Виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів засобами української народної казки

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» (м. Ялта)

ЄВПАТОРІЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ НАУК

КАФЕДРА МЕТОДИК ПОЧАТКОВОЇ І ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

 

 

 

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»

 

 

на тему «Виховання морально-естетичних почуттів

молодших школярів засобами

української народної казки»

 

 

 

Виконала: студентка 4 курсу,

групи 41-ЄЗП

напряму підготовки

6.010102 «Початкова освіта»

Еміралієва Хатідже Сейдаліївна

 

 

 

Керівник – ст. викладач

Шпиталевська Галина Романівна

 

Рецензент___________________________

                                  (прізвище та ініціали)

 

 

 

 

Євпаторія – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………......3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ

1.1. Теоретичні передумови використання української народної казки у вихованні морально-естетичних почуттів молодших школярів.………….......7

1.2. Особливості морально-естетичних почуттів молодших школярів 19

1.3. Стан процесу виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів на засадах української народної казки у практиці сучасної школи……………………………………………………………………………..31

Висновки до 1 розділу................................................................................36

РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ ДЛЯ ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

2.1 Педагогічні умови використання українських народних казок як засобу виховання морально-естетичних почуттів ……….…………………...38

2.2. Планування, організація і аналіз результатів експериментального дослідження………………………………………………………………………52

Висновки до 2 розділу................................................................................58

РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА  ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ У КАБІНЕТІ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ ЧОРНОМОРСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ № 1 I-III СТУПЕНІВ ……………………...…….60

ВИСНОВКИ…………………………………………..……………...........70

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………...............72

ДОДАТКИ…………………………………………………………………77

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність  дослідження. В останні роки в Україні розробляється принципово новий підхід до проблеми розвитку особистості у площині парадигми гуманізації освіти. Перед педагогічною наукою постає цілий комплекс вимог, серед яких найважливіше місце займає проблема відродження національної школи, формування духовної культури підростаючого покоління. Демократизація і гуманізація національної системи освіти зумовлюють виняткову актуальність проблем морально-естетичного виховання школярів, зокрема початкової ланки навчання.

Про надзвичайну важливість і значущість цієї проблеми свідчить, зокрема, те, що у низці державних  документів («Концепція національного виховання», «Національна Доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті») підкреслюється важливе значення і необхідність формування морально-естетичної культури учнів. При цьому зазначається, що справу необхідно розпочинати в молодшому шкільному віці.

Актуальність проблеми формування морально-естетичних почуттів підкреслюється і в «Конвенції ООН про права дитини». Цей документ проникнутий ідеєю олюднення взаємин, у ньому пропонується педагогіку вимог замінити педагогікою гуманних стосунків.

Сьогодні, коли відбуваються значні зміни в житті українського народу, переоцінка й оновлення усіх сфер діяльності, зокрема у пошуку нових засобів виховання дітей, важливо сформувати у підростаючого покоління прагнення до пізнання своєї фольклорної спадщини, як до духовної скарбниці. Саме вихованням почуттів, емоційних переживань визначається виховна функція фольклору. У процесі багатовікової життєвої практики українського народу викристалізувались провідні принципи морально-естетичного виховання дітей засобами української народної казки, що репрезентують сукупність основних вихідних положень та ідей і визначають спрямування, зміст, організацію виховних дій.

Свого часу ідею морально-естетичного  виховання на основі народності з  використанням різноманітних творів фольклору відстоювали видатні  педагоги, поети, письменники, прогресивні  діячі освіти та мистецтва. Це, зокрема, Х. Алчевська, Б. Грінченко, М. Драгоманов, О. Духнович, В. Карамзін, М. Костомаров, І. Котляревський, Т. Лубенець, М. Максимович, М. Пирогов, С. Русова, Г. Сковорода, Л. Українка, І. Франко та ін.

Вагоме значення для  опрацювання досліджуваної нами проблеми мають теоретичні положення, обґрунтовані П. Блонським, А. Макаренком, В. Сухомлинським, К. Ушинським, які високо цінували роль народної творчості в морально-естетичному вихованні учнів.

Теоретичні основи формування морально-естетичних почуттів та високогуманної особистості загалом саме в молодшому шкільному віці розкриті в працях психологів (Л. Божович, Л. Виготський, В. Ільїн, Г. Костюк), педагогів (В. Галузинський, О. Матвієнко, О. Савченко, Ю. Сокольніков та ін.).

Особливості формування емоційно-почуттєвої сфери молодших школярів у цілому досліджують українські вчені-педагоги В. Киричок, В. Клименко, О. Кононко, К. Чорна та ін.

Ідеї щодо морально-естетичного  виховання дітей на засадах народної педагогіки, українського фольклору  представлені у роботах О. Воропая, Г. Довженок, П. Ігнатенка, В. Ликова, Н. Миропольської, В. Поплужного, Ю. Руденка, Н. Сивачук, В. Скуратівського, М. Стельмаховича, Є. Сявавко.

Національний фольклор розглядається  як засіб морального виховання учнів (О. Алексійчук, О. Барабаш, Т. Вершиніна, С. Горбенко, С. Литвиненко, Р. Халікова та ін.).

За допомогою казки у дитини формуються морально-естетичні почуття. Її етичний потенціал містить  у собі джерело моралі і водночас є народним засобом виховання (В. Даль, В. Сухомлинський, М. Чумарна).

Значна низка досліджень присвячена методиці вивчення казок (С. Бакуліна, А. Богуш, Т. Гризоглазова, А. Щербо, М. Чумарна та ін.).

Проблема оптимального використання української народної казки у вихованні морально-естетичних почуттів продовжує залишатися актуальною й нині.

Виходячи з актуальності проблеми в педагогіці та враховуючи її для практичного застосування у початковій школі, ми обрали темою дослідження «Виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів  засобами української народної казки».

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати можливості української народної казки для виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів.

Об’єкт дослідження – процес виховання морально-естетичних почуттів

молодших школярів.

Предмет дослідження – педагогічні умови використання української народної казки для ефективного формування морально-естетичних почуттів учнів початкової школи.

Для досягнення мети в дослідженні вирішувалися такі завдання:

1. Розкрити теоретичні передумови використання української народної казки у вихованні морально-естетичних почуттів молодших школярів.

2. Охарактеризувати особливості  морально-естетичних почуттів молодших  школярів.

3. Проаналізувати стан проблеми у практиці навчання та виховання дітей молодшого шкільного віку.

4. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови виховання морально-естетичних почуттів засобами української народної казки.

5. Виявити рівні обізнаності молодших школярів з українськими народними казками та вихованості морально-естетичних почуттів.

Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи:

теоретичні (аналіз наукової та методичної літератури з проблеми виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів);

емпіричні (аналіз програм, навчально-виховних планів роботи вчителів початкової ланки освіти, анкетування вчителів і батьків);

педагогічний  експеримент (констатувальний етап) з метою виявлення рівнів обізнаності молодших школярів з українськими народними казками та вихованості морально-естетичних почуттів;

статистичні (аналіз отриманих результатів).

Експериментальною базою дослідження була Чорноморська загальноосвітня школа № 1 І-ІІІ ступенів , 3-А і 3-Б клас.

Бакалаврська робота складається із вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел (61 джерело), додатків. Загальний обсяг роботи – 71 сторінка (до списку використаних джерел).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ  ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ

 

1.1. Теоретичні  передумови використання української народної казки у вихованні морально-естетичних почуттів молодших школярів

Однією з провідних  складових процесу виховання  життєво-активної, гуманістично спрямованої  особистості є потребово-емоційний  компонент. Він становить емоційний  бік духовно-морального життя людини (потреби, мотиви поведінки, емоції та почуття).

Емоції (від лат. хвилюю, збуджую) – психічні стани і процеси  в людини і тварини, у яких реалізуються їх ситуативні переживання [51, с. 127]. Л.Виготський стверджував, що емоції виникли на основі інстинктів, вони мають між собою багато спільного. Особливо це помітно в елементарних проявах емоцій, наприклад, гнів, страх [5].

В.Морозов стверджував, що «діти в ранньому віці, ще не знаючи мови, володіють мовою емоцій, цією мовою спілкуються з дорослими і прекрасно розуміють один одного. Здатність висловлювати голосом емоції вважається історично давнішою. Задовго до того, як дитина оволодіє мовою, вона прекрасно розуміє голос емоцій: радість, страх, гнів, горе. Ці чуття розвиває в дитини голос матері» [28, с.57].

Термін «емоції» використовується у широкому розумінні для позначення будь-яких душевних переживань та у вузькому значенні, коли емоціями називають лише переживання нижчих видів, що ґрунтуються на безумовному рефлексі, інстинктивних виявах психіки. Такі емоції мають своїм підґрунтям функціонування підкіркових центрів безумовних рефлексів – харчового, захисного, агресивного тощо. Емоції виступають також і як властивості людини, оскільки в них виявляється позитивне або негативне ставлення індивіда до певних об’єктів, сфер діяльності, до інших людей, до самого себе.

Класифікація емоцій здійснюється залежно від структури (прості, складні), забарвленості (позитивні, негативні), соціальної наповненості (моральні, інтелектуальні, естетичні) [51, с. 128].

Завдяки емоціям люди не лише відчувають, сприймають, уявляють та розуміють навколишню дійсність, а й переживають її. Разом з  почуттями емоції складають емоційно-почуттєву  сферу людини. Т.Шевчук визначає такі компоненти емоційно-почуттєвої сфери  молодших школярів:

- емоційні реакції,  які є короткочасними і виявляються  в емоційному тоні відчуттів-переживань  життєво важливих впливів (бажань) і ряді ситуативних емоцій  як форм вираження ступенів задоволення потреб (задоволення-незадоволення, симпатії-антипатії, радості, смутку, сорому тощо);

- емоційні стани, які  є тривалішими в часі й обсязі (у межах годин) і виявляються як настрій, афект, стрес;

- емоційне ставлення,  яке є сформованою якістю особистості,  довготривалою в часі і виявляється  у пристрастях, як домінуючих стійких почуттях або у стійких почуттях до матеріальних і духовних об’єктів як вищого рівня розвитку емоцій [55, с. 128].

Є. Кульчицька вкладає  у поняття «емоційно-почуттєва сфера» набагато ширший зміст: емоції, почуття, емоційний тон відчуттів, емоційні стани (афекти, пристрасті, стреси, фрустрації, настрій) [23; с.15].

Однак, ототожнювати емоції та почуття не можна. Почуття – психічні стани і процеси, в яких відображено емоційний бік духовного світу людини, її суб’єктивне переживання подій і стійке емоційне ставлення до навколишньої дійсності [51, с. 359].

Від почуттів емоції відрізняє  те, що емоції виконують певні функції  щодо пристосування людського організму  до середовища, а почуття, як соціально  орієнтовані вияви людської психіки, відіграють важливу роль не лише в процесі активного пристосування до соціального середовища, але й перетворення його в інтересах окремої людини і всього суспільства. Почуття людини детерміновані її трудовою і суспільною діяльністю; вони є головним структурним елементом індивідуальної і групової психології. За способом перебігу почуття поділяються на афекти, настрої, пристрасті; а за змістом – на соціальні, моральні, естетичні тощо [51, с. 359]. Почуття містять інформацію для людини про її оточення, вони виконують значну роль у регуляції поведінки і діяльності людини.

Людське життя налічує  безмежну кількість прикладів, коли особистість діє всупереч своїм  інтересам і потребам лише під  тиском емоцій і почуттів.

Видатний педагог В.Сухомлинський  вказував на те, «що моральна істина стає чимось святим, дорогим для особистості саме тому, що людина приймає близько до серця благородство цієї істини, в її свідомість йдуть блискавичні емоційні сигнали: роби саме так, тому, що робити інакше не дозволяє повага до самого себе. Почуття завжди стоїть на варті свідомості,» – і далі продовжує, – «моральні почуття – це світло, яке освітлює шлях людських вчинків»[42, с.172].