Господарський процес

 

Тема 3.

ПІДВІДОМЧІСТЬ І ПІДСУДНІСТЬ СПРАВ ГОСПОДАРСЬКИМ

СУДАМ. УЧАСНИКИ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРОЦЕСУ

3.1 Справи, що підвідомчі господарським судам.

3.2. Поняття та види підсудності господарських справ.

3.3. Учасники судового процесу.

3.4. Сторони та треті особи в господарському процесі, їх права та обов'язки.

3.5. Представники сторін, третіх осіб та їх права та обов'язки в судовому процесі.

3.6. Участь прокурора в господарському процесі.

3.7. Участь в господарському процесі судового експерта, перекладача.

3.8. Підстави для відводу судді господарського суду.

 

3.1. Справи, що підвідомчі господарським судам

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у ст. З ГК України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

• участь у спорі суб'єкта господарювання;
• наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
• íàÿâí³ñòü ó çàêîí³ íîðìè, ùî ïðÿìî ïåðåäáà÷àëà á âèð³øåííÿ ñïîðó ãîñïîäàðñüêèì ñóäîì;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

- спорів про приватизацію державного житлового фонду;

- спорів, що виникають при погодженні стандартів та Пінних умов;

- спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також [рифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

- спорів, що виникають із публічно-правових відносин та несені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету країни, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах ІІЖ господарським товариством та його учасником (засновником,

іціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між »ениками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням ьності цього товариства, крім трудових спорів.

справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства та інших спорів, передбачених законодавством.

3.2. Поняття та види підсудності господарських справ

Підсудністю називається розмежування компетенції стосовно розгляду справ між окремими господарськими судами.

За загальним правилом, місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

При цьому, можна окреслити 3 види підсудності:

предметна;

територіальна (а в ній альтернативна);

виключна.

Предметна підсудність дозволяє визначити, господарський суд якої ланки розглядатиме справу у першій інстанції. Вона залежить від предмета спору або суб'єктного складу сторін спірних правовідносин.

Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання Іедійсними актів розглядаються господарським судом за КІсцезнаходженням відповідача.

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за Місцезнаходженням боржника (територіальна підсудність).

Альтернативна підсудність полягає у тому, що справи у спорах Ц участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом Ш місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. РПрави у спорах за участю боржника і стягувача про визнання |>конавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або |ро повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням Оповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса Ц вибором позивача.

Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею Відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору Докачається з урахуванням положень ч. 13 ст. 15 ГТІК України

^KHO від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Місце розгляду справи з господарського спору, в якому однією сторін є апеляційний господарський суд, господарський суд І^тономної Республіки Крим, господарський суд області, міст Києва §| Севастополя, визначає Вищий господарський суд.

Ц. До виключної підсудності господарського суду віднесені справи ■МШорах, що виникають з договору перевезення, в яких одним з ■Оповідачів є орган транспорту, розглядаються господарським В^ом за місцезнаходженням цього органу.

■її; Справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення ■Ірської вимоги, розглядаються судом за місцезнаходженням Ямського порту України, в якому перебуває судно, або порту Иретрації судна.

Справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення.

Справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва.

Справи у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери розглядаються господарським судом за місцезнаходженням емітента.

Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених ч. 4 ст.16 ГПК України.

Якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження Позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

Ухвалу про передачу справи за підсудністю може бути оскаржено.

і Справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по $уті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала Підсудною іншому господарському суду.

.. Якщо після відводу суддів неможливо розглянути справу в одарському суді, до підсудності якого відноситься справа, то справа передається до господарського суду, найбільш торіально наближеного до цього господарського суду.

3.3. Учасники судового процесу

До складу учасників судового процесу входять: сторони, треті ЙІвби, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках,

Іредбачених цим Кодексом.

У справах про оскарження рішення третейського суду та про іу виконавчого документа на примусове виконання рішення йського суду особами, які беруть участь у справі, є учасники йського розгляду, особи, які не брали участь у справі, у разі третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, особи, а також представники цих осіб.

Основними учасниками судового господарського процесу є ти. Саме наявність двох сторін, між якими виник спір щодо мованого чи порушеного права, є характерною і визначальною :ою судового провадження. Важливою ознакою сторін є ична зацікавленість. Так, відповідно до ст. 2 ГІЖ України дарський суд порушує справи за позовними заявами иємств та організацій, які звертаються до господарського суду хистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Але одавець не визначає, в чому може полягати цей інтерес, джуючи категорію інтересу в праві, багато авторів доходять 

висновку про існування матеріально-правового інтересу і обумовленого ним процесуального інтересу, які у своїй єдності і визначають юридичну заінтересованість особи в процесі.

Юридичну зацікавленість у процесі має не лише позивач, для якого вона полягає в отриманні того блага, яке принесе йому рішення господарського суду про задоволення позову (матеріально-правовий інтерес) і у винесенні господарським судом відповідного рішення про задоволення позову (процесуальний інтерес). Так само юридичну заінтересованість, але протилежну за змістом, має відповідач, для якого матеріально-правовий інтерес полягає у встановленні рішенням господарського суду відсутності будь-яких правових обов'язків перед позивачем, а процесуальний - у винесенні господарським судом рішення про відмову в позові. Стосовно правосуддя з господарських відносин юридичну заінтересованість підприємств та організацій необхідно розглядати як об'єктивно існуюче явище, яке виражається в такому відношенні, за яким права й обов'язки сторін знаходяться в залежності від рішення господарського суду. Саме в поширенні дії рішення господарського суду на права й обов'язки сторін і полягає сутність юридичної заінтересованості.

Господарське процесуальне законодавство визначає, хто може бути сторонами в процесі. Позивачами та відповідачами можуть бути підприємства і організації, зазначені в ст. 1 ГІЖ України. Це підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому законом порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Позивачами в судовому господарському процесі є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушуваного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу., Відповідачами в господарському судовому процесі є ^дприємства та організації, фізичні особи-підприємці, яким Пред'явлено позовну вимогу.

Права та обов'язки сторін визначено ст. 22 ГПК України, згідно І якою сторони користуються рівними процесуальними правами, §§крема, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з рх витяги, знімати копії, подавати докази, брати участь у ^слідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові Пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з «віх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати Врти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, Ьсаржувати судові рішення господарського суду в установленому ЩІК України порядку, а також користуватися іншими Процесуальними права, наданими їм ГПК України.