Господарський процес

оцесуально-правові заперечення проти позову - це доводи ача, якими він прагне довести неправомірність даного ГО процесу. Відповідач може стверджувати й доказувати, що не може бути розглянута господарським судом через ни, які припиняють або роблять неможливим розгляд даної і суді. Наслідком успішного процесуально-правового захисту йняття ухвали суду про припинення провадження по справі шення позову без розгляду. Заперечення проти позову можуть бути висловлені в різних заявах та клопотаннях позивача. Крім того, Господарський процесуальний кодекс України передбачає певну форму об'єднання всіх заперечень відповідача на поданий позов - відзив на позовну заяву. Подання відзиву на позовну заяву (ст. 59 ГПК України) с правом відповідача і його засобом захисту. Надсилається відзив господарському суду з документами, що підтверджують заперечення проти позову. Відзив повинен містити найменування позивача і номер справи; мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство, а також докази, що обгрунтовують відхилення позовної вимоги; перелік документі« та інших доказів, що додають до відзиву (у тому числі про надіслання копій відзиву). Відзив підписується повноважною особою відповідача або його представником (у такому випадку додається довіреність чи інший документ, що підтверджуй повноваження представника відповідача). Копія відзиву і необхідними документами надсилається сторонам (позивачеві, іншим відповідачам, прокуророві, який бере участь у господарському процесі).

Наявність подання зустрічного позову є одним з основних процесуальних засобів захисту прав відповідача в господарському процесі. Відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для розгляду з первісним позовом (ст. 60 ГПК України).

Зустрічний позов - це матеріально-правова вимога відповідача до позивача, подана для розгляду в тому самому процесі, яки 11 порушено за позовом позивача до відповідача і де вони є сторонами по справі. Такий позов є не тільки засобом захисту відповідача проти зустрічного позову, а й процесуальним засобом задоволення його самостійних вимог.

Оскільки зустрічний позов має бути подано тільки в процесі, який вже виник, то сторони змінюють своє становище, яке у нин було спочатку. Відповідач по зустрічному позову стає позивачем, а первісний позивач перетворюється у відповідача у зустрічному озові. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний первісним.

Подання зустрічного позову проводиться за загальними равилами подання позовів у господарському процесі. Отже, має одержуватися претензійний (досудовий) порядок врегулювання ору у випадках, передбачених законодавством, має бути сплачено ржавне мито, позовна заява подана за формою і змістом згідно вимогами ст. 54 ГПК України. На зустрічний позов поширюються норми про відмову в прийнятті та поверненні позовної заяви.

6.4. Підстави і заходи забезпечення позову

Гарантією захисту прав учасників господарського процесу забезпечення позову. Інститут забезпечення позову спрямований реальне і повне відновлення майнових прав учасників подарського процесу, порушених внаслідок неправомірних дій их осіб. Мета забезпечення позову -- гарантувати належне а вильне виконання рішення господарського суду.

Під забезпеченням позову розуміється прийняття господарським ом передбачених законом засобів, які гарантують можливість ьного виконання майбутнього рішення господарського суду, подарський суд має право вжити заходів до забезпечення позову аявою сторони прокурора, його заступника, який подав позов або »оєї ініціативи (ст. 66 ГПК України). Забезпечення позову може і місце в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття х заходів призведе до ускладнення чи зробить неможливим нання рішення господарського суду. Вимоги про забезпечення ■у можуть бути викладені як у позовній, так і в окремій заяві. Про забезпечення позову виноситься ухвала, яка може бути женою. Стаття 67 ГПК України містить вичерпний перелік їв до забезпечення позову. Позов забезпечується накладанням ту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; 'Лою відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам и дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення

на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту. Поряд із цим можливо прийняття з однієї справи кількох засобів забезпечення позову.

Арешт майна або грошових сум втілюється в забороні господарським судом розпорядження відповідним майном або грошовими сумами, які належать відповідачеві. Майно та гроші можуть знаходитись як у відповідача, так і в інших осіб. Арешт майна або грошових сум є найбільш розповсюдженою формою забезпечення позову господарським судом. Арешт майна не перешкоджає користуванню ним, якщо це не спричинить його наступного знищення або зменшення його цінності. Таке майно не може бути продане, змінене, подароване, здане в найом, закладене або знищене.

Арешт на грошові суми як засіб забезпечення позову не гарантує, що у випадку його задоволення присуджена сума буде стягнута в першочерговому порядку. Прийняття зазначеного засобу не може порушити черговість списання грошових сум, встановлених законодавством.

Заборона відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії мас на меті зберегти в подальшому положення, яке існує, до прийняття рішення. Зупинення стягнення на підставі виконавчого документ;) або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, зачіпає безпосередньо інтереси інших осіб, тому такий засіб повинен застосовуватись після ретельного

Не допускається забезпечення позову шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасник і н господарського товариства для проведення загальних зборім товариства; участі акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонері» о учасників господарського товариства; виконання рішень Фонду актування вкладів фізичних осіб щодо призначення овноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та йснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони оводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування адів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та/або відації банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при “сненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, нодавство передбачає можливість скасування забезпечення ову (ст, 68 ГПК України). Питання про скасування забезпечення ву вирішується господарським судом, що розглядає справу, наченням про це в рішенні чи ухвалі .розгляду цього питання. Законодавство передбачає можливість скасування забезпечення ву (ст. 68 ГПК України). Питання про скасування забезпечення ву вирішується господарським судом, що розглядає справу, наченням про це в рішенні чи ухвалі.

Правова природа забезпечення позову визначається правовою родою самого позову. Прохання позивача про забезпечення 'ву є проханням про забезпечення своєї матеріально-правової оги до відповідача, реалізувати яку без вжиття необхідних ів до забезпечення позову в майбутньому може стати ваЖЛИВИМ.

6.5. Порядок порушення справи в господарському суді

Справи позовного провадження в господарському суді іуються шляхом подання позовної заяви. Подання позову є вою процесуальною дією. Правом на звернення з позовом сподарського суду є встановлена законом можливість для ї заінтересованої особи звернутися до господарського суду истом своїх порушених або оспорюваних прав і законних сів в порядку, встановленому Господарським процесуальним ом України.

Подати позов означає звернутися до господарського суду із заявою, яка повинна містити прохання до суду про розгляд спору про право. Поряд із цим для порушення справи недостатньо подати до суду заяву. Суддя повинен вирішити питання і винести ухвалу про прийняття заяви до провадження в суді, коли дотримано всі вимоги, передбачені законодавством. Крім передумов права подання позову (за відсутності яких господарський суд відмовляє у прийнятті позовної заяви згідно зі ст. 62 ГПК України), існують ще певні умови, встановивши які, суддя приймає позовну заяву до провадження суду.

Існують умови, за наявності яких суддя не приймає позовної заяви і повертає її без розгляду. Згідно зі ст. 63 ШК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документа, якщо:

позовну заяву підписано особою, яка не має право її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, п поштових адрес;

у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується | позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені у заяш обставини, не наведено обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми;

-не надано доказів сплати судового збору у встановленії* порядку та розмірі;

-порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів { сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню пран взаємовідносин сторін чи суттєво ускладнить вирішення спору;

-не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовну заяви і доданих до неї документів;

-не подано доказів вжиття заходів досудового врегулюванн спору у випадках, передбачених законодавством;

до винесення ухвали про порушення провадження у справі ні позивача надійшла заява про врегулювання спору;

-не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне безпечення судового процесу.

Суддя повертає позовну заяву не пізніше трьох днів з дня її ходження, про що виносить ухвалу, яку може бути оскаржено.

У будь-якому випадку потрібне усунення підстав, які стали иводом для повернення позовної заяви. Повернення позовної заяви перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського ■ду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Подання позову в строки, які встановлені для захисту рушеного або оспорюваного права, в першу чергу пов'язане із риманням позовної давності (глава 5 ЦК України). Позовна ність має не тільки матеріально-правове, а й процесуально- вове значення.

Вимога про захист порушеного права приймається до розгляду подарським судом незалежно від закінчення строку позовної ності. Позовна давність застосовується судом незалежно від заяви рони. Закінчення строку позовної давності до пред'явлення ову є підставою для відмови в позові. Таким чином, мова іде про мову в задоволенні матеріально-правової вимоги по суті, вимоги квача до відповідача, якщо не буде відновлено пропущеного оку позовної давності, передбаченого законодавством. Згідно зі 'О ЦК України, якщо господарський суд визнає поважною чину пропуску строку позовної давності, порушене право ягає захистові. Відновлення строку давності означатиме не що Є, як можливість використання захисту в господарському Цесі, щоб одержати захист порушеного або оспорюваного права, ьому є не тільки матеріально-правове, а й процесуально правове ення позовної давності.

Наявність одного приводу для порушення справи не є атньою. Позовна заява подається до господарського суду з имаиням певних правил. Правила подання позовної заяви чають положення про її форму і зміст (ст. 54 ГПК України), бачають направлення копій позовної заяви і доданих до неї ентів іншим особам (ст. 56 ГПК України). Норми ст. 54 ГПК

України вказують, в якій формі подається позовна заява до господарського суду; хто має право підпису позовної заяви; які відомості та в якому порядку мають бути вказані в позовній заяві.

Для прийняття справи до провадження господарському суду необхідно перевірити відповідність позовної заяви за її формою і змістом вимогам законодавства, а також встановити, чи є в наявності документи, які вимагає закон.

Позовна заява подається обов'язково в письмовій формі й підписується повноважною особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином ~ суб'єктом підприємницької діяльності або його представником. Якщо позов підписано представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Закон потребує суворої відповідності позовної заяви вимогам, що вказані в ст. 54 ГПК України, відповідно до якої позовна заява повинна містити:

найменування господарського суду, до якого подається заява;

найменування сторін, їх поштові адреси;

найменування і номери рахунків сторін у банківських установах;

документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;

-зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці (ціна позову повинна бути визначена згідно з правилами ст. 55 ГПК України), суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);

зміст позовних вимог; якщо позов подано до кілько* відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

-виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоїн; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

законодавство, на підставі якого подається позов;

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору Випадках, передбачених законодавством;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Вказані реквізити позовної заяви обов'язкові. Поряд із цим у

овній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони бхідні для правильного вирішення спору. Закон окремо вимагає, б позивач, прокурор чи його заступник при поданні позову іслали сторонам копії позовної заяви та доданих до неї ументів, якщо цих документів у сторін немає (ст. 56 ГПК аїни).