Фінансове планування на підприємстві

ЗМІСТ

 

Вступ

1 Фінансова  стратегія підприємств

1. Особливості фінансового планування
2. Зміст,завдання,методи та принципи фінансового планування
3. Місце фінансового планування в ринковій економіці
2. Зміст фінансового планування та порядок його складання
1. Порядок розробки фінансового плану
2. Зміст і завдання оперативного фінансового планування
3. Бізнес-план основний документ фінансового планування

Висновок

Література

 

ВСТУП

 

     Фінансове  планування на рівні підприємства  – це процес планування надходжень  і використання фінансових ресурсів, встановлення оптимальних співвідношень у розподілі доходів підприємств.                   

      У ринковій економіці вдосконалення фінансового планування на мікро рівні відбувається безперервно, воно має якісно більш суттєве значення для підприємств порівняно з директивно-плановою економікою.

      Без фінансового планування  не  може бути досягнутий той рівень  управління  виробничо-господарською  діяльністю підприємства, який забезпечує  йому успіх на ринку, постійне  вдосконалення матеріальної бази, соціальний  розвиток колективу. Фінансове планування пов`язане з плануванням виробничої діяльності підприємства. Показники всіх планових фінансових інструментів базуються на планах з обсягу виробництва, асортименту товарів і послуг, собівартості продукції, вони повинні створювати необхідні фінансові умови для успішного виконання цих планів. У цьому-основне призначення фінансового планування.

        У процесі фінансового планування  забезпечується необхідний попередній  контроль за створенням і раціональним використанням фінансових ресурсів. Об’єктами планування є доходи підприємства в їх числі й нагромадження (прибуток тощо), взаємовідносини з державним бюджетом і державними позабюджетними фондами, обсяг довготермінових кредитів банків на інвестиційні заходи, потреба підприємства у власних оборотних коштах і джерелах Ії покриття.

       Головним інструментом фінансового  планування в сучасних умовах  є фінансовий план підприємства, зокрема у формі балансу доходів  і видатків, значне поширення  у практиці мають також такі інструменти фінансового планування, як платіжний календар, бізнес-план.

 

1 ФІНАНСОВА  СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВ

 

1.1Особливості  фінансового планування

 

Проаналізувавши багато джерел можна зробити висновок, що кожен  автор пропонує своє визначення фінансового планування. На мою думку найбільш вдалими є наступні визначення.

      Планування – це процес розробки і прийняття цільових установок кількісного  і  якісного характеру і визначення шляхів найефективнішого їх досягнення. Це установки, що розробляються у вигляді "дерева цілей"[3].

       Фінансове планування – це процес визначення обсягів фінансових ресурсів за джерелами їх цільового використання та маркетинговими показниками діяльності підприємства в плановому періоді. Мета фінансового планування – забезпечення господарської діяльності підприємства необхідними джерелами фінансування[5].

       Планування – це процес виконання цілей і шляхів їхнього досягнення. Воно охоплює всі рівні ієрархії управління підприємством.

       Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами  формування  і  напрямками  їх  цільового  використання   згідно  з виробничими  та  маркетинговими   показниками   підприємства  у  плановому періоді. Метою  фінансового   планування  є  забезпечення   господарської діяльності  необхідними  джерелами  фінансування[14].

      Фінансовий план є важливим елементом бізнес-плану, який складається для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, а також для управління поточною і стратегічною фінансовою діяльністю. Цілі внутрішньо фірмового планування в зарубіжних країнах можуть бути різноманітними. Прийнято вважати, що керівництво будь-якого зарубіжного підприємства, незалежно від виду його діяльності, повинно знати, які завдання у сфері економічної діяльності воно може запланувати на наступний період,

Разом з тим  бюджет фірми є основою для  контролю. Порівнюючи фактичні показники  з запланованими, можна  здійснювати  так званий бюджетний контроль фірми.

        Бюджет фірми є водночас формою координації. Бюджет являє собою виражену у вартісних показниках програму дій у сфері виробництва, закупівель сировини чи товарів, реалізації виробленої продукції. В програмі дій повинна бути забезпечена тимчасова і функціональна координація (узгодження) окремих заходів[10].

       У бюджетуванні є й елемент делегування повноважень. Схвалення керівництвом фірми бюджету підрозділу слугує основою дня того, що оперативні рішення в майбутньому приймаються на рівні даного підрозділу децентралізовано. Якщо бюджети на рівні підрозділів не розробляються, то керівництво фірми не схильне до децентралізації процесу прийняття оперативних рішень.

Фінансовий  план підприємства може включати такі документи:

• прогноз обсягів реалізації;
• кошторис грошових видатків та надходжень;
• таблицю доходів і витрат;
• прогнозований кошторис активів та пасивів підприємства;
• розрахунок точки досягнення беззбитковості.

       Фінансове планування являє собою розрахунок обсягів фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямами використання у відповідності з виробничими і маркетинговими показниками підприємств на плановий рік.

       Фінансове планування дозволяє вирішити такі завдання:

• виявити, якими грошовими коштами може володіти підприємство;
• виявити і оцінити джерела їх надходження;
• оцінити достатність коштів для виконання завдань;
• визначити суми коштів, які необхідно сплатити в бюджет і позабюджетні фонди;
• оцінити потребу в інвестиціях і залучених коштах;   
• збалансувати майбутні доходи і витрати з врахуванням комерційної самоокупності.

       В умовах, коли підприємствам надана самостійність у плануванні, вони можуть складати його в будь-якій формі, яку вони вважають за необхідну для себе. Форма балансу доходів і видатків може бути подана у формі такої таблиці:

                                                                                    Таблиця 1

                      Баланс доходів і витрат (фінансовий  план) підприємства

                                                      (можливий варіант)

№	Показник	Код	Сума
1	2	3	4
\	Доходи і надходження коштів	01 02 03 04 05 06 07
	Виручка від реалізації продукції, робіт, послуг - всього, вт.ч.  ПДВ  акцизний збір  амортизаційні відрахування  внески до цільових  державних фондів кошти на  оплату відсотків за кредит  прибуток від реалізації
2	Прибуток від іншої  реалізації продукції	08
3	Доходи від позареалізаційних  операцій	09
4	Довгострокові кредити	10
5	Довгострокові позики	11
6	Доходи від першого  випуску акцій	12
7	Цільове фінансування і  надходження з бюджету	13
8	Цільове фінансування і  надходження з позабюджетних  фондів	14
9	Безповоротна фінансова  допомога	15
10	Інші доходи і надходження	16
	ВСЬОГО доходів і надходжень	17
1	Витрати і вирахування коштів	18
	Витрати на реалізовану  продукцію, роботи, послуги
2	ПДВ, сплачений при  оплаті за товари, роботи, послуги	19
3	Довгострокові фінансові інвестиції	20
4	Капітальні вкладення	21
5	Поповнення оборотних  засобів	22
6	Орендна плата	23
7	Відрахування в резервний  фонд	24
8	Відрахування від прибутку в фонд економічного стимулювання	25
9	Виплачені дивіденди	26
10	Відрахування на благодійні цілі	27
11	Погашення довгострокових кредитів	28
12	Погашення довгострокових позик	29
13	ПДВ, який перераховується  у бюджет	30
14	Акцизний збір	31
15	Податок з прибутку	32
16	Плата за землю	33
17	Податок на транспортні  засоби	34
18	Плата за воду	35
19	Внески в цільові  державні фонди	36
20	Плата відсотків за кредити	37
21	Залишок коштів, передбачених на інвестиції	38
22	Інші витрати і відрахування	39
	Всього витрат і відрахувань	40

 

Фінансовий  план може складатися поетапно:

1. Аналіз очікуваного  виконання фінансового плану  поточного року.

      2. Розгляд та вивчення проектних виробничих, маркетингових показників, на основі яких мають розраховуватись планові фінансові показники.

3. Розробка проекту  фінансового плану[17].

 

 

       1.2 Зміст, завдання, методи та принципи фінансового планування

Планування було прерогативою командно-адміністративної системи.      Головна мета фінансового плану підприємства полягала у виявленні невикористаних ресурсів і визначенні суми платежів у бюджет, величина якої відповідала перевищенню доходів підприємства над його витратами. Сума та рівень витрат централізовано нормувались. Надмірна централізація фінансів за планово-директивної економіки послаблювала економічні стимули для розширення виробництва. Це негативно позначалось на результатах фінансово-господарської діяльності підприємств. Державні дотації в багатьох галузях сягали значних розмірів, оскільки ці галузі були збитковими або малорентабельними. 
       Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Ринок ставить високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство.                                                                               
       За адміністративної економіки фінансове планування базувалось на директивних планових показниках виробничого та соціального розвитку підприємства. Нині ця база перестала існувати, оскільки підприємства вже не одержують директивних вказівок "зверху". Державне замовлення, яке збереглося, утратило своє колишнє директивне значення і розглядається підприємством лише як одна з можливих сфер реалізації продукції. Відтак фінансове планування має орієнтуватися на ринкову кон'юнктуру, ураховувати ймовірність настання певних подій і одночасно розробляти моделі поведінки підприємства за зміни ситуації з матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами.

 

Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:

• забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;
• установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами            господарювання, банками, страховими компаніями;
• визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціонального його використання;
• виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;
• здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів[9].

Важливим змістом фінансового  планування в господарюючому суб'єкті є визначення його центрів доходу (прибутку) і центрів витрат.

Центр доходу господарюючого суб'єкта - це підрозділ, який приносить  йому прибуток. Центр доходу має  й інше призначення - профіт (фр.profit - вигода, прибуток).

   Центр витрат - підрозділ господарюючого суб'єкта, який є збитковим або взагалі некомерційним, але відіграє важливу роль в діяльності господарюючого суб'єкта[3].

      У фінансовому плануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко-математичного моделювання. 
    Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тім, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба суб'єкта підприємницької діяльності у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими нормативами є ставки податків, ставки, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними[3]. 
     За використання розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які         беруться за базу, та їх зміни в плановому періоді. 
     Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть      використовуватися різні критерії вибору:

• максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного капіталу;
• економія фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат;
• економія поточних витрат;
• мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного результату;

максимум абсолютної суми одержаного прибутку. 
       Фінансове планування (крім уже згадуваних способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного моделювання. Цей спосіб уможливлює знаходження кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають.

 Економіко-математична модель - це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються з допомогою математичних прийомів. Моделювання може здійснюватися за функціональним та кореляційним зв'язком. Економіко-математичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів. Підвищення рівня наукової обґрунтованості планування потребує розробки кількох варіантів планів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступним вибором оптимального варіанта фінансового плану[9].