Шпаргалка по "Международному праву"

102.Віденська конвенція про право м/н договорів.

23 травня1969 р. була підписана  Венська Конвенція про право  м-х договорів, яка регламентує  широкий спектр питань , повязаних  з укладенням, набранням чинності, застосуванням м-х договорів.  Відповідно до цієї Конвенції  регулюються і питання м-х договорів,  зокрема й ек-го хар-ру. Названа  конвенція набрала чинності 27 січня  1980 р. Конвенція склад-ся з 8 частин, у яких обєднано 85 статей. 1. “Вступ”. Визнач-ся сфера застосув-я К-ції. Визнач-ся, що  вона застосовується до договорів, що уклад-ся між д-ми. Згідно з Конвенцією, під договором слід розуміти м-ну угоду,що укладена між д-ми у письмовій формі і регул-ся м-м правом. 2. “Укладення і набрання договором чинності”: кожна д-ва наділена правоздатністю цкладати договори. Від її імені можуть укладати договори особи, що уповноважені на це. Ряд особ в силу їхніх ф-цій можуть укладати договори без необхідності таких повноважень(глави д-в, урядів, міністри закородонних справ, глави дипломат-х представництв і т. д.) Тексти договорів приймаються за згодою всіх д-в, які беруть участь у його складанні. Якщо ж договір приймається на м-й конференції, то за нього повинно проголосувати дві третини д-в, які присутні на ній і беруть участь у голосуванні. Згода д-ви на обовязковість до неї договору може бути виражена шляхом підписання договору, обмінудок-ми, які становлять договор, його ратифікацією, прийняттям, затвердженням. 3.”Додержання, застосування, тлумачення договорів”: кожен діючий договір є обовязковим для його учасників і повинен належним чином виконуватись.Договори зворотної сили не мають. 4.”Поправки до договорів і зміни договорів” 5.”Недійсність, припинення і призупинення дії договорів” Венська конвенція про право м-х договорів також передбачає,що припинення договору або  призупинення  його дії може бути внаслідок його порушення , неможливості його виконання, виникнення нової імперативної норми заг-го м-го права. 6.”Інші постанови”: йдеться про випадки правонаступності д-в, відповід. Д-в і початок військових дій, дипломатичні та консульські відносини. 7.”Депозиторій, повідомлення, виправлення і реєстрація” 8.”Заключні положення”: йдеться про підписання, ратифікацію договору, приєднання до нього, набрання чинності договором.

103-104 Укладання та виконання зовн-екон договорів України

1. Здійснюючи підготовчу роботу щодо укладання договорів, слід зясувати інтереси сторін, щоб потім чітко їх відбити у змісті контракту. Значення має і врахування ризику як з ек-ї, так і з юр-ї точок зору. 2. При формулюванні умов договору слід намагатися по можливості знизити ризик витрат у разі невиконання договірних зобовязань партнером., а для цього необхідно мати потрібну інформацію про його платоспроможність та комерц. Репутацію. 3. Якщо немає відповідного нормативного акта, який регулює договірні відносини в певній галузі м-го ек-го співробітництва, то краще у договорі детально урегулювати взвємні права та обовязки сторін, ніж звертатися до суду або арбітражу. 4. детальна  розробка і погодження умов договору вимагає значних затрат часу. Для економії часу слід використовувати типові контракти, де закріплені загальні для даного виду положення. 5. Важливе значення має і те, хто саме готує проект контракту як основу договірних відносин. У дільш вигідному становищі  пербуває саме та сторона, яка розробляє проект договору. 6. При укладенні контракту важливим є вибір країни, право якої може бути використано для регулювання відносин між сторонами. 7. Необхідною умовою успішного  м-го ек-го співробітництва є високий професіоналіщм тих, хто займається питаннями договірної роботи. 8. В контракті завжди слід  вказувати про відповідальність сторін у разі невиконань зобовязань, її меж. 9. Важливе значення при укладенні з/ек договорів  має тлумачення тих термінів, які в них використовуються. У законі України від 16 увітня 1991 р. “Про з/ек. Д-сть” дається визначення найбільш типових термінів, що вжив-ся в процесі зд-я з/ек. Д-сті. 10. В укладенні договору беруть участь 2 сторони: оферент і акцептант. 11. При укладенні договору про з/ек д-сть слід дотримуватися встановлених законодавством вимог, інакше договори будуть нееедійсними. Відповідно до ст. 6 Закону України “Про з/ек д-сть”  субєкти  повинні бути здатними укласти такийи договір.  При складанні його тексту вони мають право використовувати відомі м-ні звичаї, рекомендації м-х органів та орг-й. 12. З/ек договір укладається у письмові формі (якщо інше не пердбачене законодавством України). 13. Форма з/ек угоди визнач-ся правом місця його укладання, , а форма угод  з приводу будівель та іншого нерухомого мвйна, розташованого на терит. України,-законами України. 14. Права та обовязки сторін з/ек угоди визнач. Правом місця її укладання, якщо сторони не передбачили інше. 15. До створення з/ек договору про створення спільного п-ва застосов-ся право країни, на території якої СП створ-ся і офіційно реєструється.

108.      Затвердження міжнародних договорів України. Затвердженню підлягають міжнародні договори України, які не потребують ратифікації, якщо такі договори передбачають вимогу щодо їх затвердження або встановлюють інші правила, ніж ті, що містяться в актах Президента України або Кабінету Міністрів України. Затвердження міжнародних договорів України здійснюється Президентом України у формі указу щодо:

а) міжнародних договорів, які укладаються  від імені України;

б) міжнародних договорів, які укладаються  від імені Уряду України, якщо такі договори встановлюють інші правила, ніж ті, що містяться в актах  Президента України.

Затвердження міжнародних договорів  України здійснюється Кабінетом  Міністрів України у формі  постанови щодо:

а) міжнародних договорів, які укладаються  від імені Уряду України, крім договорів, зазначених у пункті “б”  частини другої цієї статті;

б) міжвідомчих договорів, якщо такі договори встановлюють інші правила, ніж  ті, що містяться в актах Кабінету Міністрів України.

4. Пропозиції щодо затвердження  міжнародних договорів України  подаються Міністерством закордонних  справ України відповідно Президентові  України або Кабінету Міністрів  України.

5. Пропозиції щодо затвердження  міжнародних договорів України  включають такі документи:

а) подання відповідно Президентові України або Кабінету Міністрів  України;

б) проект відповідно указу Президента України або постанови Кабінету Міністрів України;

в) текст міжнародного договору українською  мовою або документи, зазначені  у пункті “г” частини другої статті 4 цього Закону;

г) довідку про погодження проектів відповідно указу Президента України  або постанови Кабінету Міністрів  України зацікавленими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади;

ґ) супровідну (пояснювальну) записку, в якій обґрунтовується доцільність  укладення міжнародного договору, визначаються його вірогідні політичні, правові, соціально-економічні, гуманітарні  та інші наслідки, суб’єкти виконання  міжнародного договору України;

д) порівняльну таблицю – в  разі внесення пропозицій щодо затвердження міжнародних договорів відповідно до пункту “б” частини другої та пункту “б” частини третьої цієї статті;

е) електронні версії текстів документів, зазначених у пунктах “б”, “в”  та “д” цієї частини.

6. Підготовка пропозицій щодо  затвердження міжнародного договору  України (документів, зазначених  у частині п’ятій цієї статті) здійснюється міністерством або  іншим центральним органом виконавчої  влади, визначеним, відповідно до  частини п’ятої статті 4 цього  Закону, відповідальним за укладення  міжнародного договору України.

7. Затвердження міжвідомчих договорів,  крім договорів, зазначених у  пункті “б” частини третьої  цієї статті, здійснюється в порядку,  встановленому Кабінетом Міністрів  України.

110.  Оприлюднення, реєстрація та зберігання текстів міжнародних договорів України.

Оприлюдн. Чинні міжнародні договори України публікуються українською мовою в “Зібранні діючих міжнародних договорів України” та інших офіційних друкованих виданнях України.

Офіційний переклад багатосторонніх  міжнародних договорів України  на українську мову здійснює Міністерство закордонних справ України в  порядку, встановленому Кабінетом  Міністрів України.

Реєстрація чинних міжнародних договорів України у Секретаріаті Організації Об’єднаних Націй здійснюється за поданням Міністерства закордонних справ України відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй.

Чинні міжнародні договори України  реєструються у Міністерстві закордонних  справ України. Чинні міжнародні договори України включаються в  установленому порядку до Єдиного  державного реєстру нормативних  актів.

Зберігання текстів. Міністерство закордонних справ України здійснює функції депозитарію багатосторонніх міжнародних договорів, якщо відповідно до умов цих договорів такі функції покладені на Україну. Оригінали міжнародних договорів України або у відповідних випадках їх завірені належним чином копії та офіційні переклади зберігаються у Міністерстві закордонних справ України. Копії міжвідомчих договорів зберігаються в архівах відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, а оригінали цих договорів у двотижневий строк з дня набрання ними чинності передаються до Міністерства закордонних справ України.

111. Припинення та зупинення дії міжнародних договорів України.

Пропозиції щодо припинення або  зупинення дії міжнародних договорів  України вносяться Міністерством  закордонних справ України, іншими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади для внесення пропозицій щодо укладення міжнародного договору України. Припинення та зупинення  дії міжнародного договору України  здійснюються:

а) щодо договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою  України, – у формі закону України;

б) щодо міжнародних договорів, які  укладено від імені України та які не потребували надання згоди  на їх обов’язковість Верховною Радою  України, та міжнародних договорів, які укладено від імені Уряду  України, затверджених Президентом  України, – у формі указу Президента України;

в) щодо міжнародних договорів, які  укладено від імені Уряду України  та які не потребували надання  згоди на їх обов’язковість Верховною  Радою України або затвердження Президентом України, а також  щодо міжвідомчих договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України, –  у формі постанови Кабінету Міністрів  України.

Припинення та зупинення дії  міжвідомчих договорів, крім договорів, зазначених у пункті “в” частини  другої цієї статті, здійснюються в  порядку, встановленому Кабінетом  Міністрів України.

Наслідки Припинення дії міжнародного договору України звільняє Україну від будь-якого зобов’язання щодо виконання договору і не впливає на права, зобов’язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання договору до припинення його дії.

Зупинення дії міжнародного договору України за умов, якщо договір не передбачає іншого чи за відсутності  іншої домовленості з іншими його сторонами, звільняє Україну від  зобов’язання виконувати його протягом періоду зупинення дії договору з тими його сторонами, з якими  зупинено дію договору, і не впливає  стосовно іншого на встановлені договором  правові відносини України з  іншими його сторонами.

У період зупинення дії міжнародного договору Україна утримується від  дій, які могли б перешкодити  поновленню дії договору.

112. Контроль за виконанням міжнародних договорів України Порядок здійснення контролю за виконанням Закону Про …. та міжнародних договорів України встановлюють Президент України або Кабінет Міністрів України відповідно до їх компетенції та вимог Закону.

Загальний нагляд за виконанням міжнародних  договорів України, в тому числі  й іншими їх сторонами, здійснює Міністерство закордонних справ України. На запит  органів, які застосовують міжнародні договори України, Міністерство закордонних  справ України надає інформацію з питань, що виникають у зв’язку  з виконанням міжнародних договорів  України.

У разі невиконання або неналежного  виконання зобов’язань України  за міжнародними договорами Міністерство закордонних справ України інформує про це відповідно Президента України  або Кабінет Міністрів України  і вносить пропозиції щодо вжиття необхідних заходів.

У разі порушення зобов’язань за міжнародним договором України  іншими його сторонами Міністерство закордонних справ України вносить  Президентові України або Кабінету Міністрів України пропозиції про  вжиття необхідних заходів відповідно до норм міжнародного права. У разі суттєвого порушення міжнародного договору України іншими його сторонами, якщо виконання договору може зашкодити  національним інтересам України, а  також в інших випадках, передбачених міжнародним правом, дію такого договору може бути припинено або зупинено в порядку, встановленому статтею 24 цього Закону.

113. Набуття чинності міжнародними договорами на території України.

Міжнародні договори набирають  чинності для України після надання  нею згоди на обов’язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені  договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.

Чинні міжнародні договори України, згода  на обов’язковість яких надана Верховною  Радою України, є частиною національного  законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для  норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому  порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

114-115. Міжнародний суд і міжнародний арбітраж, як засоби розв’язання міжнародних економічних спорів.

Відповідно до Статуту ООН у 1945 був створений міжнародний  Суд у складі 15 суддів, шо обираються Радою безпеки і Генеральною  Асамблеєю ООН (незалежно одна від  одної) абсолютною більшістю голосів  строком на 9 років. Кожні три роки склад суду оновлюється на третину. Судді можуть обиратись із громадян будь-якої країни — члена ООН, але  не більше одного представника від  країни.

Міжнародний суд ООН розглядає  лише міжнародні правові спори (при  згоді сторін, між якими виник  спір).

У межах функціонування ЄЕС був  створений свій Суд, злі покликаний розглядати спори між країнами —  членами ЕС.

Для розв’язання міждержавних економічних  спорів між ржавами — учасницями Співдружності незалежних держав літня 1992 р. на основі Угоди Ради глав цих  держав був створений Економічний  Суд Співдружності незалежних ржав (Туркменистан і Україна цієї Угоди  не підписали).

Суд покликаний вирішувати спори щодо відповідності нормативних та інших  актів держав — учасниць Співдружності, що стосуються економічних питань, угодам та іншим актам співдружності. За наслідками розгляду спору Економічний  Суд приймає рішення, в якому  фіксується факт порушення країною— учасницею угод і визначаються заходи, які рекомендується вживати відповідній  державі з метою усунення порушень та їх наслідків. Держава, стосовно якої прийнято рішення Суду, забезпечує його виконання.

114Арбітражний розгляд різних спорів, зокрема і спорів, пов’язаних з невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань міжнародних економічних договорів, є одним із засобів їх мирного розв’язання. Слід виділити дві різновидності Міжнародного арбітражу. Перша — це Міжнародний арбітраж, який передбачається у міжнародних договорах на випадок розгляду спорів, пов’язаних з їх невиконанням. Друга — це Міжнародний арбітраж, який створюється для розгляду і розв ‘язання конкретного спору.