Управління ресурсним потенціалом підприємства на прикладі оцінки ефективності роботи ВАТ«БЛА»

Необхідність стратегічного  контролінгу на досліджуваному підприємстві пов'язана з специфічним характером продукції, що випускається, і глибиною реформ, що відбуваються у галузі. Реалізація концепції стратегічного контролінгу буде можливою лише тоді, коли підприємство буде стратегічно орієнтоване. Стратегічно орієнтованим підприємство буде тоді, коли персонал буде мати стратегічне мислення, постійно буде застосовуватися система стратегічного планування, що надасть змогу розробляти та використовувати інтегровану систему стратегічних планів, а поточна, повсякденна діяльність, повинна бути підпорядкованою досягненню поставлених стратегічних цілей.

До переваг стратегічно  орієнтованої діяльності відносять:

 - зменшення до мінімуму негативних наслідків змін, що відбуваються, а також факторів «невизначеності майбутнього»;

- можливість враховувати  об'єктивні (зовнішні та внутрішні) фактори, що формують зміни, зосередитись на вивченні цих факторів;

- сформувати відповідні інформаційні бази;

- можливість отримати  необхідну базу для прийняття стратегічних і тактичних рішень;

- полегшити роботу по  забезпеченню довго - та короткострокової ефективності та прибутковості;

- можливість зробити бізнес  більш керованим, оскільки за наявності системи стратегічних планів є змога порівнювати досягнуті результати з поставленими цілями, конкретизованими у вигляді планових завдань;

- можливість встановлення  системи стимулювання для розвитку гнучкості та пристосованості бізнесу та окремих його підсистем до змін;

- забезпечення динамічності  змін через прискорення практичних дій щодо реалізації стратегічних планів на основі відповідної системи регулювання, контролю та аналізу;

- створення виробничого  потенціалу та системи зовнішніх зв'язків, що є сприйнятливими до змін і дають можливість досягти майбутніх цілей;

- реалізація зазначених  принципів дає змогу побудувати обґрунтовану послідовність дій щодо реалізації концепції та формування системи стратегічного управління.

Перевагами стратегічного  мислення, що має першорядне значення, і усвідомленого стратегічного контролінгу (протилежність вільної імпровізації, інтуїції або бездіяльності) є:

- забезпечення спрямованості  всієї галузі на ключовий аспект стратегії: «що ми намагаємося робити і чого домагаємося?»;

- необхідність менеджерів  більш чітко реагувати на зміни, що з'являються, нові можливості і загрозливі тенденції;

- можливість для менеджерів  оцінювати альтернативні варіанти капітальних вкладень і розширення персоналу, тобто розумно перенести ресурси в стратегічно обґрунтовані і високоефективні проекти;

- можливість об'єднати  рішення керівників усіх рівнів управління, пов'язаних зі стратегією;

- створення середовища, що  сприяє активному керівництву і протидіє тенденціям, які можуть привести лише до пасивного реагування на зміну ситуації.

Інша перевага, що полягає  в заохоченні активного управління, а не в простому реагуванні на зовнішні чинники, приводить до того, що новаторські стратегії можуть стати ключем до поліпшення результатів діяльності в довгостроковому періоді. Таким чином, на сучасному етапі розвитку підприємство не завжди виявляється здатними адекватно і гнучко реагувати на зовнішні погрози, внаслідок чого потенційні можливості в отриманні економічної вигоди можуть обертатися в джерело проблем.

У зв’язку із існуючими проблемами першочергового значення набуває аналіз і оцінка потенціалу підприємств в системі контролінгу.

 В наш час, «потенціал підприємства» розглядають з позицій можливості (ресурсної і організаційно-управлінської) підприємства виготовляти продукцію, що задовольняє потреби споживача. Також пов'язують його з конкурентоспроможністю підприємства і тому з'являється необхідність обґрунтовування управлінських рішень щодо його розвитку.

Для покращення потенціалу ТОВ «БЛА» потрібно дослідити всі складові потенціалу досліджуваного підприємства, а саме:

1 фінансово-інвестиційного;

2 техніко-технологічного;

3 кадрового;

4 організаційно-управлінського;

5 інноваційного.

В результаті аналізу  потенціалу важливо зробити висновки про потенційні можливості, перспективи і умови подальшого розвитку підприємства, що припускає визначення відповідності поточного стану економічного потенціалу меті підприємства і рівню вирішуваних задач.

В основному використовується ресурсний, результативний та резервний підхід до оцінки потенціалу. В ході ресурсного підходу потенціал розглядається як сукупність використовуваних у виробництві продукції ресурсів, засобів та предметів виробництва. В даному випадку аналізується лише ресурсна складова потенціалу.

 Ресурси є основою розвитку потенціалу будь-якого підприємства. Із закономірності систем витікає, що в результаті взаємодії усіх ресурсів, що утворюють систему, в процесі діяльності починає діяти ефект цілісності, тобто з’являються нові властивості, якими кожний окремий вид ресурсу не володіє. Оцінка зводиться до визначення вартості доступних ресурсів, а рівень використання визначається відношенням отриманого результату до обсягу використаних для цього ресурсів.

Можна також виділити результативний підхід, який визначає потенціал як здатність підприємства оволодівати, переробляти ресурси, що є необхідним для задоволення суспільних потреб. Результат діяльності підприємства визначається наявністю у нього будь-якого виду потенціалу та його вдалим використанням.

Здатність розвитку соціально-економічної  системи ототожнюється з поняттям «потенціал». Як тільки підприємство починає підтримувати потенціал, яким володіє, у стабільному стані та, можливо, навіть розвивати його, воно отримує «стабільну конкурентну» перевагу. Аналіз в даному випадку зводиться до аналізу та оцінки максимальної кількості благ, які підприємство може виробити при даній кількості та якості, а також структурі ресурсів.

 Потенціал підприємства розглядається й з точки зору резервів покращення виробничо-господарської діяльності економічного суб’єкта (резервний підхід). В переносному, широко використовуваному сенсі цього слова, резерви – це невикористані можливості підвищення ефективності виробництва, підсилення дії факторів, що сприяють зростанню ефективності господарювання, та усуненню негативного впливу інших факторів. Виявлення резервів в такому розумінні та визначення реальних шляхів та строків їхньої мобілізації є основними задачами економічного аналізу потенціалу підприємства.

Вважаємо, що наразі, ТОВ «БЛА» не повною мірою використовує свої потенційні можливості, що пояснюється, як зовнішніми, так і внутрішніми факторами, серед яких неефективне управління. Це, в свою чергу, знижує рентабельність роботи підприємства і обмежує його подальший розвиток.

У зв’язку з вищезазначеним пропонується розробити підходи до оцінки використання потенціалу ТОВ «БЛА». Пропонується проводити оцінювання за виділеними раніше складовими економічного потенціалу: фінансово-інвестиційним; техніко-технологічним; кадровим; організаційно-управлінським; інноваційним.

Здійснювати оцінювання доцільно у такій послідовності:

1) визначення показників, які характеризують види потенціалу;

2) експертна оцінка питомої  ваги і-го виду потенціалу;

3) виділення часткових  показників –головних компонент,  що здійснюють найбільший вплив на відповідні види потенціалу;

4) формування комплексної  оцінки економічного потенціалу.

Встановлено, що для оцінки використання потенціалу підприємства (служби, структурного підрозділу) доцільно спів ставляти фактичний рівень потенціалу з еталонним, що можливо здійснити за формулою:

 

                                                                              (1)

де xij - фактичне значення j –го часткового показника виду потенціалу на i-тому підприємстві (структурному підрозділі);

x_J ^е - еталонне значення j –го часткового показника для групи однорідних підприємств (структурних підрозділів);

βj - коефіцієнти значущості видів потенціалу;

m – кількість видів потенціалу

 

Пропонується встановлення значущості видів потенціалів проводити експертним шляхом із залученням провідних фахівців підприємств галузі. Проведено аналіз показників, які можуть бути використані для характеристик визначених потенціалів на (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Часткові показники потенціалу

Часткові показники	Позначення
1	2
Фінансово – інвестиційний потенціал
Коефіцієнт фінансової незалежності	А1
Коефіцієнт поточної ліквідності	А2
Коефіцієнт рентабельності інвестицій	А3
Коефіцієнт інвестування	А4

 

Продовження таблиці 3.1.

Техніко – технологічний потенціал
Коефіцієнт ритмічності виробництва	Б1
Коефіцієнт виконання плану  за об’ємними показниками	Б2
Коефіцієнт виконання плану  за якісними показниками	Б3
Коефіцієнт інтегрального завантаження техніки	Б4
Коефіцієнт прогресивності основних засобів	Б5
Коефіцієнт придатності активної частини основних засобів	Б6
Індекс фондовіддачі	Б7
Індекс матеріаломісткості	Б8
Організаційно-управлінський потенціал
Коефіцієнт рівня ділових якостей  робітників	В1
Коефіцієнт рівня кваліфікації персоналу	В2
Коефіцієнт організації робочих  місць	В3
Коефіцієнт дисципліни праці	В4
Коефіцієнт механічної праці	В5
Коефіцієнт якості виконання управлінських  функцій	В6
Коефіцієнт економічності апарату  управління	В7
Коефіцієнт централізації функцій  управління	В8
Коефіцієнт умов праці управлінців	В9

 

Інноваційний потенціал
Коефіцієнт інвестування наукових досліджень	Г1
Коефіцієнт впровадження раціоналізаторських  пропозицій	Г2
Коефіцієнт підвищення кваліфікації персоналу	Г3
Кадровий потенціал
Коефіцієнт стабільності кадрів	Д1
Коефіцієнт мотивації персоналу	Д2
Індекс продуктивності праці	Д3

 

Виділення часткових показників – головних компонент, що здійснюють найбільший вплив на відповідні види потенціалу пропонується здійснювати за допомогою статистичних методів аналізу в такій послідовності:

1) попередня обробка вихідних  даних, вивчення сукупності коефіцієнтів видів потенціалів з метою оцінки однорідності вихідних даних, відсічення аномальних спостережень;

2) кореляційний аналіз  коефіцієнтів, статистичний аналіз взаємозв’язків коефіцієнтів, усунення дублювання інформації;

3) реалізація методу головних  компонент, зниження розмірності задач, отримання узагальнюючих характеристик видів потенціалів.

Проведений розрахунок дозволить визначати потенціал, як:

П = аАі+бБі+вВі+гГі+дДі (2)

де а, б, в, г, д – питома вага значущості видів потенціалу;

Аі, Бі, Ві, Гі, Ді – часткові показники, що характеризують відповідні види потенціалу.

Запропоновану модель доцільно використовувати для прогнозування розвитку потенціалу підприємства ,або служб чи окремих підрозділів.

 

 

 

 

Розділ 4.Основи охорони праці на підприємств

Оцінка стану охорони  праці на підприємстві в цілому і  в його структурних підрозділах  базується на аналізі даних атестації  робочих місць, паспортизації санітарно-технічного стану цехів та відділів, результатах  виконання комплексних планів покращення умов праці та санітарно-оздоровчих заходів, а також на динаміці показників виробничого травматизму та професійних  захворювань.

Основоположним законодавчим документом у галузі охорони праці  є Закон України “Про охорону  праці ”. Цей Закон визначає основні  положення щодо реалізації конституційного  права працівників на охорону  їх життя і здоров’я у процесі  трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює  за участю відповідних органів державної  влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого  середовища і встановлює єдиний порядок  організації охорони праці в  Україні.