Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Декабря 2014 в 21:47, курсовая работа
Метою даної роботи є дослідити основні тенденції розвитку країн Латинської Америки на сучасному етапі.
Основними завданнями є:
• дати загальну характеристику регіону, його політичним економічним та соціальним особливостям на сучасному етапі;
• проаналізувати основні тенденції розвитку провідних країн латиноамериканського континенту, таких як: Чилі, Бразилія, Мексика, Аргентина;
• простежити процес інтеграції в країнах Латинської Америки;
• охарактеризувати систему зовнішньополітичних зв'язків;
• прослідкувати як протікає процес налагодження дипломатичних відносин України з країнами Латинської Америки;
• зробити відповідні висновки.
Вступ
Розділ 1 Характеристика регіону
1.1 Політичні особливості регіону
1.2 Економічні та соціальні особливості регіону
1.2.1 Основні тенденції розвитку країни
1.2.2 Чилі
1.2.3 Бразилія
1.2.4 Мексика
1.2.5 Аргентина
Розділ 2 Інтеграційні процеси в Латинській Америці
2.1 Система зовнішньополітичних зв'язків
2.2 Розвиток інтеграційних процесів
Розділ 3 Дипломатичні відносини України з державами Латинської
Америки
3.1 Українсько-аргентинські відносини
3.2 Українсько-бразильські відносини
3.3 Українсько-чилійські відносини
3.4 Українсько-мексиканські відносини
Висновок
Список використаної літератури
Демократизація економіки кардинально вплинула на політичний розвиток латиноамериканського регіону. У 90-ті роки поглибився перехід від авторитаризму до демократії. Наприкінці 80-х — у 90-х роках набули чинності нові конституції у Бразилії (1988), Колумбії (1991), Парагваї (1992), Перу (1993), Аргентині (1994), Уругваї (1997), Еквадорі (1998), Венесуелі (1999), внесені суттєві поправки до Основних законів Болівії (1994), Нікарагуа (1995, 2000), Бразилії (1997) і Мексики (протягом останнього десятиріччя). Усюди збережено посади президентів, проте їхні повноваження значно урізані. Лише в Перу та Венесуелі конституційні реформи надали президентам фактично необмежену владу. У багатьох країнах спрощено механізм імпічменту президента, обмежено термін перебування на президентській посаді. Особлива увага приділена дотриманню прав людини.
Але на стику двох останніх десятиліть в Латинській Америці відбулося те, що рано чи пізно повинно було відбутися, - „бунт низів" латиноамериканського суспільства у вигляді масових протестуючих рухів, на хвилі яких в ряді країн регіону до влади прийшли „нові ліві", принесли суттєві поправки в тенденції соціально-економічного розвитку відповідних країн, так і регіону в цілому. Характерною рисою всіх лівих режимів став чітко виражений опір на соціальну політику, направленість на вирішення
проблем бідності, пом'якшення контрастів в розподілі доходів, на підвищення зайнятості і покращення умов життя бідних. Схоже, що це стає домінуючою тенденцією розвитку в регіоні в теперішньому десятилітті. Цей процес був спричинений тим, що модель ринкової економіки, яка утвердилася хоч і сприяла підйому і модернізації, але в соціальному плані себе не виправдала.
Дана ситуація відображається і на інтеграційних процесах. В Західній півкулі зміни політичної орієнтації, зростаючий різнобій в підходах країн-учасниць, з одного боку, і з другого - вичерпання резервів просування вперед в рамках попередніх схем призвели до серйозного перекомпонування інтеграційних угруповань. Латино-карибська Америка вступила в полосу напруженого пошуку шляхів адаптації до нових умов в рамках глобалізації.
Активно розвиваються українсько-латиноамериканські відносини. Обидві сторони активно вивчають одна одну. Одним словом, без перебільшення можна сказати, що Україна і Латинська Америка мають „заново відкрити" для себе іншу як один Із потенційних партнерів, що несе в собі невичерпні потенційні можливості.
Як би там не було, вже з'явилося підґрунтя щоб говорити про те, що теперішнє десятиліття може стати десятиліттям не лише помітно прискорюваного економічного росту більшості країн Латинської Америки, але й десятиліттям розвитку в соціальному плані, періодом розпорошення масової бідності, яка накопичилася тут за дві попередні декади. Крім об'єктивних факторів певну роль в цих перемінах відіграв і фактор суб'єктивний - полівівші політичні режими, які виникли внаслідок „повстання низів".
Список використаної літератури
6. Бураков Ю. В., Кипаренко Г.М., Мовчан С.П. Всесвітня історія: нові часи. 1945-1998: Підруч. для 11 кл. - К.: Генеза, 2000. - 400с.
9. Всесвітня історія у визначеннях, таблицях та схемах / Т.Ю.
Земерова, І.М. Скирта. - X.: Веста: Вид-во
„Ранок", 2008. - 128 с.
Информация о работе Развитие интеграционніх процесов в Латинской Америке