Труднощі і бар'єри у спілкуванні як негативні чинники у міжособистісній взаємодії

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Июня 2013 в 17:35, курсовая работа

Краткое описание

Робота містить 2 розділи. Перший присвячений теоретичному опису порушень, труднощів і барєрів у спілкуванні. У другому розділі представлено дослідження особливостей прояву комунікативних барєрів і причин їх виникнення у процесі вивчення соціальної педагогіки студентами 1 курсу.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………….3
Розділ I. Порушення, труднощі і бар’єри спілкування як негативні
чинники у міжособистісній взаємодії людей……………………………5
1.1. Сутність і природа комунікативних девіацій, труднощів та
бар’єрів…………………………………………………………………….5
1.2. Причини виникнення комунікативних бар’єрів і труднощів……12
1.3. Типологія бар’єрів та порушень у спілкуванні…………………..17
Розділ II. Практичні засади подолання причин комунікативних
бар’єрів……………………………………………………………………27
2.1. Педагогічне дослідження особливостей прояву комунікативних
бар’єрів і причин їх виникнення у процесі вивчення соціальної
педагогіки студентами I курсу…………………………………………..27
2.2. Соціально-психологічний тренінг подолання тривожності
серед студентів як причини виникнення комунікативних бар’єрів…..31
2.3. Аналіз результатів проведеного дослідження…………………….38
Висновки…………………………………………………………………..42
Список використаних джерел…………………………………………...44

Прикрепленные файлы: 1 файл

КУРСОВА РОБОТА.docx

— 90.12 Кб (Скачать документ)

Обработка результатов.

Определение показателей ситуативной и личностной тревожности с помощью ключа.

На  основе оценки уровня тревожности составление  рекомендаций для коррекции поведения  испытуемого.

Вычисление  среднегруппового показателя СТ и ЛТ и их сравнительный анализ в зависимости, например, от половой принадлежности испытуемых.

При анализе результатов самооценки надо иметь в виду, что общий  итоговый показатель по каждой из подшкал  может находиться в диапазоне  от 20 до 80 баллов. При этом чем выше итоговый показатель, тем выше уровень  тревожности (ситуативной или личностной). При интерпретации показателей  можно использовать следующие ориентировочные  оценки тревожности: до 30 баллов — низкая, 31—44 балла — умеренная; 45 и более  высокая.

 

 

Ключ

Номера

суждения

Ответы

 

Никогда

Почти

 никогда

Часто

Почти

всегда

 

СТ

1

4

3

2

1

 

2

4

3

2

1

 

3

1

2

3

4

 

4

1

2

3

4

 

5

4

3

2

1

 

6

1

2

3

4

 

7

1

2

3

4

 

8

4

3

2

1

 

9

1

2

3

4

 

10

4

3

2

1

 

11

4

3

2

1

 

12

1

2

3

4

 

13

1

2

3

4

 

14

1

2

3

4

 

15

4

3

2

1

 

16

4

3

2

1

 

17

1

2

3

4

 

18

1

2

3

4

 

19

4

3

2

1

 

20

4

3

2

1

 

ЛТ

21

4

3

2

1

 

22

1

2

3

4

 

23

1

2

3

4

 

24

1

2

3

4

 

25

1

2

3

4

 

26

4

3

2

1

 

27

4

3

2

1

 

28

1

2

3

4

 

29

1

2

3

4

 

30

4

3

2

1

 

31

1

2

3

4

 

32

1

2

3

4

 

33

1

2

3

4

 

34

1

2

3

4

 

35

1

2

3

4

 

36

4

3

2

1

 

37

1

2

3

4

 

38

1

2

3

4

 

39

4

3

2

1

 

40

1

2

3

4

 

По каждому  испытуемому следует написать заключение, которое должно включать оценку уровня тревожности и при необходимости  рекомендации по его коррекции. Так, лицам с высокой оценкой тревожности  следует формировать чувство  уверенности и успеха. Им необходимо смещать акцент с внешней требовательности, категоричности, высокой значимости в постановке задач на содержательное осмысление деятельности и конкретное планирование по подзадачам. Для низкотревожных людей, напротив, требуется пробуждение  активности, подчеркивание мотивационных  компонентов деятельности, возбуждение заинтересованности, высвечивание чувства ответственности в решении тех или иных задач.

 

По результатам  обследования группы также пишется  заключение, оценивающее группу в  целом по уровню ситуативной и  личностной тревожности, кроме того, выделяются лица, высоко- и низкотревожные.

 


Информация о работе Труднощі і бар'єри у спілкуванні як негативні чинники у міжособистісній взаємодії