Державний фінансовий контроль за використанням бюджетних коштів

З М І С Т 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми дослідження. Фінансовий, у тому числі бюджетний, контроль є одним із функціональних елементів управлінської діяльності у сфері фінансів. Оскільки фінанси, і насамперед бюджет, пов'язані з вартісним розподілом і перерозподілом валового внутрішнього продукту, вони мають властивість кількісно (через фінансові ресурси і грошові фонди) відбивати відтворювальний процес у цілому й окремі його фази, регулювати пропорції, які складаються в процесі формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів цільового призначення.

Державний фінансовий контроль є невід’ємною складовою управління соціально-економічними системами, роль якого в умовах трансформаційної економіки визначається необхідністю виявлення й усунення недоліків у фінансовій практиці, удосконалення господарських і економічних зв’язків. Механізм здійснення контролю за використанням бюджетних коштів потребує особливої уваги оскільки бюджетна сфера є стратегічно важливою з точки зору забезпечення соціальної, фінансової стабільності в державі.

Теоретичні питання  фінансового контролю в Україні  і за кордоном досліджуються значною  кількістю фахівців, серед них  Андрєєв В.Д., Базилевич В.Д., Бутинець Ф.Ф., Василик О.Д., Мандибура В.О., Мурашко В.М., Савченко В.Я., Савченко Л.А., Сопко В.В., Шохін С.О., Царьова Л.К. та інші. Вивчення їх праць дозволило виявити, що серед дослідників немає спільної думки передусім з вихідних понять державного фінансового контролю за використанням коштів у бюджетній сфері та механізмів його здійснення.

Метою написання курсової роботи є розкриття сутності державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, характеристика видів, форм і методів державного контролю, порядку його проведення, розкриття відповідальності за порушення норм бюджетного законодавства.

Реалізація зазначеної мети обумовила вирішення таких завдань:

1. Розглянути теоретичні  аспекти державного контролю  за використанням бюджетних коштів.

2. Дослідити загальні  риси та особливості системи  державного контролю за виконанням бюджету.

3. Виокремити та проаналізувати  напрямки покращення системи  державного контролю в Україні.

Об’єктом дослідження є система фінансового контролю за використанням бюджетних коштів.

Предметом дослідження є процес здійснення фінансового контролю за використанням бюджетних коштів в Україні.

Методи дослідження. Теоретичною й методологічною базою дослідження слугували загальнонаукові й спеціальні методи та підходи. Зокрема, логіко-діалектичний метод й системно-процесний підходи застосовувалися при вивченні теоретико-методологічних засад системи контролю, суті та призначення фінансового контролю за використанням бюджетних коштів. Нормативний підхід використано для розробки практичних пропозицій та рекомендацій.

Інформаційно-довідкову базу дослідження становили Конституція України, закони і законодавчі акти, Постанови Верховної Ради України, Укази Президента України, наукові публікації та доповіді.

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ  ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ  БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ

1.1. Зміст та необхідність державного  контролю за використанням бюджетних  коштів

 

Існування держави передбачає існування державного управління, коли необхідними стає фінансова діяльність. Контроль її ефективності є важливою складовою державного управління.

До суб'єктів державного управління відносяться державні, регіональні  й місцеві органи влади, посадові особи, які реалізують певні функції  управління й контролю над об'єктом  управління.

Для посилення впливу суб'єкта управління на об'єкт необхідно, щоб між ними існували відносини комплексного характеру. При цьому на певних рівнях державного управління домінують різні види відносин, найбільш важливими з яких є відносини, що ґрунтуються на економічній базі.

Складовою частиною механізму  державного управління соціально-економічними системами є механізм контролю. Характерною рисою соціально-економічних систем як об'єкта контролю в системі державного управління є їх поліструктурність, багатокомпонентність і багатоцільовий характер розвитку.

Загальновідомо, що сфера виробництва, обміну і споживання суспільно-необхідного продукту на макро- мікроекономічному рівні узагальнюється за допомогою вартісних вимірників, тобто фінансового критерію [19, С. 28]. Тому в системі контролю сформувалась окрема його ланка - фінансовий контроль, як форма реалізації контрольної функції фінансів і як один із проявів її важливого значення в розширеному відтворенні, призначенням та змістом якого є сприяння успішній реалізації фінансової політики держави, забезпечення процесу формування й ефективного використання фінансових ресурсів у всіх сферах і ланках господарського комплексу держави.

Фінансовий контроль в основному реалізують державні органи, й він є невід’ємною  частиною державного устрою, однією з  найважливіших функцій управління [17, С.135]. Фінансовий контроль, на відміну від інших видів контролю за господарсько-економічною діяльністю, пов'язаний з контролем розподільчих процесів при формуванні й використанні фінансових ресурсів, у тому числі й у формі фондів грошових коштів [7, С.13]. Оскільки фінансова система держави охоплює всі види грошових фондів (як на національному й регіональному рівнях, так і на рівні окремих господарюючих суб'єктів), фінансовий контроль є багаторівневим та багатобічним.

Визначення поняття  фінансового контролю змінюється та розширюється з розвитком суспільства. Вчені-науковці у сфері права, менеджменту, обліку та фінансів, виходячи з власних цілей дослідження по різному трактують поняття фінансового контролю, Зокрема: як контроль за фінансовою діяльністю, перевірку організації фінансового контролю на підприємстві; як форму реалізації контрольної функції фінансів і, відповідно, контролю за виробництвом, розподілом та використанням суспільного продукту і національного доходу; як підсистему, елемент, складову частину загального економічного контролю; як контроль за дотриманням законів і нормативних актів при здійсненні фінансової діяльності юридичними а фізичними особами [21, С.86]. Виходячи з необхідності багатоцільового та багатофункціонального характеру даного поняття найбільш повним визнано визначення фінансового контролю наданого Леонтовичем С.П., який під ним розуміють багатоаспектну міжгалузеву систему нагляду наділених контрольними функціями державних та суспільних органів фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій з метою об’єктивної оцінки економічної ефективності цієї діяльності, встановлення законності та доцільності господарських і фінансових операцій та виявлення резервів збільшення доходів державного бюджету [30, С.28].

У широкому розумінні  фінансовий контроль – це встановлена  законодавством діяльність органів  державної влади і управління всіх рівні по виявленню, попередженню і припиненню помилок і зловживань в управління грошовими і іншими матеріальними ресурсами; порушень фінансово-господарського, у тому числі бюджетного законодавства; недоліків в організації системи управління фінансово-господарською діяльністю державних органів, підприємств, організацій (у тому числі внутрішнього контролю) з повною або частковою державною участю або особливо пов’язаних з державою.

В доповнення даним визначенням  можна зазначити, що фінансовий контроль - це сукупність дій і операцій з  перевірки фінансових і пов'язаних з ними питань діяльності суб'єктів  господарювання й управління (держави, підприємств, установ, організацій) із застосуванням специфічних форм і методів його організації. Він здійснюється законодавчими й виконавчими органами влади всіх рівнів, а також спеціально створеними установами й включає: контроль за дотриманням фінансово-господарського законодавства в процесі формування й використання фондів коштів; оцінку економічної ефективності фінансово-господарських операцій і доцільності здійснених витрат.

Одним з найважливіших  видів фінансового контролю, що здійснюється в державному секторі економіки визнано державний фінансовий контроль. Чітко діючий державний фінансовий контроль є невід’ємною частиною демократичного суспільства та правової держави. Такий контроль забезпечує надання суспільству об’єктивної інформації про використання бюджетних ресурсів, що в свою чергу передбачає відповідальність органів влади за законність і ефективність фінансового управління [39, С.12]. Державний фінансовий контроль прямо й опосередковано впливає на економіку, соціальну сферу, безпеку держави, а в остаточному підсумку на можливість забезпечення благополуччя й процвітання України. Отже, необхідність державного фінансового контролю зумовлена потребами удосконалення контрольної діяльності, розвитку різних методів і техніки контролю за ходом подій с сфері сучасного державного управління соціально-економічними системами.

Враховуючи сучасні  надбання у розвитку поняття державного фінансового контролю вважаємо за доцільне навести найбільш ґрунтовні інтерпретування  з метою подальшого висвітлення  кола завдань, що мають бути розв’язані у сфері державного управління та контролю, зокрема й у різних галузях економіки (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Основні підходи до визначення поняття  «державний фінансовий контроль»

Визначення

Державний фінансовий контроль – одна з найважливіших функцій державного управління, що спрямована на розкриття відхилень від прийнятих стандартів законності, доцільності й ефективності управління фінансовими ресурсами й іншою державною власністю, а за наявності таких відхилень – на своєчасне прийняття відповідних коригувальних і превентивних заходів [34, с. 84].

Державний фінансовий контроль – це контроль, який здійснюється для забезпечення реалізації фінансової політики держави через систему законодавчих, організаційних, адміністративних, правоохоронних та інших заходів [29, с. 14].

Державний фінансовий контроль – це заснована на нормах фінансового права система органів і заходів з перевірки законності та доцільності дій у сфері утворення й використання грошових фондів держави, одна з форм державного контролю, що сприяє забезпеченню законності, охорони державної власності, цільовому, ефективному й економному використанню державних коштів, яка допомагає виявити встановленої державою порушення фінансової дисципліни [20, с. 37].

Державний фінансовий контроль — різновид фінансового контролю, що здійснюється відповідними органами державного фінансового контролю. Він полягає в установленні фактичного стану справ щодо дотримання вимог чинного законодавства на підконтрольному об’єкті, спрямований на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності під час формування, розподілу, володіння, використання та відчуження активів, що належать державі, а також використання коштів, що залишаються в суб’єкта фінансових правовідносин у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів, державних позабюджетних фондів та кредитів, отриманих під гарантії Кабінету Міністрів України [23, с. 18].

Державний фінансовий контроль – це особлива управлінська функція держави, реалізація якої передбачає встановлення правових норм, які визначають порядок використання суб’єктами господарювання фінансових ресурсів, проведення моніторингу чи інших контрольних дій за дотриманням цих норм, виявлення правопорушень у частині використання фінансових ресурсів, їх усунення, блокування незаконних фінансових операцій і здійснення заходів щодо компенсації збитків, заданих державі, суб’єктам господарювання та громадянам [31, с. 28].

Державний фінансовий контроль – це одна з найважливіших функцій державного управління, яка спрямована на розкриття відхилень від прийнятих стандартів законності, доцільності й ефективності управління фінансовими ресурсами й іншою державною власністю, а при наявності таких відхилень – на своєчасне прийняття відповідних коригувальних і превентивних заходів [15, с. 54].

Державний фінансовий контроль – це регламентована нормами права діяльність державних органів влади й управління з контрою за своєчасністю та точністю фінансового планування, обґрунтованістю та повнотою надходження та руху державних фінансових та матеріальних ресурсів, правильності й ефективності їх використання [14, с. 6]

 

Критичний огляд трактувань сутності фінансового контролю, представлених в економічній літературі, дозволив виділити дві найбільш істотні характеристики даної економічної категорії: функціональний взаємозв'язок фінансового контролю й управління фінансами; цільову орієнтацію контрольного процесу - встановлення факту досягнення (недосягнення) цілей і завдань фінансової політики суб'єктів фінансового управління та контролю.

Дослідження різних підходів до визначення видів державного фінансового контролю дозволило встановити одну з найбільш часто використовуваних класифікаційних ознак – за суб’єктами здійснення такого контролю, характером побудови контрольних органів, їх статусом.

Відмінність цих видів  фінансового контролю зумовлені  обсягом владних повноважень суб’єктів контролю, правовою регламентацією їхньої діяльності, характером застосовуваних заходів впливу. В цьому аспекті можна запропонувати видову та організаційну структуру фінансового контролю та відобразити місце в ній державного фінансового контролю (Додаток А.).

Отже державний фінансовий контроль є формою реалізації контрольної  функції фінансів та одним із проявів  її важливого значення в розширеному  відтворенні, призначенням та змістом якого є сприяння успішній реалізації фінансової політики держави, забезпечення процесу формування й ефективного використання фінансових ресурсів у всіх сферах і ланках господарського комплексу держави.

 

1.2. Форми та методи державного фінансового контролю

 

На нашу думку, необхідність державного фінансового контролю в  підприємницькому секторі економіки  обумовлена існуванням і в недержавній сфері зобов’язань перед державою, що, перш за все, стосуються обов’язкових грошових платежів, доцільності використання виділених нею грошових коштів на державні кредити, субсидії, дотації, податкові пільги, дотримання законності й правильності організації звітної, розрахункової та облікової діяльності. Цей факт, дозволив нам виокремити у видовій структурі державного фінансового контролю - контроль підприємницької діяльності.

Погоджуємося з підходом Кульпінського С.В., який наголошує на необхідності розмежування понять «форми» та «види» контролю, оскільки відповідний вид контрою може бути організовано в різних формах та різними методами [28]. Забезпеченню вирішення завдання підвищення ефективності використання бюджетних асигнувань слугуватиме винятково науково обґрунтована класифікація державного фінансового контролю.

Наявність безлічі значно розрізнених варіантів класифікації фінансового контролю ускладнює розуміння сутності окремих його видів, форм і методів. На основі комплексу завдань організації державного фінансового контролю, вважаємо за доцільне класифікувати процес його здійснення (контрольні дії) за рядом ознак, що дозволяють виділити загальні аспекти напрямів контрольної діяльності в державному секторі економіки. Відповідно до цього нами пропонується видова класифікація державного фінансового контролю, що ґрунтується на систематизації та удосконаленні класифікаційних ознак. У зв’язку з цим розподілимо класифікаційні ознаки державного фінансового контролю на принципові та спеціалізовані підстави з метою їх більшої узгодженості (рис. 1.1).