Господарський процес

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський д на загальних підставах відшкодовує витрати, пов'язані зі латою судового збору за рахунок другої сторони і в тому разі, ли друга сторона звільнена від сплати судового збору (ст. 49 К України).

Приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено заявою прокурора або його заступника, а також у випадках коли ивач звільнений від сплати судового збору, господарський суд, як вило, виходить з такого;

якщо позов залишено без задоволення, судовий збір не гується. У разі задоволення позову повністю або частково овий збір стягується до державного бюджету України з

овідача, якщо він не звільнений від його сплати;

якщо суддя не прийняв рішення щодо розподілу судових ат чи повернення судового збору з державного бюджету, то за ою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, кож з власної ініціативи він на підставі ст. 88 ГПК України має о прийняти додаткове рішення чи ухвалу зі справи.

Сплачена сума судового збору повертається за ухвалою в разі:

зменшення розміру позовних вимог або внесення судового у в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

повернення заяви або скарги;

відмови у відкритті провадження у справі;

залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з

рним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

3) закриття провадження у справі, овернення сплаченої суми судового збору здійснюється в Ку, встановленому центральним органом виконавчої влади із вчення реалізації державної фінансової політики.

Сплачений заявником судовий збір підлягає поверненню повністю також у випадку, коли сторона звертається до господарського суду .з заявою про перегляд в апеляційному або у касаційному порядку ухвал, можливість оскарження яких не передбачена ГІЖ України (ст. 20, 24, 25, 26, 27, 31, 41, 58, 64, 68,11, 88, 89, 12.0, ч. 4 ст. 121, ст. 121-1 та 122 ГПК України). У таких випадках суд апеляційної або касаційної інстанції на підставі відповідно ч. 1 ст. 106 або ч. 1 ст. 111-13 ГПК України відмовляє у прийнятті апеляційної або касаційної скарги і повертає сплачений до бюджету судовий збір, виносячи з цих питань відповідну ухвалу, Слід мати на увазі, що встановлений п. 17 Інструкції річний строк подання заяви не є процесуальним і не може бути відновлений судом у разі його закінчення.

Повернена позовна заява, заява про перегляд рішення в апеляційному, касаційному порядку чи за нововиявленими обставинами може бути повторно подана на загальних підставах до господарського суду після усунення допущенного порушення, якщо таке порушення не перешкоджає повторному зверненню до суду. При цьому позивач має право використати первісний документ про сплату судового збору. У випадках відмови позивача від заявленого позову до прийняття рішення зі справи або задоволення відповідачем позовних вимог після подання позову внесений з цієї справи судовий збір не повертається.

Розмір сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), та розподіл цих витрат має визначатись господарським судом з урахуванням ставок і окладів, встановлених експертною установою. Експертам, перекладачам, іншим особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень, відшкодовуються вартість проїзду до місця виклику і назад залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом; страхові платежі за державне страхування на транспорті; вартість попереднього продажу проїзних документів; проїзд автомобільним транспортом (крім таксі) до залізничної станції, аеропорту, якщо вони знаходяться за межею населеного пункту; найом жилого приміщення, а також

ові у розмірах, встановлених законодавством про службові ядження, та згідно з поданими документами, що підтверджують ір цих витрат. Якщо проїзні документи не подано, кодовується мінімальна вартість проїзду між місцем ивання і місцем виклику.

Витрати, пов'язані з викликом до суду, відшкодовуються після нання експертами, перекладачами та іншими особами своїх 'язків у розмірі, що визначається у рішенні господарського суду, оділ між сторонами сум, що підлягають сплаті за проведення ертизи (аудиту), послуги перекладача, а також інших судових т проводиться за правилами розподілу судового збору.

Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними г адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших атських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення и в господарському суді, розподіляються між сторонами на ьних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГІЖ України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом ом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності ментального підтвердження витрат, як-от угоди про надання г щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої еності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і :ного доручення або іншого документа, який підтверджує відповідних послуг.

Витрати, пов'язані з перекладом документів, а також з оплатою чення їх за кордоном відповідно до Конвенції про вручення за иом судових та позасудових документів у цивільних або цінних справах (до якої приєдналася Україна), під час судового у має нести заінтересована сторона. Після закінчення у справи такі витрати розподіляються господарським судом іьних підставах згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України, ирішуючи питання про розподіл судових витрат, арський суд має враховувати, що розмір відшкодування их витрат, крім судового збору, не повинен бути озмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Процесуальні строки в господарському судочинстві

На ефективність захисту порушених або оспорюваних прав і законних інтересів учасників підприємницької і господарської діяльності у порядку господарського судочинства суттєвий вплин справляє фактор часу з точки зору швидкості розгляду спору, надання зацікавленим особам можливості максимально результативно брати участь у процесі вирішення справи. Тому правове регулювання строків розгляду і вирішення справ у господарських судах, виконання рішень суду, здійснення певних процесуальних дій набувають важливого значення. Важливим засобом забезпечення захисту прав у момент розгляду справи господарським судом є період часу, протягом якого здійснюється судовий розгляд. Цей період часу називають процесуальними строками.

Взагалі під строком у праві визнають певний період у часі, j якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ст. 251 ЦК України). Процесуальний строк - це встановлений законом абс судом проміжок часу, протягом якого повинна або може буті здійснена та чи інша процесуальна дія або закінчена певна частиш провадження по справі (слід відрізняти строки, встановлен господарським процесуальним законодавством від строкЦ встановлених матеріальним правом, наприклад, строків позовно давності, встановлених ЦК України).

Види процесуальних строків і принципи їх застосування

За загальним правилом, закріпленим у ст. 50 ГПК України господарському процесі розрізняються два види строків: строші встановлені законодавством (цим Кодексом), та строки, встановлен господарським судом.

Господарським процесуальним законодавством встановлено кі процесуальні строки:

п'ятиденний строк для надсилання матеріалів справ за ановленою підсудністю (ст. 17 ГІЖ України);

триденний строк для винесення і надсилання ухвали про ову в прийнятті позовної заяви (ст. 62 ГПК України), про

ернення позовної заяви (ст. 63 ГПК України), про порушення вадження у справі (ст. 64 ГПК України);

двомісячний строк для вирішення спору (ст. 69 ГПК аїни); місячний строк для вирішення спору про стягнення ргованості за опротестованим векселем (ст. 69 ГПК України), строки вирішення спору можуть бути продовжені ухвалою одарського суду;

триденний строк для розсилання рішень та ухвал одарського суду (ст. 87 ГПК України);

триденний строк для надіслання місцевим господарським ом апеляційної скарги разом зі справою відповідному

яційному господарському суду (ст. 91 ГПК України);

десятиденний строк для подання (внесення) апеляційної ги на рішення господарського суду, а на ухвалу - п'ятиденний 93 ГПК України);

двомісячний строк для розгляду апеляційної скарги на иня господарського суду та 15денний - на ухвалу (ст. 102 ГПК їни);

триденний строк для надсилання сторонам, прокурору внови апеляційної інстанції (ст. 105 ГПК України);

невідкладний строк для надіслання апеляційним одарським судам касаційної скарги разом зі справою до Вищого одарського суду України (ст. 109 ГГІК України);

двадцятиденний строк для подання касаційної скарги 110 ГПК України);

місячний та п'ятнадцятиденний строки для розгляду ійної скарги (ст. 111-8 ГПК України);

триденний строк для надсилання сторонам постанови касаційної інстанції (ст. 111-11 ГПК України);

місячний, трьохмісячний та однорічний строки для подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України (ст. 111-17 України)

місячний строк для розгляду справи Верховним Судом України (ст. 111-23 ГПК України);

п'ятиденний строк для надсилання сторонам постанови Верховного Суду України (ст. 111-20 ГПК України);

місячний строк для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами за заявою сторони й поданням прокурора (ст. 113 ГПК України);

місячний строк для розгляду заяви (подання) про перегляд за нововиявленими обставинами (ст. 114 ГПК України);

п'ятиденний строк для надсилання рішення, ухвали, постанови про перевірку судових рішень за нововиявленими обставинами (ст. 114 ГПК України);

десятиденний строк для розгляду питання про відстрочку, розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку виконання (ст. 121 ГПК України);

десятиденній строк для оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби (ст. 121-2 ГПК України).

Крім Господарського процесуального кодексу України, окремі процесуальні строки встановлені Законом України від 14 травня 1992 року «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які застосовуються господарським судом при процедурі відновлення платоспроможності суб'єкти підприємницької діяльності-боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури повного чи часткової'» задоволення вимог кредиторів.

5.6. Встановлення, обчислення та закінчення процесуальних оків

Процесуальні строки для здійснення процесуальних, дій начаються:

точною календарною датою;

зазначенням події, яка повніша неминуче відбутися;

періодом часу, упродовж якого може бути вчинена дія.

Строки обчислюються роками, місяцями, днями. Перебіг

цесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, нається наступного дня після календарної дати або настання її, якою визначено його початок. Закінчення процесуального ку пов'язане з його закінченням. Це правило встановлює ичну межу строку, до якої може бути або повинна бути снена певна процесуальна дія.

Згідно зі ст. 51 ГПК України строк, обчислюваний роками, нчується у відповідний місяць і число останнього року строку, к, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число ннього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного цями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, К закінчується в останній день цього місяця. Тож при обчисленні Ку місяцями (наприклад, щодо подання касаційної скарга) ХІдно враховувати, що такий строк обчислюється саме місяцем, кількістю днів у місяці, оскільки можуть бути випадки, коли, иклад, рішення (постанова), що оскаржується, було прийняте Ічня 2009 року, а оскільки наступний місяць не має такої числа, іок відповідно закінчується 28 лютого 2009 року або рішення цнова), що оскаржується, було прийняте 31 грудня 2009 року, 1 урахуванням того, що відповідно до ч. З ст. 50 ГПК України їни перебіг строку починається з наступного дня після іарної дати, якою визначено Його початок, тобто з 1 січня року, - строк на касаційне оскарження закінчується 1 лютого року. Перебіг строку, що обчислюється днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Отже, якщо рішення прийняте 10 січня 2006 року, то строк на апеляційне оскарження закінчується 20 січня 2006 року о 24 год. 00 хв.

У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24 години останнього дня строку не вважається пропущеним.

Господарське процесуальне законодавство передбачао зупинення процесуальних строків (ст. 52 ГПК України). Перебіг усіх незакінчених процесуальних строків зупиняється із зупиненням провадження у справі. Підстави для зупинення провадження у справі передбачені ст. 79 ГПК України. Господарський суд повинен зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами. За клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у господарському процесі, або за своєю ініціативою господарський суд може зупинити провадження у справі у випадках: