Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Ноября 2014 в 22:06, лекция
Закон України від 07 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів» та Господарський процесуальний кодекс України становлять основу господарського процесуального законодавства. Закон визначає завдання господарських судів, принципи створення й діяльності, структуру і систему господарських судів та інші питання. Норми ГПК України визначають принципи господарського судочинства, склад господарського суду, підвідомчість і підсудність спорів, порядок подання позову, доказування, вирішення спорів, перегляд рішень господарського суду, виконання судових рішень та інші питання, пов'язані з діяльністю господарського суду
1.1 Джерела господарського процесуального права.
1.2 Поняття та об'єкт дослідження господарського процесуального права.
1.3 Предмет, метод та система господарського процесу.
1.4 Організаційна структура господарських судів України.
1.5 Принципи господарського процесуального права.
1.6 Особливості організації господарського судочинства в в зарубіжних країнах.
Апеляційний суд вправі прийняти додаткову постанову за заявою особи, яка бере участь у справі, або за своєю ініціативою у разі, якщо він скасував рішення господарського суду першої інстанції повністю або частково і прийняв нове рішення (п. 2 ст. 103 ГПК України). Додаткову постанову може бути прийнято апеляційним судом з підстав і в порядку, зазначеному у ст. 88 ГПК України. Згадану постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня надходження справи разом з апеляційною скаргою в апеляційну інстанцію, а ухвали - протягом 15 днів.
8.5. Повноваження апеляційної інстанції. Підстави для Касування або зміни рішення, вимоги до постанови апеляційної станції
Апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної Карги (подання) має право:
залишити рішення місцевого господарського суду без змін, скаргу (подання)без задоволення;
скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове ішення;
скасувати рішення повністю або частково і припинити ровадження справі або залишити позов без розгляду повністю або
стково;
змінити рішення.
Підставами для скасування або зміни рішення місцевого сподарського суду є:
неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
недоведеність обставин, що мають значення для справи, які ісцевий господарський суд визнав встановленими;
невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого сподарського суду, обставинам справи;
порушення або неправильне застосування норм атеріального чи процесуального права.
Порушення або неправильне застосування норм роцесуального права може бути підставою для скасування або іни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ийняття неправильного рішення.
Відповідно до ч. З ст. 104 порушення норм процесуального ава є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення ісцевого господарського суду, якщо:
справу розглянуто господарським судом у незаконному аді колегії суддів;
справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь- ої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання
ду;
господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;
рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано інтими суддями, які зазначені у рішенні;
рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу;
рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у ч. З ст. 17 ГПК України;
рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності.
Порушення норм процесуального права, зазначені у п.п. 1-6 ч. ) ст. 104 ГПК України, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі і тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і д;ш їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно і п. 2 ст. 103 ГПК України приймає нове рішення.
Стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, що є порушенням припису п. 2 ч. З ст. 104 ГПК України, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог ст. 64 ГПК України.
За наслідками розгляду апеляїрйної скарги (подання) апеляційний господарський суд приймає постанову.
У постанові мають бути зазначені:
найменування апеляційного господарського суду, який розглянув апеляційну скаргу, склад суду, номер справи і дат прийняття постанови;
найменування сторін і найменування особи, яка подала скаргу (подання);
найменування місцевого господарського суду, рішення якої а оскаржується, номер справи, дата прийняття рішення, прізвища судді (суддів);
стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду;
підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення;
доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу (подання);
обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів;
у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду ~ доводи, за якими апеляційна інстанція не Погодилась з висновками суду першої інстанції;
висновки за результатами розгляду апеляційної скарги (подання);
новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Питання про відстрочку або розстрочку виконання постанови апеляційного суду та порядку її виконання вирішується апеляційним судом одночасно з прийняттям постанови за результатами перегляду судового рішення, про що зазначається у постанові.
В інших випадках, тобто коли відповідну заяву подано після прийняття постанови апеляційним судом, зазначені питання вирішуються господарським судом, який розглянув справу у першій Інстанції, з винесенням ухвали на підставі ст. 121 ГПК України.
Відповідно до ст. 121-1 ГПК України повноваження на зупинення виконання судового рішення має виключно суд касаційної Інстанції. Тому апеляційний господарський суд за будь-яких обставин не має права на таке зупинення.
Тема 9.
ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ У КАСАЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ
Право на касаційне оскарження: розмежування поняття касації і апеляції, касаційні інстанції.
Порядок та строки звернення до касаційної інстанції.
Повноваження та межі касаційного провадження.
Підстави для скасування або зміни рішення в касаційному порядку.
Підстави та порядок подання касаційної скарги до ерховною Суду України.
Касаційне провадження у Верховному Суді України та ідстави для скасування постанов Вищого господарського суду.
9.1. Право на касаційне оскарження: розмежування поняття Касації і апеляції, касаційні інстанції
Провадження у касаційній інстанції є самостійною стадію сподарського процесу, призначеною для перевірки законності удових рішень господарського суду, які набрали законної сили, ищий господарський суд України є касаційною інстанцією у системі пеціалізованих господарських судів. Судовий контроль касаційної ' станції за діяльністю судів та керівництво ними має здійснюватися процесуальній формі - шляхом винесення касаційною інстанцією останов з кожної розглянутої справи.
Провадження у касаційній інстанції як самостійній стадії сподарського процесу - це сукупність процесуальних дій, які опинаються і розвиваються між господарським судом касаційної станції та особами, жі беруть участь у справі, з метою перевірки дових рішень місцевих та апеляційних господарських судів, що брали законної сили, а у визначених господарським процесуальним інодавством випадках - перевірки постанов Вищого господарського *ду України.
Право касаційного оскарження рішень і постанов господарських
судів першої та апеляційної інстанцій, які набрали законної сили, є правом на порушення діяльності суду касаційної інстанції з перевірки зазначених судових актів. Згідно зі ст. 107 ГПК України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: 1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; 2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в ч. 1 ст. 106 ГПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Вона не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти наявні докази. У касаційній Інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ст. 111-7 ГПК України).
9.2. Порядок та строки звернення до касаційної інстанції
Касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову протягом двадцяти днів з дня набрання ними законної сили (ст. 110 ГПК України).
Апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення або постанову, зобов'язаний невідкладно надіслати скаргу разом зі справою до Вищого господарського суду України (ст. 109 ГПК України).
Касаційна скарга (подання) подається (вноситься) у письмовій ірмі (cm. Ill ГПК України) і повинна містити:
найменування касаційної інстанції;
найменування місцевого або апеляційного господарського ду, судове рішення якого оскаржується, номер справи та дату ийняггя рішення або постанови;
найменування особи, що подає скаргу, та іншої сторони торін) у справі;
вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті рушення або неправильного застосування норм матеріального процесуального права;
перелік доданих до скарги документів.
Не допускаються посилання у касаційній скарзі на ■.доведеність обставин справи. Касаційна скарга підписується обою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником, о скарги додаються докази сплати судового збору.
Особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у раві копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї орони відсутні. Прокурор також надсилає сторонам у справі його пію і копії доданих до нього документів, які відсутні у справі. До арги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні торонам) у справі.
Сторона у справі, отримавши касаційну скаргу, має право адіслати відзив на неї касаційній інстанції та особі, що подала каргу (ст. 111-2 ГПК України). Відсутність відзиву на касаційну каргу не перешкоджає перегляду судового рішення, що скаржується. Надіслання відзиву є правом, а не обов'язком сторони.
Невиконання вимог законодавства щодо змісту касаційної карги та порядку її подання тягне повернення касаційної скарги, ідповідно до ст. 111-3 ГПК України касаційна скарга не иймаеться до розгляду і повертається судом, якщо:
касаційна скарга підписана особою, яка не має права її ідписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;
скаргу надіслано інакше, ніж через місцевий або
апеляційний господарський суд, що прийняв рішення або постанову;
до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій сторон і (сторонам) у справі;
до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку й розмірі;
скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання про відновлення цього строку відхилено;
у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права;
до надіслання ухвали про прийняття скарги до провадження від особи, що подала скаргу, надійшла заява про її відкликання.
Про повернення касаційної скарги виноситься ухвала. Після усунення зазначених обставин, крім випадку подання скарги після закінчення строку, встановленого для їх подання, і його не поновлено, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.
Про прийняття касаційної скарги до провадження суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Ухвала надсилається усім учасникам судового процесу (ст. 111-4 ПІК України).
Касаційна скарга на рішення розглядається в місячний строк (ухвали -15 днів) з дня надходження справи разом із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України (ст. 111-8 ГГ1К України).
Особа, що подала касаційну скаргу, має право відмовитися віл неї до винесення постанови касаційною інстанцією (ст. 111-6 ГГІК України). Касаційна інстанція має право не прийняти відмову від скарги з підстав, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї небудь права й охоронювані законом інтереси. Про прийнятій відмови від скарги касаційна інстанція виносить ухвалу, якщо рішення або постанову господарського суду не оскаржено іншою стороною.
9.3. Повноваження та межі касаційного провадження
У касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.