Суть, склад та функції фінансів підприємств

Наведено дані щодо абсолютної суми отриманого прибутку (збитку) в  різних галузях економіки. Аналіз даних  таблиці дає змогу зробити  кілька висновків. Відбувається загальне зниження абсолютної суми прибутку. Починаючи  з 1996 р. збитковим стало сільське господарство, і ці збитки постійно зростають. У 1998 році збитковими стали  торгівля і громадське харчування. У такій сфері діяльності, як фінанси, кредит і страхування, протягом 1996-1997 pp. відбувалося зростання абсолютної суми прибутку, проте в 1998 році його обсяг різко скоротився.. Єдиною галуззю економіки, де стабільно  спостерігається зростання прибутку, є транспорт і зв'язок.

Зміни в обсягах прибутку підприємств різних галузей економіки  за 1995-1998 роки свідчать про складні  процеси, що відбуваються в окремих  галузях економіки і пов'язані  зі зміною обсягів виробництва й  реалізації продукції (робіт, послуг); зміною ефективності господарювання; розвитком ринкових відносин; ціноутворенням.

Обсяг (кількість) реалізованої продукції прямо впливає на величину виручки, а сама кількість реалізованої продукції залежить від обсягу виробництва  товарної продукції і зміни величини перехідних залишків нереалізованої продукції  на початок і кінець року. Асортимент реалізованої продукції справляє двоякий  вплив на величину виручки. Зростання  в загальному обсязі реалізованої продукції  питомої ваги асортименту з більш  високою ціною збільшує величину виручки, і навпаки.

Прямий вплив на розмір виручки справляє й рівень відпускних цін. У свою чергу, на рівень цін впливають  якість і споживчі властивості, строки реалізації продукції, попит і пропонування на ринку.

На окремі види продукції, робіт і послуг держава встановлює фіксовані чи регульовані ціни. Тоді виручка від реалізації продукції  залежить від рівня прейскурантних цін.

За умов ринкової економіки  існують вільні, фіксовані і регульовані  ціни.

Фіксовані ціни встановлюються адміністративно (державою), переважно  на послуги першої необхідності і  на товари, які монопольно виготовляються державою (газ, електроенергія та ін.). Регульовані ціни встановлюються регулюванням рівня рентабельності товарів першої необхідності, наприклад хлібобулочних  виробів, продуктів дитячого харчування тощо. При цьому державою встановлюються індикативні ціни - мінімальний і  максимальний рівні цін. У решті  випадків користуються вільними цінами, тобто цінами, які склалися на ринку  під впливом попиту і пропозицій за домовленістю сторін - постачальників і споживачів.

Установлюючи вільні ціни, за основу беруть собівартість і прибуток (планову рентабельність). Потім  додають акцизний збір (для підакцизної  продукції) і податок на додану вартість.

Розрахунок ціни продукції  можна здійснити за такими формулами:

Ц1 = С + П

де Ц1 - ціна продукції (ціна виробника продукції); С - собівартість продукції; П - прибуток.

Ц2 = С + П + ПДВ,

де Ц2 - ціна продукції  з податком на додану вартість; ПДВ - податок на додану вартість.

Ц3 = С + П + АЗ + ПДВ,

де - Ц3 ціна продукції з  акцизним збором і податком на додану вартість; A3 - акцизний збір.

Відтак повну роздрібну  ціну продукції можна розрахувати  за формулою:

Ц4 = С + П + A3 +ПДВ + ТН, де Ц4 - роздрібна  ціна продукції; ТН - торгова націнка.

Приклад 1.

Собівартість виробу "А" становить 6 грн. Планова рентабельність реалізації - 35%. Оптова ціна виробу "А" буде дорівнювати 8,10 грн. (6 + 6*0,35). Ціна виробу "А" з податком на додану вартість за ставки податку 20 % дорівнюватиме 9,72 грн. (8,10 + 8,10*0,2). Роздрібна ціна виробу "А" за торгової націнки 30 % дорівнюватиме 12,64 грн. (9,72 + 9,72 * 0,3).

Приклад 2.

Собівартість підакцизного виробу "Б" становить 6 грн. Прибуток - 1,5 грн. за планової рентабельності 25 % (6 * 0,25). Ставка акцизного збору - 2,5 грн. Тоді ціна підакцизного виробу "Б" дорівнюватиме 10 грн. (6 + 1,5 + 2,5). Ціна підакцизного виробу "Б" з податком на додану вартість дорівнюватиме, за ставки податку 20 %, 12 грн. (10 + 10 * 0,2). Роздрібна ціна підакцизного виробу "Б" з торговою націнкою 15 % дорівнюватиме 13,8 грн. (12 + 12 х 0,15).

Залежно від того, кому реалізується продукція, встановлюються відпускні  та роздрібні ціни. Відвантаження  продукції здійснюється посередникам оптом або партіями за відпускними  цінами. Посередники реалізують цю продукцію роздрібним торговим організаціям за цінами, які включають збутові  націнки. Безпосередньо споживачам роздрібні торгові організації  продають товари за роздрібними цінами, тобто з торговою націнкою. Продаючи товари за фіксованими цінами, торгові  організації отримують торгову  знижку.

За умов ринкової економіки  ціни стають найважливішим фактором регулювання процесу виробництва  та споживання і безпосередньо впливають  на попит і пропонування.

Планову виручку від реалізації продукції визначають методом прямого  рахунку, множенням кількості реалізованих виробів на їхню реалізаційну ціну і додаванням отриманих сум за всією номенклатурою виробів.

Виручку від реалізації кожної номенклатури виробів визначають за формулою:

В = Р*Ц

де В - виручка, Р- кількість  реалізованих виробів, Ц - ціна реалізації кожного виробу.

Обсяг реалізації можна розрахувати, виходячи з товарного випуску  виробів у плановому періоді, додаючи залишки виробів на початок  планового періоду і віднімаючи такі на кінець планового періоду. Плановий обсяг реалізації обраховують з  формули:

Р = З1 + Т - З2

де Р - обсяг реалізації в плановому періоді; З1 - залишки  кожного виду готових виробів  на складі та відвантажених на початок  планового періоду; Т - випуск товарної продукції в плановому періоді; 32 - залишки кожного виду виробів  на складі на кінець планового періоду.

Реалізаційні ціни в плановому  періоді визначають на основі цін  базового періоду, які коригують  на передбачувані зміни в плановому  періоді, у тім числі з урахуванням  попиту і пропонування.

Коли асортимент виробів  надто великий, розрахунок плану  реалізації можна здійснювати комбінованим методом. Виручку від реалізації основних видів продукції визначають методом прямого рахунку, а для  підрахунку виручки від реалізації виробів іншого асортименту користуються укрупненим методом. Для розрахунку беруть товарний випуск за всією номенклатурою  залишків виробів, додають до нього  вартість залишків на початок планового  періоду і віднімають очікувані  залишки на кінець планового періоду  за відпускними вільними цінами і  за собівартістю.

Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг є основним джерелом відшкодування коштів на виробництво  і реалізацію продукції, утворення  доходів і формування фінансових ресурсів. За ринкової економіки обсягу продажу і виручці приділяється особлива увага. Від величини виручки  залежить не тільки внутрішньовиробниче  відшкодування витрат і формування прибутку, а й своєчасність і повнота  податкових платежів, погашення банківських  кредитів, які впливають на рівень виплачених відсотків, що в кінцевому  рахунку позначається на фінансовому  результаті діяльності підприємства.

Виручка від реалізації продукції - це сума коштів, які надійшли на рахунок підприємства за реалізовану продукцію. Вона є основним джерелом грошових доходів і фінансових ресурсів підприємств. Виручка від реалізації продукції є фінансовою категорією, яка виражає грошові відносини між постачальниками і споживачами товару.

 

ВИСНОВОК

 

У фінансовій системі держави  головною, визначальною її ланкою є  фінанси

підприємств, оскільки вони функціонують у сфері суспільного  виробництва, в якій створюються матеріальні блага, валовий внутрішній продукт (ВВП) і національний дохід суспільства, а також формується основна частина фінансових ресурсів держави.

Розподіл і перерозподіл створюваних матеріальних і духовних благ у грошовій формі здійснюються за допомогою фінансів шляхом формування цільових грошових фондів у відповідних галузях народного господарства. Використання фінансів дає можливість підприємствам сфери матеріального виробництва забезпечити безперервність процесу відтворення, вирішення виробничих, економічних та соціальних завдань, формування централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів на рівні як держави, так і суб'єктів господарювання.

Економічну сутність фінансів підприємств розкриває сукупність грошових відносин, які виникають  у суб'єктів господарювання у  процесі їх створення і здійснення ними виробничо-фінансової діяльності.

Між підприємствами та їх засновниками, які виникають при формуванні статутного фонду (капіталу) — одержання грошей з державного бюджету, надходження пайових внесків та ін. Сума статутного капіталу державного (муніципального) підприємства відображає розмір статутного фонду, а акціонерного товариства — суму випущених ним акцій.

Між підприємствами та іншими суб'єктами господарювання (постачальниками, покупцями, будівельними та іншими організаціями), що виникають у процесі купівлі-продажу продукції, надання послуг тощо.

Між підприємствами та різноманітними ланками фінансово-кредитної системи  щодо внесків у ці ланки (бюджет, централізовані фонди тощо) різних видів

податків та платежів і  отримання з них коштів на різні  цілі. До них належать також фінансові відносини підприємств з установами банків, які виникають у процесі отримання і погашення кредитів, безготівкових розрахунків, а також відносини з органами майнового і особистого страхування з приводу сплати в них підприємствами страхових внесків і отримання від них відповідних страхових відшкодувань. У цю групу включаються також відносини підприємств з фондовим ринком та інвестиційними фондами.

У навчальній літературі та підручниках з економіки і  фінансів при

розкритті сутності фінансів підприємств взагалі не наводяться принципи

їх організації або  розглядаються інші.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28

червня 1996 року, №254/96-ВР.

2. Бюджетний Кодекс України від 2001.06.21 №2542-III.
3. Закон України „Про Державний бюджет України на 1999 рік” вiд 31.12.1998

№ 378-XIV.

4. Закон України „Про Державний бюджет України на 2000 рік” вiд 17.02.2000

№ 1458-III.

5. Закон України „Про Державний бюджет України на 2001 рік” вiд 07.12.2000

№ 2120-III.

6. Закон України „Про Державний бюджет України на 2002 рік” вiд 20.12.2001

№ 2905-III.

7. Закон України „Про Державний бюджет України на 2003 рік”. Затв. 26 груд.

2002 р. № 380-IV // Голос  України. - 2003.- 10 січ. - С. 4-8.

8. Наказ Міністерства фінансів України  "Про бюджетну класифікацію та її

запровадження" № 604 від 27 грудня 2001 року.

9. Указ Президента України «Про зміцнення фінансової дисципліни та

запобігання правопорушенням  у бюджетній сфері»  від 25 грудня 2001 року

N 1251/2001.

10. Указ президента України “Про заходи щодо підвищення

ефективності контролю за використанням бюджетних коштів”.

11. Бандурака О.М., Коробов Н. Л., Орлов П. І., Петрова К. Л. Фінансова
12. Діяльність підприємств: Підручник. - К.: Либідь, 1998.
13. Бородина О. И. Финансы предприятий. - М.: ЮНИТИ, 1995.
14. Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. - К., 1997.
15. Павлова Л. Н. Финансы предприятия. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.
16. Финансы предприятий: Тексты лекций / Под ред. А. Н. Поддерегина. - К., 1998.
17. Фінанси підприємств. Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 1998.
18. Фінанси підприємств. Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 1999.
19. Финансы предприятий / Л. М. Павлова - М.: Финансы ЮНИТИ, 1998.
20. Фисенко М. А. Финансы предприятий. -Минск, 1995.