Лекции по "Международной экономике"

ТЕМА 1. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА

 

1. Предмет курсу "міжнародна економіка". Міжнародна економічна система: сутність та структура.
2. Міжнародні економічні відносини, їх форми.
3. Рівні, принципи та суб’єкти міжнародних економічних відносин.
4. Середовище розвитку міжнародних економічних відносин, його структуризація та характеристика.
5. Класифікація країн за рівнем соціально-економічного розвитку.
6. Міжнародний поділ праці: сутність, форми та фактори.
7. Особливості сучасного етапу розвитку світового господарства.

 

 

1. Предмет курсу "міжнародна економіка". Міжнародна економічна система: сутність та структура.

Предметом курсу “міжнародна економіка” є багаторівневий комплекс економічних відносин між країнами, їх угрупованнями. Міжнародна економіка також вивчає відносини між окремими економічними суб’єктами, що знаходяться в різних країнах: окремими людьми, домогосподарствами, підприємствами, державними і громадянськими установами. Особлива увага приділяється вивченню економічного механізму функціонування міжнародної економіки, тобто міжнародних правовим нормам, економічним угодам, діяльності міжнародних економічних організацій.

Об’єктом вивчення міжнародної  економіки є не одиничні, випадкові  явища, процеси в міжнародній  сфері, а ті, що постійно відновлюються, повторюються. Тобто виявляються закономірності взаємодії господарських суб’єктів різних держав у міжнародному обміні товарами, русі факторів виробництва, формуванні міжнародної економічної політики.

При вивченні міжнародної економіки  користуються досягненнями різних напрямків економічної думки: марксистської, класичної, неокласичної, неокейнсіанської, монетаристської. Вчені дотримуються різних поглядів щодо чинників, які визначають місце країни в системі міжнародного поділу праці, ролі державної політики в регулюванні зовнішньоекономічної сфери тощо.

Теоретичною основою вивчення міжнародної  економіки є політична економія, мікро- і макроекономіка. Об’єднання цих дисциплін з теоріями міжнародного бізнесу, міжнародного маркетингу і менеджменту, міжнародних фінансів дало можливість створити теорію міжнародної економіки.

Основними поняттями теорії міжнародної  економіки є: світовий ринок, світове  господарство, відкритість національної економіки, лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків, міжнародний поділ праці, міжнародна торгівля, міжнародний рух капіталу, міжнародна міграція робочої сили.

Міжнародна економічна система (МЕС) – це сукупність елементів світової економіки з властивими кожному із них характеристиками; у процесі дії елементів світової економіки виникають інтегративні якості, характеристики, закономірності функціонування цієї системи.

Основними елементами МЕС є окремі країни, групи країн, міжнародні орнагізації, регіональні інтеграційні блоки, транснаціональні корпорації та банки, окремі фізичні особи, які здійснюють суттєвий вплив на основні процеси та напрями розвитку світового господарства.

 Можна поділити МЕС на такі групи, як високорозвинуті країни (країни великої сімки, Європейського Союзу, Організації економічного співробітництва та розвитку), середньорозвинуті країни, країни, що розвиваються, країни з перехідною економікою.

Крім того МЕС складається із підсистеми різних міжнародних ринків і підсистеми національних і міжнародних  інститутів, які регулюють МЕС; підсистеми міжнародних економічних відносин.

 

2. Міжнародні економічні відносини, їх форми.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) — комплекс економічних відносин між окремими країнами, їх регіональними об'єднаннями, а також окремими підприємствами (транснаціональними, багатонаціональними корпораціями),  які формуються  на основі міжнародного поділу праці у системі світового господарства.

Між країнами існують різні відносини: політичні, наукові, культурні. Країни співробітничають в різних галузях: організують міжнародні виставки картин, обмінюються артистами, науковцями, досвідом в області техніки, захисту навколишнього середовища.

Наприклад, для нормального функціонування науково-технічних зв’язків між  країнами необхідним є міжнародний  ринок науково-технічної продукції. Крім того МЕВ — це система економічних зв’язків з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання продуктів, що вийшли за рамки національних границь (рис. 1).

Продукт може вироблятися на основі кооперації виробничих ресурсів двох або декількох країн. Суб’єкти із різних країн можуть обмінюватися товарами внаслідок чого виробництво і споживання певного товару буде знаходитись в різних країнах. Міжнародні відносини розподілу — це відносини, які виникають з приводу а) розподілу факторів виробництва (засобів виробництва, робочої сили) між країнами; б) розподілу продуктів економічної діяльності серед суб’єктів із різних країн; в) розподілу доходів між учасниками МЕВ.

Залежно від об’єкту МЕВ, вони поділяються  на торговельні, валютно-фінансові, виробничі, науково-технічні тощо. Більш докладніше ці відносини будуть розглянуті в наступних лекціях, а зараз зазначимо, що всі вони у сукупності утворюють систему. Однією із системних характеристик цієї системи є взаємозв’язок її окремих елементів. Наприклад, спільне виробництво складної техніки економічними суб’єктами із різних країн (виробничі відносини) може супроводжуватись торгівлею окремими компонентами, деталями між ними (торговельні відносини), науково-технічним обміном (науково-технічні відносини).

МЕВ між окремими європейськими  державами, а також в межах окремих регіонів (Європа — Північна Африка, Європа — Близький Схід та ін.) виникли порівняно давно. Ці відносини були спочатку виключно двосторонніми, вузькорегіональними. Дійсно міжнародними економічні відносини стають з виникненням світового господарства, появи взаємозалежності національних економік.

Основними формами МЕВ  є:

• Міжнародна торгівля — обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами.

Так, у 2009р. обсяг світового товарного експорту склад 12,1трлн.дол.США (або 20% від світового ВВП), комерційних послуг – 3,35 трлн.дол.США. У 2010 році обсяг торгівлі комерційними послугами склав  3,695 трлн. дол. США ( + 9 % зростання), товарами – 14, 851 трл.дол.США.

• Міжнародний рух капіталу — переміщення капіталу між країнами світу в пошуках сфери найбільш вигідного його вкладання.

Наприклад, на кінець 2007р. сумарний обсяг прямих іноземних інвестицій склав 1,979 трлн.дол.США., у 2008р. – 1,697 трлн.дол.США, у 2009р. – 1,114 трлн.дол.США, у 2010р. – 1,2 трлн. дол, 2011 прогноз – 1,4-1,6 трлн. дол.США

• Міжнародна міграція робочої сили — переміщення між країнами працездатного населення переважно з економічних причин. За даними Міжнародної організації праці (МОП) у 2010 році кількість міжнародних мігрантів перевищила 200 млн.осіб ( або 3% населення Землі).
• Світова валютно-фінансова система – це відносини, що виникають між суб'єктами світового ринку, опосередковуючи рух товарів, послуг, капіталів, робочої сили.
• Науквово-технічний обмін - новітня форма МЕВ, яка включає торгівлю об'єктами інтелектуальної власності, реалізацію спільних науково-дослідних проектів, розробок, наукове співробітництво, підготовку кадрів тощо.

Формами їх прояву наукво-технічного обміну є:

1. Обмін загальною науково-технічною  інформацією, накопичення останньої в банках даних для спільного використання, наприклад для консультацій, зокрема обмін програмними продуктами.

2. Укладання і реалізація контрактних  угод щодо проведення НДДКР  контрагентом з наступною передачею  всієї інформації і права розпорядження результатами розробок замовнику (зокрема, права оформлення патенту і ліцензії на виробництво).

3. Спільне проведення на основі  прямих зв´язків партнерами з  різних країн коопераційних НДДКР  щодо конкретного винаходу з  наступним спільним володінням  патентом і правом надання ліцензій (чи, що буває значно рідше, — роздільним).

4. Реалізація міжнародних (за  участю кількох країн або фірм) науково-технічних програм з розроблення  важливих спеціальних проблем  (наприклад, телекомунікаційна технологія  чи біотехнологія) на основі спеціалізації та кооперації НДДКР.

5. Виконання міжнародних комплексних  науково-технічних програм.

Головними причинами швидкого розвитку міжнародних науково-технічних відносин є посилення нерівномірності  економічного розвитку окремих держав; монополізація НТП великими фірмами, які можуть фінансувати проведення дорогих НДДКР; загострення конкурентної боротьби на світовому ринку.

Слід відзначити тісний взаємозв’язок  між формами МЕВ. Історична первинність міжнародної торгівлі у сучасних МЕВ врівноважена значенням, динамікою та масштабами розвитку інших форм. На практиці досить важко провести чітку межу між різними формами МЕВ, тому в літературі є інші підходи щодо класифікації форм реалізації міжнародних економічних відносин. Так, наприклад, торгівля технологіями може виділятися як самостійна форма МЕВ. Інші автори формою МЕВ вважають міжнародні валютні відносини. Щодо останніх, то необхідно загострити увагу на особливому значенні світової валютної системи для розвитку сучасних відносин між країнами. Сучасні валютні ринки, валютні відносини перетворились із суто обслуговуючих товарні операції та операції руху капіталу у самостійну форму МЕВ.

 

3. Рівні, принципи та суб’єкти міжнародних економічних відносин.

Реалізація різноманітних форм МЕВ їх суб’єктами здійснюється на тому чи іншому рівні, які розрізняються, зокрема, залежно від ступеню інтенсивності їх взаємодії:

• Економічні контакти — це найпростіші економічні зв’язки, які мають епізодичний характер і регулюються переважно одиничними угодами, контрактами;
• Взаємодія — стійкі економічні зв’язки на основі міжнародних угод і домовленостей, які складені на тривалий час;
• Співробітництво — міцні економічні зв’язки, на основі спільних, попередньо вироблених і узгоджених намірів, які закріплені в угодах довгострокового характеру;
• Міжнародна економічна інтеграція — це рівень розвитку МЕВ, коли в процесі інтернаціоналізації господарського життя відбувається переплетіння економік двох або більше країн і проводиться узгоджена політика з елементами національного регулювання.

Економічні відносини між країнами повинні будуватися на певних нормах, принципах.

У Хартії економічних прав та обов’язків держав, яка була прийнята ІV спеціальною сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1974 р., задекларовані такі принципи організації МЕВ:

• суверенітет;
• територіальна цілісність і політична незалежність держав;
• суверена рівність всіх держав;
• ненапад та невтручання, мирне співіснування;
• взаємна та справедлива вигода;
• рівноправ’я та самовизначення народів;
• мірне врегулювання суперечностей;
• усунення несправедливості, що виникла внаслідок застосування сили;
• добросовісне виконання міжнародних зобов’язань;
• поважання прав і основних свобод людини;
• відсутність прагнення до гегемонії та сфер впливу;
• сприяння міжнародній соціальній справедливості;
• міжнародне співробітництво з метою розвитку;
• вільний доступ до моря і від нього для не морських країн.

Принципи зовнішньоекономічної діяльності України визначені у Законі України  “Про зовнішньоекономічну діяльність”:

• суверенітет народу України;
• свобода зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів;
• юридична рівність і недискримінація;
• верховенство закону;
• рівний захист інтересів українських та зарубіжних суб’єктів;
• еквівалентність обміну, недопустимість демпінгу.

Суб’єкти МЕВ — це їх учасники, які здатні відносно незалежно і активно діяти з метою реалізації своїх переважно економічних інтересів (рис.4).

Основними суб’єктами МЕВ є фізичні  та юридичні особи.

• Фізичні особи — це особи, які наділені правоздатністю та дієздатністю, переважно виступають як комерсанти або підприємці;
• Юридичні особи — це об’єднання, які наділенні відокремленим майном, діють від свого імені і в межах свого майна, мають права та обов’язки і від свого імені виступають як сторона громадських відносин (все це закріплено в установчих документах юридичної особи, підсилено власною печаткою та відображено на банківському рахунку).

Юридичними особами, які беруть участь у МЕВ, є підприємства, держава  та її установи, міжнародні організації.

Діяльність підприємств в міжнародній  сфері виявляється в: а) купівлі іноземних факторів виробництва; б) продажу виробленої продукції на міжнародному ринку; в) операціях на міжнародних фінансових ринках.

Специфічними суб’єктами МЕВ є  міжнародні підприємства: