Аналіз результатів дослідження успішності дітей молодшого шкільного віку

3. Подолання неуспішності здійснюється на основі вивчення учнів, аналізу їх діяльності і розробки типології невстигаючих школярів. Основне місце в психолого-педагогічної літератури, присвяченої подоланню неуспішності, займає аналіз і класифікація її причин. Для подолання неуспішності застосовуються індивідуальні завдання, поділ навчальних завдань на окремі етапи (кроки), особливі умови опитування, додаткові заняття.

Наступна глава буде присвячена експериментальній роботі щодо усунення неуспішності дітей молодшого шкільного віку.

 

Розділ 2. Експериментальна робота з усунення неуспішності дітей молодшого шкільного віку

2.1. Аналіз результатів дослідження успішності дітей молодшого шкільного віку

Для надання допомоги невстигаючим школярам на базі Чернігівської ЗОШ І-ІІІ ступенів смт Чернігівки в 3 "Б" класі нами було проведено експериментальне дослідження, яке складалося з трьох етапів:

1. Діагностика успішності  молодших школярів і виявлення  причин її виникнення.

2. Розвиваюча робота з  усунення шкільної неуспішності  з 1-2 дітьми.

3. Розробка методичних  рекомендацій вчителям при роботі  з невстигаючими молодшими школярами.

В основному, звичайно, в підборі методик для діагностики причин шкільної неуспішності робиться акцент на тестах інтелекту, завданнях на увагу, пам'ять, сприйняття інформації, методики на мислення та інші психічні процеси, потім буде нескладно підбирати способи і шляхи відповідно подальшої корекції.

Нами були використані наступні методи:

бесіда з вчителем з метою уточнення труднощів, що виникають у дітей у навчальній діяльності та причин їх викликають на основі спостереження за дітьми в процесі навчальної діяльності; аналізу письмових робіт; аналізу журналу успішності, бесіда з дітьми. Також ми використовували методики: для виявлення мотивації до навчання методику Н.Г. Лускановой, методика ідеалу.

У перелік труднощів, пропонованих для бесіди з педагогом, входили наступні:

– пропуски букв у письмових роботах;

– неуважність і неуважність;

– труднощі при вирішенні математичних завдань;

– непосидючість;

– постійна бруд у зошитах;

– погане знання таблиці додавання;

– труднощі при виконанні завдань у класі;

– постійне перепитування вчителя;

– запізнення на уроки;

– постійне відволікання на уроках;

– боязнь усних відповідей.

Результати бесіди з учителем показали, що деякі діти в різному ступені відчувають труднощі у навчальній діяльності.

Також проводилося спостереження за навчальною діяльністю на уроках математики й української мови. У схему спостереження входили наступні ознаки:

як дитина включений в роботу на уроці;

рівень прояву його активності;

питання, які він ставив вчителю;

виконання додаткових завдань (охоче, неохоче);

висловлення оціночних суджень про урок (позитивні, негативні).

Ми виділили ряд труднощів у навчанні школярів і можливі психологічні причини таких труднощів:

Приблизно 20% дітей можуть пропускати букви в письмових роботах. Це явище має кілька причин - слабка концентрація уваги, несформованість прийомів самоконтролю, індивідуально-типологічні особливості особистості.

19% хлопців постійно допускають орфографічні помилки. Можливі причини такі: низький рівень розвитку довільності, несформованість прийомів навчальної діяльності, низький рівень обсягу та розподілу уваги, низький рівень розвитку короткочасної пам'яті.

Близько 17% страждають неуважністю і неуважністю. Причини були виділені наступні: низький рівень розвитку довільності, низький рівень обсягу уваги, низький рівень концентрації і стійкості уваги.

– 14,8% дітей відчувають труднощі при вирішенні математичних завдань - погано розвинене логічне мислення, слабке розуміння граматичних конструкцій, несформованість вміння орієнтуватися на систему ознак, низький рівень розвитку образного мислення.

Приблизно 13,5% школярів відчувають труднощі при переказуванні тексту. Причини: несформованість вміння планувати свої дії, слабкий розвиток логічного запам'ятовування, низький рівень мовленнєвого розвитку та образного мислення, занижена самооцінка.

– 13,1% дітей непосидючі. Найчастіше це викликано низьким рівнем розвитку довільності, індивідуально-типологічними особливостями особистості, низьким рівнем розвитку вольової сфери.

– 12,7% дітей зазнають труднощів у розумінні пояснення вчителя з першого разу. Причини: слабка концентрація уваги, несформованість прийому навчальної діяльності, низька ступінь сприйняття і довільності.

У 11,5% дітей постійна бруд у зошиті. Причина може перебувати в слабкому розвитку дрібної моторики пальців рук та у недостатньому обсязі уваги.

– 10,2% хлопців погано знають таблицю додавання (множення). Це пов'язано з низьким рівнем розвитку механічної пам'яті і довгострокової пам'яті, зі слабкою концентрацією уваги і з несформованістю прийомів навчальної діяльності.

– 9,6% дітей часто не справляються із завданнями для самостійної роботи. Причини - несформованість прийомів навчальної діяльності, низький рівень розвитку довільності.

– 9,5% дітей постійно забувають будинку навчальні предмети. Причини - низький рівень розвитку довільності, низький рівень концентрації і стійкості уваги і основна причина - висока емоційна нестабільність, підвищена імпульсивність.

Дитина погано списує з дошки - 8,7% - не навчився працювати за образцу.8, 5% дітей домашню роботу виконують відмінно, а з роботою в класі справляються погано. Причини різні - низька швидкість протікання психічних процесів, несформованість прийомів навчальної діяльності, низький рівень розвитку довільності.

– 6,9% - будь-яке завдання доводиться повторювати кілька разів, перш ніж учень почне його виконувати. Найімовірніше, винен низький рівень розвитку довільності і несформованість навички виконувати завдання за усною інструкції дорослого.

6,4% дітей постійно перепитують. Це може говорити про низький  рівень обсягу уваги, про слабкої  концентрації і стійкості уваги, про низький рівень розвитку  переключення уваги і розвитку короткочасної пам'яті, про несформованість вміння прийняти навчальну задачу.

–5,5% хлопців погано орієнтуються в зошиті. Причини - низький рівень сприйняття і орієнтування в просторі і слабкий розвиток дрібної мускулатури кистей рук.

– 4,9% - часто піднімають руку, а у відповідях мовчать. Не сприймають себе як школяра, або ж у них занижена самооцінка, але можливі труднощі в сім'ї, внутрішньо стресовий стан, індивідуально-типологічні особливості.

– 0,67% - коментують оцінки та поведінка вчителя своїми зауваженнями. Причини - труднощі в сім'ї, перенесення функції матері на вчителя.

– 0,7% дітей довгий час не можуть знайти свою парту. Причини приховані у слабкому розвитку орієнтування у просторі, в низькому рівні розвитку образного мислення і самоконтролю.

За результатами дослідження і спостереження було виявлено 4 невстигаючих учня – Дубінянськая А., Голубева Т., Завязкин Ж., Міхальськая Я,. Улюбленими предметами в основному у них є фізкультура, музика, тобто ті предмети, які не вимагають великих розумових витрат і легкі для них. На запитання "чи любите Ви вчитися" вони відповіли "ні" і "не дуже", що говорить про низьку мотиваційній сфері. У двох школярів є відчуття, що вчителі їх не люблять, інші вважають, що до них учителя ставляться добре. Всі учні втомлюються після уроків, що говорить про невідповідність режиму навчання та шкільного навантаження з їх розвитком. На запитання "Чи відчуваєте Ви труднощі при переказі тексту" всі учні відповіли позитивно, тому що в них недостатньо розвинений навик читання, говоріння і переказу. Новий матеріал вони часто не розуміють з першого разу, із завданнями для самостійної роботи справляються погано.

На додаток до анкети було дано твір-мініатюра "Ви та школа". Аналіз цих творів показав, що учні орієнтовані на поліпшення зовнішніх атрибутів пристрої школи, процес навчання і розвитку їх не цікавить. Одна учениця не написала твір-мініатюру. Ми вважаємо, що це одна з форм захисної реакції дитини.

Були визначені причини неуспішності двох школярів, які показали найнижчі показники діагностики. Були виявлені зовнішні причини неуспішності даних школярів, а саме: перешкоди середовища, з якими стикається учень при виконанні домашнього завдання, при відповіді на уроці. Сюди відносяться і сімейні конфлікти, і проблеми з однокласниками.

При дослідженні рівня самооцінки в учнів 3-Б классу ми отримали такі результати:

	Прізвище	Оцінка вчителя	Вибір оцінки учнем	Самооцінка
1	Аров П.	4	4	Адекватна
2	Белова В.	4	4	Адекватна
3	Водомірський І.	5	5	Адекватна
4	ДубінянськаяА	5	5	Адекватна
5	ГолубеваТ	4	3	Занижена
6	ЗавязкинЖ	5	4	Занижена
7	Міхальськая Я.	4	5	Завищена
8	Маковій Е.	4	4	Адекватна
9	Островський Д.	5	4	Занижена
10	ПечерськийВ	5	4	Занижена
11.	Руснак Л.	4	4	Адекватна
12	Світличний Е.	4	3	Занижена
13	Шадурськая Е.	3	3	Адекватна
14.	Чобіт І.	4	3	Занижена
15.	Яров С.	4	3	Занижена

 

Аналізуючи ці результати ми одержали, що 46,7% дітей мають адекватну самооцінку і 53,3% -неадекватну самооцінку. З них 6,7% мають завищену самооцінку, 46,7% -занижену. На нашу думку, це свідчить про залежність самооцінки від оцінки оточуючих, зокрема вчителя: постійне оцінювання навчальних досягнень учнів, подекуди невідповідне їх можливостям, призводить до формування заниженої самооцінки учнів. Самооцінка впливає на успішність навчання. У дітей із заниженою самооцінкою спостерігається низький рівень домагань, що негативно впливає на успішність навчання.

Таким чином, проведена діагностика підтвердила, що найбільш поширеними причинами шкільної неуспішності є низька мотиваційна сфера, конфліктні відносини з вчителями. Також ми бачимо, що самооцінка впливає на успішність навчання. . Впродовж молодшого шкільного віку спостерігається динаміка розвитку самооцінки, спочатку як успішність навчання впливає на самооцінку, а потім як самооцінка впливає на успішність навчання. А це значить, що самооцінка молодших школярів залежить від соціального оточення дитини, а саме оцінювання досягнень вчителем. Крім цього вона може виступати причиною шкільної неуспішності молодших школярів.

 

 

2.2. Реалізація шляхів усунення неуспішності дітей молодшого шкільного віку

На перший план у роботі з невстигаючими школярами ми висували виховні і розвиваючі психологічні впливу. Метою роботи з невстигаючими ми визначали не тільки заповнення прогалин у їх навчальної підготовки, але водночас і розвиток їх пізнавальної самостійності. Це важливо тому, що, наздогнавши своїх товаришів, учень не повинен надалі від них відставати.

У ході формуючого етапу експерименту ми здійснювали нейтралізацію причин неуспішності (усунення негативно діючих обставин і посилення позитивних моментів).

Був проведений формуючий експеримент. Він полягав в проведення ряду спеціально розроблених уроків (з математики) з метою подолання труднощів у навчальній діяльності. На цих уроках використовувалися такі методи роботи з відстаючими учнями як:

– індивідуальна робота на картках;

–індивідуальне опитування (біля дошки);

Завдання для невстигаючих були дані в цікавій формі.

У подоланні виявлених труднощів використовувалися такі методики:

Методика "Веселі картинки"(вивчення мимовільної пам'яті). Учневі показують одночасно двадцять картинок із зображеннями предметів, які він повинен був згрупувати по чотири-п'ять картинки так, щоб їх можна було назвати одним словом. Потім картинки забираються, а учня просять назвати ті зображення, які він запам'ятав. За кожне правильно відтворене слово учень отримував один бал