Господарський процес

найменування господарського суду, номер справи і дату Винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу

озивача, прізвище судді (суддів), представників сторін, прокурора, Інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їхніх посад);

стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого иноситься ухвала;

мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство;

~ висновок з розглянутого питання;

-вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші ідприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові соби у строки, визначені господарським судом.

Ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь у сподарському процесі, третім особам у п'ятиденний строк після їх рийняття. Прийняття додаткової ухвали, роз'яснення і виправлення Хвали передбачено ст. 88, 89 ГПК України.

Діюче законодавство передбачає ще один вид ухвали - окрема . 90 ГПК України). Якщо при вирішенні господарського спору являється порушення законності або мають місце недоліки в яльиості підприємства, установи, організації, державного чи ого органу, господарський суд виносить окрему ухвалу. Окрема вала надсилається відповідним підприємствам, установам, ганізаціям, державним та іншим органам. Окрема ухвала може и оскаржена у встановленому порядку, обумовленому в сподарському процесуальному кодексі України Судові рішення господарського суду, які не набрали законної сили, можуть бути переглянуті в апеляційному порядку, судові рішення господарського суду, які набрали законної сили, можуть бути переглянуті в касаційному порядку.

Тема 8.

ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ В АПЕЛЯЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ

Право на апеляційне оскарження та строки подання скарги одання). Визначення апеляційної інстанції.

Форма і зміст апеляційної скарги. Надсилання копії скарги та 'дзив на неї.

Прийняття або повернення апеляційної скарги: винесення вал, підстави для повернення скарги.

Порядок розгляду, відмова від звернення зі скаргою, межі еляції, строк розгляду.

Повноваження апеляційної інстанції. Підстави для сування або зміни рішення, вимоги до постанови апеляційної танції.

8.1. Право на апеляційне оскарження та строки подання скарги. Визначення апеляційної інстанції.

Право на звернення з апеляційною скаргою мають відповідно сторони зі справи, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки та прокурор (ст. 91 ГПК України).

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу. При цьому, апеляційна скарга на рішення господарського суду подається протягом десяти днів, а на ухвалу - 5 днів, з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Подання апеляційної скарги після закінчення зазначеного строку, або особою, яка не має права на її подання, подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, яка не підлягає оскарженню, виключають перегляд судових актів місцевого господарського суду в апеляційному порядку. У таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу.

Статтею 93 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень ч. 4 ст. 91 ГПК України.

З відповідним клопотанням можуть звертатися лише особи, що мають право на подання апеляційної скарги. Таке клопотання може бути викладено у скарзі чи в окремій заяві і має бути подано одночасно з поданням апеляційної скарги. Клопотання розглядається, якщо воно надійшло до винесення ухвали про повернення апеляційної скарги.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги розглядається колегією суддів без повідомлення осіб, що беруть участь у справі, до вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження. За результатами розгляду клопотання про відновлення пропущеного строку виноситься ухвала, зміст якої може бути викладено в ухвалі про прийняття апеляційної скарги. Відповідно до ст. 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску.

Зміст ухвали про відмову у відновленні пропущеного строку може бути викладено в ухвалі про повернення апеляційної скарги. Ухвалу про відмову у відновленні пропущеного строку подання апеляційної скарги може бути оскаржено у касаційному порядку на підставі ст. 53 ГПК України.

Якщо апеляційну скаргу подано: особою, яка не має права її подавати, або на процесуальний документ, який не ухвалювався та відсутній у справі, або повторно після повернення первісної апеляційної скарги на підставі п. 4 ч, 1 ст. 97 ГПК України у разі коли клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги було відхилено, або повторно після повернення апеляційної скарги на підставі п. 5 ч. 1 ст. 97 ГПК України, або повторно після повернення апеляційної скарги на підставі ч. 2 ст. 93 ГПК України у зв'язку з пропуском передбаченого цією нормою річного строку, або на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було ' ереглянуто в апеляційному (касаційному) порядку, то відповідні бставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції пеляційним господарським судом. У таких випадках останній овинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього риводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду ершої інстанції -- з посиланням на ст. 97, 98 ГПК України, а щодо еляційних скарг на ухвали суду - на ст. 91, 98 і 106 ГПК України. У і помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд згідно з ч. 2 ст. 106 ГПК України повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Якщо ж місцевий господарський суд помилково не повернув апеляційну скаргу та направив її до апеляційного господарського суду, то останній відмовляє в прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 91 та частину другу ст. 106 ГПК України.

Відповідно до ст. 92 ГПК України перегляд за апеляційною скаргою рішення місцевого господарського суду здійснює апеляційний господарський суд, повноваження якого поширюються на територію знаходження відповідного місцевого господарського суду.

Форма і зміст апеляційної скарги. Надсилання копії скарги та відзив на неї.

Апеляційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити:

найменування апеляційного господарського суду, до якого подається скарга;

найменування місцевого господарського суду, який прийняв рішення, номер справи та дату прийняття рішення;

вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, а також підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково;

перелік документів, доданих до скарги.

Апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу або її представником. До скарги додаються докази сплати державного мита І надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Тобто, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги І доданих до неї документів, які у сторони відсутні. Сторона у справі, отримавши апеляційну скаргу, має право надіслати відзив на неї апеляційній інстанції і особі, яка подала скаргу. При цьому на сторону у справі, яка надіслала відзив на скаргу скаржнику не покладається обов'язок надати докази такої відправки. Як правило, такий відзив надається під час судового асідання. Та й загалом, відсутність відзиву на апеляційну скаргу е перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Прийняття або повернення апеляційної скарги: внесення ухвал, підстави для повернення скарги

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається “еляційним господарським судом, якщо:

апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її 'дписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

до скарги не додано доказів надсилання її копи іншій стороні торонам);

до скарги не додано документів, що підтверджують сплату ржавного мита у встановлених порядку і розмірі;

скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її дання, без клопотання про відновлення цього строку;

до винесення ухвали про прийняття скарги до провадження оба, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання.

Варто звернути увагу на те, що апеляційний господарський суд вправі повертати апеляційну скаргу супровідним листом або в ий, не передбачений законом спосіб. Отже, апеляційну скаргу е бути повернуто з підстав, зазначених у першому реченні ч. 2 93, у ч. 1 ст. 97 ГПК України, у ч. 2 ст. 106 ГПК України.

Питання про прийняття або повернення апеляційної скарги ішується колегією суддів без повідомлення сторін та прокурора, беруть участь у справі. За. результатами вирішення відповідного ання виноситься ухвала. Якщо рішення місцевого господарського оскаржено в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК

України декількома особами, апеляційний господарський суд приймає до провадження всі апеляційні скарги, які відповідають вимогам Г'ПК України, та розглядає в одному апеляційному провадженні. По кожній з них виноситься ухвала про прийняття до провадження або про її повернення.

У разі надходження до місцевого господарського суду апеляційної та касаційної скарг на рішення (постанову), ухвалу суду першої інстанції цей суд згідно з вимогами ч. З ст. 91 ГПК України у триденний строк надсилає одержану апеляційну скаргу або подання разом зі справою відповідному апеляційному господарському суду. У той же строк місцевий господарський суд надсилає касаційну скаргу касаційній інстанції і одночасно письмово повідомляє її про зазначені обставини. Ухвалу про повернення апеляційної скарги може бути оскаржено у касаційному порядку.

Після усунення обставин, які були підставою для повернення апеляційної скарги, її може бути подано повторно відповідно до ч. 4 ст. 97 ГПК України. Якщо первісну апеляційну скаргу повернуто судом апеляційної інстанції не у зв'язку з порушенням, що передбачене п. 2 ч, 1 ст. 97 ГПК України, то у разі повторного подання тієї ж самої скарги суд не має права вимагати від сторони подання доказів надсилання іншій стороні (сторонам) копії скарги.

Якщо після прийняття апеляційної скарги виникають сумніви у наявності в особи, яка підписала скаргу, права на її підписання, суд пропонує заявникові надати відповідні докази. У разі неподання таких доказів скарга залишається без розгляду на підставі п.1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

У випадках коли передбачені у пунктах 2 і 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України підстави повернення апеляційної скарги виявлені судом апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги, суд витребовує від особи, яка подала скаргу, докази надсилання її колії іншій стороні (сторонам) та сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. У разі неподання таких доказів скарга залишається без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Якщо після прийняття апеляційної скарги виявлено обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційний господарський суд припиняє перегляд судового рішення в апеляційному порядку на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

8.4. Підстави для перегляду справи в апеляційній інстанції: порядок розгляду, відмова від звернення зі скаргою (поданням), межі апеляції, строк розгляду

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК України.

Отже правила, які встановлено тільки для розгляду справ у першій інстанції, застосуванню апеляційним судом не підлягають. Зокрема, не повинні застосовуватись апеляційним судом правила про об'єднання позовних вимог (ст. 58 Г1Ж України, про подання зустрічного позову (ст. 60 ГПК України) та видачу наказу.

Положення розділів 1-Х ПІК України мають загальний характер і можуть застосовуватись апеляційним судом з урахуванням конкретних обставин, оскільки під час розгляду справи в апеляційній інстанції суд відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України повторно розглядає справу та згідно із ст. 103 ГПК України має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Норми ГПК України щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК України прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції, крім передбаченого ст. 24 ГПК України права залучати до участі у справі іншого відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Г11К України у процесі перегляду 'справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Додаткові докази, подані стороною в обґрунтування її відзиву на апеляційну скаргу, приймаються і розглядаються апеляційним судом без обмежень, встановлених ст. 101 ГПК України. Без обмежень також приймаються додаткові докази, витребувані апеляційною Інстанцією відповідно до вимог ст. 38 ГПК України.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ч. 2 ст. 101 ГПК України).

Повноваження апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції вичерпно визначено ст. 103 ГПК України, яка не передбачає можливості передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Таке право надано апеляційній інстанції лише у разі скасування ухвал, зазначених у ч. 4 ст. 106 ГПК України.