Перспективне планування на підприємстві

                            - Розширення виробничої лінії;

                            - Додавання супутньої продукції;

                            - Вертикальна інтеграція;

                            - Прискорення зростання ринку;

                            - Заспокоєність основних конкурентів;

                            - Можливість переходу до кращої стратегії і т.д.

Загрози зовнішнього середовища:

                            - Можливість появи нових конкурентів;

                            - Зростання продажів заміщає продукту;

                            - Уповільнення зростання ринку;

                            - Несприятлива політика уряду;

                            - Зростаючий тиск конкурентів;

                            - Спад ділового циклу;

                            - Зміна смаку споживачів;

- Несприятливі демографічні зміни і т.д.

              Існує кілька методів аналізу середовища, таких як SWOT-аналіз, матриця можливостей, матриця загроз, складання профілю середовища і т.д.

Найбільш поширеним є метод складання матриці SWOT, яка дозволяє на підставі виявлених сильних і слабких сторін, а також можливостей і загроз з боку зовнішнього середовища,встановити ланцюжки взаємозв'язків між ними і в подальшому використовувати їх для формування стратегії підприємства. Т.ч. SWOT-аналіз дозволяє визначити спільний вплив на діяльність підприємства внутрішніх і зовнішніх чинників (комплексне) і визначити можливі стратегічні напрямки розвитку.

SWOT-матриця

У матриці SWOT утворюються 4 поля:

- SO - сила * можливості;

                            - ST - сила * загрози;

- WO - слабкість * можливості;

- WT - слабкість * загрози;

На кожному з полів необхідно розглянути всі можливі парні комбінації і виділити ті, які повинні бути враховані при розробці стратегії підприємства.

Щодо пар, які виникають на поле SO, слід розробити стратегії з використання сильних сторін організації для того, щоб отримати віддачу від можливостей, які з'явилися у зовнішньому середовищі.

Для тих пар, які опинилися на полі WO, стратегія повинна бути побудована таким чином, щоб за рахунок з'явилися можливостей спробувати подолати наявні слабкості.

Якщо пара знаходиться на полі ST, то стратегія повинна припускати використання сили організації для усунення загроз.

Для пар на поле WT необхідно розробляти стратегію, яка дозволила б як позбутися слабкостей, так і усунути виниклу загрозу.

Обрана стратегія має ґрунтуватися на тому, що можливості і загрози можуть переходити у свою протилежність, а саме невикористана можливість може стати загрозою, якщо її використовує конкурент, або навпаки, вдало відвернена загроза може відкрити додаткові можливості,якщо конкуренти не змогли усунути ту ж загрозу.

              Матриця можливостей і матриця загроз передбачає оцінку їх з т. з. важливості і ступеня впливу на стратегію підприємства. Для цього застосовується позиціонування кожної конкретної можливості в матриці можливостей і кожної конкретної загрози в матриці загроз для того,щоб виявити найбільш небезпечні загрози та найбільш привабливі можливості і сконцентрувати увагу та фінансові ресурси саме в цих напрямках.

Метод складання профілю середовища застосуємо як для макросередовища, так і для мікро - і внутрішнього середовища підприємства. За допомогою цього методу оцінюється відносна значимість для підприємства окремих факторів середовища. Цей метод є таблично-графічним.

Ціле покладання

1.Основні складові процесу ціле покладання

2. Встановлення місії підприємства, її призначення і зміст

3. Класифікація цілей підприємства

1. Основні складові процесу ціле покладання

З точки зору якісних характеристик процес визначення мети залежить від наступних 5 основних чинників:

1 - рівень підприємництва, тобто стан економіки і господарської діяльності фірми;

2 - структура підприємництва, тобто структура економіки та господарської діяльності фірми;

3 - частка ринку і швидкість її зростання (падіння);

                            4 - розподіл ресурсів та аналіз ризиків;

                            5 - соціальне середовище.

              Рівень підприємництва

              Залежно від циклу розвитку підприємства можна зафіксувати стан економіки і господарської діяльності фірми в трьох позиціях:

                            1 - зростання;

2 - стабілізація;

                            3 - спад.

              Для кожної з цих позицій існують істотні відмінності при ціле покладання. Оскільки кожній з них необхідна принципово різна стратегія.

              Структура підприємництва

При цьому визначаються масштаби діяльності підприємства та критерії ділової активності на перспективу. Крім того, структуру підприємництва можна визначити як одну з наступних форм:

                            1 – одно продуктовий бізнес (простий);

2 - домінантний бізнес - в диверсифікованої компанії робиться ставка на 1 продукт;

3 - відносний бізнес - в диверсифікованої компанії старий домінантний продукт витісняється новим;

4 - безвідносний бізнес - в диверсифікованої компанії має місце рівноправне становище всіх видів бізнесу.

              В процесі визначення мети необхідно виділити напрямки діяльності, які будуть пріоритетними в плановому періоді. Найбільш популярною при цьому є концепція виділення структурних господарських підрозділів або зон господарювання, яким надається статус стратегічних.

              Частка ринку і швидкість її зростання (падіння)

Частка ринку фірми -% продажів її товару від загального обсягу продажів на ринку за певний період часу.

              За західними оцінками існує залежність між часткою ринку та прибутковістю. У середньому підраховано, що відмінність в 10% частки ринок досягається відзнакою в 5% прибутковості на інвестований капітал.

              Підприємство має стежити не тільки за величиною, а й за якістю частки ринку, при цьому швидкість росту залежить від наступних умов:

                            - Зовнішня ситуація;

- Рівень внутрішнього управління;

- Фінансові можливості;

                            - Ступінь конкурентоспроможності продукції і т.д.

              При цьому необхідно контролювати темпи зростання, тобто якщо приріст (швидкість росту) не буде витікати з внутрішніх можливостей підприємства і не буде враховувати реальні зміни зовнішнього середовища, то це може призвести в подальшому до розладу в економіці підприємства та глибокої кризи.

Тому в процесі визначення мети слід відображати прагнення до реального зростання і необхідно вміти відчути перші симптоми нестабільності економіки підприємства, швидко визначити їх причини та ліквідувати їх.

Розподіл ресурсів і аналіз ризиків - визначення обмежень розвитку підприємства, оскільки для будь-якого підприємства ресурси мають певний масштаб і повинні бути враховані при ціле покладання. При цьому необхідно аналізувати можливі ризики, що виникають із-за великої невизначеності зовнішнього середовища, тому аналіз ризиків, особливо ринкових і фінансових, є логічним продовженням розподілу ресурсів. Тому вони розглядаються одночасно.

Соціальне середовище - фактор підтримки та розвитку людського фактора і ця сфера повинна давати необхідну інформацію в процесі визначення мети.

              Якісні характеристики цілей повинні підкріплюватися кількісними показниками, які дозволяють конкретизувати стратегічний план. При цьому як показав досвід, спеціалізовані підприємства роблять упор на показник зростання і збільшення частки ринку, а диверсифіковані - на прибуток.

Однак існує найбільш інтегрований показник при ціле покладання - обсяг продажів, тому що всі інші показники характеризують підприємство або з т. з. чинників його формування (темпи зростання, витрати) або співвідношення з ним інших показників. Тобто практично всі показники діяльності підприємства є похідними від обсягу продажу.

2. Встановлення місії підприємства, її призначення і зміст

              Місія є основною (загальною) метою підприємства і виражає причину її існування. Всі інші цілі підприємства виробляються для здійснення місії. Крім того, місія деталізує статус підприємства і забезпечує напрямки та орієнтири для встановлення цілей і стратегій на різних організаційних рівнях.

Місія - принципова відмінність даного підприємства від інших і це унікальний інструмент планування. Її особливе призначення полягає в наступному:

1 - вона є основою для всіх планових рішень фірми для подальшого визначення її цілей і завдань;

2 - вона створює впевненість, що підприємство має несуперечливі, ясні і порівнянні мети;

3 - вона допомагає зосередити зусилля працівників на вибраному напрямку і об'єднує їх дії;

4 - вона забезпечує розуміння і підтримку серед працівників підприємства і т.д.

Зміст місії зазвичай включає такі основні елементи:

                            1 - набір продуктів і послуг підприємства;

              2 - характеристика ринку (основні споживачі, конкуренти та інші учасники ринку);

                            3 - основні цілі підприємства (зростання, стабілізація, виживання);

4 - технологія, прийнята на підприємстві (ступінь прогресивності устаткування, рівень інновацій);

5 - філософія підприємства. Яка відображає основні цінності підприємства і яка є основою для створення системи мотивації;

6 - внутрішня концепція підприємства, в рамках якої описується власну думку підприємства про себе, джерела його сили, основні слабкості, ступінь конкурентоспроможності, фактори виживання;

7 - зовнішній образ фірми (імідж), який підкреслює економічну і соціальну відповідальність перед партнерами, споживачами і суспільством в цілому.

Місія                            Цілі                                           Стратегії

3. Класифікація цілей підприємства

Цілі на відміну від місії відображають окремі напрямки діяльності підприємства, відповідно до яких повинна здійснюватися прийнята місія.

              Важливість визначення цілей пов'язана з:

1 - вони є фундаментом менеджменту, планування, організації виробництва, мотивації і т.д.;

2 - вони визначають способи підвищення ефективності діяльності підприємства;

                            3 - вони лежать в основі прийняття будь-якого ділового рішення;

                            4 - вони допомагають формувати конкретні планові показники.

              Залежно від сфери встановлення цілей існують різні ознаки класифікації цілей:

- По субординації;

- За масштабом досягнення;

                            - По співвідношенню між цілями;

                            - По співвідношення в часі;

                            - За рівнем розробки і т.д.

              За субординацією: вища мета, часткова (під цілі), проміжна мета.

Вища мета - мета всього підприємства, яка досягається через проміжні етапи, для чого формуються часткові цілі, тобто складові вищу мету і доводяться до окремих підрозділів і служб. При цьому під цілі є способом досягнення проміжних цілей, а ті в свою чергу - способом досягнення вищої мети.

За масштабом досягнення: цілі безмежні і обмежені.

              Безмежні - в цьому випадку прагнуть до максимального ступеня досягнення.

При постановці обмежених цілей задовольняються досягненням попередньо заданої величини.

              За співвідношенням між цілями: цілі доповнюють, конкуруючі, протилежні, байдужі.

Якщо ставляться доповнюють цілі, то досягнення мети А веде до підвищення ступеня досягнення мети Б (збільшення прибутку і зниження витрат).

              Конкуруючі - коли підвищення ступеня досягнення мети А втягає до зниження ступеня досягнення мети Б.

Протилежні - коли реалізація мети А виключає або зводить до мінімуму реалізацію мети Б (крайній випадок конкуруючих цілей) (економія електроенергії і більш інтенсивна завантаження обладнання).

Байдужі - виконання однієї мети не впливає на виконання іншої (цілі стосуються різних сфер діяльності підприємства).

              За тимчасового співвідношенню: коротко -, середньо-і довгострокові; моментальні і відносяться до певного проміжку часу; статичні і динамічні;тривалі і приходять.

              Коротко - , середньо-і довгострокові цілі орієнтовані на різний календарний час, але при цьому чітко встановлюється, який період часу відносити до довгострокового, середньострокового та короткострокового.

              Моментальні - приурочені до певної дати.

Приурочені до певного проміжку часу - мають на увазі конкретний період часу.