Лекции по "Международной экономике"

3. Господарська  діяльність за кордоном (науково-дослідницькі роботі, банківські операції, страхування, підрядне виробництво, оренда). Підрядне виробництво передбачає укладання фірмою контракту із зарубіжним виробником, що може виготовляти товари, реалізацією яких може займатися вказана фірма. Оренда передбачає надання орендодавцем в тимчасове користування орендарю майна за узгоджену орендну плату на певний термін з метою одержання комерційної вигоди. Номенклатура товарів, що здаються в оренду, є досить широкою: легкові та вантажні автомобілі, літаки, танкери, контейнери, комп’ютери, засоби зв’язку, стандартне промислове обладнання, склади, тобто рухоме і нерухоме майно, яке відноситься до основних засобів. В міжнародній практиці розрізняють три види оренди залежно від її тривалості:

• короткострокова оренда — рентинг, тривалість якої може складати від декількох годин до одного року;
• середньострокова оренда — хайринг, яка передбачає здачу в оренду майна на термін від 1 до 3 років;
• довгострокова оренда — на термін більше трьох років.

4. Портфельне і пряме інвестування за кордоном. Інвестиційна діяльність за кордоном може бути пов’язана зі створенням підприємством власної виробничої філії; вкладанням коштів в акції існуючої зарубіжної фірми; інвестуванням у нерухомість, державні цінні папери.

Вищенаведена  класифікація форм міжнародної підприємницької  діяльності досить умовна. Наприклад  господарська діяльність за кордоном (3) практично завжди супроводжується  надходженням туди інвестицій (4). 
На різних етапах розвитку МЕВ одна із форм міжнародної економічної діяльності переважає. На сучасному етапі для багатьох розвинутих країн провідною формою є транснаціональна виробнича діяльність, в основі якої знаходиться закордонна інвестиційна діяльність підприємств.

Транснаціональні  корпорації (ТНК) – це міжнародні за складом та характером діяльності суб'єкти господарського життя, які функціонують на принципах корпоративної власності з акціонерною формою управління та розподілу прибутків у міжнародному масштабі. Важливою рисою ТНК є реалізація єдиної стратегії через один або декілька центрів прийняття господарських рішень.

Особливості, які відрізняють ТНК від звичайних  фірм:

можливості підвищення ефективності й посилення конкурентоспроможності;

мобілізація пов'язаних з економічною культурою таких активів, як виробничий досвід, навички

додаткові можливості підвищення ефективності й посилення конкурентоспроможності за допомогою доступу до ресурсів іноземних держав

можливість використовувати у своїх інтересах особливості державної, зокрема податкової, політики в різних країнах, різницю в курсах валют тощо

здатність продовжувати життєвий цикл своїх технологій і продукції, переносячи їх у міру старіння в закордонні філіали

можливість долати різного роду протекціоністські бар'єри на шляху проникнення на ринок тієї чи іншої країни (створюючи зарубіжні філіали)

здатність великої фірми зменшувати ризики виробничої діяльності, розосереджуючи своє виробництво між різними країнами світу

Специфічною формою транс націоналізації бізнесу корпорацій є створення та участь у функціонуванні транснаціональних стратегічних альянсів. Транснаціональні стратегічні альянси (ТСА) – це особлива організаційна форма міжфірмових, міжкорпораційних зв'язків двох або більше компаній, у рамках якої здійснюється довгострокова координація економічної діяльності учасників з метою реалізації масштабних виробничих проектів, максимізації результатів технологічної кооперації, скорочення тривалості інноваційних процесів, зниження вартості та ризикованості виробництва, поліпшення умов доступу до певних ринків

Транснаціональні  альянси – це глобальні форми здійснення партнерства, спільної або пайової діяльності на основі багатосторонніх контрактів (угод) компаній різних країн через здійснення спільної маркетингової, фінансової, інноваційної, інвестиційної та операційної діяльності

З точки  зору організаційної структури ТНК  функціонують:

Вид	Характеристика
Одно-галузеві	Це, як правило, горизонтально-інтегровані корпорації. Вони являють собою підприємства, що випускають велику частину однорідної продукції
Багато-галузеві	Можуть існувати у формі вертикально-інтегрованих корпорацій і диверсифікованих ТНК. Вертикально-інтегровані корпорації утворюються в результаті об'єднання  при одному власникові та під єдиним контролем найважливіших сфер виробництва кінцевого продукту. Диверсифіковані ТНК охоплюють національні підприємства з вертикальною та горизонтальною інтеграцією

Ієрархічна  структура ТНК – об’єднання декількох компаній шляхом взаємної участі кожної компанії в діяльності інших.

Рис. Ієрархічна структура ТНК

Виділяють наступні характерні риси ТНК

Інтернаціональний характер функціонування і застосування капіталу

величезний матеріальний і фінансовий потенціал

можливість здійснювати значні витрати на НДДКР

це багатономенклатурні фірми, діяльність яких сильно диверсифікована

притаманна висока незалежність руху власного капіталу порівняно з процесами, що відбуваються в національних межах

наявність закордонних філій – організаційних промислових, комерційних структур, які здійснюють виробництво, продаж і післяпродажне обслуговування

єдина корпоративна політика, яка є обов'язковою для виконання закордонними філіями та метою якої є розв'язання спільних завдань розвитку та підприємницької діяльності

Результати міжнародної економічної діяльності  характеризуються також тим, що ТНК контролюють:

• Більше 50% світового промислового виробництва
• 67% міжнародної торгівлі
• Більше 80% патентів та ліцензій на нову техніку й технологію
• Майже 90% прямих іноземних інвестицій

Фінансові ресурси ТНК формуються з 2 джерел – зовнішніх та внутрішніх – у різних галузях, із застосуванням різноманітних механізмів та інструментів та виходячи з різних цільових установок.

Рис. Внутрішні  фінансові ресурси ТНК

 

Рис. Зовнішні фінансові  ресурси ТНК

 

Основними характерними рисами ТНК з їх фінансової сторони  можна назвати такі:

1. контролюють третину виробничих капіталів приватного сектору усього світу;
2. контролюють до 90% прямих інвестицій за рубежем (прямі інвестиції ТНК за рубежем у підприємства, устаткування й іншу власність у середині 90-х років перевищили 3 трлн. дол.);
3. сукупні валютні резерви ТНК у кілька разів більше, ніж резерви всіх центральних банків світу разом узятих (переміщення 1—2% маси грошей, що знаходяться у приватному секторі, цілком здатне змінити взаємний паритет будь-яких двох національних валют), ТНК часто розглядають обмінні валютні операції як найбільш вигідне джерело своїх прибутків.

1980—90-ті роки характеризуються значним посиленням процесу транснаціоналізації світової економіки. ТНК стали головним суб'єктом економічної діяльності у світовому економічному просторі. ТНК є, з одного боку, наслідком, а з іншого — причиною зростання міжнародної концентрації виробництва, а отже і розгортання процесу інтернаціоналізації. Вони вважаються однією з найефективніших організаційних форм інтернаціоналізації господарського життя. Транснаціоналізація являє собою процес посилення світової інтеграції в результаті глобальних операцій ТНК. Цей об'єктивний процес, зумовлений міжнародним одиничним поділом праці, породжує транснаціональні форми кооперації.

Розглянемо  основні показники транснаціоналізації світової економіки. За методологією UNCTAD, економічна діяльність ТНК в цілому і її зарубіжній складовій окремо описується наступними основними показниками:

• FA – зарубіжні активи ТНК;
• TA – активи ТНК;
• FS – об'єм зарубіжного продажу ТНК;
• TS – об'єм продажу ТНК;
• FE – чисельність зарубіжних співробітників в ТНК;
• TE – чисельність співробітників в ТНК;
• FAF – кількість зарубіжних філій ТНК;
• TAF – загальне число філій ТНК в світі.

На основі цих  величин розраховується показники, що характеризують зарубіжну експансію  ТНК:

1. Індекс  транснаціональності компанії (TNI – transnationality index), розроблений UNCTAD для оцінки масштабів і ступеня зарубіжної активності ТНК.

TNI = (FA/TA+FS/TS+FE/TE) / 3 · 100 %.

Індекс транснаціональності  характеризує, наскільки значущою є  зарубіжна діяльність компанії і  наскільки важливі зарубіжні  філії на іноземних ринках для тієї або інший ТНК. Чим вище індекс, тим більше значення для компанії має активність її зарубіжних філій.

2. Індекс  інтернаціоналізації (II – internationality index) розраховується шляхом ділення числа зарубіжних філій на число всіх філій.

II = (FAF/TAF) · 100 %.

3. Індекс  широти філіальної мережі (NSI – network spread index):

NSI = N/(N*-1)·  100 %, де 

N* – кількість  країн світу, що приймали будь-які  ПІЇ 

N – кількість  країн, де є філії ТНК.

 

З галузевої точки зору ТНК характеризуються тим, що:

1. 60% матеріальних компаній зайняті в сфері виробництва, 37% — у сфері послуг і 3% у видобувній промисловості і сільському господарстві;
2. збільшуються інвестиції в сфері послуг і технологічно інтенсивному виробництві при одночасному зниженні їхньої частки у видобувній промисловості, сільському господарстві і ресурсоємному виробництві;
3. головну роль серед 500 найбільших ТНК світу грають чотири комплекси: електроніка, нафтопереробний, хімія й автомобілебудування (складають близько 80% загальної активності транснаціональних корпорацій і п'ятисот "грандів»);
4. як правило, ТНК роблять капіталовкладення в галузі обробної промисловості НІК і відносно розвинених країн, що розвиваються (у цьому випадку йде конкурентна боротьба за інвестиції країн - одержувачів капіталу);
5. у найбідніших країнах ТНК вважають за доцільне здійснювати капіталовкладення у видобувну промисловість, але головним чином нарощувати товарний експорт (у цьому випадку розгортається гостра конкурентна боротьба між ТНК за просування своїх товарів на місцеві ринки).

Ознаки  діяльності ТНК на міжнародному ринку

Географічна диверсифікація виробництва на світовому рівні

Диверсифікація діяльності

Участь у міжнародній спеціалізації виробництва

Проникнення в передові галузі сучасного виробництва

Міжнародн<span cla