Господарський процес

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм цесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і Ойрронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до ^бічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, і « Окрім загальних прав (спільних для сторін), сторони мають і ■вцифічні права, зокрема, позивач має право до прийняття рішення ■►справі змінити предмет або підставу позову, збільшити або ■вишити розмір позовних вимог, відмовитися від позову. Відповідач ф)§ право визнати позов повністю або частково.

Ш Господарське процесуальне законодавство допускає можливість ■Іксті в справі кількох позивачів і відповідачів (ст. 23 ГПК України), визначається в юридичній літературі як процесуальна співучасть. Иркен із позивачів чи відповідачів щодо іншої сторони виступає в ■Оцесі самостійно.

V Господарський суд за наявності достатніх підстав залучити за ■Цютанням сторони або за власною ініціативою до участі в справі ■ЁОГС) відповідача.

Щ Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що И^ОВ подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, ■Кв за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі,

допустити заміну первісного (неналежного) відповідача належним відповідачем. У разі залучення іншого відповідача чи заміні неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Від залучення іншого відповідача та заміни неналежного відповідача слід відрізняти процесуальне правонаступництво, тобто заміну сторони, яка вибула, її правонаступником (ст. 25 ГПК України).

Треті особи в господарському процесі, їх права та обов'язки

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі = у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на1 предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про Ь вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на ІЯких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у ІПраві вирішується господарським судом, який виносить з цього Приводу ухвалу.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог* користуються Процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, Іфім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи іеншення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову $0 визнання позову.

Представники сторін, третіх осіб, їх права та обов'язки Ріудовому процесі

Справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та їановчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, ;новаження яких визначені законодавством або установчими /ментами, подають господарському суду документи, що ІІдчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші »И, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені іриємства, організації. Довіреність видається за підписом іника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується іткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної !и може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право 'у надано установчими або іншими документами.

1 Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді !ието або через представників, повноваження яких »ерджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордеру обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Участь прокурора в господарському процесі

Прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті. Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Участь в господарському процесі судового експерта, ррекладача

В судовому процесі може брати участь судовий експерт. Права, авов'язки та відповідальність судового експерта визначаються ГПК Країни та Законом України від 25 лютого 1994 року «Про судову іійпертизу».

Судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду Иівитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо Ставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі. Судовий експерт, оскільки це необхідно для дачі висновку, має Ю знайомитися з матеріалами справи, брати участь в огляді та Слідженні доказів, просити господарський суд про надання йому іткових матеріалів.

Судовий експерт має право відмовитись від дачі висновку, |0 наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не має |хідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку. Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, Гь право заявити відвід судовому експерту, якщо він особисто, Ю чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи, він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, а ; з мотивів його некомпетентності.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього цд лише у випадку, коли про підставу відводу сторона чи урор дізналися після початку розгляду справи по суті. Питання і відвід вирішується суддею, який виносить з цього приводу

|1<І< Підстави для відводу судді господарського суду

|СуДДя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу роду), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому 

процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

У разі задоволення відводу (самовідводу) одному з суддів або всьому складу суду справа розглядається в тому самому господарському суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому господарським законодавством.

Тема 4.

ДОКАЗИ В ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ

Поняття і види доказів в господарському процесі.

Належність і допустимість доказів.

Призначення судової експертизи у господарському процесі.

Оцінка доказів у господарському процесі.

4.1. Поняття і види доказів в господарському процесі

[Поняття і загальні положення теорії судового доказу, ілені спеціалістами у галузі загальної теорії права чи Мюго й кримінального процесів, рівною мірою, застосовуються ілузі господарського судочинства, оскільки відображають (нпові аспекти, які пов'язані з діяльністю судів по біленню фактичних обставин, що мають значення для ІЬного розгляду справи.

Доказування - складний процес, який охоплює розумову і процесуальну діяльність його суб'єктів з обгрунтування якого- небудь положення і виявлення якогось знання на підставі дослідженого.

При доказуванні суд і особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують обставини предмета доказування, його елементи за допомогою доказів, що допомагають сформувати нове знання, яке має значення для вирішення справи. Діяльність суб'єктів доказування в господарському процесі з обгрунтуванням обставин справи з метою його вирішення і становить процес доказування. Таким чином, доказування в господарському процесі - це логіко- практична діяльність осіб, які беруть участь у справі.

Суб'єктами доказування в господарському процесі є суд та особи, що беруть участь у справі; інші особи, які беруть участь у справі, а саме посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів - коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи; судові експерти, які, будучи учасниками процесу доказування, надають допомогу в досягненні мети доказування, але не мають обов'язку доказувати які-небудь обставини по справі.

Процес доказування, як і вся процесуальна діяльність у цілому, регламентований законом. Процесуальна форма доказування і господарському суді - це система правил доказування, врегульовані законодавством, яка є універсальною, імперативною і підпорядкованою принципам господарського процесу.

Доказування в господарському процесі можна розділити на два види:

- доказування відносно окремих юридичних фактів, як правило, для здійснення певної процесуальної дії. Об'єктами доказування гір» цьому є обставини, які належить установити згідно з вимогам! найчастіше господарського процесуального законодавства;

-доказування відносно всієї справи. Об'єкт доказування ж справі в цілому є предметом доказування.

У процесуальній теорії традиційно під предметом доказування [розуміють сукупність фактів, які мають матеріально-правове | значення, встановлення яких необхідне для винесення судом законного й обґрунтованого рішення по справі.

Факти, які мають матеріально-правове значення, або юридичні ракти - це факти, з наявності або відсутності яких закон пов'язує іожливість виникнення, зміни і припинення матеріально-правових |ідносин. Встановлення фактів, які мають матеріально-правове іачення, - головна мета при розгляді справи в господарському суді, ркільки в першу чергу від чіткого їх визначення і встановлення нежить правильне вирішення справи.

Всі юридично значущі факти, які складають предмет вказування, визначають фактичний склад по справі, що формується, ісодячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального Саме норми матеріального права визначають, які обставини 5а встановити для вирішення певної категорії справ. Підстави юг і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують вдмет доказування по справі. Слід звернути увагу на те, що в >цесі розгляду справ предмет доказування може дещо змінюватися ЇИлу права позивача на зміну підстав або предмет позову, іивості подання зустрічного позову, а також інших обставин.

В процесі розгляду справи виникає необхідність встановлення ів не тільки матеріально-правового характеру, але й інших, зема фактів, які мають процесуальне значення, тобто фактів, з іністю або відсутністю яких пов'язана можливість виникнення, або припинення процесуальних правовідносин.

Всю сукупність фактів (обставин), які встановлюються в всі судового доказування, називають «межею доказування», що іс за поняття «предмет доказування».

Факти (обставини), які включені в предмет доказування, жать доказуванню в суді, але з цього є виключення. Згідно зі ГПК України є три види фактів, які не потребують чання: