Теоретические основы формирования основ национального самосознания у детей дошкольного возраста

 

ФОРМУВАННЯ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………….3
Розділ 1. Теоретичні засади формування основ національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку………………..9
1.1.	Психолого-педагогічні особливості формування основ національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку…………………………………………………………………..9
1.2.	Сутність поняття „національна самосвідомість”……………….18
1.3.	Педагогічні умови формування основ національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку……………30
Висновки до першого  розділу…………………………………………43 Розділ 2. Національне виховання дітей старшого дошкільного віку в педагогічній системі Бориса Грінченка…………………..45
Висновки до другого  розділу………………………………………….76 Розділ 3. Організація роботи з формування основ національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку……………….78
3.1	Стан проблеми у практиці роботи дошкільних навчальних закладів…………………………………………………………….78
3.2	Система роботи дошкільного  навчального закладу з формування. основ національної самосвідомості у старших дошкільників…85
Висновки до третього розділу…………………………………………92
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………93
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………96

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

У Базовому компоненті дошкільної освіти (нова редакція) зазначається, що становлення України як демократичної  держави. Входження її до єдиного  європейського простору зумовлюють прогресивні змінив стратегії розвитку національної системи освіти. Для  нас – педагогів, працівників дошкільних установ, особливо актуальним є звернення до творчої спадщини українських письменників другої половини Х1Х початку ХХ століття.

Сьогодні  в умовах утвердження загальнонаціональної свідомості, як ніколи, гостро набуло актуальності виховання громадянина патріота, відповідального, відданого своїй країні. Тож можна сказати, що всі важелі до побудови майбуття як дитини, так і незалежної України тримають у руках педагоги та молоді батьки. Формування основ національної самосвідомості вихованців один із найважливіших напрямків роботи дошкільних навчальних закладів.

Освіта утверджує  національну ідею, сприяє національній самоідентифікації, розвитку культури українського народу, оволодінню цінностями світової культури, загальнолюдськими надбаннями.

Необхідність  модернізації змісту дошкільної освіти зумовлюється реформуванням галузі згідно з Національною доктриною  розвитку освіти України у ХХІ  столітті, Законами України „Про дошкільну  освіту” та „Про охорону дитинства” (2001 р.), тенденціями розвитку неперервної освіти.

Урядом України  прийнято Державну національну програму „Освіта” (Україна ХХІ століття). Одним із найголовніших принципів  цієї програми є національна спрямованість  освіти, що є органічним поєднанням національної історії і традицій, збереженням та збагаченням культури українського народу. Зростання свідомості освітян, об’єктивна необхідність оновлення принципів, гуманізації цілей і завдань дошкільної освіти, оптимізації життя сучасної дитини відповідно до демократичних засад українського суспільства актуалізують проблему національної самосвідомості з дошкільного віку, що виступає підґрунтям для подальшого  культурного зростання особистості.

Автори підручника «Дошкільна лінгводидактика. Теорія і  методика навчання дітей рідної мови» А.М.Богуш і Н.В.Гавриш, характеризуючи лінгводидактичну концепцію В.О.Сухомлинського зазначають: «Рідна мова є найважливішим, найбагатшим і найміцнішим зв’язком між нинішніми і майбутніми поколіннями народу. Звідси випливає принцип народності, який відбито в Образі рідного слова. Мова – найкраща характеристика народу, тому твори українського фольклору є одним із важливих засобів збагачення словника дітей» [9, 125].

Національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти. Його основна мета – виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та вміння жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури.

Національне виховання спрямовується на залучення  громадян до глибинних пластів національної культури і духовності, формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури .

Національне виховання  має здійснюватися на всіх етапах навчання дітей та молоді, забезпечувати всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарувань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури, виховання громадянина, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.

У Законі України  „Про дошкільну освіту” одним із завдань визначено виховання в дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини; поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мов, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля.

Головна мета національної дошкільної освіти –  створити сприятливі умови для особистісного  становлення і творчої самореалізації кожної дитини, формування її життєвої компетентності, розвитку в неї ціннісного ставлення до світу Природи, Культури, Людей, Самої Себе. Освіта має гуманістичний характер і ґрунтується на культурно-історичних цінностях українського народу, його традиціях і духовності.

Проблему  національної самосвідомості досліджували педагоги філософи, письменники усіх часів, такі як С.Ф.Русова, Г.С.Сковорода, К.Д.Ушинський, І.Я.Франко, Т.Г.Шевченко, Б.Д.Грінченко, В.О.Сухомлинський. Вони виражали ідеї гуманізму, підкреслювали необхідність прищеплювання молодому поколінню високих моральних якостей, виховання їх у дусі любові до праці, поваги до старших, дружби і товариства, правдивості і чесності.

Історіографія наукових досліджень проблем народної педагогіки свідчать, що вивчення народного досвіду виховання як соціально-історичного феномена на всіх етапах історичного розвитку входило в коло наукових інтересів педагогів минулого і сьогодення.

У педагогічній системі К.Д.Ушинського першорядного значення надається патріотичному вихованню, адже почуття народності в людині найсильніше. Як немає людини без самолюбства, так немає людини без любові до Батьківщини. Навіть людина, яка оселилась на чужині, зберігає у своєму серці народність. Можна забути ім'я своєї батьківщини і носити в собі її характер. Народність, на його думку, це той фундамент, на якому базується все подальше виховання..., виховання, створене самим народом і засноване на народних засадах, має ту виховну силу, якої немає у найкращих системах, заснованих на абстрактних ідеях або запозичених в іншого народу. Педагог високо оцінював виховний потенціал народної педагогіки. Виховання, створене самим народом і засноване на народних початках, – писав він, – має ту виховну силу, який немає в найкращих системах, заснованих на абстрактних ідеях.... Він глибоко вірив у принцип, що народ без народності – тіло без душі і, спираючи на цей принцип, обґрунтував ідею народності. Добре знаючи народні звичаї, обряди, традиції, Костянтин Дмитрович прийшов до висновку, що мудрість предків – дзеркало для нащадків, і тому ратував за народне виховання, тому що воно є живим зразком у процесі народного розвитку.

В.О.Сухомлинський  підкреслював необхідність і важливість вивчення моральних ідей і педагогічних поглядів народу, що випливають із них. Він вважав, що, незважаючи на багатство і величезне практичне значення народної педагогіки, вона належною мірою не вивчається, глибокі дослідження з цих проблем не проводяться. „Про народну педагогіку ніхто дотепер серйозно на думав, і очевидно, це принесло багато лих педагогіці, –писав він. – Я упевнений, що народна педагогіка – це осередок духовного життя народу. У народній педагогіці розкриваються особливості національного характеру, обличчя народу!” Характер народу, обличчя народу, його думи і сподівання, моральні ідеали особливо яскраво виявляються в створених їм казках, билинах, легендах, епосах, приказках і прислів'ях .

Досліджувану  проблему необхідно розглядати у поєднані таких наукових галузей, як: педагогіка, психологія, мистецтвознавство, історія. Проблеми національного виховання, формування національної свідомості та самосвідомості особистості досліджували корифеї української педагогіки (Б.Грінченко, Г.Ващенко, В.Сухомлинський, С.Русова, К.Ушинський); сучасні вчені педагоги (О.Вишневський, І.Газіна, В.Кононенко, В.Кузь, Т.Поніманська, М.Стельмахович, Г.Філіпчук); психологи (І.Бех, В.Борисов, М.Боришевський, П.Гнатенко, Д.Ельконін, В.Хотинець, І.Чеснокова).

Велике значення для  розробки сучасних підходів та методів  формування у дітей старшого дошкільного віку елементів національної самосвідомості мають концепції розвитку українського дошкілля, розроблені Л.Артемовою, А.Богуш, Н.Гавриш, Л.Калуською, Н.Лисенко, Т.Поніманською, М.Стельмаховичем.

Дослідження психологічних особливостей розвитку особистості дитини дошкільного  віку міститься в роботах вітчизняних  і зарубіжних психологів І.Беха, В.Гамезо, Д.Ельконіна, О.Кононко, Т.Кричковської, Г.Люблінської, В.Мухіної, Е.Петрової, Л.Орлової. Так на значенні дошкільного дитинства в процесі виховання особистості акцентує увагу автор концепції особистісних цінностей, відомий український вчений І.Бех, наголошуючи на тому, що саме в цей віковий період „...починають формуватися високі соціальні мотиви і благородні почуття”. У той же час дослідник підкреслює, що однією з головних умов ефективного виховання дошкільників є врахування їх вікових психофізіологічних особливостей.

Актуальність порушеної  проблеми, доцільність наукового  пошуку шляхів її вирішення зумовили вибір теми магістерської роботи: „Формування основ національної самосвідомості дітей старшого дошкільного віку”.

Об’єкт дослідження – процес національного виховання дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування основ національної самосвідомості  у дітей старшого дошкільного віку.

Мета дослідження – розробити систему роботи дошкільного навчального закладу з формування основ національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку.

Визначена тема магістерського дослідження зумовила необхідність вирішення таких завдань:

• зробити аналіз сучасної філософської, історичної, психологічної, педагогічної літератури з досліджуваної проблеми;
• проаналізувати стан розробленості проблеми в практиці роботи дошкільних навчальних закладів;
• визначити рівні сформованості основ національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку;
• розробити систему роботи дошкільного навчального закладу з формування основ національної самосвідомості  у дітей старшого дошкільного віку.

У процесі  роботи використовувались методи науково-педагогічних досліджень, адекватні меті і завданням:

- теоретичні: історико-теоретичний аналіз філософських, історичних, психологічних, педагогічних джерел, синтез, конкретизація, узагальнення, порівняльний аналіз дали можливість систематизувати теоретичні матеріали;

- емпіричні: педагогічне спостереження, бесіди, анкетування, вивчення роботи дошкільного навчального закладу, узагальнення даних дали змогу дослідити реальний стан проблеми та організувати роботу вихователів відповідно до пропонованої системи.

Організація та проведення дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі дошкільного навчального Апробація дослідження відбувалася на IV Всеукраїнській студентській науково практичній конференції «Мова й література у проекції різних наукових парадигм». На цій конференції була висвітлена стаття за темою «Ідеї національного виховання в творчості українських письменників». Основні положення магістерської роботи та результати досліджень обговорювалися і були схвалені.

 

 

 

 

 РОЗДІЛ 1

 ТЕОРЕТИЧНІ  ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ   САМОСВІДОМОСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

1.1. Психолого-педагогічні  особливості формування основ  національної самосвідомості у  дітей старшого дошкільного віку

 

Упродовж свого існування  український народ створив скарбницю  знань, ідей, принципів, традицій, засобів, за допомогою яких в різні історичні періоди виховувалися підростаючі покоління в дусі любові до людини, рідної природи, краю, Батьківщини, готовності долати зло, потворність у житті. Така скарбниця народної виховної мудрості дістала назву народна педагогіка. Народна педагогіка – це система педагогічних знань і досвіду народу, яка розкриває погляди на мету, завдання, зміст, форми і методи навчання і виховання в дусі культурно-історичного розвитку рідного народу, вітчизняних виховних традицій.