній

71

високий

30

низький

39

середній

22

К. А

14

середній

40

середній

65

середній

40

середній

23

Л. О

2

низький

20

низький

55

середній

26

низький

Информация о работе Особливості формування дідактогенних неврозів у молодших школярів на початку шкільного навчання