Шляхи запобігання фінансового стану ВП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»

 

 

Значення показника на 2003 рік:

Кмоб =	23029 + 4096	= 0,12
	221962

 

 

Значення показника на 2004 рік:

Кмоб =	27866 + 7249	= 0,12
	280739

 

 

Для даного показника рекомендованим значення є 0,5 і рекомендується збільшення показника в процесі діяльності підприємства. Як видно з розрахунків, на початок періоду мобільність активів підприємства виходила далеко за межі нормативного значення. За розглянутий період ситуація покращилась. Величина показника збільшилась на 0,10, але все ще  менше нормативного значення. Звісно, найбільш простою відповіддю на питання, «Чому коефіцієнт мобільності активів був і залишається настільки низьким?» може стати посилання на факт галузевої приналежності підприємства.

Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах показує частку обігових коштів  у виробничій сфері. Розраховується за формулою:

 

Чо.в.ф. =	Оборотні виробничі фонди
	Оборотні активи

(2.4)

Значення показника за 2002 рік:

Чо.в.ф. =	1478	= 0,30
	4923

 

 

Значення показника за 2003 рік:

Чо.в.ф. =	2790 + 370 + 4096	= 0,27
	23029 + 4096

 

 

Значення показника за 2004 рік:

Чо.в.ф. =	2208 + 2435 + 7249	= 0,34
	27866 + 7249

 

 

Аналіз даного показника вказує на його постійне збільшення, протягом всього періоду, це повністю відповідає нормативу. Показник частки оборотних виробничих фондів в оборотних коштах відображає лише зміни безпосередньо у структурі другого розділу активу балансу, отож він доповнює картину змін його структури висновком про те, що структура оборотних активів протягом розглянутого періоду дещо покращилася.

Частка основних засобів в активах показує частку коштів, інвестованих в основні засоби, у валюті балансу. Він розраховується за формулою:

Чо.з. =	Залишкова вартість основних засобів
	Активи

(2.5)

Значення показника за 2002 рік:

Чо.з. =	125169	= 0,79
	158391

 

 

Значення показника за 2003 рік:

Чо.з. =	207619	= 0,83
	249087

 

 

Значення показника за 2004 рік:

Чо.з. =	272007	= 0,86
	315854

 

 

У 2002 році цей коефіцієнт дорівнював 0,79, у 2003  році – 0,83, а у 2004 році – 0,86, що є негативним для підприємства.

Частина довгострокових фінансових інвестицій в активах. Даний показник вказує на частку фінансових (портфельних) інвестицій у валюті балансу.

 

Чд.ф. =	Довгострокові фінансові інвестиції
	Активи

(2.6)

Значення показника за 2002 рік:

Чд.ф. =	0	= 0
	158391

 

 

 

Значення показника за 2003 рік:

Чд.ф. =	15	= 6,02
	249087

 

 

Значення показника за 2004 рік:

Чд.ф. =	5	= 1,58
	315854

 

 

Ситуація, в якій показник частини довгострокових фінансовий інвестицій в активах дорівнює нулю, з одного боку, говорить про те, що підприємство, не займаючись інвестиційною діяльністю, має і постійно зміцнює внутрішні джерела фінансування, витрачаючи всю суму передбачуваних інвестицій на самофінансування діяльності. З одного боку, це говорить про зниження залежності від зовнішніх джерел, з іншої приводить до постійного росту деверсифікаційного ризику.

Виходячи з розгляду показників майнового стану підприємства, можна зробити висновок, що саме майновий стан підприємства стає першою проблемою підприємства, що була встановлена під час проведення аналізу. По-перше, потрібно зосередити увагу на зниженні частки основних виробничих фондів. Це явище, безумовно, нормальне для процесу розвитку будь-якого підприємства, але для того, щоб мінімізувати свій негативний вплив на фінансово-господарський стан, підприємство повинно бути детально сплановане, з урахуванням усіх можливих наслідків, його темпи також повинні відповідати змінам інших позицій.

Однак, як видно з розглянутих показників, на підприємстві зниження основних фондів не було контрольованим процесом, і принесло із собою негативні зміни в структурі активів, а також різке збільшення суми зносу основних фондів. Майновий стан підприємства може бути оцінено як безумовно негативний.

Поняття ліквідності відображає синхронність надходження й використання коштів, взаємозв’язок їх руху в часі. Таким чином, ступінь ліквідності взначає здатність підприємства вчасно розплатитися за власними зобов’язаннями, тобто сукупність джерел надходження коштів дозволяє підприємству вчасно отримати кошти необхідні для забезпечення власних зобов’язань.

Як уже відзначалося, платоспроможність підприємства надто залежить від ліквідності балансу. Разом із тим на платоспроможність підприємства значний вплив мають і інші фактори – політична й економічна ситуація в країні, стан грошового ринку, наявність і досконалість заставного й банківського законодавства, забезпеченість власним капіталом, фінансове становище підприємств – дебіторів і інші. Саме тому не можна робити висновки, спираючись лише на дані, отримані як результат розрахунку коефіцієнтів ліквідності.

Показник рентабельності будь-якого з джерел засобів підприємства визначає, скільки прибутку отримано від використання даного джерела. Для розгляду показників рентабельності використовують наступні коефіцієнти:

рентабельність капіталу до чистого прибутку;

рентабельність власного капіталу;

рентабельність виробничих фондів;

період окупності капіталу;

період окупності власного капіталу.

Рентабельність капіталу за чистим прибутком показує скільки одиниць чистого прибутку приходиться на одиницю засобів інвестованих в активи даного підприємства.

Рентабельність власного капіталу показує, який обсяг чистого прибутку приходиться на одиницю власного капіталу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ ФІНАНСОВОГО  СТАНУ

 ВП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПІВДЕННОДОНБАСЬКЕ  № 1»

 

Основна мета діяльності підприємства – це одержання прибутку.

Прибуток від реалізації вугільної продукції визначається як різниця між вартістю вугільної продукції визначається як різниця між вартістю вугільної продукції за цінами шахти та її повною собівартістю.

В умовах вільної конкуренції ціна на продукцію, вироблену підприємством. Вирівнюється автоматично. Кожен підприємець прагне до одержання максимально можливого прибутку. І тут крім факторів збільшення обсягів виробництва продукції, просування її за незаповнений ринок, невблаганно висувається проблема зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції. У традиційному представленні найважливішими шляхами зниження витрат є економія усіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві: трудових і матеріальних.

Значну частку в структурі витрат займає оплата праці (20-25%). Тому актуальним завданням зниження трудомісткості продукції, що випускається, росту продуктивності праці є скорочення чисельності адміністративно-обслуговуючого персоналу.

Зниження трудомісткості продукції, росту продуктивності праці можна досягти різними способами. Найбільш важливі з них – механізація й автоматизація виробництва, розробка і застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна і модернізація застарілого устаткування.

Важливе значення для підвищення продуктивності праці має належна організація: підготовка робочого місця, повне його завантаження, застосування передових методів і прийомів праці.

Матеріальні ресурси займають до 3/5 у структурі витрат на виробництво продукції. Звідси зрозуміле значення економії цих ресурсів, раціонального їхнього використання. Важливим є підвищення вимогливості і повсюдне застосування вхідного контролю за якістю матеріалів, що надходять, комплектуючих.

Необхідність зниження собівартості за всіма її статтями безперечна. Матеріальні витрати займають значну частину в складі собівартості, тому виникає необхідність виявлення резервів зниження цієї статті. Основними складовими цієї статті є кабель, канат, труби, запасні частини, лісові, мастильні матеріали, запірна арматура, рейки. Повторне використання цих матеріалів знизить собівартість.

Для скорочення витрат з вище перерахованих статей необхідний пошук постачальників цих матеріалів за більш низькими цінами. Оголосити про пошук бізнес – партнерів шахта може через всесвітню мережу «Інтернет», що установлена на підприємстві, але ніяк не використовується.

Необхідно провести заходи щодо жорсткості виробничої дисципліни, а саме:

контроль за дотриманням графіка виходів;

підвищити матеріальну відповідальність за простої устаткування з вини працівника;

підвищити матеріальну відповідальність за псування техніки й устаткування;

Перераховані заходи щодо жорсткості трудової дисципліни поліпшать якість праці і трохи знизять перемінні і постійні витрати з оплати праці.

Для збільшення обсягів реалізації, як ми вже з’ясували, необхідно:

більше добувати;

і відповідно, не менше продавати.

Про понується розрахувати економічну ефективність у результаті проведення наступних заходів:

повторне використання матеріалів;

зниження норми витрат лісових матеріалів;

збільшення видобутку вугілля через поліпшення трудової і виробничої дисципліни;

Розрахуємо економію по собівартості:

від повторного використання матеріалів

91,74 . 1,2	. 1200000 = 12674,8
100

 

 

де 91,74 – фактична собівартість однієї тони, грн.;

1,2 – зниження собівартості за  рахунок заходів щодо повторного  використання матеріалів, %

1200000 – план видобутку на 2005 рік, тонн.

від зниження норми витрат лісових матеріалів

(8,4 – 8,3) . 1200000	= 120 м3
1000

 

 

120 . 90 = 10800 грн.

де 8,4 – фактична витрата лісових матеріалів на 1000 тонн видобутку, м3;

8,3 – витрата лісових матеріалів  на 1000 тонн видобутку по заходах, м3

90 – ціна 1 м3 лісових матеріалів, грн.

від збільшення видобутку вугілля на постійних витратах через поліпшення трудової і виробничої дисципліни

88,02 . 60	. 8000 = 422496 грн.
100