Удосконалення логістичної системи підприємства (на прикладі магазину «Паркетний світ»

— транспортні  організації загального користування, різні експедиторські фірми їхні склади та транспортні засоби виконують  різноманітні логістичні операції.

Сучасна наука розглядає  декілька видів логістики:

o закупівельна  логістика, пов'язана із забезпеченням  виробництва матеріалами;

o виробнича логістика,  спрямована на підвищення організованості  та ефективності функціонування  виробничого процесу;

o збутова логістика,  або, як її ще називають,  маркетингова чи розподільча  логістика.

Логістика передбачає надання споживачу різноманітних  логістичних послуг. Логістичний  сервіс неподільно пов'язаний з процесом розподілення і представляє собою  комплекс послуг, що надаються в  процесі постачання товарів. Всі  роботи в сфері логістичного обслуговування можна погрупувати на три основні  види:

- передпродажні  послуги (інформування клієнта,  планування необхідного рівня  обслуговування, зберігання товару  тощо);

- послуги, що  надаються під час продажу  товарів (підбір асортименту,  пакування, транспортування тощо);

- післяпродажні  послуги (гарантійне обслуговування, зобов'язання розглянути претензії  покупців, замінити товар тощо) [14].

Кожен виробник має  сформувати ефективний канал розподілу  своєї продукції. Це може бути канал  прямого маркетингу, коли збутову  діяльність здійснює безпосередньо  виробник через свої збутові підрозділи. Але більшість виробників використовує непрямі канали розподілу, залучаючи  торговельних посередників різних типів.

Найбільш економічною  є елементарна схема логістичного обслуговування: один продуцент (виробник, спеціалізований посередник) - один клієнт. Проте така схема має місце  лише в окремих випадках. Як правило, постачальники мають складні  схеми реалізації і поставок готової  продукції, коли транспортно-експедиційні зв'язки здійснюються одночасно з  декількома клієнтами (споживачами). В  такій ситуації структури, що здійснюють сервісне логістичне обслуговування, повинні вирішувати дві групи  задач, які утворюють так званий мікро- і макрорівень сервісу.

Мікрорівень логістичного сервісу - це організація, структура  і якість обслуговування конкретних споживачів, а також оперативне управління логістичною діяльністю і необхідними  для цього інфраструктурними  елементами.

Макрорівень логістичного сервісу представляє собою розподіл замовників по зонам їх агрегування, сегментам цільового ринку, а  також розробку стандартів обслуговування, стратегічне планування, інвестиції, реалізацію загальної політики діяльності на ринку логістичних послуг [2, с.93].

Логістичні затрати  починають формуватися на мікрологістичному  рівні. Виходячи з маркетингового міксу, концепція логістики спрямовує  діяльність фірм, компаній на мінімізацію  сукупних витрат. З цією метою рекомендується обережність у поводженні з мінімізацією часткових витрат.

Логістичний сервіс характеризується трьома найважливішими показниками: корисністю, оперативністю, якістю.

Логістичні витрати  і логістичний сервіс, як правило  перебувають у прямо пропорційній залежності. Якісний сервіс завжди є досить дорогим, і зростання  витрат, за звичай, тільки поліпшує його.

Логістичними слід вважати витрати, що пов'язані з  рухом МР від первинного джерела  їх виникнення до кінцевого споживача. Абсолютно точний їх розрахунок є  дуже складним, оскільки сучасна теорія і практика бухгалтерського обліку “проходить мимо” таких затрат [8].

До цілей логістики  можуть бути віднесені такі:

– своєчасне постачання відповідної кількості, якості, асортименту  вантажів до місця їх споживання;

– управління запасами ресурсів;

– узгодження політики розподілу з політикою виробництва  продукції;

– формування оптимальних  розмірів партій поставок та переробки;

– якісне виконання  всіх замовлень у встановлені  строки тощо.

Уся ця сукупність цілей може бути визначена за допомогою "шести правил логістики":

1 Вантаж - необхідний  товар

2 Якість - необхідної  якості

3 Кількість - в  необхідній кількості

4 Час - в необхідний  час

5 Місце - в потрібному  місці

6 Витрати - з  мінімальними витратами.

1.2 Види логістичних систем, їх  характеристика 

Поняття логістичної  системи є одним із базових  понять логістики. Існують різні  системи, які забезпечують функціонування економічного механізму. В цій множині  необхідно розрізняти саме логістичні системи з метою їх аналізу  та удосконалення.

Поняття логістичної  системи є похідним від загального поняття “система”. Тому надамо спочатку визначення загального поняття системи, а потім з'ясуємо, які системи  відносяться до класу логістичних [25].

В Енциклопедичному словнику наведено наступне визначення поняття “система”: “Система (від  грецької мови - ціле, складене із частин; сполучення ) - це множина елементів, які знаходяться у відношеннях  та зв'язках один з одним, утворюють  визначену цілісність, єдність”.

Оскільки одним  з основних методологічних принципів  логістичної концепції є системний  підхід, то надамо йому характеристику.

Системний підхід - це методологія наукового пізнання, в основі якої лежить розгляд об'єктів  як систем, що дозволяє побачити об'єкт  дослідження як комплекс взаємопов'язаних підсистем, об'єднаних спільною метою, розкрити його інтегративні властивості, а також внутрішні та зовнішні зв'язки. Системний підхід передбачає послідовний перехід від загального до часткового, коли в основі розгляду лежить конкретна кінцева мета, для  досягнення якої створюється система. Відповідно до методології системного підходу кожна система є інтегрованим цілим навіть тоді, коли вона складається  з окремих розрізнених підсистем.

Логістичні системи  вкладаються у загальноприйняте поняття «системи», бо складаються  із системоутворюючих елементів, тісно  взаємопов'язаних і взаємозалежних між собою, які мають впорядковані звязки й утворюють певну структуру  із заздалегідь заданими властивостями. Відрізняються ці системи високим  ступенем узгоджених вхідних продуктивних сил з метою управління наскрізними  потоками [18].

Логістична система (ЛС) - це адаптивна система зі зворотним  зв'язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається  із підсистем і має розвинуті  внутрішньосистемні зв'язки та зв'язки із зовнішнім середовищем.

В якості ЛС можна  розглядати промислове підприємство, територіально-виробничий комплекс, торгівельне  підприємство тощо.

Метою логістичної  системи є забезпечення наявності  необхідного товару в необхідній кількості і асортименті, заданої  якості, в потрібному місці й у  потрібний час, в максимально  можливому ступені підготовлених  до виробничого процесу або особистому споживанню при заданому рівні логістичних  витрат.

Будь-яка логістична система складається із сукупності елементів, так званих ланок логістичної  системи, між якими встановлені  певні функціональні зв'язки і  відношення. Внутрішньо системні зв'язки є більш міцними, ніж зв'язки із зовнішнім середовищем. Зазвичай вони мають циклічний характер, бо відображають послідовність передачі матеріального  та інформаційного потоків між ланками  відповідного логістичного ланцюга.

Більшості реально  функціонуючих на практиці логістичних  систем, як і більшості систем, притаманні такі властивості:

- складність - характеризується  такими основними ознаками: наявність  великої кількості елементів  (ланок), складний характер взаємодії  між окремими елементами, складність  функцій, виконуваних системою, наявність  складно організованого управління, вплив на систему великої кількості  стохастичних факторів зовнішнього  середовища;

- ієрархічність  - підпорядкованість елементів нижчого  рівня (порядку, рангу) елементам  вищого рівня у контексті лінійного  чи функціонального логістичного  управління;

- цілісність - властивість  системи виконувати задану цільову  функцію, реалізована тільки логістичною  системою в цілому, а не окремими  її ланками або підсистемами. Логістична система є цілісною  сукупністю елементів, що взаємодіють  один з одним. Декомпозицію  логістичних систем на елементи  можна здійснювати по-різному.  На макрорівні при проходженні матеріального потоку від одного підприємства до іншого в якості елементів можуть розглядатися самі ці підприємства та транспорт, що їх пов'язує. На мікрорівні логістична система може бути представлена у вигляді таких основних підсистем, як: закупівля, планування та управління виробництвом, збут;

- структурованість  передбачає наявність певної  організаційної структури логістичної  системи, яка складається із  взаємопов'язаних об'єктів і суб'єктів  управління, що реалізує задану  мету;

- рухливість - мінливість  параметрів елементів логістичной  системи під впливом зовнішнього  середовища, а також рішень, прийнятих  учасниками логістичного ланцюга;

- унікальність, непередбачуваність  і невизначеність поведінки в  конкретних умовах і під впливом  зовнішнього середовища;

- адаптивність - здатність  логістичної системи змінювати  свою структуру і вибирати  варіанти поведінки відповідно  до нових цілей і під впливом  зовнішнього середовища;

- наявність зв'язків  - між елементами логістичної  системи є суттєві зв'язки, які  визначають інтеграційні властивості.  В макрологістичних системах  основу між елементами складає  угода. В мікрологістичних системах  елементами пов'язані всерединівиробничими  зв'язками;

- організація - зв'язки між елементами логістичної  системи визначеним чином упорядковані, тобто логістична система має  організацію;

- інтеграційні  властивості - логістична система  володіє інтеграційними властивостями,  які не притаманні ні одному  із елементів окремо. Це здатність  доставити необхідний товар в  необхідний час, в необхідне  місце, необхідної якості, з мінімальними  витратами, а також здатність  адаптуватися до змінних умов  зовнішнього середовища (зміна попиту  на товар, непередбачений вихід  із строю технічних засобів  тощо). Інтеграційні властивості  логістичної системи дозволяють  їй закупати матеріали, пропускати  їх через свої виробничі потужності  і видавати їх у зовнішнє  середовище, досягаючи при цьому  раніше запланованих цілей [5].

Логістичну систему, яка здатна відповісти на попит швидким  постачанням необхідного товару, можна порівняти із живим організмом, в якому в якості мускулів виступає підйомно-транспортна техніка, у  якості центральної нервової системи - мережа комп'ютерів на робочих місцях учасників логістичного процесу, які  організовані в єдину інформаційну систему. За розмірами цей організм може займати територію заводу або  підприємство оптової торгівлі, а  може охоплювати регіон або виходити за межі держави. Він здатен адаптуватися, пристосовуватися до змін зовнішнього  середовища, реагувати на них у  тому ж темпі, в якому вони відбуваються.

Межі логістичної  системи визначаються циклом обігу  засобів виробництва. Спочатку закуповуються  засоби виробництва, які у вигляді  матеріального потоку надходять  у логістичну систему, складуються, обробляються, знову зберігаються і  потім йдуть з логістичної  системи у споживання в обмін  на фінансові ресурси, що надходять  у логістичну систему. Виділення  меж логістичної системи на базі циклу обігу засобів виробництва  отримало назву принципу «сплати  грошей - отримання грошей».

Логістичні системи  класифікуються за такими ознаками. Принципово за ознакою просторового обмеження  логістичні системи поділяються  на два типи:

- макрологістичні;

- мікрологістичні.

Макрологістична система  є великою логістичною систему  управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб'єктів господарювання, не обмежених  у територіальному розташовувані. Виділяють такі макрологістичні  системи:

- регіональні;

- національні (міжрегіональні);

- міжнаціональні.

Створення макрологістичних систем обумовлене необхідністю забезпечити  чітку взаємодію різногалузевих структур з метою поліпшення економічного стану на глобальному рівні. Під  час створення макрологістичних систем особливу увагу приділяють взаємо погодженню інтересів кожного учасника незалежно від його ролі у створеній  системі.

Цілі створення  макрологістичних систем можуть значною  мірою відрізнятися від цілей  і критеріїв синтезу мікрологістичних систем. У більшості випадків критерій мінімуму загальних логістичних  витрат використовується і під час  синтезу макрологістичних систем. Однак  найчастіше критерії формування макрологістичних систем визначаються екологічними, соціальними, військовими, політичними та іншими цілями. Наприклад, для поліпшення екологічної  ситуації в регіоні може бути створена макрологістична система оптимізації  транспортних (вантажних) регіональних потоків, що вирішує задачі оптимізації  маршрутів, розв'язання транспортних потоків, переключення з одного виду транспорту на інший. З погляду державних  органів управління, які також  можуть брати участь у створенні  макрологістичної системи, позитивний ефект може виражатися, наприклад, у  поліпшенні загальної економічної  ситуації в регіоні, країні або між  державами.

Таким чином, макрологістична  система є високо інтегрованою інфраструктурою  економіки регіону, країни або групи  країн.

Мікрологістична система  охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи  підприємств, об'єднаних на корпоративних  засадах. До мікрологістичної системи  належать технологічно пов'язані виробництва, об'єднані єдиною інфраструктурою, які  працюють на єдиний економічний результат. Мікрологістичну систему підприємства можна подати у вигляді основних підсистем: закупівлі, виробництва  і збуту [29].

Закупівля - підсистема, яка забезпечує надходження матеріального  потоку в логістичну систему.

Планування та управління виробництвом - ця підсистема приймає  матеріальний потік від підсистеми закупівель та управляє ним в процесі  виконання різних технологічних  операцій, які перетворюють предмет  праці в продукт праці.