Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції

в) компетентності персоналу [6].

 

1.3 Зобов'язання  керівництва

Вище керівництво повинне  надати докази прийнятих зобов'язань  відносно розробки й удосконалювання  системи управляння якістю шляхом:

а) повідомлення організації  про важливість виконання вимог  споживача, так само як і законодавчих і правових вимог;

б) визначення політики та цілей  в області якості;

в) проведення аналізу з  боку керівництва;

г) забезпечення необхідними  ресурсами.

Вище керівництво повинне  забезпечити впевненість у тім, що політика в області якості:

а) відповідає цілям організації;

б) включає зобов'язання відносно виконання вимог і безперервного  вдосконалювання;

в) забезпечує основу для  визначення й аналізу цілей в  області якості;

г) доведена до відомості  й зрозуміла на відповідних рівнях організації;

д) переглядається для забезпечення постійної відповідності.

Організація повинна визначити, які виміри повинні проводитися, і яке встаткування для вимірів  і моніторингу необхідне, щоб  забезпечити відповідність продукту встановленим вимогам [1].

Устаткування для вимірів  і моніторингу повинне:

а) бути каліброване (повірено) і відрегульовано періодично або  перед використанням на відповідність  зразковим приладам й еталонам, які  повіряются по міжнародним або національним стандартам; при відсутності таких  стандартів основа, що була використана  для калібрування, повинна бути документально  оформлена;

б) бути гарантоване від  регулювання, що порушило б калібрування;

в) бути захищене від ушкодження й поломки при обігу, обслуговуванні й зберіганні;

г) мати зареєстровані результати калібрування (перевірки);

д) бути забезпечено можливістю оцінювати вірогідність попередніх результатів, якщо згодом виявлене порушення  калібрування, з обов'язковим виконанням коригувальних дій.

1.4 Проектування  й розробка продукту

Організація повинна планувати  й управляти проектуванням і  розробкою продукту. Планування проектування й розробки повинне визначити:

а) етапи процесів проектування й розробки;

б) діяльність по аналізу, перевірці  й твердженню стосовно до кожного  етапу проектування й розробки;

в) відповідальність і повноваження для здійснення проектування й розробки. Взаємодія між різними групами, що беруть участь у проектуванні й  розробці, повинні координуватися, щоб гарантувати ефективний зв'язок і відповідальність при розподілі  обов'язків. Плановані вихідні дані повинні обновлятися в міру виконання  робіт із проектування й розробки.

1.4.1 Вхідні дані  проектування й розробки продукту

Вхідні дані, що стосуються вимог до продукту, повинні бути визначені й документовані. Вони повинні включати:

а) функціональні й експлуатаційні вимоги;

б) застосовні законодавчі  й правові вимоги:

в) застосовну інформацію, отриману при здійсненні подібних попередніх проектів;

г) будь-які інші вимоги, істотні  для проектування й розробки. Ці вхідні дані повинні бути проаналізовані на адекватність.

 

1.4.2 Вихідні дані  проектування й розробки продукту

Вихідні дані процесу проектування й розробки продукту повинні бути зареєстровані способом, що дозволяє проводити перевірку на відповідність  вхідним даним розробки й проектування. Вони повинні:

а) відповідати вхідним  даним проектування й розробки;

б) забезпечити відповідну інформацію для наступного виробництва  й обслуговування;

в) містити або посилатися на критерії приймання продукту;

г) визначати характеристики продукту, які є істотними для  його безпечного й належного використання.

Документи за вихідним даними проектування й розробки продукту повинні  бути схвалені перед їхнім випуском.

1.4.3 Аналіз, перевірка,  затвердження проекту й розробки  продукту

На відповідних етапах повинні проводитися систематичні аналізи проектування й розробки для того, щоб:

а) оцінити здатність виконати вимоги;

б) ідентифікувати проблеми, і запропонувати наступні дії.

У такому аналізі повинні  брати участь представники, чия діяльність має відношення до аналізованих етапів, проектування й розробки. Результати аналізу й наступних дій повинні  бути зареєстровані.

Затвердження проекту  й розробки повинне бути виконане, щоб підтвердити, що кінцевий продукт  здатний задовольнити вимогам використання, по призначенню. Як правило, твердження повинне бути закінчене до поставки або застосування продукту. Результати твердження й наступних додаткових дій повинні бути зареєстровані [6].

 

1.5 Аналіз системи  управляння якістю з боку керівництва

Вище керівництво повинне  аналізувати систему управляння якістю із встановленою періодичністю, щоб забезпечити її постійну відповідність, адекватність й ефективність.

При аналізі варто оцінювати  необхідність змін системи управляння якістю організації, включаючи політику в області якості та мету в області  якості [1].

Вхідні дані для аналізу  з боку керівництва повинні містити  інформацію про поточне функціонування й можливості вдосконалювання, і  відноситися до наступного:

а) результати аудитів;

б) зворотний зв'язок зі споживачем;

в) ефективність процесів і  відповідність продукту;

г) статус попереджуючих  і коригувальних дій;

д) дії, що пішли за попередніми  аналізами з боку керівництва;

е) зміни, які можуть вплинути на систему управляння якістю.

Вихідні дані аналізу з  боку керівництва повинні включати дії, пов'язані з:

а) удосконалюванням системи  управляння якістю і її процесами;

б) удосконалюванням продукту у зв'язку з вимогами споживача;

в) забезпеченням потреб у ресурсах. Результати аналізу з  боку керівництва повинні документуватися.

1.6 Виміри, аналіз  й удосконалювання

1.6.1 Виміри й  моніторинг виробничих процесів  та продукту

Організація повинна визначати, планувати й впроваджувати дії  по вимірах і моніторингу, необхідні  для забезпечення відповідності  й удосконалювання. Це повинне включати визначення потреби у відповідних  методологіях, включаючи статистичні  методи, і їхнє використання.

Організація повинна здійснювати  моніторинг інформації щодо ступеня  задоволеності й незадоволеності  споживача як одного з показників функціонування системи управляння якістю. Повинні бути визначені методики для одержання й використання цієї інформації.

Організація повинна проводити  періодичні внутрішні аудити, щоб  визначити, наскільки система управляння якістю:

а) відповідає вимогам Міжнародного Стандарту;

б) ефективно впроваджена  й підтримується.

Організація повинна планувати  програму аудитів, з огляду на статус і важливість діяльності та ділянки, які перевіряє, також як результати попередніх аудитів. Обсяг, періодичність, і методики аудитів повинні бути визначені. Аудити повинні проводитися  персоналом, що не бере участі у виконанні  перевірки діяльності. Документована  процедура повинна включати відповідальність і вимоги по проведенню аудитів, забезпечувати  їхню незалежність, реєстрацію результатів  і звітність перед керівництвом. Керівництво повинне вживати  своєчасні коригувальні дії по недоліках, виявлених при аудиті. Наступні дії  повинні включати перевірку впровадження коригувальної дії, і складання  звіту про результати перевірки.

Організація повинна застосувати  відповідні методи для виміру й моніторингу  процесів реалізації продукту, необхідні  для виконання вимог споживача. Ці методи повинні підтвердити постійну здатність кожного процесу відповідати певному призначенню.

Організація повинна вимірювати й відслідковувати характеристики продукту, щоб упевнитися, що вимоги до продукту виконані. Це повинне здійснюватися  на відповідних етапах процесу реалізації продукту.

Доказ відповідності критеріям  приймання повинне бути зареєстроване. У записах повинен бути зазначений уповноважений, відповідальний за випуск продукту.

Випуск продукту й поставка послуги не повинні відбуватися, поки всі зазначені дії не будуть закінчені із задовільним результатом, за винятком тих випадків, коли відступи схвалені споживачем.

Організація повинна збирати  й аналізувати відповідні дані, щоб  визначити придатність та ефективність системи управляння якістю й ідентифікувати вдосконалення, які можуть бути зроблені. Це включає дані, одержувані на основі вимірів і моніторингу, а також  з інших відповідних джерел.

1.6.2 Удосконалювання

Організація повинна планувати  та керувати процесами, необхідними  для безперервного вдосконалювання  системи управляння якістю. Організація  повинна сприяти безперервному  вдосконалювання системи управляння якістю, використовуючи політику та мету у галузі якості, результати аудитів, аналіз даних, коригувальні й попереджуючі дії, а також аналіз із боку керівництва.

Організація повинна вживати  коригувальні дії, щоб усунути причини

невідповідностей і запобігти  їх повторенню. Коригувальні дії повинні  відповідати важливості виниклих проблем.

Документована процедура  коригувальних дій повинна визначати  вимоги для:

б) визначення причин невідповідностей;

в) оцінки потреби в діях, що гарантують, що невідповідності  не повторяться;

г) визначення й впровадження необхідних коригувальних дій;

д) реєстрації результатів  початих дій;

е) аналізу початих коригувальних  дій.

Організація повинна визначити  попереджуючі дії, щоб усунути причини  потенційних невідповідностей і  запобігти їх виникненню. Початі попереджуючі дії повинні відповідати важливості потенційних проблем.

Документована процедура  попереджуючих дій повинна визначити  вимоги для:

а) визначення потенційних  невідповідностей й їхніх причин;

б) визначення й забезпечення впровадження необхідних попереджуючих  дій;

в) реєстрації результатів  початих дій [6].

 

2. РОЗРОБКА ДОКУМЕНТОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ВИРОБНИЦТВА СВІТЛОТЕХНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ 

 

2.1 Етапи розробки  та впровадження СУЯ

Особливості впровадження системи  управління якістю та об’єм робіт  з її сертифікації визначаються видом  діяльності підприємства (організації). На рис. 2.1 наведені основні етапи  впровадження та сертифікації системи  управління якістю. Впровадження системи  управління якістю на малих та середніх підприємствах найлегше здійснити  як конкретний проект з призначенням керівника проекту, який повинен  бути ключовою фігурою у керівництві  організації та повинен назначатися  на початку проекту.

Існує багато публікацій методичного  характеру щодо розроблення та впровадження систем управління якістю, які практично  доступні вітчизняному користувачу: публікації ISO, закордонні джерела, їхні переклади, методичні розробки організації  Держспоживстандарту, інших установ  та громадських організацій України; брошури серії «Всё о качестве. Зарубежный опыт»; брошури серії  «Всё о качестве. Отечественные разработки»; документи, підготовлені Держстандартом Росії.

Рішення щодо розпочинання робіт з розроблення і впровадження на підприємстві (в організації) системи  управління якістю відповідно до вимог  національного стандарту ДСТУ ISO 9001-2001 (який ідентичний міжнародному стандарту ISO 9001:2000) [3,5], має бути рішенням найвищого  керівництва підприємства (організації). Саме перший керівник повинен поставити  завдання для своїх підлеглих  і колективу в цілому щодо впровадження системи управління якістю, визначити  найвищий пріоритет цього завдання, постійно контролювати його виконання, забезпечуючи всіма необхідними  ресурсами, у т.ч. кадрами, комп’ютерною технікою, оргтехнікою, фінансами.

Серед найбільш поширених  мотивів впровадження можна відмітити  такі:

- задоволення умов ліцензування  діяльності;

- задоволення вимог замовників  щодо наявності системи управління  якістю;

- бажання брати участь  у тендерах і вигравати їх;

- максимальне використання  можливих схем сертифікації продукції;

- сподівання на підвищення  іміджу підприємства (попиту на  продукцію);

- потреба поліпшення роботи  окремих підрозділів і функціонування  підприємства в цілому;

- острах виглядати несучасним  керівником.