Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Апреля 2013 в 21:51, дипломная работа

Краткое описание

Забезпечення якості продукції на підприємствах, що виробляють світлотехнічну продукцію, визначається цілим рядом внутрішніх факторів: технічних, організаційних, економічних, соціально-психологічних. Важливе місце серед цих факторів займають організаційні фактори, пов'язані з удосконалюванням організації виробництва й праці та ін. Саме із цими факторами пов'язане використання ефективного підходу до рішення проблем якості на підприємстві – системного управління якістю.

Прикрепленные файлы: 1 файл

диплом пример .docx

— 210.93 Кб (Скачать документ)

- 0,85- для багатолампових  світильників при застосуванні  інших схем пускорегулюючих апаратів  або при різному числі ламп  у випереджувальних й відстаючих  гілках, а також для однолампових  світильників;

б) коефіцієнт потужності світильників з розрядними лампами високого тиску  повинен бути зазначений в стандартах або технічних умовах на окремі типи або групи світильників.

3.1.1.4 Захист від  випадкового дотику

а) конструкція світильників повинна виключати можливість випадкового  дотику до струмовідомих частин при  експлуатації, а також при вилученні  всіх деталей світильників без застосування інструменту;

б) металеві оболонки стартерів  у світильниках класу захисту II під  час експлуатації не повинні бути доступні для випадкового дотику;

в) для світильників класу  захисту II може виникнути необхідність використання стартерів класу захисту II. В таких світильниках повинен  бути установлений патрон для стартера класу захисту II;

г) емаль, лакофарбові покриття, папір та інші аналогічні матеріали  не вважаються достатнім захистом частин, які знаходяться під напругою, від випадкового дотику;

д) пристрій для захисту  від випадкового дотику повинен  бути механічно міцним, надійно закріпленим  та повинен зніматися лише за допомогою  інструменту;

е) конденсатори ємкістю  більш, ніж 0,5 мкФ, у світильниках повинні  мати розряджаючий пристрій, який забезпечує залишкову напругу на виводах  конденсатора за 1 хвилину після  відключення світильника від  мережі, не більш, ніж 50 В;

є) переносні світильники (окрім ручних) класу захисту I, які  мають байонетні патрони, повинні  бути сконструйовані так, щоб цоколь лампи був недосяжним для випадкового  дотику до відкритих струмовідомих  частин , коли світильник повністю зібраний, або повинні мати заземлений металевий  патрон.

3.1.1.5 Шляхи витоку  й повітряні зазори

а) шляхи витоку й повітряні  зазори у світильниках повинні додержуватися  при підключенні до контактних затискачів світильників дротів з найбільшим допустимим для даного світильника січенням;

б) частини світильників степені захисту вище IP20, які виготовлені  з ізоляційних матеріалів, незахищені від пилу й вологи та які стикаються з деталями, які знаходяться під  напругою, повинні бути виготовлені  із матеріалу, стійкого до струмів поверхневого розряду;

в) ізоляційні частини патрона  й штепсельних виделок, які використовуються у світильниках, призначених для  роботи у складних умовах експлуатації, повинні бути виготовлені із матеріалу, стійкого до струмів поверхневого розряду;

г) значення витоку струму (мА) між кожною фазою джерела живлення й металічним корпусом світильника  не повинні бути більш, ніж:

- 0.5- для всіх світильників  класу захисту 0 і II;

- 1.0- для переносних світильників  класу захисту I;

- 1.0- для стаціонарних  світильників класу захисту I з номінальною потужністю до 1 кВт включно;

д) для стаціонарних світильників класу захисту I з номінальною  потужністю, яка перевищує 1 кВт, значення витоку струму розраховують із відношення 1,0 мА/кВт, але не більш, ніж 5,0 мА.

3.1.2 Вимоги до  конструкції

3.1.2.1 Захист від  зовнішніх впливів

а) світильники повинні  зберігати свої параметри в процесі  і (або) після впливу механічних й  кліматичних факторів, види й значення яких вказані в стандартах або  технічних умовах на окремі типи або  групи світильників;

б) зливні отвори, розташовані  на поверхні світильника, призначеній  для кріплення на опорну поверхню, повинні відстояти від опорної  поверхні не менш, ніж на 5 мм, що досягається, наприклад, за допомогою прокладок;

в) світильники повинні  бути вологостійкими й повинні витримувати  безперервний вплив відносно вологості (95±3) % при температурі навколишнього  середовища (25±5) 0С на протязі:

- 48 год. – для світильників  класу захисту IР20;

- 168 год. - для світильників  класу захисту вище за IР20;

г) вузли кріплення підвісних  світильників повинні витримувати  на протязі 1 години статичне навантаження, яке дорівнює п’ятиразовій масі світильника;

д) маса світильника, який підвішується лише на гнучкий шнур, повинна не перевищувати 5 кг; при цьому зусилля, яке приходиться на 1 ммсумарного січення жили дроту, не повинне перевищувати 15 Н. Не допускається підвішування світильника на дроті з простою ізоляцією без додаткової оболонки;

е) під час розрахунку зусилля враховують лише струмопровідні жили;

є) при масі світильника  більш, ніж 5 кг, конструкція світильника  й гнучкого дроту повинна виключати  можливість докладання надмірних зусиль до струмопровідної жили;

ж) підвісні світильники  з одним жорстким вузлом кріплення, окрім світильників, які підвішуються на дротах, тросах, ланцюгах, повинні  витримувати без ушкоджень й  остаточних деформацій, які видно  неозброєним оком, крутячий момент 2.5 Н· м, перпендикулярний вісі підвісу;

з) металеві частини світильника, які закривають частини, які знаходяться  під напругою, повинні витримувати  натиск зусиллям 30 Н;

і) світильники, сполучені  з системою вентиляції й кондиціонування  повітря, які встановлюються у вентиляційних  системах з підвищеною пожежонебезпекою, повинні відповідати наступним  вимогам:

- корпус світильника має  бути виготовлений з неспалимого  матеріалу;

- температура корпусу  світильника не повинна перевищувати 100 ºС;

- отвори в корпусі не  повинні перевищувати 10 % поверхні  корпусу;

- ширина отворів, розташованих  на горизонтальній поверхні корпусу  світильника, не повинна перевищувати 6 мм, а ширина інших отворів  не повинна перевищувати 10 мм. При  цьому ширина їх проекцій на  горизонтальну площину не повинна  перевищувати 6 мм. Вимоги не розповсюджуються  на світильники, які під’єднуються  до вентиляційних каналів.

3.1.2.2 Внутрішній  монтаж світильників

а) для внутрішнього монтажу  світильників повинні застосовуватись  дроти з мідними або алюмінієвими жилами з номінальною напругою світильника, а в світильниках на номінальну напругу 380 В - не менш, ніж 660 В. Застосування алюмінієвих  дротів не допускається;

б) для внутрішніх з’єднань, які підлягають вигину або скоченню під час експлуатації, а також  в світильниках з люмінесцентними  лампами, при застосуванні в них  навісних патронів, повинні застосовуватися  мідні гнучкі дроти;

в) січення дротів внутрішнього монтажу повинно бути не менш січення, допустимого для токового навантаження дроту;

г) мінімальне січення дротів повинно бути вказано у стандартах або технічних умовах на окремі групи  або типи світильників;

д) в світильниках з імпульсними  запалюючими пристроями дроти внутрішнього монтажу, на які діє імпульсна  напруга, повинні мати ізоляцію, розраховану  на напругу не менш, ніж 660 В;

е) дроти внутрішнього монтажу  повинні бути запобіжними від  напруги або скручування у  всіх містах, в яких при нормальній експлуатації світильника така взаємодія  може виникнути.

3.1.2.3 Приєднання  світильників до мережі

а) світильники повинні  забезпечувати приєднання до мережі одним з наступних способів: 

- за допомогою контактних  затискачів, які є складовою частиною  світильника, або клемних колодок  по ГОСТ 17557-88; 

- за допомогою електричних  з’єднувачів;        

- за допомогою приєднувального  дроту або кабелю, якими забезпечений  світильник;        

- за допомогою з’єднувальних  шнурів по ГОСТ 7399-80 або кабелів,  армованих штепсельними виделками;         

- за допомогою спеціального  електромеханічного приєднувального  пристрою;        

- безпосередньо до затискачів  патрона;

б) конкретний спосіб приєднання світильника до мережі повинен бути вказаний в стандартах або технічних  умовах на окремі типи або групи  світильників;

в) допускається приєднувати  з’єднувальні шнури й кабелі до світильника за допомогою пайки, зварки або опресовки, а також  безпосередньо до контактних затискачів патронів для ламп;

г) при поставці на експорт  приєднувальний дріт в світильниках класу захисту ІІ з допустимими  для доторкання частинами, а також  в напільних світильниках класу  захисту І та ІІ повинен мати окрім  основної ізоляції захисний ізоляційний  покров;

д) з’єднувальні дроти і  кабелі світильників класу захисту  ІІ повинні мати штепсельні виделки, опресовані разом зі шнуром або кабелем;

е) пристрій для розгрузки  від напруги й скручування  повинен бути із ізоляційного матеріалу  або повинен бути захищеним від  металевих не струмопровідних частин, доступних для доторкання, прокладкою з ізоляційного матеріалу.

3.1.3 Вимоги безпеки

3.1.3.1 Загальні  вимоги безпеки

Світильники повинні бути пожежобезпечними і відповідати  ГОСТ 12.1.004-85.

Частини світильників із ізоляційного матеріалу, які несуть на собі струмовідомі деталі в їх нормальному положенні, повинні бути стійкими до загорання.

Всі частини світильника  зі спалимого матеріалу, на які може розповсюдитися дія займистого імпульсу від вбудованого ПРА або трансформатора, повинні бути відокремлені від опорної  поверхні незаймистим матеріалом, в  якому допускаються отвори тільки для  вводу дротів й кріплення світильника. Світильники повинні мати отвори для вводу дротів діаметром не більш, ніж 21 мм, або щілини з номінальними розмірами 21* 40 мм. Отвір в світильниках із вбудованими індуктивними ПРА  повинен знаходитися на відстані не менш, ніж 35 мм, від обмотки ПРА. На відстані менш, ніж 35 мм, може знаходитися  тільки отвір з площею не більш, ніж 10 мм2.

Вимоги не розповсюджуються на світильники, сполучені з системою вентиляції й кондиціонування повітря.

Світильники із вбудованими  ПРА або трансформаторами в аномальному  режимі роботи при температурі навколишнього  середовища (25±5) ºС і напрузі постачання, яка дорівнює 1,1 від номінальної, не повинні нагрівати опорну поверхню до температури, яка перевищує 130 ºС.

Світильники не повинні нагрівати  опорну поверхню при температурі  навколишнього середовища, яка дорівнює (25±5) ºС, до температури, яка перевищує:

- 120 ºС - для світильників  з лампами загального призначення  при напрузі постачання, яка дорівнює 1,1 від номінальної;

- 175 º С - для світильників  зі спеціальними лампами при  їх заміні лампами загального  призначення тієї ж потужності.

В світильниках з люмінесцентними  лампами пускорегулюючої апаратури  з заливальною масою повинні  бути встановлені таким чином, щоб  під ними не було отворів, через які  розплавлена заливальна маса могла  б попасти на деталі із займистого матеріалу, у випадку теплового

перенавантаження або  займання ПРА.

Світильники, призначені для  внутрішнього освітлення будівель, з  двоцокольними галогенними лампами  накалювання повинні мати захисний пристрій, наприклад скляний екран, який запобігає випаданню осколків лампи, при її зруйнуванні, зі світильника.

Захисний пристрій повинен  бути механічно міцним і протистояти  ударам осколків лампи при її зруйнуванні.

Отвори таких світильників повинні бути сконструйовані таким  чином, щоб жодна з частин зруйнованої  лампи не могла випасти зі світильника.

 

3.2 Методи випробувань  світлотехнічної продукції 

 

3.2.1 Апаратура  електровимірювальна

Для постачання вимірювальних  систем повинні застосовуватися  джерело перемінного (50 Гц) й постійного струму.

Якщо значення і форма  напруги можуть вплинути на результати вимірювань, то коливання напруги  не повинно перевищувати 0,5 %, а ефективне  значення напруги вищих гармонік не повинне перевищувати 3 % ефективного  значення напруги основної гармоніки.

Клас точності застосованих при випробуваннях електровимірювальних приладів повинен бути:

- не нижче, ніж 1,0, - для  вимірювання опору ізоляції й  електричної міцності;

- не нижче, ніж 1,0, - в  ланцюзі фотоприймача;

- не нижче, ніж 0,2, для  постійної напруги та не нижче,  ніж 0.5, для перемінної напруги  - для вимірювання електричного  режиму при світлових вимірюваннях;

- не нижче, ніж 0,5, - для  всіх інших випадків.

Прилади не повинні бути чутливими до відхилень вимірювальних  величин від синусоїдальної форми. Прилади повинні вказувати діюче  значення вимірювальних електричних  величин.

Допускається при прийомо-здаточних  та періодичних випробуваннях застосування мегомметрів класу точності не нижче, ніж 2,5, а для перевірки електричної міцності ізоляції – електровимірювальних приладів класу точності 4,0.

Информация о работе Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції