Виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів засобами української народної казки

- психофізіологічній, тобто  знати психолого-вікові, індивідуальні  особливості, морально-інтелектуальний  рівень розвитку і можливості вихованців;

- методико-педагогічній, тобто знати методи, форми, шляхи  використання творів українського  фольклору в системі морально-естетичного  виховання (зокрема виховання  почуттів).

Від того як учитель уміє спілкуватися з вихованцями, як розуміє їх, набагато залежить успіх виховання, зокрема морально-естетичного.

Аналіз шкільної практики виховання дає нам можливість зробити висновок про сильні й  слабкі сторони, побачити вузькі місця  у роботі, спрямованій на виховання  морально-естетичних почуттів молодших школярів засобами творів українського фольклору, особливо народних казок. Так, чітко простежується тенденція подолання авторитарно-бюрократичного стилю виховання й керівництва виховною роботою в цілому і в тому числі й морально-естетичним вихованням, відмова від суворої детермінації діяльності дитини. Виховання як процес управління педагогічною взаємодією забезпечує особистісно-орієнтований підхід. Розв’язання педагогом і вихованцями задач, які спрямовані на виховання морально-естетичних почуттів, психологічно виступають для них як вільний і творчий акт.

Одна з особливостей задач, спрямованих на виховання  почуттів, зокрема на засадах української  народної казки, полягає в тому, що вони не можуть бути розв’язані вчителем безвідносно до розв’язання задач, які сприяють вихованню. Процес їх розв’язання розгортається як спільна діяльність і діяльне спілкування в системі «вихователь – вихованці», їх співробітництво і співдружність у реальних, живих контактах. А це й складає те середовище, в якому розвивається емоційно-почуттєва сфера, особистість дитини. Тоді, за словами І.Зязюна, «педагогічний процес, як діяльність учителя-вихователя, формує особистість дитини, що розвивається, і залежно від того, як педагог керує діяльністю дитини, а не підмінює її. Будь-яка спроба вихователя-вчителя «дати» дитині пізнання і моральні цінності, минаючи її власну діяльність, щодо оволодіння ними, підриває самі основи здорового розумового і морального розвитку дитини, виховання її особистісних властивостей і якостей» [15, с.7].

Розуміючи українські народні  казки, фольклор у цілому як невід’ємну частину духовної культури українського народу, визнаючи провідну роль казок не лише в справі виховання морально-естетичних почуттів, але й у вихованні, педагоги прагнуть зацікавити молодших школярів, прилучити їх до вічних й нетлінних скарбів народної творчості, задовольнити органічну потребу вихованців пізнати кращі зразки фольклору, будувати стосунки учителів і учнів на засадах взаєморозуміння й взаємоповаги, створювати умови для вияву ініціативи й активності вихованців.

Насичення шкільних програм  фольклором сприяє проникненню учнів  у глибини народної творчості, наближенню до сформованих протягом віків уявлень  про сутність людини, її духовність, красу і гармонію навколишнього світу. Так, аналізуючи, зокрема, програми з українського читання для початкової школи, варто відмітити, що «Уроки українського читання, за правильної організації їх, сприяють розвитку мислення, уваги, пам'яті, уяви, а також естетичному, моральному, громадянському вихованню. Коло читання складають тексти різних стилів (художнього, науково-популярного, ділового) і родів літератури (епічні, ліричні, драматичні), різних жанрів (прислів'я, приказки, загадки, казки, оповідання, легенди, байки тощо). Для читання пропонуються твори усної народної творчості й твори українських письменників. їх тематика досить різноманітна: український фольклор, звичаї, обряди, сучасне й минуле України, її історія» [30; 31].

Формування морально-естетичних почуттів школярів здійснюється у нерозривній єдності процесів навчання і виховання. Дітей залучають до різнопланових сфер діяльності, застосовуючи такі форми роботи як бесіда, тематична розповідь, гра тощо.

Водночас у практиці шкільного виховання чітко виявилися  і негативні тенденції:

- відсутні цілісність  та системність у морально-естетичному  вихованні, у тому числі в  роботі щодо формування почуттів  засобами української народної  казки, з урахуванням національних  цінностей і народної педагогіки;

- наявне домінування  вербальних методів виховання, невиправдано мало уваги приділяється розвиткові емоційно-почуттєвої сфери дитини;

- епізодично забезпечується  реалізація принципу особистісного  підходу 

до вихованця (йдеться  насамперед про психіку досліджуваних, про знання її експериментатором, врахування цих знань у побудові наукових узагальнень та закономірностей), молодші школярі недостатньо навчаються особистісно орієнтованого спілкування;

- дітей практично не  вчать елементарних прийомів  самооцінки, самовдосконалення поведінки,  елементарних основ психоаналізу та психокорекції.

Нами проведено аналіз підручників з читання для учнів початкової школи з українською мовою навчання (автор О.Савченко) [58; 59; 60] та з російською мовою навчання (автори О.Хорошковська, Г.Охота, Н..Воскресенська, А.Свашенко) [51; 52; 53], аби встановити, які жанри казок пропонуються упорядниками для вивчення на уроках українського читання (див. таблицю 1.1.)

 

 

 

Таблиця 1.1

Розподіл українських  народних казок у підручниках  з читання 

для учнів початкової школи

Автор та назва підручника	Жанр				% від загальної кількості творів
	Казки про тварин	Чарівні казки		Соціально- побутові казки
О.Савченко, «Читанка» 2 клас	«Вовк та козенята», «Рукавичка», «Лисиця та їжак» «Лисичка та журавель» «Колосок» «Дрізд і голуб»				5,5
О. Савченко, «Читанка» 3 клас		«Кирило Кожум’яка» «Кривенька качечка» «Кобиляча голова»			3,3
О.Савченко, «Читанка» 4 клас				«Мудра дівчина»	1,1
О.Хорошковська, Г.Охота «Укр.мова» 2 клас	«Рукавичка» «Як тварини стали свійськими» «Котик і півник»		«Кривенька качечка»	«Без труда нема плода» «Найближчий родич»	6,6
О.ХорошковськаГ.Охота «Укр.читання» 3 клас	«Колосок» «Дружні звірі»		«Кирило Кожум’яка»	«Батьківські поради»	4,4
О.Хорошковська, Н..Воскресенська, А.Свашенко «Укр.читання» 4 клас			«Золоте яєчко» «Орися»		2,2

 

З таблиці видно, що перевага, цілком логічно, надається жанру  казок про тварин (10 казок). А соціально-побутові казки представлені лише чотирма казками «Мудра дівчина», «Без труда нема плода», «Найближчий родич», а чарівні казки – п’ятьма.

Казкам про тварин надається перевага, оскільки вони є найбільш близькими для дітей молодшого шкільного віку (особливо учнів першого та другого класів). Не випадково В.Анікін називав казки про тварин дитячими, адже молодші школярі дуже люблять тварин: при цьому науковець наголошував на особливостях фантастичного вигадування, коли образ тварини сприймається як алегоричне зображення людей.

Отже, як бачимо програма і підручники рекомендують певну кількість для читання з дітьми на уроках українського читання і дають можливість учителю здійснювати виховання морально-естетичних почуттів засобом української народної казки.

 

Висновки до 1 розділу

У процесі морально-естетичного  виховання учнів відбувається накопичення  запасу моральних знань, емоційних настроїв, переживань, прагнень, ідеалів, мотивів поведінки, на основі залучення учнів до різноманітних видів естетичної діяльності, це сприяє формуванню  морально-естетичних почуттів особистості, належного рівня естетичного ставлення до дійсності. Можна стверджувати, що вищі морально-естетичні почуття, (почуття доброти, чесності, гумору, товариськості, працелюбності, справедливості, прекрасного, патріотизму, милосердя) формуються в єдності процесів навчання, виховання і самовиховання; навчальної, позанавчальної, позакласної роботи; в єдності дій школи, родини та культурних закладів. Розвиток емоційно-почуттєвої сфери передбачає поетапні якісні зміни, які ускладнюються відповідно до їх віку й індивідуальних особливостей. У молодшому шкільному віці необхідні ціннісні орієнтири духовної культури можуть бути засвоєні на підсвідомому та емоційному рівнях; особлива роль у вихованні морально-естетичних почуттів учнів початкової ланки освіти належить українським народним казкам – одним з фольклорним джерел духовності народу.

У молодшому шкільному  віці створюються найсприятливіші  умови для формування морально-естетичних почуттів дитини. Вони обумовлюються, з одного боку, психологічними особливостями  дітей цього віку (значна емоційність, вразливість, довірливість, безпосередність, схильність до впливу авторитетів дорослих і ровесників, більш довільним, порівняно з дошкільниками, характером уяви, зрослим рівнем прагнень, кращим знанням себе, своїх можливостей), а з другого, – новим рівнем усвідомлення себе членом шкільного колективу, суспільства з його відносинами співробітництва і взаємодопомоги, з його соціальними вимогами і морально-естетичними цінностями.

Аналіз шкільної практики виховання дає можливість зробити  висновок про сильні й слабкі сторони, побачити вузькі місця у роботі, спрямованій на виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів засобами творів українського фольклору, особливо народних казок. Разом з тим, програма і шкільні підручники рекомендують певну кількість для читання з дітьми на уроках українського читання і дають можливість учителю здійснювати виховання морально-естетичних почуттів засобом української народної казки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ВИКОРИСТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ  НАРОДНОЇ КАЗКИ ДЛЯ ВИХОВАННЯ  МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ

МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

 

2.1 Педагогічні умови  використання українських народних  казок як засобу виховання  морально-естетичних почуттів 

Для успішного виховання  морально-естетичних почуттів молодших школярів засобами української народної казки необхідно дотримуватись певних педагогічних умов, серед яких ми виділили такі:

- обґрунтування принципів добору  українських народних казок, які  забезпечують спрямоване виховання  у молодших школярів морально-естетичних  почуттів;

- стимулювання емоційного сприйняття  морально-естетичного імпульсу казки;

- поглиблення ідейно-художнього  аналізу твору;

- організації рольового перевтілення  учнів у казкових персонажів  для обігрування морально-естетичного  імпульсу казки. 

Оскільки в умовах школи за браком часу неможливо відтворити та опрацювати всі зразки народних казок, є доречним визначення тих принципів, за якими слід їх відбирати для використання у формуванні морально-естетичних почуттів учнів початкових класів. Головними з них є:

- оптимальна кількість творів, яка не повинна чинити опір природному перебігу навчально-виховного процесу;

- художньо-виховна доцільність,  емоційно-почуттєва значущість змісту  кожного окремого твору;

- доступність та відповідність  викладу матеріалу віковим особливостям  і творчим можливостям молодших  школярів;

- вимога не видозмінювати першооснову  казки як виду фольклору;

- потенціал твору щодо сценічної  постановки;

- методично несуперечливий сценарій  виховних заходів, їх видовищність, яскравість та колоритність оформлення.

На основі наведених вище принципів, М.Гагаріним розроблено та апробовано в навчально-виховному процесі «Перелік казок, спрямованих на виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів». До його складу увійшли найбільш доцільні, з виховного погляду, українські народні казки.

Казки про тварин: «Як пес врятував господаря від смерті»; «Ведмідь і павучок»; «Мурашка і голуб»; «Лев і мишеня»; «Як білочка допомогла ведмедеві»; «Як музика змудрував звірів»; «Як кролики покарали орла»; «Їжак та заєць»; «Сірко»; «Дві вивірки»; «Кіт, цап і баран»; «Як звірі хату будували»; «Як гадюка і чоловік судилися».