Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції

Незміщену оцінку СКВ результатів  спостережень С_i розрахуємо по формулі:

 ; (4.6) 

.

Значення m і Р₂ знаходимо по числу спостережень n і рівню значущості α₂ для критерію II. Потім обчислимо:

= . (4.7)

Для n=20 і α₂=0,05, маємо m=1 і Р₂=0,98, отже:

= = .

Знаходимо  , відповідне обчисленому значенню функції:

.

Для  = =0,99 виконаємо квадратичну інтерполяцію. Використовуючи таблицю 4.5, знайдемо   за допомогою наступної формули:

Z=Z₁+ , (4.8)

де Z - шукане значення   для функції  = =0,99;

Z₁ - значення   відповідне функції  = =0,9895;

Z₂ - значення   відповідне функції  = =0,9901.

Z=2,57+ =2,578.

Отже,  =2,578.

Таблиця 4.5 Значення функції 

2,57	0,9895
Z	0,9900
2,58	0,9901

= ·2,578=1,26∙10^-3 мА.

Значення   жодного разу не перевершили значення  =1,26∙10^- 3 мА, отже, розподіл результатів спостережень задовольняє і критерію II.

В результаті проведених розрахунків  можна зробити висновок, що експериментальний  закон розподілу відповідає нормальному  закону.

4.4 Оцінка анормальності  окремих результатів спостережень

Проведемо перевірку грубих похибок результатів спостережень або, по-іншому, оцінку анормальності  окремих результатів спостережень. Для цього:

а) складемо впорядкований  ряд результатів спостережень (таблиця 4.6), розташуємо початкові елементи в порядку зростання і виконаємо  їх перенумерацію;

б) для крайніх членів (результатів спостережень) впорядкованого ряду I₁ і I₂₀, які найбільш віддалені від центру розподілу (визначуваного як середнє арифметичне   цього ряду) і тому з найбільшою вірогідністю можуть містити грубі похибки, знайдемо модулі різниць  , , і для більшого обчислимо параметр t, який визначається співвідношенням:

t= , (4.9)

де   - найбільше значення   при  :

=  мА;

Таблиця 4.6 Початкові елементи в порядку їх зростання

Номер експерименту, i	Результат експерименту, Ii, мА
1	0,3433
2	0,3436
3	0,3426
4	0,3425
5	0,3425
6	0,3441
7	0,3436
8	0,3442
9	0,3435
10	0,3432
11	0,3434
12	0,3432
13	0,3434
14	0,3432
15	0,3428
16	0,3439
17	0,3430
18	0,3434
19	0,3430
20	0,3438

=  мА;

t= ;

в) за допомогою значень  параметра t_Т, входом якої є число елементів вибірки n і задана довірча ймовірність Р (або рівень значущості α), знайдемо теоретичне або граничне значення параметра t_Т і порівняємо його з обчисленим фактичним значенням параметра t.

Отже, для n=20, Р=0,95 (α=1-Р=1-0,95=0,05) маємо t_Т=2,623.

Критерієм анормальності  результату спостережень I_i є умова t t_Т. Оскільки 1,003<2,623, то елемент вибірки не виключається з розгляду.

4.5 Визначення  незміщеної оцінки СКВ

Обчислимо незміщену оцінку СКВ результату вимірювання відповідно до виразу:

, (4.10)

=0,00011мА.

Визначимо довірчі межі   випадкової складової похибки вимірювань з багатократними спостереженнями залежно від числа спостережень n у вибірці.

Межі   довірчого інтервалу обчислюють за наступною формулою:

=±t_s , (4.11)

де t_s - коефіцієнт Стьюдента, який визначається на підставі розподілу Стьюдента по заданій довірчій ймовірності Р або рівню значущості α і числу ступенів свободи k_s=n-1.

Отже, для k_s=20-1=19 і Р=0,95 маємо t_s=2,093.

=±2,093·0,00011=0,00023 мА.

Систематичні похибки, які  виключити з результатів спостережень не вдається, через неможливість їхнього  виявлення, відносяться до невиключених систематичних похибок або до невиключених залишків систематичних  похибок. В цьому випадку проводиться  оцінка меж   кожної j-ї (або сумарної) невиключеної систематичної похибки або їх залишків.

Визначають довірчі межі сумарної складової невиключеної   систематичної похибки результату вимірювань з багатократними спостереженнями. Початковими даними на цьому етапі обробки є межі невиключених залишків систематичних похибок, отримані в процесі попереднього аналізу умов проведення експерименту. Тобто значення, які істотно менше інших (на порядок і більш), слід відкинути, а що залишилися - підсумувати по формулі:

, (4.12)

де N - число залишків не виключених систематичних похибок, що враховуються;

 - числовий коефіцієнт, залежний  від довірчої ймовірності Р,  числа складових N і співвідношення  між ними.

4.6 Визначення  довірчих меж

Розрахуємо довірчі межі   сумарної не виключеної систематичної складової похибки результату вимірювань з багаторазовими спостереженнями за допомогою співвідношення:

, (4.13)

=  =±1,42·0,00011=±0,00016 мА.

Визначимо довірчі межі   сумарної (повної) похибки вимірювань з багаторазовими спостереженнями.

Обчислення   основане на співвідношенні між СКВ   випадкової складової і довірчими межами   не виключеної систематичної складової похибки вимірювань з багаторазовими спостереженнями.

=1,45.

Оскільки 0,8≤ ≤8, довірчі межі сумарної похибки вимірювань з багаторазовими спостереженнями визначаються по формулі:

, (4.14)

Результат вимірювання електричного струму витоку з багаторазовими спостереженнями  під час підключення до контактних затискачів світильників дротів з найбільш допустимим січенням[2]:

С= (0,11231±0,00028) мА, при Р=0,95.

 

5 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ  ОБГРУНТУВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ

НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ  РОБОТИ 

 

5.1 мета й призначення  досліджень

Метою даної роботи є розробка систем управління якістю виробництва  світлотехнічної продукції.

В результаті проведення НДР  була проведена статистична обробка  результатів сертифікаційних випробувань  світлотехнічної продукції. Для  цього застосовувалися засоби вимірювальної  техніки випробувальної лабораторії.

Результати НДР можуть бути застосовані у випробувальних лабораторіях, а також на підприємствах  України й зарубіжжя, що проводять  сертифікаційні випробування продукції.

На протязі останніх років  вітчизняна промисловість розвивається дуже динамічно. Ця тенденція, звичайно, є позитивною, тому що визначає формування зрілого внутрішнього ринку технічної  продукції, посилення конкуренції  та зростання якості. Дійсно, при  можливості більшого вибору претендувати на споживчий попит може лише той  товар, який відповідає високим вимогам  якості. Ось чому в останні роки виробники світлотехнічної продукції  приділяють все більше і більше уваги  саме питанням контролю за якістю сировини і кінцевого продукту, причому  не тільки давно відомі, але й  молоді підприємства, з перших ступенів розвитку бережно відносяться до своєї репутації.

5.2 Розрахунок  собівартості і ціни розробки

Виробнича собівартість промислової  продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати  підприємства на її виробництво. Це один з основних економічних показників підприємства, і це обумовлює необхідність однозначного визначення методики його розрахунку, незалежно від того, де буде використовуватися показник виробничої собівартості. В якості такої методики є «Методичні вказівки по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості», затвердженій наказом №7 Держкомітету промислової  політики України від 2.02.2002р.

Мета планування собівартості є економічно обґрунтоване визначення величини витрат необхідних в планованому  періоді для виробництва кожного  виду і всієї промислової продукції  підприємства, відповідної вимогам  по її якості.

Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне  і достовірне визначення фактичних  витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, визначення фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів.

Витрати, що включаються  в собівартість продукції (робіт, послуг), групуються по наступним економічним  елементам:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату  праці;

- відрахування на соціальні  заходи;

- амортизація;

- інші операційні витрати.

Статті калькуляції показують, як формуються ці витрати для визначення собівартості продукції - одні витрати  показуються по їх видах (елементам), інші – по комплексних статтях (включаючи  декілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути присутнім  в декількох статтях калькуляції.

5.2.1 Матеріальні  витрати

До складу елемента «Матеріальні витрати» включають витрати на сировину й матеріали у виробничій діяльності підприємства при виготовленні продукції (робіт, послуг) або для господарських  потреб, технічних цілей і сприяння у виробничому процесі.

Розрахунок ведеться по формулі:

 , (5.1)

Де

 – норма витрати  -го матеріалу на одиницю продукції;

 – ціна одиниці  -го матеріалу;

 - кількість видів матеріалу.

Матеріальні витрати наведені в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1- Витрати на матеріали  й покупні вироби

Перелік матеріалів і покупних виробів	Кількість	Ціна одиниці, грн.	Вартість, грн.
1. Диски	1шт.	2,00	2,00
2. Картридж для принтера	1шт.	63,00	63,00
3. Папір А-4	500 аркушів.		25,00
Разом: 90,00

5.2.2 Витрати на  оплату праці

До складу цього елемента входить: заробітна плата по окладах  і тарифам, надбавки й доплати  до тарифних ставок і посадових окладів  у розмірах, передбаченим чинним законодавством; премії й заохочення, матеріальна  допомога, компенсаційні виплати, оплату відпусток та іншого невідпрацьованого  часу, інші витрати на оплату праці  персоналу, зайнятого безпосередньо  на виконанні конкретної теми (науковці, науково-технічний, науково-допоміжний персонал і виробничі робітники).

 

Таблиця 5.2 - Розрахунок заробітної плати

Посада	Оклад, грн. /міс.	Кількість місяців	Доля участі, %	Сума, грн.
Керівник теми	1700,00	3	20	1020,00
Інженер	1100,00	3	100	3300,00
Разом 4320,00

5.2.3 Додаткова  заробітна плата

Вона включає доплати  й надбавки до тарифних ставок і  посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством: премії та заохочення робітникам, керівникам, фахівцям та іншим службовцям за виробничі  результати та інші витрати на оплату праці. Додаткову заробітну плату  приймаємо в розмірі 10 % від  .

З_дод = З_осн∙0,1; (5.2)

З_дод = 4320∙0,1 = 432 грн.

5.2.4 Відрахування  на соціальні заходи

До складу елемента “Відрахування  на соціальні заходи” включаються:

-  відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування – 32 % від (З_осн + З_дод):

З_пенс = (З_осн + З_дод) ∙0,32; (5.3)

З_пенс = (4320 + 432)∙0,32 = 1520,64 грн.

-  відрахування на обов'язкове соціальне страхування – 2,5 % від (З_осн + З_дод):

З_{соц.стр} = (З_осн + З_дод) ∙0,025; (5.4)

З_{соц.стр} = (4320 + 432) ∙0,025 = 118,8 грн.

-  відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на фонд зайнятості – 2,5 % від (З_осн + З_дод):

З_фз = (З_осн + З_дод) ∙0,025; (5.5)

З_фз = (4320 + 432)∙0,025= 118,8 грн.

-  відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства – 1 % від (З_осн+ З_дод):