Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Декабря 2013 в 21:01, курсовая работа
Найважливішим завданням планування чисельності працівників є визначення чисельності, необхідної для забезпечення коливного попиту на продукцію. Зокрема, проблема визначення оптимальної чисельності працівників актуальна для підприємств, попит на продукцію яких має сезонний характер. Оптимізація чисельності працівників з урахуванням попиту придбала особливе значення в умовах ринку, коли підвищуються ціни на вироблену продукцію, росте конкуренція, що приводить до зниження попиту, а це веде до падіння обсягу виробництва. Одним з резервів зменшення собівартості є оптимізація чисельності працівників, гнучке використання робочої сили. Іншим фактором, що обмежує чисельність персоналу, є фінансовий стан підприємства й тенденції його зміни.
Однією з передумов успішного економічного розвитку як на мікрорівні, так і на макрорівні є врахування інтересів людей у будь-яких діях, спрямованих на підвищення ефективності функціонування підприємства. Без такого врахування не можна досягти підвищення ефективності в широкому (тобто соціально-економічному) розумінні.
Для означення людських ресурсів підприємства використовують терміни "працівники", "співробітники", "персонал", "кадри", "трудовий колектив" та ін.
Чисельність персоналу визначається характером, масштабами, складністю, трудомісткістю виробничих процесів, ступенем їх механізації, автоматизації, комп'ютеризації, рівнем організації праці тощо. Ці фактори обумовлюють нормативну або планову чисельність персоналу. Чисельність співробітників, що працюють на підприємстві на даний момент часу, називається обліковою, або фактичною.
У реальних умовах господарювання облікова чисельність може істотно відрізнятися від нормативної. На сучасному етапі приховане безробіття означає значне перевищення облікової чисельності над нормативною, що хоча дещо й пом'якшує соціальні проблеми, проте ускладнює господарювання. В умовах дефіциту кадрів (як це спостерігалося в 80-х роках), навпаки, облікова чисельність нерідко була значно меншою за нормативну, що призводило передусім до недовикористання виробничих потужностей. Отже, потрібно постійно контролювати співвідношення цих двох показників чисельності персоналу як у абсолютному, так і у відносному виразі, не допускати їх значного розходження.
До облікового складу входять усі категорії постійних, сезонних і тимчасових працівників підприємства, прийнятих на роботу на п'ять днів і більше (а по основній діяльності підприємства – на один день і більше) починаючи з дня їх зарахування. До списків включаються як фактично працюючі на дану дату працівники, так і ті, що відсутні на роботі з різних причин. Звільнені з роботи працівники не входять до списків починаючи з дня їх звільнення.
Оскільки не всі працівники з різних причин у конкретний день бувають на робочому місці, справжню чисельність персоналу характеризує його явочна кількість, яка показує, скільки працівників з числа облікового складу реально з'явилися на роботу.
Чисельність фактично працюючих показує кількість персоналу, що не лише з'явився, а й реально приступив до роботи. Різниця між явочною кількістю працюючих і фактичною показує чисельність працівників, що перебувала в цілоденному простої.
При плануванні праці персоналу на РОВКП ВКГ «Рівнеоблвлдлканал» структурні зрушення у виробництві становлять – 146 чоловік; приріст продуктивності праці – 4,2 в 2009році та 4,2 в 2010 році, , зміна реального фонду робочого часу дорівнює нулю, зміна обсягів виробництва зросла на 25%. Фонд основної заробітної плати становить 13443,7 тис. грн.
Для зменшення плинності кадрів необхідно покращити атмосферу в колективі. Важливу роль у стабілізації атмосфери відіграє вікова межа, тому при наборі персоналу необхідно враховувати даний фактор. Також слід пам’ятати, що основним стимулом до праці є заробітна плата, тому при сталому її рівні, без поступового підвищення у працівника виникає бажання змінити місце роботи із більшим рівнем заробітної плати, що підвищує рівень плинності кадрів.
13. Іваненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2010. – 263с.
14. Мельник М. В. Основи економічного аналізу: Навч. посіб. – Ірпінь: Академія ДПСУ, 2011. – 183с.
15. Попович П. Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання: Підручник для студентів – 3 -тє вид., перероб. і доп, - Тернопіль: Економічна думка, 2010 – 454с.
16. Цал – Цалко Ю.
С. Фінансова звітність
17. Економіка підприємства: Підручник. – В 2т. Т.1 / За ред. С. Ф. Покропивного. – К.: Вид-во «Хвиля – Прес», Донецьк: Мале підприємство «Поиск». Т-во книголюбів, 1995. – 400с.
18. Тарасюк Г. М., Шваб Л. І. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. 2-е вид. – К.: Каравела, 2005. – 312с.
19. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 300с.
20. http://www.vodarivne.com
21. Національна парламентська бібліотека
України. Режим доступу: http://nplu.org/
22. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/
23. НТБ КНУТД. Режим доступу: http://biblio.co.ua/
24. Інструкція та інструктивно нормативні матеріали підприємства.
Додатки