Оподаткування банківської діяльності в Україні

Прибуток - це головний показник результативності роботи банку. Кількісна  і якісна оцінка прибутковості провадиться з метою з'ясовування фінансової стійкості банку. Система цієї оцінки ґрунтується на прийнятій у світовій банківської практиці моделі формування чистого прибутку. Ця модель побудована таким чином, що доходи і витрати групуються на основі якісних критеріїв, що дозволяє дати не тільки кількісну, але й якісну оцінку рівня прибутковості банку. У відповідності з існуючою методикою комерційні банки визначають прибуток або збитки від своєї діяльності щоквартально (щомісячно), в останній операційний день кварталу (місяця). Протягом кварталу доходи і витрати враховуються наростаючим підсумком. Розподіл прибутку банка здійснюється за підсумками діяльності за рік у відповідності з рішенням загальних зборів акціонерів (пайовиків) банку. Протягом року прибуток, як правило, розподіляється у вигляді авансу на основі встановлених зборами акціонерів (пайовиків) пропорцій.²⁹

В залежності від податкового  законодавства банки сплачують  податки в державний і місцевий бюджети із прибутку або із доходу. Звичайно, діюча методика стягнення податків впливає як на розмір, так і на порядок розподілу прибутку.

Після сплати податків і  штрафів з прибутку банку робляться  відрахування в його резервний фонд у певному розмірі від прибутку, що залишається у розпорядженні банка. Потім здійснюється відрахування у фонди економічного стимулювання банку, на благодійні та спонсорські заходи, на виплату винагороди керівництву банка.

Збитки банка за результатами діяльності за рік покриваються за рахунок його резервного фонду, а  при його відсутності - за рахунок зменшення статутного фонду. В такому випадку відрахування у фонди банка не здійснюються, а фактично зроблені витрати за рахунок авансових відрахувань від прибутку становлять собою іммобілізацію власних коштів банку і підлягають відшкодуванню за рахунок прибутку банку в наступному році. При збитковій діяльності банку акціонерами (пайовиками) або НБУ вирішується питання про доцільність його подальшого функціонування - збереження, реорганізації або ліквідації.³⁰

Виходячи з наявної інформації, яка надається Міністерством фінансів України розглянемо обсяги надходжень до державного бюджету України податку на прибуток фінансових посередників у розрізі вищезазначеної класифікації (Додаток Б). За цими даними слідує, що найбільші надходження податку на прибуток у сфері фінансового посередництва належать надходженням від оподаткування прибутку банків, а саме у 2011 р. їх рівень склав 843,2 млн. грн. Протягом 2004-2011 рр. ці надходження були нестабільними, а в останні роки взагалі значно знижувалися, що обумовлено зниженням прибутковості банківських установ під впливом загострення фінансово-економічної кризи в Україні. Інші фінансові посередники не забезпечують значних надходжень податку на прибуток до бюджету.

  Існуючі нині проблеми у прибутковому оподаткуванні банківських установ не дозволяють забезпечити ефективність здійснення банками основної діяльності. Розповсюдженою є практика використання розподілу прибутків фінансових посередників, зокрема банків. У такій ситуації оподаткування практично відсутнє, оскільки відсотки, сплачені суб’єктом господарювання по кредитах, а також відсотки, виплачені банківськими установами по депозитах, відносяться на валові витрати. При цьому, податок з доходів фізичних осіб, отриманих у вигляді відсотків по депозитах не утримується. Це також відноситься і до діяльності кредитних спілок. За таких обставин, на жаль, існуючий в оподаткуванні підхід, що залежить від способів інвестування, не створює конкурентних умов на ринку фінансових послуг, які б стимулювали залучення капіталу. А ця проблема насамперед потребує вирішення.

Підходи до її вирішення можуть бути різні: починаючи від встановлення оподаткування пасивних доходів  за більш високими ставками, що дасть  змогу вирівняти податкове навантаження; або відмова чи обмеження, на першому етапі, віднесення до валових витрат платника податку відсотків, сплачених по фінансовому інструменту. На сьогодні це питання потребує широкого обговорення для запровадження загальної концепції вирівнювання оподаткування на фінансовому ринку та вилучення впливу різних ставок оподаткування на конкуренцію у фінансовому секторі.

Не менш проблемним є використання похідних цінних паперів, наприклад, таких  як житлові цінні папери, коли фактично за рахунок використання таких інструментів відбувається мінімізація оподаткування не тільки податку на прибуток, але й податку на додану вартість. І наразі, ми маємо вже такі цікаві інструменти як похідні цінні папери на встановлення телефонів, продаж руди тощо.³¹

Враховуючи наведене, саме такі актуальні питання у  сфері оподаткування фінансового сектору мають стратегічне значення та потребують врегулювання при здійсненні єдиної державної податкової політики, оскільки подальше неналежне реагування на ці проблеми постійно створюватиме додаткові ризики для виконання державою своїх функцій.

 

Отже, на банківську систему  впливають як внутрішні, так і  зовнішні чинники. Оподаткування банків належить до зовнішніх чинників, але може мати як пряму, так і непряму дію. В останні роки роль та значення оподаткування банківської діяльності посилюються, що зумовлено значною мірою двоїстістю його сутності: з одного боку, оподаткування прямо впливає на банки і їхні операції, з іншого – оподаткування клієнтів непрямо (опосередковано) впливає на діяльність банків та їхню ділову активність. Полем для подальших досліджень може виступити критичний перегляд впровадження оподаткування банківських депозитів в Україні в умовах світової фінансової кризи.

Нині податкова система  України зосереджена на здійсненні своєї фіскальної функції, тобто  акумуляції коштів до бюджету, тоді як регулююча функція податків, яка мала б стимулювати розвиток підприємництва, а зокрема і діяльність фінансових посередників, залишається нерозвиненою. Необхідність вести подвійний облік (бухгалтерський і податковий), нерівномірний розподіл податкового тягаря, нестабільність і суперечливість правового регулювання оподаткування, високі ставки податків – все це створює несприятливі умови для діяльності фінансових установ в Україні, стримує їх економічну активність. Вищевказані пропозиції дадуть змогу поліпшити не зовсім досконале законодавство в сфері оподаткування прибутку фінансових посередників. 

 

2.3 Вплив оподаткування  на ефективність банківської  діяльності

 

На сьогодні податковий аспект присутній в будь-якому сегменті управління фінансами банку, впливає на всі ключові фінансові рішення. Тому система податкового регулювання є невід'ємною частиною системи регулювання банківської діяльності, враховуючи його цілі та завдання.

        Актуальність питань оподатковування  банків не викликає сумніву і зумовлена наступними обставинами. По-перше, розвиток вУкраїні ринкових відносин зумовлює необхідність вдосконалення практичних підходів до обчислення і сплати різних видів податків банками. Адекватна ринковим відносинам податкова політика припускає застосування податків як найважливіших методів регулювання економічної активності суб'єктів господарювання.  По-друге,  в умовах становлення ринкових відносин податки є найважливішим методом мобілізації фінансових ресурсів, необхідних для вирішення основних проблем соціальної політики держави, забезпечення соціальних гарантій,      розвитку науки,      освіти,  охорони здоров'я.      По-третє, прийняття Податкового кодексу і введення оподаткування депозитів істотно впливають на створення і перерозподіл банківських ресурсів. Таким чином, податковере гулювання банків впливає не лише на банківську систему, а і на розвиток економіки загалом.³²

Банк – це підприємницька структура, метою якої є отримання прибутку.³³ Прибуток банку залежить  від багатьох чинників, серед яких виділимо екстенсивні (розширення бізнесу, збільшення обсягів залучених коштів, наданих кредитів) та інтенсивні (скорочення витрат, збільшення продуктивності праці, зменшення кількості працівників).  Податки та ін.  обов'язкові платежі належать до категорії витрат. ³⁴

Однак менші податки не завжди означають більший прибуток. Не виключено, що зменшення обсягу сплати одних податків призведе до збільшення обсягу сплати інших податків, а також до фінансових санкцій зі сторони контролюючих органів.

        Державне регулювання зачіпає тією чи іншою мірою економічні інтереси всіх суб'єктів різних сегментів ринку. Одним із важливих сегментів ринку є ринок грошових і позичкових капіталів, який базується переважно на банківській системі. Банки є дієвим інструментом держави у реалізації її економічної політики. Водночас банки, як елемент ринкової інфраструктури, забезпечують розвиток економіки на мікрорівні.  Окрім цього,  грошово-банківська система є не тільки об'єктом державного податкового регулювання, а й джерелом доходів державного бюджету. ³⁵

        Зростання надходжень у державний  бюджет багато в чому залежить від дієвого податкового адміністрування. У теорії та практиці оподаткування до цих пір немає єдиного підходу до визначення та утримання податкового адміністрування, відносно банків. Разом з тим, вдосконалення методики податкового адміністрування буде сприяти і підвищенню ефективності роботи кредитних організацій. Необхідність поглиблення теоретичних досліджень і практичних розробок щодо підвищення ефективності податкових важелів впливу на діяльність банків визначила вибір теми дослідження.

        Водночас, зниження доходності та стійкості банківської системи, певне погіршення фінансового стану банків, зменшення банківських податкових надходжень до державного бюджету підвищують запитуваність на дослідження податкових методів регулювання банківської діяльності. Тому нині держава перед податковими органами ставить завдання забезпечити сприятливі макроекономічні умови для функціонування кредитно-банківської системи і перетворення її в активний фінансовий інструмент інвестиційного процесу, що безпосередньо впливає на інвестиційний клімат держави.³⁶

        Саме тому банки, як платники податків, потребують особливої уваги з боку податкового адміністрування. До банківської діяльності належить комплекс із трьох основних операцій:

     1) прийняття грошових вкладів від клієнтів;

     2) надання клієнтам позичок і створення нових платіжних засобів;

     3) здійснення розрахунків між клієнтами.

        Найважливішим джерелом формування капіталу та головним показником, який узагальнює результати діяльності банку і свідчить про її ефективність є прибуток. Податок на прибуток банку займає важливе місце в податковому регулюванні, оскільки в надходженнях до бюджету найбільшу питому вагу в загальному обсязі платежів бюджету країни за 2010 рік становила частка сплати

податку на прибуток в  розмірі 73,3%.³⁷

Важливо враховувати  те, що поряд з доходами та витратами, неабиякий

вплив на механізм формування прибутку банку здійснює держава через встановлення ставки податку. Слід зазначити, що ставка податку на прибуток

банку за останній час  суттєво змінювалась в розрізі  змін до податкового законодавства. Динаміка змін ставки податку на прибуток банків за 2010- 2014

роки представлена на рис. 2.2.

 

Джерело: Українські банки скоротили сплату податків майже в півтора рази. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tsn.ua/groshi/ukrayinski-bankiskorotili-splatu-podatkiv-mayzhe-v-pivtora-razi.html.

 

 

Рис. 2.2 – Динаміка ставки податку на прибуток банків за 2010-2014 рр.,%

 

Для детального аналізу  впливу податку на прибуток на формування прибутку банків проведемо аналіз податкового навантаження. Податкове навантаження характеризує сукупний вплив податків на економіку країни загалом чи на окремих суб’єктів господарювання, тобто фактично є показником ефективності податкової політики, який впливає на наповнення державних доходів, рівень податкових надходжень у структурі ВВП і відповідно частку ВВП на душу населення. У зв’язку з обмеженим доступом до даних податкової звітності банків, розрахунки податкового навантаження було проведено за фінансовою звітністю за методикою, наведеною в дослідженні Сала І.В. та Євченко Н.Г.³⁸ При цьому, необхідно враховувати, що ставка податку на прибуток є визначальним фактором визначення рівня податкового навантаження.

Вважаємо, що доцільно розраховувати  даний показник як відношення витрат з податку на прибуток банку до його фінансового результату, тобто прибутку до оподаткування (формула 2.1):

 

,де

 

 

ПН – податкове  навантаження з податку на прибуток банку

ВП – витрати на податок на прибуток;

ФР – прибуток банку  до оподаткування.

Податкове навантаження дозволяє визначити питому вагу податку  в обсязі фінансового результату банку і показує, яка частина грошових коштів банку відволікається на погашення його податкових зобов’язань.³⁹ Слід зазначити, надмірне податкове навантаження на доходи завжди спонукає до пошуків різних методів несплати податків і неподання фінансової звітності банками до органів статистики. До таких методів, за даними ДПС України, належать⁴⁰:

штучне завищення валових витрат і приховування доходів банківської установи;

виплати страхових  премій страховим компаніям, які  співпрацюють з банківською установою;

надмірне відрахування до резервів на покриття витрат від  кредитних операцій;