Метод управління

- інформація має бути потрібною, тобто основною для прийняття рішень користувачами і такою, що дає можливість своєчасно оцінювати минулі, поточні й майбутні події, підтвердити або заперечити їхню оцінку, зроблену в минулому. Потрібність бухгалтерської звітної інформації визначається її своєчасністю, змістовністю, порівнянністю, придатністю для прогнозування.

На прийняття рішень користувачами впливає лише суттєва  інформація. Суттєвість - це, власне, рівень точності інформації, що потрапляє до звітності. Цей рівень можна визначати на підставі як кількісних, так і якісних факторів. Найпростішим прикладом застосування кількісного обмеження рівня точності є складання звітності у тис. грн. з одним знаком після коми. У цьому разі суми в десятки та одиниці гривень у ній відображені не будуть. Достовірність інформації передбачає брак у ній суттєвих помилок, упередженості та перекручень, які можуть негативно вплинути на рішення користувачів звітності. І нарешті, порівнянність інформації означає її придатність для порівнювання діяльності як одного суб'єкта господарювання в різні періоди, так і різних суб'єктів, що, у свою чергу, забезпечить прогнозування тенденцій фінансового розвитку окремих підприємств і економіки в цілому.

Отже, зміст інформації має задовольняти всі необхідні  для прийняття управлінських  рішень і регулювання діяльності підприємства потреби користувачів інформації.

Після проведення аналізу  всіх документів і усних повідомлень  нескладно буде визначити обсяги потоків інформації в розрізі функцій аналітичної роботи.

Для визначення окремих  характеристик не систематизованої інформації, спричиненої виробничими збуреннями, необхідний попередній аналіз частоти виникнення і передавання інформації про виробничі збурення за допомогою фотографії і само фотографії робочого дня, які проводяться в різні проміжки часу, у різні зміни та на різних виробничих дільницях. Необхідно враховувати, що на практиці в документах фіксується незначна частина збурень, передовсім ті, які мають довгостроковий характер або призводять до великих виробничих витрат (невиправний брак, аварія устаткування та ін.). Оформлення відповідних документів відбувається, як правило, через заздалегідь обумовлений період часу. При цьому необхідно використовувати лише ту інформацію, яка потрібна для визначення стану об'єкта управління і підготовки відповідного управлінського рішення. Здебільшого для цих цілей достатньо інформації про місце, причину і час події. Такий підхід застосовується не лише в аналітичних дослідженнях.

Органічною складовою  аналітичної роботи є перевірка  вірогідності джерел інформації. Достовірність  аналітичних висновків за результатами проведеного економічного аналізу залежить передовсім від якості звітних матеріалів. Помилки, недоліки, неузгодженості, які іноді мають місце у звітності, можуть негативно і суттєво вплинути на результати аналітичної роботи, у процесі якої можна користуватися тільки об'єктивними, реальними даними.

Об'єктивність інформації забезпечується її періодичним контролюванням (ревізіями), а також установленням відповідальності за перекручування (фальсифікацію) звітності.

Уся сукупність інформаційних  джерел підлягає ретельній перевірці за формою і змістом: з'ясовують точність арифметичних підрахунків та обчислень, відповідність правилам заповнення звітності, наявність необхідних підписів, узгодження даних у різних формах звітності, дотримання термінів її подання, повноту, якість і техніку проведення інвентаризацій; встановлюють відповідність звітних даних чинному стану підприємства, діяльність якого аналізується, доброякісність інформаційних джерел.

Узагальнення та оформлення результатів аналізу.

Узагальнення та оформлення результатів аналізу кінцевий етап аналітичної роботи. На цьому етапі відбувається процес синтезу результатів господарської діяльності залежно від факторів, які на неї впливають, крім того, визначається «ціна»досягнення цих результатів. Що більше таких факторів, то складніше підготувати якісь практичні висновки. У цьому разі необхідно зосередити увагу на групуванні факторів за певними ознаками і вибрати головні.

Щоб очікувані наслідки аналізу забезпечували реальні  практичні потреби, обумовлювали пошук і застосування цивілізованих шляхів сталого й ефективного господарювання, аналітикові необхідно знати загальні методологічні принципи аналізу, найважливішими з яких є визнання: взаємозв'язку, взаємозумовленості всіх явищ та процесів, Їхнього розвитку; взаємодії кількісних факторів; єдності цілого й частки, тобто єдності одиничних явищ і процесу в цілому; єдності динаміки явищ, що аналізуються, і їх статистичного стану в окремі моменти часу.

Систематизовані та оброблені  результати аналізу можуть оформлятися  як без текстовим способом - у  вигляді таблиць, схем, діаграм, графіків, номограм, так і описовим - у вигляді текстів довідок, актів перевірок, аналітичних та доповідних записок, пояснювальних записок до звітів, у яких послідовно й логічно викладено результати аналізу згідно з передбаченим планом аналітичної роботи.

Працівниками зовнішніх установ наслідки аналізу оформляються, як правило, у вигляді висновків.

Зміст аналітичних довідок  і висновків має бути конкретним, слід зосереджувати увагу на відображенні недоліків або вагомих позитивних моментів, виявленні резервів і способів їх реалізації.

Пояснювальна записка  має включати перелік заходів  щодо реалізації виявлених резервів, визначати терміни та конкретних виконавців, обумовлювати види та кількість ресурсів, які потрібні для усунення недоліків, містити висновки з результатів господарської діяльності і пропозиції щодо їі поліпшення з урахуванням загального рівня розвитку підприємства, умов господарювання, імовірних змін у діяльності суб'єкта господарювання тощо. Треба завжди пам'ятати, що за умов ринкової економіки ефективність господарювання в кінцевому підсумку визначається оптимізацією витрат на виготовлення одиниці продукції.

За наслідками аналізу  складається наказ за підписом керівника  підприємства. Він є обов'язковим  для всіх працівників підприємства, і за його виконанням встановлюється дійовий і повсякденний контроль, що, певною мірою, забезпечить ефективне функціонування господарюючих суб'єктів.

 

 

Розділ 3.

Аналіз матеріальних витрат в собівартості продукції

на ВАТ  „ЛПЗ”

 

3.1. Аналіз господарської  діяльності ВАТ „ЛПЗ”

              ВАТ „Луцький підшипниковий завод” діє на підставі Статуту зареєстрованого у виконкомі Луцької міської ради народних депутатів 4 березня 1998 року. Статутний фонд товариства складає  77454, 4 тис. грн. 99,56 %  акцій знаходиться у володінні юридичної особи номінального утримувача ВАТ „МФС”. Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, відкриті розрахункові рахунки в банках, штамп, печатку, є платником податків згідно діючого законодавства України.

               У відповідності до Статуту основним предметом діяльності Товариства є розробка, виробництво та продаж підшипників, деталей підшипників та підшипникових вузлів.

              Технологічний процес виготовлення  кілець роликових конічних підшипників  проводиться з гарячого катаного  прокату, технологія виготовлення конічних роликів проводиться із каліброваного прокату або прута методом холодної штамповки, шліфування та термообробки ролика. Для виготовлення підшипників роликових конічних використовується сепаратори штамповані з листової сталі.

             Протягом діяльності на заводі  проводиться реконструкція і  технічне переоснащення діючого  виробництва, капітальний та поточний  ремонт устаткування та будівель.

              Виробничі будівлі розташовані  на земельній ділянці площею 40,6 га, грошова оцінка землі 39688,1 тис. грн.

              Підприємство забезпечено трудовими  ресурсами, облікова чисельність  штатних працівників на кінець 2005 року складала 1572 чол. Професійний  рівень працівників підвищується  на основі розробленої програми навчання з багато профільними напрямками і проводиться без відриву від виробництва в університеті „Львівська політехніка”. На підготовку кадрів витрачається на підприємстві 200 тис грн. в рік.

              Підприємство веде відповідно  статутних документів зовнішньоекономічну діяльність. Готова продукція підприємства – підшипники та компоненти до них поставляються у 10 країн світу. Найбільшим споживачем продукції товариства є підприємство СКФ – Німеччина, Польща, Бразилія, Індія та Швеція, яким відвантажено продукції 46,8% від загальних продаж і 56,2% від загального експорту.

 

Таблиця 3.1. – Динаміка обсягів виробництва продукції за 2004 – 2006 роки.

Найменування показників	Од. виміру	2004	2005	2006
Виробництво  продукції,	тис. грн.	110479	159329	186668
Темпи росту	%	135,0	144,2	117,2

 

 

              3.2. Оцінка фінансового стану ВАТ „ЛПЗ”.

 

              Фінансовий стан підприємства визначається сукупністю параметрів, які виражають наявність, доцільність розміщення та ефективність використання фінансових ресурсів, реальні та потенційні фінансові можливості. Фінансовий стан підприємства прямо залежить від результатів його діяльності.

              Забезпеченість підприємства активами  в межах  розрахункової потреби  та їх раціональне використання  створюють широкі можливості для подальшого поліпшення кількісних, якісних показників діяльності. Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. Стійкий фінансовий стан передбачає здатність підприємства функціонувати та розвиватися, належний рівень ліквідності та фінансової стійкості; Забезпеченість власними оборотними засобами та ефективне використання наявних ресурсів.

  

 

Таблиця 3.2.1. – Основні техніко-економічні показники діяльності

                               ВАТ „ЛПЗ”, тис. грн.

№ п/п	Назва показника	Значення показника			відхилення +,-2005 в порівнянні з 2004	відхилення +,- 2006 в порівнянні з 2004	відхилення +,- 2006 в порівнянні з 2005
		2004	2005	2006
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Валюта балансу	163750,7	185845,0	191451,4	22094,3	27700,7	5606,4
2.	Чистий прибуток	11615,5	9705,9	-22055,6	-1909,6	-33671,1	-31761,5
3.	Дохід від реалізації	157783,1	179169,0	194513,5	21385,9	36730,4	15344,5
4.	Витрати на виробництво	141483,1	182887,0	202401,5	41403,9	60918,4	19514,5
5.	Фонд оплати праці	18231,2	25764,1	27847,3	7532,9	9616,1	2083,2
6.	Середньо спис-кова чисельність працюючих	1592	2306	1450	714	-142	-856
7.	Середньомісячна заробітна плата, грн.	954	1321	1600	367	646	279
8.	Залишкова вартість основних фондів	103060,6	101779,2	101779,2	-1281,4	-1281,4	0
9.	Дебіторська заборгованість	3120,3	32323,0	34687,9	29202,7	31567,6	2364,9
10.	Поточні зобов’язання	40760,5	53178,0	81114,5	12417,5	40354,0	27936,5
11.	Довгострокові зобов’язання	779,0	336,5	-	-442,5	-779,0	-336,5
12.	Власний капітал	122211,2	131917,1	109861,5	9705,9	-12349,7	-22055,6

       

 

З показників таблиці 3.2.1. видно, що валюта балансу зростає кожного року. Так у 2006 році зросла на 27700,7 тис. грн. в порівнянні з 2004 роком і на 5606,4 тис. грн. - з 2005 роком. Ріст відбувається за рахунок збільшення залишкової вартості основних фондів, приросту власного капіталу. У 2006 році дохід від реалізації наданих послуг збільшився на 36730,4 тис. грн. в порівнянні з 2004 роком і на 15344,5 тис. грн. - з 2005 роком. Відповідно збільшуються і витрати обігу – на 60918,4 тис. грн.  у 2006 році порівняно з 2004 роком і на 19514,5 тис. грн. в порівнянні з 2005 роком. На підприємстві постійно зростає зарплата. Кількість працюючих у 2006 році в порівнянні з 2004 роком зменшилась  на 142 чоловіки, а в порівнянні з 2005 роком на 856 чоловік. Зменшується дебіторська заборгованість. Так у 2005 році зросла на 29202,7 тис. грн. в порівнянні з 2004 роком і на 2364,9 тис. грн. в 2006 році в порівнянні з 2005 роком. Відбувається приріст поточних зобов’язань і зменшення довгострокових зобов’язань.

У процесі операційної, інвестиційної і фінансової діяльності відбувається безупинний процес кругообороту капіталу, змінюється структура коштів і джерел їхнього формування, наявність  і потреба у фінансових ресурсах і, як наслідок, - фінансовий стан підприємства, зовнішнім проявом, якого є платоспроможність. Спроможність підприємства вчасно здійснювати платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння і підтримувати свою платоспроможність у несприятливих обставинах свідчить про його стійкий фінансовий стан і навпаки.

Якщо поточна платоспроможність  – це зовнішній прояв фінансового  стану підприємства, то фінансова  стійкість – внутрішня його сторона, що забезпечує стабільну платоспроможність у тривалій перспективі, в основі, якої лежить збалансованість активів і пасивів, доходів і витрат, позитивних і негативних грошових потоків.

Фінансова стійкість  підприємства – це здатність підприємства функціонувати і розвиватися, зберігати  увагу своїх активів і пасивів  у мінливому внутрішньому і зовнішньому  середовищі, що гарантує його платоспроможність  та інвестиційну привабливість у  довгостроковій перспективі в межах допустимого рівня ризику.

Стійкий фінансовий стан досягається при достатності  власного капіталу, добрій якості активів, достатньому рівневі рентабельності з урахуванням операційного фінансового  ризиків, при достатності ліквідності, стабільних доходах і широких можливостях залучення позикових коштів.

   Таблиця 3.2.2. – Розрахунок показників фінансової стійкості

                                ВАТ „ЛПЗ”.