Міжнародне Економічне Право питання до іспиту

28. Правові питання визначення міжнародної правосуб’єктності транснаціональних корпорацій

Дотепер наявні суперечки в науці  міжнародного права, пов’язані із правовою природою транснаціональних корпорацій та проблемою включення міжнародних  юридичних осіб до суб'єктного складу сучасного міжнародного права поряд  з «традиційними» суб'єктами. Визнання міжнародної правосуб'єктності (але  з особливим режимом) міжнародних  юридичних осіб є факторам еволюційного шляху розвитку сучасного міжнародного права. На сьогодні ТНК мають вплив  не тільки на держави, а і на міжнародні організації, отже це свідчить про те, що ТНК мають вплив на міжнародну правотворчість, але такі дії відбуваються всупереч нормам і принципам існуючого  міжнародного права.

Однак не слід забувати, що загальноприйнятою  все ж таки концепцією продовжує  залишатися заперечення міжнародної  правосуб'єктності ТНК, що прослідковується в міжнародно-правовій літературі останні 50 років. Доводи, що приводяться в обґрунтування зазначеної концепції не мають істотних відмінностей. Це пояснюється складністю ТНК як явища. Як було зазначено вище, основною ознакою ТНК, що характеризують її сутність, є те, що ТНК – це група компаній різної національності. Стосується це прав і обов'язків, закріплених у нормах «м'якого права», або прав і обов'язків, що випливають із інвестиційних угод з державами, або процесуальних прав і обов'язків, реальними їхніми власниками все ж виступають ТНК в особі вхідних у їхню структуру конкретних компаній.

На сьогодні доречно буде виділити три рівні правового регулювання  діяльності ТНК: внутрішнє законодавство, двосторонні та багатосторонні угоди. Внутрішньодержавне регулювання припускає  підпорядкування діяльності філій  і дочірніх підприємств ТНК національному  законодавству країни, що приймає.

Питання щодо міжнародної  правосуб’єктності транснаціональних  ком-паній підіймалося дуже давно, ще юристами Вест-Індської компанії. Та з збільшенням у ХХ ст. їх впливу на міжнародні відносини, набув дедалі біль-шої гостроти. Сьогодні ТНК, в  яких частка внутрішньої торгівлі становить  більш як третину світової торгівлі, а також понад дві третини  всіх платежів за передачі технологій, вирішують не лише економічні, а  й принципові полі-тичні питання  міжнародного співробітництва. Державні заколоти, економіч-ні кризи в країнах, оголошення платіжної неспроможності, банкрутства тощо часто є результатом, виконаним на замовлення певної ТНК.

Водночас ТНК, не обтяжені бюрократичними структурами, досить опе-ративно  можуть вирішити як власні, так і  державні проблеми. Завдяки влас-ним  капіталам і технологіям вони здатні піднести економіку навіть тих  країн, яким не змогло допомогти міждержавне  співробітництво. Проблеми боргів країн, що розвиваються, сьогодні вирішити практично  неможливо без участі ТНК.

На користь надання  міжнародної правосуб’єктності  ТНК свідчить їх пра-во участі в роботі деяких міжнародних організацій (наприклад, ЮНКТАД), право участі в підготовці документів деяких міжнародних форумів, участі на паритетних засадах у розв’язанні  проблеми «північ-південь» тощо.

Сьогодні ТНК, в яких частка внутріфірмової торгівлі становить  більш як третину світової торгівлі вирішують не лише економічні, а  й принципові політичні питання  міжнародного співробітництва. Державні заколоти, економічні кризи в країнах, оголошення платіжної неспроможності, банкрутства тощо часто є результатом, виконаним на замовлення певної ТНК.

Водночас ТНК, не обтяжені бюрократичними структурами, досить оперативно можуть вирішити як власні, так і  державні проблеми. Завдяки власним  капіталам і технологіям вони здатні піднести економіку навіть тих  країн, яким не змогло допомогти міждержавне  співробітництво. Проблеми боргів країн, що розвиваються, сьогодні вирішити практично  неможливо без участі ТНК.

Через те, що деякі ТНК, наприклад  «багатонаціональні компанії», можуть належати державам чи ефективно контролюватися ними, деякі західні вчені, за аналогією  з міжнародними економічними організаціями, висловлюють думку про набуття  такими ТНК правосуб´єктних властивостей.

Спроби регулювати діяльність ТНК здійснюються як окремими державами, так і групами держав і через  міжнародні організації. Загальним  положенням є принцип, закріплений  у Хартії економічних прав та обов´язків держав (ст. 2): кожна держава має право регулювати і контролювати діяльність транснаціональних корпорацій у межах своєї національної юрисдикції і вживати заходів для того, щоб така діяльність не суперечила її законам, нормам, постановам і відповідала її економічній та соціальній політиці. Транснаціональні корпорації не повинні втручатися у внутрішні справи держави, що її приймає. В останньому твердженні прихильники міжнародно-правової суб’єктності ТНК вбачають пряме для них міжнародно-правове зобов´язання. Але такі твердження викликають сумніви. Значна більшість міжнародних документів, прийнятих державами та міждержавними організаціями стосовно статусу і діяльності ТНК, мають рекомендаційний характер. А тому з них не можна виводити юридичні права чи обов’язки.

Самостійно, завдяки тиску  на держави ТНК домоглися трохи  більшого: право участі в роботі деяких міжнародних організацій, право  участі в підготовці документів деяких міжнародних форумів, участі на паритетних засадах у розв´язанні проблеми «північ-південь» та ін. Крім того, існують  договори, які укладають транснаціональні компанії з державами, деколи ці угоди  мають більшу юридичну силу, ніж  законодавчі акти. В разі конфлікту  між державою і транснаціональною  компанією в міжнародному арбітражі  застосовується не національний законодавчий акт вищої юридичної сили, а  норми міжнародного права. 

Проте, на думку більшості  вчених ці та подібні до них права  далекі від прав, властивих інституту  міжнародної правосуб´єктності. Отже, висновок може бути лише один: транснаціональні компанії не є суб´єктами міжнародного права.

29. Нормативна система регулювання транснаціональних корпорацій (на міжнародному рівні).

Міжнародно-правове регулювання  ТНК здійснюється на таких рівнях:

• Регіональному
• Універсальному

До документів Регіонального  рівня можна віднести Декларацію про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства.

Керівні принципи для багатонаціональних підприємств:

• дотримання міжнародного права;
• підпорядкованість праву країни перебування;
• урахування політики цієї країни в галузі розвитку та права;
• співробітництво з країною перебування з недопущенням практики підкупу та субсидій;
• обов'язкове невтручання у внутрішні справи.

Важливу роль у регулюванні  міжнародних правових відносин за участі ТНК відіграють країни Андської групи  — субрегіонального торговельно-економічного об'єднання, створеного в межах Латиноамериканської асоціації інтеграції.

У межах цієї групи країн-учасниць була створена Комісія Картахенської  угоди, за рішенням якої виділяються:

Багатонаціональні Підприємства. Це акціонерні підприємства, місце перебування та центр управління якими знаходяться в регіоні країн-учасниць. Контролюються вони ззовні.

Транснаціональні  підприємства. Це такі підприємства, центр управління якими знаходиться за межами регіону країн Анд-ського пакту, а їхня діяльність здійснюється в межах цього регіону через дочірні підприємства, відділення чи якісь інші їх структурні ланки.

У1974 р. була створена Хартія економічних прав та обов'язків, що закріпила положення спрямовані на обмеження діяльності ТНК.

У 1974 р. були створені: Міжурядові комісії з ТНК та Центр по ТНК, що приступили до розроблення проекту  кодексу ТНК.

Цей проект складався  з шести частин:

У проекті Кодексу сформульовані  принципи діяльності ТНК, які мають  прогресивний характер. До них, зокрема, належать такі:

• дотримання положень, що стосуються передання технологій та охорони навколишнього середовища; Повага суверенітету країн, в яких вони здійснюють свою діяльність;
• підпорядкування законам цих країн;
• урахування економічних цілей і завдань політики, що проводиться в цих країнах;
• повага до соціально-культурних цілей, цінностей і традицій країн, в яких вони здійснюють свою діяльність;
• невтручання у внутрішні справи;
• відмова вести діяльність політичного характеру;
• утримання від практики корупції;
• дотримання законів і постанов, що стосуються обмеженої ділової практики, утримання від її застосування.

За дотриманням норм Кодексу  повинна здійснювати нагляд спеціальна комісія ООН, а також Центр  ООН з ТНК. Отже, міжнародно-правове регулювання діяльності ТНК на регіональному рівні відіграє певну роль, але воно ще не спроможне захистити країни, особливо ті, які стали на шлях самостійного розвитку. Тому саме ці країни і висунули вимоги про встановлення нового міжнародного економічного порядку, в межах якого здійснювалося б правове регулювання діяльності ТНК, тобто міжнародно-правове регулювання діяльності ТНК універсального характеру. Декларація про НМЕП

30. Діяльність Організації економічного співробітн<span class="List_0020Paragraph__Char" style=" font-family: 'Times New Roman