Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції

З_{інд.стр} = (З_осн + З_дод) ∙0,01; (5.6)

З_{інд.стр} = (4320 + 432) ∙0,01 = 47,52 грн.

5.2.5 Амортизаційні відрахування

Амортизаційні відрахування розраховуються по формулі:

, (5.7)

де        – вартість спеціального обладнання;         

 – кількість місяців роботи.

Вартість спеціального обладнання наведена в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3 – Вартість спеціального обладнання

Вид обладнання	Кількість місяців роботи	Вартість обладнання, грн.
ПЕОМ	2	4000,00
Принтер	2	500,00
Разом		4500,00

Відповідно таблиці 4.3 розрахуємо значення амортизаційних відрахувань  за формулою (4.7) при  =2

 грн.

5.2.6 Витрати на  машинний час

Ці витрати розраховуються по формулі:

З_маш=К_міс∙ ∙ ∙ , (5.8)

де        – кількість днів у місяці;         

 – години роботи на ПК;

 – вартість машино-години, грн.

З_маш = 2∙22∙2∙3= 264,00 грн.

5.2.7 Накладні витрати

Допоміжні витрати по управлінню підприємством, амортизаційні відрахування по діючих нормах, витрати на охорону  праці, опалення, освітлення, послуги  сторонніх організацій. Накладні витрати  розраховуються як 25 %  .

З_накл = З_осн∙0,25; (5.9)

З_накл = 4320∙0,25 = 1080,00 грн.

5.3 Калькуляція  на проведення НДР

Калькуляція на проведення НДР роботи «розробка систем управління якістю виробництва світлотехнічної  продукції».

Калькуляція на проведення даної НДР наведена у таблиці 5.4.

Проведені розрахунки показують, що ціна продажу, яка складає 3828,85 грн., прийнятна як для представників  малого бізнесу, так і для більш  платіжеспроможних покупців, а собівартість розробки склала 2945,25 грн., що говорить про те, що проведену роботу можна  вважати економічно ефективною, яка  має високий науковий і економічний  рівень.

 

Таблиця 5.4 – Калькуляція  на проведення НДР

Найменування  статей калькуляції

Сума, грн.

1. Сировина й матеріали   2. Основна заробітна плата 3. Додаткова заробітна  плата 4. Відрахування на соціальні  заходи - відрахування на обов'язкове  державне пенсійне страхування - відрахування на обов'язкове  соціальне страхування - відрахування на загальнообов'язкове  державне соціальне страхування  на фонд зайнятості - відрахування на індивідуальне  страхування персоналу підприємства 5. Амортизаційні відрахування 6. Витрати на машинний  час  7. Накладні витрати  8. Кошторисна вартість  9. Прибуток 30%  10. Ціна продажу

90,00 4320,00 432,00 1520,64 118,80 118,80 47,52 187,50 264,00 1080,00 8179,26 2453,78 10633,04

5.4 Економічна  ефективність НДР

Специфічною особливістю  проведення розрахунків економічної  ефективності НДР є їхній прогнозний характер, а також наявність невизначеності в галузі застосування й об'ємах використання результатів НДР, у  рівні витрат на виробництво, в оцінці впливу приладів на характеристики більш  складних систем.

Визначення економічної  ефективності НДР базується на загальних  методах розрахунку порівняльної економічної  ефективності нової техніки, представлених  в методичних вказівках по техніко-економічному обґрунтуванню дипломних проектів.

Кількісне визначення економічної  НДР можливо, якщо є база для порівняння, відома область і об'єм промислового використання результатів НДР. Проте, специфіка розрахунку економічної  ефективності НДР полягає в тому, що результати НДР самостійного значення не мають, а дають економічний  ефект в народному господарстві, тільки будучи опосередкованими через  довгий ланцюжок стадій технічного прогресу. Тому економічна ефективність НДР оцінюється по пайовій участі від економічної  ефективності нової техніки в  цілому згідно ГОСТ 20779-81 по формулі:

Э∆I=Эk∆I , (5.10)

де Эdi - частина річного  ефекту, що доводиться на i-у організацію  або етап;

Э - загальний річний економічний  ефект від створення і впровадження нової техніки або нового методу робіт;

k∆i - коефіцієнт пайової  участі i-й організації або i-го  етапу робіт.

 , (5.11)

де С_зі - витрати на заробітну плату i-й організації або i-гo етапу робіт;

k_зі - коефіцієнт значущості i-гo етапу;

m - число організацій або  етапів.

У методичних положеннях про  порядок освіти, розподілу і використання фондів економічного стимулювання технічного прогресу рекомендується відносити  на організації, що виконують науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, від 30 до 50 % економічного ефекту, на технологічні роботи - від 20 до 30 %; на освоєння організації  виробництва нової техніки - від 25 до 40 % економічного ефекту. Економічну ефективність даної НДР розрахувати  неможливо через наявність великої  кількості невизначеностей. Тому приведемо  якісний опис соціально-економічної  ефективності НДР.

Визначимо коефіцієнт науково-технічного ефекту НДР по формулі

, (5.12)

де      r_i – ваговий коефіцієнт i-ої ознаки науково-технічного ефекту;

k_i – кількісна оцінка i-ої ознаки науково-технічного ефекту.

Значення коефіцієнтів вагомості  ознак представлені у таблиці 4.5.

Таблиця 5.5 - Коефіцієнти  вагомості ознак

Ознака науково-технічного ефекту НДР	Значення вагового коефіцієнта
Рівень новизни		0,4
Теоретичний рівень		0,6
Можливість реалізації		0,2

Згідно методики, рівень новизни будемо оцінювати в 7 балiв, що відповідає характеристиці “нова”, тому що результати досліджень систематизують і узагальнюють наявні відомості, визначають шляхи подальших досліджень, знайдений  зв'язок між відомими факторами, відомими об'єктами, у результаті чого знайдене ефективне рішення; розроблені більш  прості способи для досягнення колишніх результатів; проведена часткова раціональна  модифікація із ознаками новизни. Теоретичний  рівень оцінимо в 6 балів, що відповідає рівню отриманих результатів  у вигляді “розробка способу”. Кількість балів по ознаці можливість реалізації приймемо виходячи з того, що час реалізації становить у  продовж перших чотирьох років 10 балів, масштаби реалізації – “народне господарство” 10 балів.

Кількісна оцінка рівня новизни  визначається по таблиці 5.6; теоретичний  рівень отриманих результатів –  на основі експертних оцінок по таблиці 5.7; можливість реалізації наукових результатів  – на основі значень даних у  таблиці 5.8.

Таблиця 5.6 – Класифікатор ознак наукової новизни

Рівень новизни розробки	Характеристика новизни	Бали
Нова	По-новому чи вперше пояснені відомі факти, закономірності, введені  нові поняття, проведене суттєве  вдосконалення, доповнення та уточнення  раніше досягнутих результатів.	5-7

Таблиця 5.7 – Класифікатор ознак теоретичного рівня

Теоретичний рівень отриманих  результатів	Бали
Розробка способу (алгоритм, програма заходів, прилад, речовина)	6

Таблиця 5.8 – Класифікатор ознак часу реалізації

Час реалізації	Бали
Впродовж перших чотирьох років	10
Масштаби реалізації	Бали
Народне господарство	10

Коефіцієнт науково-технічного ефекту НДР дорівнює:

Н_т=0,4∙7+0,6∙6+0,2∙(10+10)=10,4 бали

Максимальне значення узагальнюючого показника науково-технічного ефекту - 12 балів.

Розрахуємо економічний  ефект НДР по формулі:

Э  %; (5.13)

.

Таким чином, коефіцієнт показує, що проведення НДР по даній тематиці доцільно.

Таким чином, проведену НДР  можна вважати економічно ефективною, яка має високий науковий і  економічний рівень.

Висновок: у ході проведення техніко-економічного обґрунтування  бакалаврської роботи було досліджено, що дана робота є економічно ефективною, оскільки НДР має високий економічний  та науковий рівень [10].

Кошторисна вартість складає 8179,26 грн.

Прибуток складає 2453,78 грн.

Економічна ефективність складає 86,67 %.

 
6 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛиШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 

 

6.1 Загальні питання  охорони праці та навколишнього  середовища

При значній інтенсивності  праці, яка спостерігається під  час переходу до ринкових відносин, неможна нехтувати питаннями  збереження здоров’я та забезпечення безпеки людей, залучених у виробництво. Впровадження нових технологій і  нових видів техніки потребує постійної уваги до питань забезпечення безпечних і високовиробничих умов праці, ліквідації виробничого травматизму та професійних захворювань.

Охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і способів, спрямованих  на охорону здоров’я і працездатності людини в процесі праці (Закон  України “Про охорону праці ”  від 21.11.02) [11].

Охорона праці повинна  здійснюватися на науковій основі, яку складають наступні умови: впровадження нової безпечної техніки, прогресивні  методи організації праці й технології виробництва, застосування захисних засобів  та пристроїв, які забезпечують зниження травматизму.       

Сучасна дійсність диктує повсюдне використання комп’ютерної техніки, в тому числі в автоматиці та інших галузях промисловості. У зв’язку з цим виникла  необхідність розробки санітарно –  гігієнічних норм й захисних заходів  при роботі з комп’ютерами.

Тема даної роботи: “  Розробка систем управління якістю виробництва  світлотехнічної продукції”.

При написанні даної роботи використовувався комп’ютер фірми Intel серії Celeron 800.

Важливою складовою трудового  процесу використання ПЕОМ є значне інформаційне навантаження і як наслідок – нервова перевтома. Причиною ії появлення може бути невідповідність  реального результату і очікуваного, надмірна інтенсивність інформаційних  потоків, яка не відповідає індивідуальним можливостям людини, несприятлива дія  виробничого середовища та інші фактори, які викликають стресовий стан у  людини. Тому для науково обґрунтованого підходу до оптимізації розумової  праці, одержання необхідних даних  оптимальних умов праці повинно  здійснюватися комплексно із застосуванням  знань по промисловій гігієні  та ергономіці.

При виконанні даної роботи використовувалась така техніка: персональний комп’ютер, принтер, сканер, ксерокс.

Наведене вище обладнання використовує напругу промислової  електромережі до 1000В, тому необхідно  виконувати правила по безпечному виконанню  роботи з електрообладнанням – ПУЭ-87 [12].

Під час роботи на ПЕОМ на людину впливає низка небезпечних  і шкідливих факторів, які класифікуються згідно з ГОСТ 12.0.003-74 [13]. Небезпечним  фактором називається фактор, який викликає травму або пошкодження  организму. Шкідливий фактор - фактор, тривала дія якого призводить до патології в организмі – професійним захворюванням. Ці фактори поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психофізичні, основні з них наведені в таблиці 6.1.

6.2 Виробнича санітарія

Продуктивність праці  залежить від умов на виробництві, таких  як: освітленість, склад повітря, шуми, шкідливі випромінювання . Кожен з  цих параметрів окремо й в сукупності з іншими впливає на стан організму  людини, визначаючи його самопочуття.

 

6.2.1 Метеорологічні  умови приміщення

Категорія роботи, що виконується, відноситься до легкої фізичної Iа: робота, яка виконується сидячи, не потребує систематичного фізичного  навантаження; енерговитрати до 120 ккал/год., але розумово напруженої (ГОСТ 12.1.005-88 [18]).

Таблиця 6.1 – Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

Найменування фактора	Джерело виникнення фактора	Характер впливу на людину	Нормований параметр та нормативне значення	Норматив- ний документ
1 Підвищений рівень статичної  електрики	Діелектрична поверхня електричних  приладів	Небезпека враження струмом, подразнення шкіри	Потенціал не більш, ніж 500 В	ГОСТ12.1. 038-82 [14]
2 Підвищений рівень шуму		Втомленість слухових аналізаторів	Рівень звуку L < 50 дБА	ГОСТ12.1. 003-83 [15]
3 Засоби охолодження ЕОМ,  друкувальна техніка		Втома зору	Коефіцієнт пульсацій, Кп=10	СНиП II-4-79 [16]
4 Лампи денного освітлення		Вплив на ЦНС, втома організму		НПАОП 0.00-1.31-99 [17]
5 Постійна робоча поза		Втома зорового аналізатора	КПО =1, 0125%	СНиП II-4-79 [16]
6 Неправильне розташування  ПЕОМ	Неправильне планування систем освітлення	Втома зорового аналізатора	Мінімальна освітленість Е = 500-700лк	СНиП II-4-79 [16]
7 Відбита блискість	Неправильне розташування ПЕОМ	Втома зорового аналізатора	Повинна бути відсутньою в  полі зору	НПАОП 0.00-1.31-99 [17]
8 Монотонність праці	Особливості технологічно- го процесу	Вплив на ЦНС, втома організму		НПАОП 0.00-1.31-99 [17]
9 Підвищене значення напруги  в електричному ланцюзі	Електрооблад-нання	Небезпека враження електрикою	Сила струму I=0.6 mA при U=220 V	ГОСТ 12.1.038-82 [14]
10 Яскравість екрану	Екран монітора ПЕОМ	Втома зорових аналізаторів	В = 100 кд/м2	НПАОП 0.00-1.31-99 [17]
11 Контрастність зображення	Екран монітора ПЕОМ	Втома зорових аналізаторів	к=(Вф-Во)/Вф= =0,9 , где: Вф –яскравість фону; Во –яскравість об’єкта	НПАОП 0.00-1.31-99 [17]