Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Марта 2014 в 12:07, дипломная работа
В умовах економічної кризи ефективне витрачання бюджетних коштів стає необхідною умовою діяльності бюджетних установ. Нестача бюджетних ресурсів змушує до пошуку шляхів найбільш раціонального та ефективного їх витрачання. У контексті останніх подій та курсу керівництва держави на оптимізацію кількості бюджетних програм питання ефективності їх виконання набувають особливої актуальності. Враховуючи це, основним напрямком підвищення ефективності бюджетної політики в Україні є реструктуризація вже наявних ресурсів, з метою спрямування їх на інвестиції в матеріальну базу та людський капітал. Однак щоб ідея спрацювала, треба підвищити самостійність місцевих органів влади, посиливши їхні стимули до переорієнтування бюджетної сфери з утримання інфраструктури на підвищення якості послуг, що надаються громадянам. Тому питання організації фінансової роботи в бюджетних установах є актуальним.
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ 7
1.1. Характеристика діяльності бюджетних установ як об’єкта фінансового управління 7
1.2. Фінансування бюджетних установ 15
1.3. Організація фінансової роботи в бюджетній установі 27
Висновки по 1 розділу 32
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ БЮДЖЕТНОЇ УСТАНОВИ 34
2.1. Характеристика досліджуваної бюджетної установи 34
2.2. Аналіз доходів бюджетної установи 42
2.3. Аналіз видатків бюджетної установи 48
Висновки по 2 розділу. 58
РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОЇ РОБОТИ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ 60
3.1. Шляхи вдосконалення фінансових потоків бюджетної організації 60
3.2. Удосконалення організації фінансової роботи 73
Висновки по 3 розділу 87
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ 90
4.1. Аналіз нормативно-правової документації, яка діє в області охорони праці 90
4.2. Відповідність приміщення санітарним нормам 93
4.3. Електробезпека на підприємстві 95
4.4. Схема евакуації при виникненні пожежі 97
Висновки до 4 розділу 99
РОЗДІЛ 5. ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ 100
5.1. Вступ до розділу цивільний захист 100
5.2. Терміни та визначення 100
5.3. Прогнозування та оцінка хімічної обстановки під час аварії на хімічно небезпечному об'єкті з викидом ХНР і розробка комплексу заходів щодо захисту персоналу та відвідувачів КП «Щастинська теплова енергетична компанія» 103
5.3.1. Вихідні дані 104
5.3.2. Характеристика АХНР Хлористий водень 105
5.3.3. Розрахунок глибини та площі зони зараження, тривалості вражаючої дії ХНР та часу підходу зараженого повітря до житлового масиву, на якому знаходиться КП «Щастинська теплова енергетична компанія». 106
5.3.4. Розрахунок кількості та структури вражених 108
5.4. Висновки та пропозиції до розділу ЦЗ 109
ВИСНОВОК 111
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 115
Розміщення робочих місць з ВДТ у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено. За порушення цієї вимоги головний санітарний лікар району чи міста має право винести постанову про закриття офісу.
Приміщення для роботи з ВДТ мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря чи витяжною вентиляцією. Мікроклімат, іонний склад повітря, вміст шкідливих речовин мають відповідати нормативним вимогам безпеки праці. Повітря на робочих місцях користувачів ПЕОМ переважно надто сухе, до 20 % відносної вологості (норма 40–60 %). Така сухість повітря загрожує користувачеві постійними синуситами, ринітами, проблемами зі слизовою оболонкою очей.
У КП «Щастинська теплова енергетична компанія» умови приміщень відповідають санітарним нормам.
4.3. Електробезпека на підприємстві
Лінія електромережі для живлення персональних комп‘ютерів, їх периферійних пристроїв (принтер, сканер тощо) КП «Щастинська теплова енергетична компанія» виконана як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється. Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення. Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного провідників.
Площа перерізу нульового робочого та нульового захисного провідника в груповій трипровідній мережі повинна бути не менше площі перерізу фазового провідника. Усі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму тощо. У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних комп‘ютерів, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.
Персональний комп‘ютери, периферійні пристрої КП «Щастинська теплова енергетична компанія» підключені до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення. Штепсельні з'єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочого провідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз'єднання при відключенні має бути зворотним. Необхідно унеможливити з'єднання контактів фазових провідників з контактами нульового захисного провідника. Неприпустимим є підключення комп‘ютерів, периферійних пристроїв до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі - з використанням перехідних пристроїв.
У КП «Щастинська теплова енергетична компанія» є неприпустимими:
експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;
застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПВЕ до переносних електропроводок;
застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;
користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;
підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);
використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.
Таким чином, у КП «Щастинська теплова енергетична компанія» виконуються всі вимоги електробезпеки.
4.4. Схема евакуації при виникненні пожежі
Ступінь вогнестійкості будівлі КП «Щастинська теплова енергетична компанія» слід визначити за ДБН В.1.1-7–2002.
Вогнестійкість будівлі – це здатність її опиратися руйнуванню в умовах пожежі. Існує класифікація будівель за ступенем вогнестійкості, де кожному ступеню відповідає перелік конструкцій, що мають межу вогнестійкості не меншу від вказаної. (ДБН В.1.1-7-2002, додаток Д “Конструктивні характеристики будинків залежно від їхнього ступеня вогнестійкості”).
Конструктивні характеристики будівлі КП «Щастинська теплова енергетична компанія». Будівля КП «Щастинська теплова енергетична компанія» з несучими та огороджуючими конструкціями виконана з штучних кам’яних матеріалів бетону, залізобетону. Для перекриттів застосовані дерев’яні конструкції, які захищені негорючими листовими, плитними матеріалами, або матеріалами груп горючості Г1, Г2. До елементів покриттів не пред’являються вимоги щодо межі вогнестійкості та поширення вогню, при цьому елементи горищного покриття з деревини повинні мати вогнезахистну обробку.
Таким чином будівля КП «Щастинська теплова енергетична компанія» відноситься до ІІ ступеню вогнестійкості - Будинок з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону, залізобетону із застосуванням листових і плитних негорючих матеріалів.
План евакуації 1 поверху КП «Щастинська теплова енергетична компанія» наведений у Додатку Л.
Розміри будівлі ширина 18м., довжина 23 м. На плані стрілочками зображені напрями виходу з різних зон приміщення.
Показником ефективності процесу евакуації є період часу, протягом якого люди можуть при необхідності залишити окремі приміщення і будинок загалом.
На плані пунктирними лініями зображені відстані до виходу з різних зон приміщення.
Розрахунок часу руху людського потоку визначаємо за формулою:
Чп=L/Sп (4.1)
де Чп- часу руху людського потоку, хв.
L - довжина проходу, м.
Sп – швидкість руху людського потоку, м/хв.
Таким чином, за результатами розрахунків можна зробити висновок про те що найбільший час руху людського потоку на відрізках № 2 та 3, він дорівнює 2,75 хвилини. Допустимий час евакуації людей з будівель І-ІІ ступенів вогнестійкості 6 хв. Таким чином схема евакуації при пожарі КП «Щастинська теплова енергетична компанія» є оптимальною
Висновки до 4 розділу
Техніка безпеки та охорона праці на підприємстві КП «Щастинська теплова енергетична компанія» організована згідно до чинного законодавства. Виконуються всі вимоги нормативних та рекомендаційних документів, які регламентують організацію техніки безпеки та охорони праці на підприємстві.
У КП «Щастинська теплова енергетична компанія» умови приміщень відповідають санітарним нормам. У КП «Щастинська теплова енергетична компанія» виконуються всі вимоги електробезпеки.
За результатами розрахунків можна зробити висновок про те що найбільший час руху людського потоку на відрізках № 2 та 3, він дорівнює 2,75 хвилини. Допустимий час евакуації людей з будівель І-ІІ ступенів вогнестійкості 6 хв. Таким чином схема евакуації при пожарі КП «Щастинська теплова енергетична компанія» є оптимальною
РОЗДІЛ 5
ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ
5.1. Вступ до розділу цивільний захист
Відповідно до Закону «Про цивільну оборону України» громадяни України мають право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф і можуть вимагати від адміністрації підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання гарантій щодо його реалізації.
Для забезпечення безпеки потрібне вдосконалення системи оцінки і прогнозування надзвичайних ситуацій. В той же час, для ухвалення ефективних управлінських рішень необхідна кількісна інформація про рівні небезпек і погроз і їх залежність від різних чинників. Для отримання такої інформації потрібний спеціальний інструментарій: моделі, методики, законодавчо-нормативні документи. Прогнозування наслідків НС набувають першочергового значення в умовах промислово розвинених регіонів, яким є Луганська область. Прогнозування хімічної обстановки дозволяє заздалегідь розробити комплекс заходів захисту робітників і службовців та зменшити матеріальні збитки. Тому оцінка хімічної небезпеки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах є актуальною.
5.2. Терміни та визначення
Під час виконання розрахунків у розділі ЦЗ були використані наступні терміни та визначення:
Аварія з НХР (небезпечна хімічна речовина) - це подія техногенного характеру, що сталася на хімічно небезпечному об'єкті внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів, що призвела до пошкодження технологічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю, здоров'ю людей.
Вторинна хмара НХР - це хмара НХР, яка виникає протягом певного часу внаслідок випару НХР з підстильної поверхні (для легко летючих речовин час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної хмари відсутній, для інших речовин він залежить від властивостей НХР, стану обвалування та температури повітря).
Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) - територія, у межах якої під впливом зміни напряму вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями.
Зона хімічного забруднення НХР (ЗХЗ) - територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично розлита НХР, і ділянки місцевості, над якими утворилась хмара НХР.
Небезпечна хімічна речовина (НХР) - хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю.
Первинна хмара НХР - це пароподібна частина НХР, яка є в будь-якій ємкості над поверхнею зрідженої НХР і яка виходить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємкості без випару з підстильної поверхні.
Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) - розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формою еліпса.
Хімічно небезпечний об'єкт (ХНО) - промисловий об'єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться (пересуваються), завантажуються або розвантажуються, виконуються у виробництві, розміщуються або складуються (постійно або тимчасово), знищуються тощо) одне або декілька НХР (до ХНО не належать залізниці).
Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця (ХАТО) - адміністративно-територіальна одиниця, до якої зараховуються області, райони, а також будь-які населені пункти областей, які потрапляють у ЗМХЗ при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах.
Хмара НХР - суміш парів і дрібних крапель НХР з повітрям в обсягах (концентраціях), небезпечних для довкілля (уражальних концентраціях). Розрізняють первинну і вторинну хмару забрудненого повітря.
Щільність (густина) забруднення небезпечними хімічними речовинами – це ступінь хімічного забруднення місцевості.
Гранично припустима токсодоза (ГПК) – така доза (концентрація), при якій симптоми отруєння ще не наступають.
Ізотермія спостерігається в хмарну погоду і характеризується стабільною рівновагою повітря в межах 20 – 30 м від земної поверхні. Ізотермія так само, як і інверсія, сприяє тривалому застою парів ОР і НХР на місцевості, у лісі, населених пунктах.
Оцінка хімічної обстановки – це визначення масштабів і характеру забруднення НХР місцевості, аналіз їхнього впливу на життєдіяльність населення, роботу ОГД і дії сил цивільного захисту, обґрунтування і впровадження відповідних заходів захисту.
Глибина зараження – максимальна протяжність відповідної площі зараження за межами місця аварії.
Глибина поширення - максимальна протяжність зони розповсюдження первинної або вторинної хмари НХР.
Тривалість хімічного зараження – це час випаровування НХР, протягом якого існує небезпека ураження людей
Осередок хімічного ураження - територія, що зазнала безпосереднього впливу НХР при виробничій аварії з викидом НХР.
5.3. Прогнозування та оцінка хімічної обстановки під час аварії на хімічно небезпечному об'єкті з викидом ХНР і розробка комплексу заходів щодо захисту персоналу та відвідувачів КП «Щастинська теплова енергетична компанія»
Комунальне підприємство "Щастинська теплова енергетична компанія" скорочена назва КП «Щастинська теплова енергетична компанія» знаходиться за адресою: Луганська область, м. Щастя, вул. Донєцкая, буд. 36.
Комунальне підприємство «Щастинська теплова енергетична компанія» є виконавцем комунальних послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у житловому фонді, що розташований на території м. Щастя.
Комунальне підприємство «Щастинська теплова енергетична компанія» великий промисловий об’єкт, побудований і оснащений за останнім словом техніки, і розміщений у м. Щастя.
Площа території яку займає Комунальне підприємство «Щастинська теплова енергетична компанія» складає 2.0 га.
Адміністративна будівля офісу підприємства займає 500 м.кв.
Складські приміщення - 200 м.кв.
гаражі та майстерні займають близько - 450 м.кв.
Запас води мається у розмірі 50 м. куб.
В основному корпусі розмістилися: адміністрація підприємства, бухгалтерія.
У допоміжному корпусі: газова котельня, складські приміщення, об лаштовані сучасним складським устаткуванням.
Информация о работе Удосконалення фінансової роботи в бюджетних установах