Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Ноября 2014 в 22:06, лекция
Закон України від 07 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів» та Господарський процесуальний кодекс України становлять основу господарського процесуального законодавства. Закон визначає завдання господарських судів, принципи створення й діяльності, структуру і систему господарських судів та інші питання. Норми ГПК України визначають принципи господарського судочинства, склад господарського суду, підвідомчість і підсудність спорів, порядок подання позову, доказування, вирішення спорів, перегляд рішень господарського суду, виконання судових рішень та інші питання, пов'язані з діяльністю господарського суду
1.1 Джерела господарського процесуального права.
1.2 Поняття та об'єкт дослідження господарського процесуального права.
1.3 Предмет, метод та система господарського процесу.
1.4 Організаційна структура господарських судів України.
1.5 Принципи господарського процесуального права.
1.6 Особливості організації господарського судочинства в в зарубіжних країнах.
Слід відмітити, що визнання позову або відмова від нього, укладення мирової угоди можливі в будь-якій стадії розгляду спору до винесення рішення. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповіднії позивачем, відповідачем чи обома сторонами.
До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи с повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмети позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. У р;п) визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечу і ь законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Основними завданнями розгляду справи по суті є забезпеченні] з'ясування всіх обставин справи. З цією метою суд за участю сторін І та інших осіб здійснює дослідження й оцінку доказів. Господарський! суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, заснованим \щ всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись діючим законодавством. Жодні докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Законом передбачено: якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами (ст. 75 ГПК України).
Кожна справа в господарському суді закінчується, як правило, прийняттям рішення негайно після розгляду всіх матеріалів справи. При вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення.
Рішення виноситься після того, як будуть визначені всі обставини й можна дати відповідь на всі питання спору, який розглядається. Головуючий з'ясовує в осіб, які беруть участь у справі, чи є у них додаткові матеріали. За відсутності таких заяв дослідження справи оголошується закінченим.
Прийняття рішень виокремлюється в самостійну частину судового розгляду. Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально -- більшістю голосів суддів. Жоден із суддів не має права утримуватися від голосування. Суддя, не згодний рішенням більшості складу колегії суддів, зобов'язаний ідписати процесуальний документ і має право викласти письмово вою окрему думку, яка долучається до справи, але не оголошується ст. 4-7 ГПК України).
Прийняте
рішення розсилається сторонам, прокурору,
який брав асть у господарському процесі,
третім особам у трьохденний строк Ісля
його прийняття або вручається під розписку
(ст. 87 ГПК України).
Господарський суд за власного ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.
Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується господарським судом за наявності відповідного клопотання або за власиою ініціативою не пізніш як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання. Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.
Ухвала про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції повинна містити:
найменування суду, якому доручається забезпечити проведення відеоконференції;
найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за його наявності) - для фізичних осіб) особи, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та її процесуальний статус;
дату і час проведення судового засідання.
Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції негайно надсилається до суду, який зобов'язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. З метою забезпечення своєчасного проведення відеоконференції копія ухвали також межову™ надіслана за допомогою кур'єра, факсу або електронної пошти.
Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються господарським судом, який розгляд;»
господарську справу, за допомогою технічних засобів відеозапису. Носій відеозапису відеоконференції є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.
У разі якщо особа, яка подала клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, з'явилася до зали судового засідання, така особа бере участь у судовому засіданні в загальному порядку.
Участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції може відбуватися під час вирішення господарських спорів у судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій та перегляду справ ерховним Судом України.
7,3. Відкладення розгляду справи та перерва в засіданні, іуштешш провадження та його поновлення
Нормальний перебіг процесу іноді порушується обставинами, кі не були або не могли бути враховані при порушенні підготовки прави до господарського розгляду. Наявність цих обставин або ерешкоджає винесенню рішення, або виключає можливість розгляду ору по суті, що тягне відповідно відкладення розгляду справи, о зупинення по справі, або залишення позову без розгляду. У таких ипадках судове засідання по спору закінчується винесенням дповідної ухвали господарського суду. Ухвала розсилається у \рьохденний строк після прийняття.
Відкладення розгляду справи є відстрочкою вирішення спору по ті з призначенням часу наступного засідання по справі. Воно лягає в перенесенні засідання на інший строк з тим, щоб безпечити необхідні умови вирішення спору. Господарський суд кладає розгляд справи в межах строків, встановлених для розгляду рави господарським процесуальним законодавством, тобто в межах х місяців з дня одержання позовної заяви, коли за якихось тавин спір не може бути вирішений в даному засіданні.
Підстави для відкладення розгляду справи досить різноманітні. Стаття 77 ГПК України визначає, зокрема:
нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників господарського процесу;
виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до ГПК України судове засідання може відбутися без участі такої особи;
неподання витребуваних доказів;
необхідність витребування нових доказів;
залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;
необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.
Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій
вказуються час і місце проведення наступного засідання.
Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Відкладення розгляду справи та перерва у засіданні не впливають на перебіг передбаченого законом загального строку розгляду цієї справи. Іноді при розгляді справи з'ясовуються такі обставини, що перешкоджають подальшому розгляду справи, і час їх усунення не можна точно встановити. В таких випадках провадження у справі зупиняється. Зупиненням провадження у справі є припинення процесуальних дій по справі на невизначений строк. Зупинення провадження у справі відрізняється від відкладенії я розгляду справи. Перелік підстав для зупинення, передбачених ст, '/ч ГПК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягав Підстави зупинення провадження не можуть бути доповнені на розсуд господарського суду.
Існують два види зупинення провадження у справі і Обов'язковий, який вказаний в законі та за наявності якої« господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, 4 саме в разі неможливості розгляду даної справи до вирішенні пов'язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Необов'язковий, коли господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у господарському процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; заміни однієї зі сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.
Господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що спричинили його зупинення. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвала про зупинення провадження може бути оскаржена. Зупинення провадження у справі означає і зупинення перебігу загального строку розгляду справи. Днем зупинення справи, а також перебігу вказаного строку буде дата відповідної судової ухвали. Поновлення провадження у справі поновлює перебіг загального строку з урахуванням вже витраченого судом часу до виникнення обставин, за яких було зупинено провадження згідно із судовою ухвалою.
7.4. Припинення провадження у справі. Залишення справи без розгляду
При розгляді господарського спору можуть бути виявлені такі бставини, за яких наступне провадження процесу взагалі иключається. З урахуванням цього передбачаються дві форми акінчення справи без винесення рішення по суті спору: припинення ровадження у справі та залишення позову без розгляду.
Припинення провадження по суті означає закінчення діяльності сподарського суду по розгляду спору через відсутність у позивача рава на захист. У такому випадку виключається можливість повторного звернення до господарського суду по даній справі. Цим відрізняється припинення провадження у справі від залишення позову без розгляду, яке не перешкоджає повторному зверненню позивача до господарського суду з тим самим позовом - після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду.
Відповідно до ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:
спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;
відсутній предмет спору;
-є рішення господарського суду або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
позивач відмовився від позову й відмову прийнято господарським судом;
сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;
підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано;
-сторони уклали мирову угоду, і вона затверджена
господарським судом.
Цей перелік є вичерпним.
Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути вирішені питання про стягнення штрафів, передбачених у пп. 4 і 5 ч. 2 ст. 83 ГПК України. Ця ухвала може бути оскаржена.
Почата в господарському суді справа не може бути закінчена прийняттям рішення також у випадку, коли при її розгляді виявлено недотримання позивачем деяких зобов'язань у процесі, а позон залишається без розгляду. Залишення позову без розгляду допускається тільки на підставах, передбачених ст. 81 ГПК України, перелік яких є вичерпним. Господарський суд залишає позов беї розгляду, якщо:
~ позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувані її, або особою, посадове становище якої не вказано;
-у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
-позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк;
позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання
>сподарського суду, і його нез'явлення перешкоджає вирішенню пору;
громадянин відмовився від позову, який подано в його Нтересах прокурором.
Про залишення позову без розгляду виноситься ухвала, в якій, і в ухвалі про припинення провадження у справі, але не мають ти вирішені, а можуть бути вирішені питання про розподіл між ронами господарських витрат, про повернення державного мита з джету, а також про стягнення штрафів, передбачених у п.п. 4 і 5 2 ст. 83 ГПК України. Ухвала про залишення позову без розгляду же бути оскаржена.
Після усунення обставин, що спричинили залишення позову без 'ляду, позивач має право знову звернутися з ним до подарського суду в загальному порядку.