Правовий статус окремих видів суб'єктів господарювання

 

 

 

 

2.3  Правова  характеристика суб'єктів господарювання  у сфері страхування

 

Суб'єкти страхової діяльності у сфері господарювання визначені  в Господарському кодексі України зокрема в статті 353 даного кодексу.

Суб'єкти господарювання — страхувальники здійснюють діяльність страховки за умови отримання ліцензії на право проведення певного виду страхування. Страхувальник має право займатися лише тими видами страхування, які визначені в ліцензії.

Предметом безпосередньої діяльності страхувальника може бути лише страхування, перестраховка і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням резервів страховок і управлінням ними. Допускається здійснення вказаних видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страхувальників за договорами про спільну діяльність.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про страхування» від 07.03.96 р. в редакції Закону від 04.10.2001 р. страхувальниками є фінансові установи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, що отримали в установленому порядку ліцензію на здійснення діяльності страховки. Діяльність страховки здійснюється виключно страхувальниками - резидентами України. В окремих випадках, встановлених законодавством України, страхувальниками признаються державні організації, які створені і діють відповідно до Закону. В цьому випадку використовування слів «державна», «національна» або похідних від них в назві страхувальника дозволяється тільки за умови, що єдиним власником даного страхувальника є держава. Слова «страхувальник», «компанія страховки», «організація страховки» і похідні від них дозволяється використовувати в назві тільки тим юридичним особам, які мають ліцензію на здійснення діяльністю страховки.

Порядок отримання ліцензії і ліцензійні умови для здійснення діяльності страховки визначений в ст. 38 Закону України «Про страхування», Ліцензійні умови здійснення діяльності страховки, затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва, Міністерства фінансів України від 16.07.2001 р. № 98/343. Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р., уповноваженим державним органом, що здійснює видачу ліцензій на здійснення діяльності страховки і нагляд за діяльністю страхувальників, є Державна комісія по регулюванню ринків фінансових послуг.

Учасників страхувальника повинно бути не менше трьох. При створенні страхувальника учасники можуть здійснювати внески до статутного фонду виключно в грошовій формі. Допускається формування статутного фонду страхувальника цінними паперами, емітованими державою, по їх номінальній вартості, але не більше 25 відсотків загального розміру статутного фонду. Забороняється використовувати для формування статутного фонду векселя, кошти резервів страховок, а також кошти, отримані в кредит, заїм або під заставу, і вносити нематеріальні активи.

Юридичні особи, які  не відповідають вищевикладеним вимогам, не можуть займатися діяльністю страховки. Суб'єкти господарювання не можуть придбати статус страхувальника шляхом внесення змін в статутні документи у випадку, якщо вони раніше займалися іншим видом діяльності, навіть за умови виконання вимог Закону України «Про страхування», що пред'являються до страхувальника.

Страхувальниками - є  учасники господарських відносин, які  уклали договори страхування із страховниками або є страхувальниками відповідно до закону.

Під страхувальниками розуміються  учасники господарських відносин, які  уклали із страховниками договори страхування свого інтересу або інтересу третьої особи, сплачують платежі страховок і мають право (за договором або згідно із законом) на отримання компенсації (відшкодування) при настанні випадку страховки.

Страхувальники можуть укладати із страховниками договоры про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) тільки з їх згоди, окрім випадків, передбачених чинним законодавством. Застраховані особи можуть придбавати права і обов'язки страхувальника згідно з угодою страхування.

Страхувальники — учасники господарських відносин можуть при складанні договорів страхування призначати громадян або юридичних осіб, які можуть зазнати збитки в результаті настання випадку страховки, для отримання відшкодування страховки, а також замінювати їх до настання випадку страховки, якщо інше не передбачене договором страхування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4 Правовий статус бірж і їх види

 

Слово «біржа» в сучасному  розумінні означає:

1. Сукупність осіб, які постійно у визначеному місці здійснюють торгові операції ;
2. Місце їх збору;
3. Сукупність угод, які укладаються в цьому місці.

Ці три значення поняття  біржі узагальнено в законодавчому  його визначенні, які містяться в  Законі України від 10.12.91 р. «Про товарну біржу».

Згідно з ч.1 ст.1 Закону «Про товарну біржу» товарна біржа є організацією, яка об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і мають мету надання послуг щодо укладення біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозиції товарів, вивчення, впорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торгових операцій.

З цього визначення можна  зробити такий висновок: біржа  є господарською організацією, яка  виконує визначені, а саме ринкові  регулятивні (організаційні і економічні) функції в економіці завдяки  виявленню курсу товарних цін, попиту і пропозиції. Основна її мета – сприяти зустрічі в одному місці (на біржі) попиту і пропозиції на певні товари, обслуговування їх обігу. Це характеризує біржу як економічну категорію.

Біржа є юридичною  особою, здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на право біржової діяльності, повного госпрозрахунку, самофінансування, має самостійний баланс, рахунок в банку, існує на комісійні від проведених на ній угодах, має фірмову назву (у тому числі скорочену), де указується вид біржі і предмет її діяльності. Біржа може від свого імені придбавати майнові і немайнові права на нерухоме майно і товар, які необхідні для власних потреб, бути позивачем і відповідачем в господарському і третейському судах.

До основних функцій  бірж можна віднести наступне:

Організація ринку сировини за допомогою біржового механізму. Перш за все, біржа забезпечує попит на сировину, який прямо не пов'язаний з її використанням. Специфічно біржовий попит і пропозицію здійснюють учасники біржових торгів – біржові спекулянти. Біржова торгівля забезпечує можливість того, що при існуючих цінах не буде ні дефіциту, ні затоварювання. Крім того, на біржі обертається не сам товар, а титул власності на нього або ж контракт на поставку товару.

Виявлення і регулювання  біржових цін. Біржа бере участь у виявленні і регулюванні цін на всі види біржових товарів. Концентрація попиту і пропозиції на біржі, проведення великої кількості операцій виключає вплив неринкових чинників на ціну, роблять її максимально наближеною до реального попиту і пропозиції. Біржова ціна встановлюється в процесі її котирування, яке розглядається як найважливіша функція біржі. По суті справи котирування є реєстрацією біржових цін за біржовими правилами з їх подальшою публікацією. Звідси видний ще один з компонентів організації ринку – стабілізація цін: коливання ціни, викликані розбіжністю реального попиту і реальної пропозиції, слабо еластичні, не погашаються негайно, а швидше володіють кумулятивною здатністю перетворюватися на різкі коливання ціни. Біржова спекуляція є механізмом не роздування цін, а їх стабілізації.

Вироблення товарних стандартів, встановлення сортів, прийнятних для споживача і тому володіючих відносною ліквідністю, реєстрація марок фірм, допущених до біржової торгівлі. Останнє особливо важливо. Це свого роду ценз на якість продукції, проведеною фірмою. Важливою стороною діяльності біржі є стандартизація типових контрактів, свого роду встановлення традиційної торгівлі.

Стабілізуючи ціни на обмежений список сировини і товарів, біржі стабілізують і витрати на виробництво інших, не тільки біржових товарів.

Стабілізація грошового  обігу і полегшення кредиту. Біржа збільшує місткість грошового обігу, оскільки вона представляє сферу максимальної ліквідності товарів. Біржа – одна з найважливіших сфер залучення позикового капіталу, оскільки вона надає надійне забезпечення позик і зводить ризик до мінімуму.

Арбітражна діяльність – врегулювання всіляких суперечок і розбіжностей між сторонами. В процесі біржових торгів через самі різні причини (помилка, спроба обману і т.д.) можливі випадки виникнення спірних ситуацій, які по своєму характеру можуть бути дозволені безпосередньо тільки на біржі і її відповідним нейтральним органом.

Формування і функціонування світового ринку. Сучасна біржа сполучає функціонування товарної, фондової і валютних бірж під єдиним керівництвом.

Біржове страхування (хеджування) учасників біржової торгівлі від  несприятливих для них коливань цін. Для цього на біржі використовуються спеціальні види операцій і механізми їх втілення. Виконуючи задачу страхування учасників біржового торгу, біржа не тільки організовує торгівлю, скільки її обслуговує. Біржа створює умови для того, щоб покупці і продавці реального товару по своєму бажанню могли одночасно брати участь у відповідних біржових торгах як клієнти або учасники. Це підвищує довір'я до біржі, привертає до неї ринкових спекулянтів, збільшуючи число торгуючих як безпосередньо, так і через посередників.

Організація біржових зборів для проведення публічних торгів, а саме: організація біржових торгів; розробка правил біржової торгівлі; матеріально-технічне забезпечення торгів; підготовка кваліфікованого апарату біржі. Для організації торгів біржа, перш за все, повинна мати свій в розпорядженні добре обладнане  «ринкове місце» (біржовий зал), яке могло б вміщати достатньо велику кількість продавців і покупців. Використовування сучасних систем електронного зв'язку не вимагає фізичної присутності торгуючих в залі, а дозволяє вести торгівлю через електронні комп'ютерні термінали. Але і в цьому випадку біржа покликана забезпечити високоефективну систему електронної торгівлі. Організація роботи вимагає від біржі розробки і дотримання строгих правил торгівлі, тобто норм і правил поведінки учасників торгу в залі.

Розробка біржових контрактів, яка включає: стандартизацію вимог до якісних характеристик біржових торгів; стандартизацію розмірів партій товарів; вироблення єдиних вимог що до розрахунків по біржових операціях. Біржа встановлює жорсткі вимоги до тих товарів, які допускаються до біржових торгів. На основі цих вимог розробляються біржові стандарти, які враховуються виробниками і споживачами на товарних біржах.

 Гарантування виконання  операцій досягається за допомогою  біржових систем клірингу і  розрахунків. Для цього біржа використовує систему безготівкових розрахунків шляхом заліку взаємних вимог і зобов'язань учасників торгів, а також організовує їх виконання.

Інформаційна діяльність біржі. Найважливішою функцією біржі є збір і реєстрація біржових цін з подальшим їх узагальненням і публікацією, надання клієнтам, іншим зацікавленим організаціям, на міжнародний ринок інформації про наявність товарів по зразках і пробах звичайно на основі біржових стандартів, що склалися, її публікація в періодичному виданні і в спеціалізованих виданнях.

По характеру діяльності і призначенню біржі діляться на:

- Універсальні;

- Спеціалізовані.

Біржі, на яких здійснюється купівля-продаж конкретно певних видів товарів, є спеціалізованими (зернові, валютні, будматеріалів і т.д.). До універсальних відносять біржі, на яких проводяться операції з різними видами товарів, валютою, ЦБ і т.д.

По ступеню участі відвідувачів на біржових торгах біржі  діляться на:

- Відкриті;

- Закриті.

На закритих біржах в  торгах беруть участь тільки біржові  посередники (брокери). На відкритих  біржах участь в торгах окрім брокерів беруть також відвідувачі.

По характеру біржових операцій виділяють:

- Біржі реального  товару;

- Ф'ючерсні біржі.

На біржах реального  товару продаж контрактів супроводиться, як правило, подальшою поставкою  товарів. Ф'ючерсні біржі характеризуються продажем контрактів на реалізацію товарів, які будуть виготовлені в майбутньому. Прикладом таких угод може бути договір про умови поставки урожаю наступного року.

По предмету регулювання  виділяють:

- Валютні;

- Товарні;

- Фондові види бірж;

- Біржу праці.

Валютна біржа – організаційно оформлений, постійно функціонуючий ринок, предметом якого є валюта. Торговими партнерами на цих біржах є банки і відділи крупних фірм. Назва цих відділів походить від фінансового терміну «девізи», що означає платіжні засоби, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки. До них належать платіжні доручення на переказ грошових коштів, чеки, векселя, акредитиви, іноземна валюта. Валютна біржа організаційно об'єднується з біржами інших видів. На валютній біржі проводиться офіційна фіксація валютних курсів кілька разів на діловий день. Однією з найбільших на Україні є Міжбанківська валютна біржа.

На валютних біржах здійснюються такі операції:

- Укладення угод безпосередньо  між членами біржі, а також  організація двосторонніх угод між учасниками торгів на купівлю і продаж іноземної валюти по ринковому курсу;

- Організація розрахунків  в іноземній і національній  валютах за угодами, які були  укладені на біржі;