Покращення фінансового стану підприємства

Курсова робота

з дисципліни

"Економіка підприємства"

на тему:

"Покращення фінансового стану  підприємства"

 

 

Зміст

Вступ

Розділ 1.Фінансово – економічні результати діяльності підприємства

1.1 Суть фінансової діяльності  підприємства

1.2 Економічна сутність балансу

1.3 Дохід і прибуток на підприємстві

1.4 Показники оцінки фінансового  стану підприємства

Розділ 2. Аналіз фінансово - господарської  діяльності підприємства

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Аналіз прибутків та збитків  підприємства

2.3 Аналіз рентабельності підприємства

Розділ 3. Шляхи покращення фінансового  стану підприємства

3.1 Шляхи покращення фінансового  стану ТОВ “Поліграфіст”

3.2 Розрахунок прибутковості підприємства

3.3 Розрахунок планової рентабельності  підприємства

Висновки

Література

Додатки

 

 

Вступ

Сучасна ринкова система є найбільш ефективною формою організації економічного життя країни. Їй властива гнучкість, здатність перебудовуватися до інтенсифікації виробництва використовуючи досягнення науково – технічного прогресу, стимули для високоефективного ведення господарської діяльності.

У ринковій економіці підприємство самостійно планує основні напрямки та умови своєї діяльності, розпоряджається  трудовими, матеріальними та фінансовими  ресурсами. Воно саме вибирає ділових партнерів, вступає в договірні відносини з ними, здійснює зовнішньоекономічну діяльність.

У ринковій економіці виживають  лише ті підприємства, які найбільш правильно зрозуміли вимоги ринку, організували виробництво конкурентоспроможної продукції, послуг, що користуються попитом, уміло здійснюють мотивацію персоналу.

Ефективність виробничої та фінансової діяльності підприємства виражається  в досягнутих фінансових результатах.

Для визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний  період необхідно порівняти доходи звітного періоду і витрати, понесені для одержання цих доходів.

Доходи — найважливіший економічний  показник роботи підприємств

(фірм), що відбиває їхні фінансові  надходження від усіх видів  діяльності, кінцевим результатом  якої виступає виробнича і реалізована продукція (зроблені послуги, виконані роботи), оплачені замовником. Доход — це гроші, що продавець сподівається одержати за продану одиницю виготовленої продукції.

Економічний прибуток — це різниця  між загальним доходом і загальними витратами фірми, включаючи як явні, так і неявні. Прибуток виконує дві найважливіші функції: він характеризує кінцеві фінансові результати діяльності підприємства, розмір його грошових нагромаджень, а також є головним джерелом фінансування витрат на   виробничий і соціальний розвиток підприємства (податок на прибуток — найважливіший елемент доходів державного бюджету).

Важливу роль для оцінки фінансового  стану підприємства відіграє показник прибутку. Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків. Враховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні. Тому основний принцип діяльності підприємства складається в прагненні до максимізації прибутку.

Прибуток є об’єктом числення і сплати податків по встановлених ставках, унаслідок чого виникають фінансові відносини підприємства з бюджетом і установами. Господарчий суб’єкт самостійно визначає напрямок використання чистого прибутку, що залишився після сплати всіх податків, якщо інше не передбачено статутом.

Актуальність даної теми курсової роботи полягає в тому, що без дослідження та покращення фінансового стану підприємства керівництво підприємства не може оцінити чи прибуткове підприємство чи збиткове. Тому розгляд даної теми є досить актуальною проблемою для ефективної роботи будь – якого підприємства.

Об’єктом дослідження при  написанні курсової роботи виступає ТОВ “Поліграфіст”, предметом дослідження – фінансовий стан даного підприємства.

 

 

Розділ 1. Фінансово–економічні результати діяльності підприємства

1.1 Суть фінансової діяльності  підприємства

Суть фінансової діяльності підприємства полягає у виникненні грошових відносин, пов’язаних з неперервним кругообігом  коштів у формах витрачання ресурсів, одержання доходів, їх використання, а також із приводу відносин з постачальниками, покупцями продукції, працівниками підприємства, державними органами.

Основними завданнями фінансової діяльності підприємства є:

- вибір форм фінансування та  їх оптимальне співвідношення;

- вибір структури капіталу підприємства, напрямків його використання;

- збалансування надходжень і  видатків платіжних засобів підприємства  у часі;

- забезпечення своєчасності розрахунків;

- підтримання необхідної ліквідності.

Фінансування поділяється на внутрішнє  та зовнішнє відносно джерел коштів.

Важливими формами фінансування підприємств  є кредит та випуск цінних паперів.

Фінансова діяльність підприємства може бути організована такими методами:

- комерційний розрахунок;

- неприбуткова   діяльність;

- кошторисне фінансування.

Основним методом фінансової діяльності виступає комерційний розрахунок, який засновується на таких принципах:

- повна господарська та юридична  відокремленість – випливає  з вимоги чіткої визначеності  щодо прав власності на фінансові  ресурси, встановлення оптимальних напрямів їх розміщення та відповідальності за використання залучених ресурсів;

- самоокупність – означає  повне покриття витрат за рахунок  отримання доходів;

- прибутковість – отримані  доходи мають не тільки покрити  витрати, а й сформувати прибуток;

- самофінансування – передбачає  покриття витрат на розвиток  виробництва за рахунок отриманого  прибутку та залучених кредитів, які також погашаються за рахунок  прибутку;

- фінансова відповідальність – підприємство несе повну відповідальність за фінансові результати своєї діяльності.

Комерційний розрахунок є раціональним і високоефективним методом фінансової діяльності. Він націлює підприємство на пошук достатніх і дешевих  фінансових ресурсів, раціональне їх розміщення, мінімізацію витрат і максимізацію доходів та прибутку.

Неприбуткова діяльність означає  те, що її розмір змінюється за рахунок  спонсорських та інших надходжень, насамперед від засновників. Цей  метод організації фінансової діяльності не передбачає принципу прибутковості. Головна мета цієї діяльності – це забезпечення певних потреб суспільства, а не отримання прибутку. На таких засадах можуть здійснювати свою діяльність установи соціальної сфери та підприємства муніципального господарства.

Кошторисне фінансування – полягає у забезпеченні витрат за рахунок зовнішнього фінансування за двома напрямами:

- з бюджету:

- з централізованих фондів корпоративних  об’єднань.

Установи, що фінансуються з бюджету  на основі кошторису, називаються бюджетними. На внутрішньому кошторисному фінансуванні перебувають відокремлені підрозділи підприємств і організацій, як правило, соціального призначення.

Більшість підприємств матеріального  виробництва здійснюють свою фінансову  діяльність за методом комерційного розрахунку.

1.2 Економічна сутність балансу

Інструментом управління фінансами  підприємства є фінансовий план. Основна  мета складання фінансового плану (бюджету) підприємства – узгодження доходів із витратами у плановому  періоді. Цей план є підсумковим  і одним із найважливіших розділів бізнес – плану підприємства.

Фінансовий план включає:

- прогнозні дані щодо   обсягів  реалізації продукції, які обчислюють  на основі прогнозів продажу  і використовуються для розрахунку  потреби в обладнанні, чисельності  працівників та інші;

- баланс грошових надходжень  і витрат – документ, на основі  якого визначається сума коштів, необхідна для реалізації підприємницького  проекту в часовому розрізі;

- таблицю доходів і витрат – характеризує формування прибутку  підприємства в часі;

- баланс активів і пасивів  підприємства – дає змогу оцінити,  які суми вкладені в активи  і за рахунок яких пасивів  підприємець фінансуватиме створення  цих активів;

- визначення точки беззбитковості, яка показує ту величину обсягу  випуску продукції, за якої досягається самоокупність виробництва, при дальшому нарощуванні обсягів випуску підприємство одержуватиме прибутки.

Фінансовий план складається на кожен рік з поквартальним  виділенням двох розділів: надходжень і витрат (платежів).

Головним елементом фінансового плану є баланс, тобто деталізована форма фінансового стану підприємства на конкретний момент часу.

Баланс складається із двох частин: активу і пасиву.

Все що має вартість, належить підприємству і відображається в активі балансу  називається його активами. Актив балансу містить дані про розміщення капіталу, який є у розпорядженні підприємства, про вклади його в конкретне майно і матеріальні цінності, про витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції і про іншу вільну грошову готівку.

Головною ознакою групування статей балансу рахується ступінь його ліквідності. По цій ознаці всі активи балансу розділяють на довгострокові  або основний капітал і поточні (оборотні) активи.

Розміщення коштів підприємства має  дуже велику роль в фінансовій діяльності і підвищенні його ефективності, тому в процесі аналізу активів підприємства в першу чергу належить вивчити зміни в їх складі і структурі і дати їм оцінку.

Дані, які приводяться в пасиві балансу, дозволяють визначити, які  зміни пройшли в структурі власного і позиченого капіталу, скільки в обороті підприємства довгострокових і короткострокових позичених коштів, тобто пасив показує, звідки взялись кошти, кому зобов’язане за   них підприємство.

Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які кошти воно має в своєму розпорядженні і звідки вони вкладені. По мірі власності використовуваний капітал підрозділяється на власний і позичений. По строку використання розрізняють капітал довгостроковий постійний, і короткостроковий.

В залежності від того на скільки  оптимально відношення власного і позиченого капіталу, багато в чому залежить фінансовий стан підприємства. Обґрунтування правильної фінансової стратегії допоможе багатьом підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності.

Як відомо, між статтями активу і пасиву балансу існує тісна  взаємозалежність. Кожна стаття балансу  має свої джерела фінансування. Джерелом фінансування довгострокових активів, як правило, є власний капітал  і довгострокові позичені кошти.

Не виключається випадок формування довгострокових активів і за рахунок короткострокових кредитів банку.

Поточні активи формуються як за рахунок  власного капіталу, так і за рахунок  короткострокових позичених коштів.

В залежності від джерел формування загальну суму поточних активів (оборотного капіталу) прийнято ділити на дві частини:

1. Змінну частину, яка складена  за рахунок короткострокових  зобов’язань підприємства;

2. Постійний мінімум поточних  активів, який формується за  рахунок власного і довгострокового  позиченого капіталу.

Актив балансу підприємства включає  такі розділи:

1. Необоротні активи:

- нематеріальні активи;

- незавершене будівництво;

- основні засоби;

- довгострокові фінансові інвестиції.

2. Оборотні активи:

- виробничі запаси;

- незавершене виробництво;

- готова продукція;

- дебіторська заборгованість;

- грошові кошти.

3. Витрати майбутніх періодів.

Пасив балансу підприємства включає  такі розділи:

1. Власний капітал:

- статутний капітал;

- пайовий капітал;

- резервний капітал;

- нерозподілений прибуток.

2. Забезпечення витрат і платежів:

- забезпечення виплат персоналу;

- інші забезпечення;

- цільове фінансування.

3. Довгострокові зобов’язання:

- довгострокові кредити банків;

- відстрочені податкові зобов’язання;

- інші довгострокові зобов’язання.

4. Поточні зобов’язання:

- короткострокові кредити банків;

- видані векселі;

- кредиторська заборгованість;

- інші поточні зобов’язання.

5. Доходи майбутніх періодів.

Співвідношення між окремими групами  активів і пасивів балансу  має важливе значення для оцінки фінансового стану підприємства.

1.3 Дохід і прибуток на підприємстві

У ринкових умовах метою функціонування будь – якого підприємства є  виготовлення і   реалізація продукції  для задоволення ринкових потреб та одержання певної суми доходу.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначений як загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, робіт, послуг, тобто без  вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та податків з продажу  (податку на додану вартість, акцизного збору).

Основними чинниками, що впливають  на величину виручки від реалізації продукції, є обсяг виробництва  продукції, її асортимент, якість, ритмічність  роботи підприємства.