Оцінка ринкової вартості підприємства як цілісного майнового комплексу

Базовою формулою даного підходу  є:

Власний капітал = Активи – Зобов’язання                                (2.4.)

Даний підхід здійснюється двома основними методами:

1.Методом чистих активів.

 Метод вартості чистих активів передбачає декілька етапів.

1. Оцінюється нерухоме майно підприємства
2. Визначається ринкова вартість машин і обладнання
3. Виявляються і оцінюються нематеріальні активи
4. Визначається ринкова вартість фінансових вкладень
5. Товарно-матеріальні запаси переводяться в поточну вартість
6. Оцінюється дебіторська заборгованість
7. Оцінюються доходи майбутніх періодів
8. Зобов’язання підприємства переводяться в поточну вартість
9. Визначається вартість власного капіталу шляхом віднімання з ринкової вартості суми активів поточної вартості всіх зобов’язань.

2.Методом ліквідаційної  вартості

Оцінка ліквідаційної  вартості підприємства здійснюється у  випадках:

• Підприємство знаходиться в стані банкрутства, або є сумніви щодо подальшого його функціонування
• Вартість при ліквідації може бути вищою, ніж при продовженні функціонування підприємства.

Сутність витратного підходу  відображається у формулі:

ЦМК=(Ан+Ао+Вм)-(Зв+Зд+Зп)                                                        (2.5)

де,  ЦМК- вартість цілісного майнового комплексу

Ан – вартість необоротних активів

Ао – вартість оборотних активів

Вм – вартість витрат майбутніх періодів

Зв – вартість забезпечень наступних витрат і платежів

Зд – вартість довгострокових зобов’язань.

Зп – вартість поточних зобов’язань.

Недоліками даного методу є те, що виникають труднощі оцінки об’єктів зі значним терміном використання із-за складності визначення зносу  і прибутку підприємця, трудомісткість всіх оціночних процедур та обмежене використання ринкової інформації в  оцінці.

Звісно цей метод має  і свої переваги: враховується вплив виробничо-господарських факторів на зміну вартості активів, обґрунтованість результатів, оскільки розрахунки спираються на облікову інформацію та фінансову звітність.

 

 

 

3. Система факторів, що визначають ринкову вартість підприємства

Важливу роль у  визначення вартості відіграє, розуміння  того, які саме параметри впливають на вартість підприємства. Ці параметри називають факторами вартості.

Фактори вартості – це будь-яка  змінна, яка впливає на вартість компанії. Але щоб факторами можна  було користуватися необхідно визначити залежність, тобто визначити, який з них найбільше впливає на вартість. [23,с.83].

При розрахунку вартості підприємства до уваги приймаються різноманітні макро- та мікроекономічні фактори.

Найважливішою сукупністю факторів, які впливають на вартість підприємства, є фактори зі сторони попиту. Попит визначається уподобаннями споживача (покупця), які в першу чергу залежать від корисності товару, тобто майбутнього прибутку, часу його отримання, ступеню ризику, з яким пов'язано отримання цього прибутку.

Дохід (прибуток). Прибуток, який може отримати власник від продажу підприємства, залежить від характеру його операційної діяльності, визначається співвідношенням доходів і витрат. В свою чергу на дохід підприємства впливає обсяг продажу і ціни реалізації на продукцію або послугу яку виробляє підприємство. На ціни в свою чергу впливає еластичність попиту, рівень конкуренції на ринку, ступінь монополізації ринку і доля оцінюваного підприємства на ньому.

Час. Велике значення для формування вартості підприємства має час отримання доходів. Одна річ, якщо власник купує активи і швидко починає отримувати  прибуток від їх використання, і інша, якщо було здійснено інвестування, то повернення капіталу буде здійснюватися через значний проміжок часу. Чим більше часу необхідно для отримання доходів тим меншою буде вартість підприємства. Цей фактор тісно пов'язаний з наступним фактором.

Ризик. На розмірі вартості неминуче відбивається ризик як вірогідність отримання майбутніх доходів. Чим більший ризик тим менша вартість підприємства. Ризик притаманний будь-якій сфері людської діяльності, що пов'язано з безліччю умов і факторів, що впливають на отримання і розмір прибутку одержуваної від бізнесу.

Наступним важливим фактором який безпосередньо впливає на ринкову  вартість є контроль, який отримає новий власник підприємство може бути придбане в індивідуальну власність, або купується контрольний пакет акцій. В першому випадку ціна буде вищою ніж в другому. Отже,  чим більше прав придбавається, тим вища вартість і ціна на підприємство.

Ще одним важливим фактором, який визначає ринкову ціну підприємства є ліквідність. Ринок пропонує премію за активи , які можуть швидко перетворюватися в гроші з мінімальним ризиком втрати вартості. Вартість акцій ліквідного підприємства (а отже і вартість самого підприємства) набагато вища ніж акції неліквідних. З цим положенням пов’язане правило: акції відкритих (публічних) акціонерних товариств вищі ніж аналогічні закриті (приватні) товариства, різниця досить суттєва, іноді сягає 35-50%.

Обмеження. Ринкова ціна реагує на будь-які обмеження, які має бізнес. Наприклад, якщо держава обмежує ціни на продукцію, яку випускає підприємство, то ринкова вартість такого підприємства буде значно нижчою ніж вартість аналогічного підприємства без такого обмеження.

Якісний склад управлінського персоналу. Вартість підприємства в значному ступені залежить від кваліфікації управлінського персоналу. Це враховується експертом-оцінщиком при виборі оціночного мультиплікатору, або при підборі коефіцієнта капіталізації, або ж на цей фактор робиться спеціальне коректування до загальної розрахункової вартості підприємства.

Інфляція. Оцінка підприємства повинна базуватися на реальних значеннях показників, які використовуються, тобто очищених від впливу інфляції. В умовах значної зміни цін облікові значення вартісних показників істотно відрізняються від їх реальних значень. Таким чином, використання облікових даних вимагає їх коригування з урахуванням динаміки цін, тобто інфляції і структурної зміни цін. У теорії фінансового менеджменту існують два альтернативні шляхи коригування (очищення) показників від впливу інфляції:

a. Пряме коригування активів і грошових сум на значення інфляційних показників;

b. Облік впливу інфляції на активи і грошові суми за допомогою включення в процедуру дисконтування інфляційних показників.

 Тобто в зв’язку  з тим що існує інфляція, а  в Україні це явище досить  не стабільне, з кожним роком  вона зростає і знецінює кошти,  які в свій час були вкладенні  в підприємство. Таким чином формуючи  вартість об’єкта купівлі-продажу  ціна буде вища за рахунок того що враховується коефіцієнт інфляції.

Якість  господарських зв’язків.  Якість господарських зв’язків ще один не менш важливий фактор, який відіграє чималу роль у формуванні ринкової вартості підприємства і тісно взаємодіє з іншими факторами. Якщо у підприємства налагоджена система зв’язків з постачальниками сировини та матеріалів тим вищою буде його вартість. Так само впливає і система зв’язків з посередниками та покупці. Якщо підприємство має так звані якісні господарські зв’язки, новому власнику залишається покращувати їх та залучати нових постачальників та розширювати ринок збуту. Якщо ж у підприємства відсутні ці господарські зв’язки, або вони є неякісними (тобто постачальники, посередники, покупці не виконують свої зобов’язання в повному обсязі) новому власнику необхідно буде створити, або покращити ці зв’язки, а потім вже розширювати ринок збуту, на що піде значно більше часу. Отже чим вища якість господарських зв’язків тим вища ринкова вартість даного підприємства.

Місце розташування. Місцю розташування належить провідна роль у формуванні цін, оскільки за умови сприятливому значенні цього фактора власник має можливість отримати вищий дохід.

З економічного погляду поняття місця розташування значно ширше. Воно включає:

• транспортну доступність;
• наявність необхідної інфраструктури;
• характер використання прилеглої території,

тобто усі фактори, що визначають сприятливі умови для господарювання на даній території.

Обмеженість земель населених  пунктів, як ресурсу з певними  властивостями, призводить до того, що саме попит на розміщення в найсприятливіших умовах зумовлює найвищі ціни.

Тому цілком природно, що ціна буде залежати від місця населеного пункту в системі виробництва  і розселення, що напряму пов’язане  з чисельністю його населення. Порушити це правило може хіба що особливий  статус поселення (адміністративний центр  чи курорт), або входження до складу агломерації великого міста.

В першу чергу це вартість землі на якій побудовано дане підприємство, відповідно чим дорожча ціна на землю  тим вища вартість підприємства. В  якій країні, місті, районному центрі чи селі розміщено те чи інше підприємство така і буде вартість. Також важливе значення має розташування по відношенню до ринку збуту та закупівлі. Тобто, підприємство по переробці руди, яке розташоване в Макіївці буде значно дорожче, ніж аналогічне підприємство в Бережанах Тернопільської області. Так само ринок збуту впливає на вартість підприємства чим ближче підприємство розташоване до ринку збуту тим вища  його ринкова вартість.

 

 

 

Співвідношення  попиту і пропозиції. [13, c. 99] Попит на підприємство також залежить від платоспроможності потенційних інвесторів, цінності грошей, можливості залучити додатковий капітал на фінансовому ринку. Попит також залежить від економічних (можливості для інвестицій), соціальних (відношення до бізнесу в суспільстві ) та політичних (політична стабільність в державі) факторів.

Ціни пропозиції перш за все визначаються витратами на створення  аналогічних підприємств. Важливе  значення також має кількість  об’єктів які в даний час виставленні  на продаж. На оціночну вартість будь-якого підприємства впливає співвідношення попиту і пропозиції. Якщо попит перевищує пропозицію, то покупець готовий платити максимальну ціну. Верхня межа ціни попиту визначається поточною вартістю майбутніх доходів власника від даного підприємства. Це особливо характерно для галузей, в яких попит обмежено природними можливостями. В той же час при перевищенні попиту над пропозицією в деяких галузях можуть з’явитися нові підприємства, що приведе до збільшення їх числа, а згодом до того, що ціна на ці підприємства знизиться. У випадку коли пропозиція перевищує попит, то ціни встановлює покупець. Отже, мінімальна ціна на таке підприємство визначається затратами на його створення.

Дані фактори є основними, вони враховуються при оцінці ринкової вартості будь-якого підприємства. Існує ряд факторів, які впливають  на вартість окремого майна підприємства.

Отже, щоб точно визначити  ринкову вартість необхідно враховувати  всі вище перераховані фактори впливу. Кожен фактор має коефіцієнт впливу на кінцеву вартість підприємства. Так ризик, обмеження, час зменшують вартість підприємства, а відповідно  якісні господарські зв’язки, ліквідність, стабільний дохід, попит та якісний склад управлінського персоналу збільшують ринкову вартість.

 

 

РОЗДІЛ ІІ. Передумови оцінки вартості підприємства ПАТ «Галактон»

2.1.Загальна характеристика ринку молочних продуктів

Молочна галузь займає важливе місце  в економіці будь-якої держави  та забезпеченні населення продуктами харчування першої необхідності. Молочні продукти мають важливе значення для забезпечення здоров'я населення.

До складу молокопереробного комплексу входить виробництво, заготівля, переробка та реалізація молочної продукції. Молокопереробна галузь включає в себе такі групи виробництва: маслоробна, сироробна, виробництво продукції з незбираного молока (пастеризоване молоко, сметана, кисломолочні продукти тощо) і молококонсервне виробництво.[33]

Основними факторами, які обумовлюють  географічне розміщення підприємств  молокопереробної галузі, їх ефективне  функціонування і розвиток є наявність  сировинної бази та ринку збуту готової  продукції.

Виробництво молока та молочних продуктів має свої специфічні господарські та організаційні особливості :

1) Короткий термін зберігання продукції в сирому вигляді;

2) Наявність широкого асортименту продуктів переробки;

3) Потреба в кооперації і інтеграції, обумовлена особливостями переробки молока. [32]

У формуванні повного циклу від виробництва молочної сировини до надходження готової продукції споживачам, сільське господарство знаходиться в складному становищі, перш за все, через велику роздробленість виробництва. У більшості випадків попит на кінцеві продукти переробки є більш еластичним на відміну від попиту на молочну сировину. Переробники й закупівельники, практично мають владу на продовольчому ринку, перш за все, у формуванні цінової політики. Виробники ж молока змушені погоджуватися з подібними умовами, що пов'язано з особливостями молочної сировини.

Важливою проблемою галузі є низька якість сировини. Так, частка реалізованого сільськогосподарськими підприємствами молока, що в більшості випадків відповідає першому й другому сорту, переробним підприємствам у 2009 році склала 33%. Решта ж 67% молока надходять на переробку від господарств населення, у яких «технологія виробництва», по суті, не може забезпечити високої якості. Але слід зазначити, що якість молока, що реалізується підприємствам, має тенденцію до підвищення. Це пов'язано з прагненням одержання більш високої виручки, тому що різниця в цінах між I і II сортом — в межах 10-20%, а між першосортним і несортовим молоком — більше 30% .[32]