Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції

Згідно з ГОСТ 12.1.005-88 [18] оптимальні параметри мікроклімату для виконання роботи повинні  знаходитись у межах, які вказані  в таблиці 5.2. Параметри є оптимальними, оскільки категорія роботи III напружена.

Таблиця 6.2 – Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія праці	Період року	Температура t, °С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря V, м/с
Легка робота Iа	Холодний	22...24	40...60	0,1
Легка робота Iа	Теплий	23...25	40...60	0,1

Для забезпечення вищевказаних оптимальних метеорологічних умов в приміщенні передбачена система  опалення (загальне парове), вентиляції (загальна приточно-витяжна штучна) й кондиціонування згідно з СНиП 2.04.05 -92 [19].

Розрахунок необхідної кількості  кондиціонерів, повинен проводитись  по тепло надлишкам від машин, людей, сонячної радіації.

Режим роботи кондиціонера повинен забезпечувати максимально  можливе надходження зовнішнього  повітря, але не менш, ніж 50% від продуктивності кондиціонеру.

При проектуванні дисплейних класів вищих навчальних закладів необхідно  передбачувати приточно-витяжну  вентиляцію. Подача повітря повинна  вироблятися у верхню зону малими швидкостями із розрахунку створення  рухомості повітря на робочому місці  студента менш, ніж 0,1 м/с, краще через  підшивну гофровану стелю. Витяжка  – природна з верхньої зони стіни, протилежній віконним отворам.

Якісний склад повітря: вміст  кисню в дисплейному класі  повинен бути в межах 21-22 об. %. Двоокис  вуглецю не повинен перевищувати 0,1 об. %, озон – 0,1 мг/м³, аміак - 0,2 мг/м³, фенол - 0,01 мг/м³, хлористий вініл - 0,005 мг/м³, формальдегід – 0,003 мг/м³ [18]. 

 

6.2.2 Характеристика  виробничого приміщення

Виконання даної роботи проводилося  у триповерховій будівлі Електрокорпусу на кафедрі “інформаційно-вимірювальні технології та системи ”. По категорії  пожежонебезпечності будівля відноситься  до категорії В - НАПБ Б 07.005 - 86 [20]. Определение  категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. - Діє з 01.01.87. Клас по пожежній небезпеці  обладнання закритого типу -П-IIа  ПУЭ-87 [12], вогнестійкість конструкції  будівлі - II степені, згідно з ДБН  В1.1-7-2002 [21]. В приміщенні мається  система пожежегасіння згідно з  ГОСТ 12.1.004-91 [22]. Для забезпечення в  приміщенні нормального температурного режиму згідно з вимогами СНиП 2.04.05-92 [19] мається централізоване опалювання, вентиляція, кондиціонер.

6.2.3 Види вентиляції

Повітря, яке надходить  в приміщення, повинно бути очищено  від забруднювання , в тому числі  від мікроорганізмів й пилу.

Згідно зі СНиП 2.04.05-92 [19], вентиляція забезпечує підтримання  санітарно-гігієнічних норм температури, вологості, запиленості повітря  в робочих приміщеннях. Для забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних  параметрів повітряного середовища під час експлуатації пристрою в  приміщенні мається природна та штучна вентиляція. Природна вентиляція здійснюється через віконні отвори і двері. Головний недолік природної вентиляції заключається в тому, що приточне повітря  вводиться в приміщення без попередньої  очистки й підігріву, а видалене повітря не очищається, отже, воно забруднює  атмосферу.

Штучна вентиляція здійснюється системою опалення, а також за допомогою  приточно-витяжної вентиляції з механічним спонуканням і місцевою вентиляцією. Збір повітря зовні виробляється вентилятором через калорифер, де повітря  нагрівається та зволожується , після  чого подається в приміщення. Кількість  подаваємого повітря регулюється  клапанами або заслінками. Витяжна  система вентиляції видаляє забруднене і перенагріте повітря через  мережу вповітреводів за допомогою  вентилятора. Чисте повітря відсмоктується через вікна і двері. Забруднене повітря перед викидом назовні  очищується.

Повітря всередині робочого приміщення може виявитися насиченим  пилом, який потрапляє туди одночасно  з неочищеним повітрям з вулиці. Тому необхідно проводити вологе прибирання приміщення, а також регулярно  провітрювати його.

6.2.4 Природне та  штучне освітлення

Працездатність оператора  залежить від освітлення. Незадовільне освітлення кількісно або якісно стомлює не лише зір, а й викликає втому організм в цілому, впливає  на продуктивність праці оператора.

Для забезпечення нормального  освітлення застосовується природне, штучне та змішане освітлення, яке  нормується СНиП II-4-79 [16].

Лабораторія забезпечує боковим  природним освітленням в світлий  час доби, в темний – системою загального освітлення .

Нормовані значення КПО, згідно з СНиП II-4-79 [16], для будівель, розташованих в I, II, IV, V поясах світлового клімату, визначаються по формулі:

 (6.1)

де  – значення КЕО для III поясу світлового клімату, дорівнює 1,5 [16];

m - коефіцієнт світлового клімату (для м. Харкова m=0,9 % - СНиП 4-II-79 [16]);

c - коефіцієнт сонячності клімату, дорівнює 0,75, оскільки вікна розташовані на південному боці будівлі - СНиП 4-II-79 [16].

Значення КПО для природного освітлення:

е = 1,5·0,9·0,75=1,0125%.

В лабораторії застосовується загальне штучне рівномірне освітлення. Дані по нормам освітлення для створення  комфортних умов зорової праці наведені в таблиці 6.3.

Всі виробничі приміщення, з постійним перебуванням у них  людей згідно з санітарними нормами  і правилами, мають природне освітлення.

Таблица 6.3 – Характеристики виробничого освітлення

Точність зорових робіт	Мінімаль-ний розмір об’єкта  розрізнення, мм	Розряд зорової роботи	Характе-ристика типу фона	Контраст об’єкта з  фоном	Підроз-ряд зорової ороботи	Нормоване значення при освітленні
						Природ-ному еHN, %	Штучному Еmin,
Середньої точності	0,5¸1	IV	Серед-ня	малий	d	1,0125	300

6.2.5 Статична електрика

Захист від статичної  електрики виробляється згідно з  санітарно-гігієнічними нормативами  допустимої надійності електричного поля. Допустимі напруженості електричних  полів не повинні перевищувати 20 кВ/м за 1 годину, ГОСТ 12.1.045-84 [23].

 

6.3 Пожежна  безпека

Пожежна безпека – стан об’єкта, при якому зі встановленою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвитку пожежі. Пожежна  безпека згідно з ГОСТ 12.1.004-91 [22] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного  захисту, організаційно-технічними заходами.

Система запобігання пожежі:

-  контроль та профілактика ізоляції;

-  наявність плавких вставок і запобіжників в електронному обладнанні;

-  для захисту від статичної напруги використовується заземлення;

-  блискавкозахист будівель і обладнання згідно з РД 34.21.122-87 [24].

Для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10 и більше грозових годин  на рік, тобто для умов м. Харкова, встановлена III категорія блискавкозахисту.

Для успішної евакуації персоналу  при пожежі розміри дверей робочого приміщення повинні бути наступними:

- ширина дверей не менш, ніж 1,5 м.,

- висота дверей не менш, ніж 2,0 м.,

- ширина коридору 1,8 м.;

- робоче приміщення повинно  мати два виходи;

- відстань від найбільш  віддаленого робочого місця не  повинна перевищувати 100 м.

Організаційні заходи пожежної профілактики:

-  навчання персоналу правилам пожежної безпеки;

-  видання необхідних інструкцій і плакатів, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.

 

6.4 Охорона навколишнього  середовища

Задачею законодавства про  охорону навколишнього середовища є регулювання відносин у сфері  охорони, використання та відтворення  природних ресурсів, забезпечення екологічної  безпеки, попередження і ліквідація негативного впливу різноманітної  діяльності на навколишнє середовище.

У даному випадку при виконанні  роботи не використовуються матеріали  і технології, які наносять шкоду  навколишньому середовищу. Виконавець роботи використовує санітарно-гігієнічні місця загального користування з  розробленою безпечною для навколишнього  середовища системою очистки.

В даній роботі використовується ПЕОМ, тому доцільно відмітити, що при  масовому виробництві моніторів  і комп’ютерів неможна не враховувати  їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях їхнього “життя”  – при виготовленні, експлуатації та після скінчення строку служби.

При виготовленні діють екологічні стандарти, які визначають вимоги до виробництва і матеріалів, які  використовуються в конструкціях приладів. Вони не повинні містити фреонів, хлоридів, бромидів и полівінілхлорида [ТСО’95, BS 7750]. ТСО’95 включають вимоги зниженого енергоспоживання і обмежують  допустимі рівні потужності, які  споживаються в неактивному стані.

Робота на використаному  ПК не виявляє шкідливої дії на навколишнє середовище. Після витікання  строку служби він повністю підлягає вторинній обробці, а також всі використані в даній роботі матеріали допускають нетоксичну переробку після використання .

 

ВИСНОВКИ

В дипломній роботі розв’язані основні питання розробки системи  управління якістю підприємства, що виробляє світлотехнічну продукцію, розглянуті вимоги, що пред’являються до системи  управління якістю згідно ДСТУ ISO 9001:2001. Розроблена документована система  управління якістю виробництва світлотехнічної  продукції, розглянуті вимоги до світлотехнічної  продукції та методів її випробувань. Проведена попередня обробка  результатів вимірювання електричного струму витоку.

У дипломній роботі розглянута історія виникнення системи управління якістю та загальні вимоги до неї для  світлотехнічного підприємства ТОВ  «Люкс». Відповідно до системи управління якістю, були створені схеми впровадження системи управління якістю.

У дипломній роботі розв’язані питання щодо методів контролю під  час виготовлення світлотехнічної  продукції та вимог до світлотехнічної  продукції.

Розроблення сучасної системи  управління якістю на світлотехнічних  підприємствах у відповідності  до міжнародного досвіду являється  актуальним та вкрай необхідним для  національної економіки. Результати дипломної  роботи можуть використовувати всі  світлотехнічні підприємства, зацікавлені  в підвищенні своєї конкурентоспроможності і ефективності роботи, завдяки наданню  більш якісних послуг замовникам.

Також в даній роботі розглянуті питання охорони праці і навколишнього  середовища, здійснене техніко-економічне обґрунтування проведення даної  роботи, в ході якого було виявлено, що її можна вважати економічно ефективною, що має високий науковий і економічний  рівень.