Лекции по "Международной экономике"

За останні роки Україна поступово  формувала і уточнювала свою стратегію  вступу в перспективі у Європейський Союз. Однак на підготовчому етапі та довгому шляху у напрямі інтеграції до ЄС попереду чекає велика робота з структурної перебудови економіки, реформування власності, здійснення макроекономічної стабілізації, форсуванню економічного росту. Необхідно досягти тих високих макроекономічних стандартів, які склались в економіці країн Західної Європи.

Розвиток відносин з Європейським Союзом у довгостроковій перспективі  має залишатися одним із пріоритетів  зовнішньоекономічної політики України.

 

Напрями співробітництва  України з ЄС:

1. Гармонізація законодавства та нормативної бази України з законодавством, нормами та стандартами ЄС
2. Впровадження стандартів та інститутів СОТ
3. Удосконалення управління кордонами та розвиток прикордонної інфраструктури
4. Реалізація спільного Плану дій України та ЄС щодо боротьби з організованою злочинністю, відмиванням грошей, торгівлею зброєю та незаконною імміграцією
5. Розвиток науково-технічного співробітництва

 

 

 

 

Співпраця України  з  єврорегіонами

Інтеграційна політика щодо східноєвропейських країн має орієнтуватися на відновлення ефективних традиційних зв'язків у сфері міжнародної спеціалізації та кооперування. Зокрема, ефективними формами інтеграції з цими країнами стають субрегіональні угруповання - єврорегіони «Карпати» і «Буг».

До Карпатського Єврорегіону (КЄ) можна віднести території, розташовані на прикордонні України, Польщі, Угорської Республіки, Румунії та Словаччини. конкретніше - сюди входять Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська та Чернівецька області України, Кросненське, Перемишлянське воєводства Польщі, комітети Саболч-Сатмар Берег, Хайду Бігар та Абауй Земплін Угорщини, 6 районів Словаччини, Сатумарський та Сучавський повіти, що в Румунії.

Асоціація «Карпатський Єврорегіон» була створена у лютому 1993 р. в м.Дебрецен (Угорщина) представниками органів місцевого самоврядування і місцевих адміністрацій Польщі, Угорщини і України. До КЄ також увійшли Словаччина (асоційований член) та Румунія (участь у роботі КЄ фактично беруть два повіти Румунії всупереч позиції центральної влади). Від України; установчі Документи підписали Закарпатська, Львівська, Чернівецька та Івано-Франківська області.

Карпатський Єврорегіон - відкрите міжнародне об'єднання адміністративних одиниць і може збільшуватися за рахунок інших територіальних суб'єктів у регіоні Карпатського хребта.

Виникнення  Карпатського Єврорегіону сприяло  пожвавленню тут міжнародного співробітництва  в галузі економіки. Це, насамперед, створення функціонування на субрегіональному рівні спільних виробничих підприємств, виробничих та інтелектуальних економічних об'єднань, спільна діяльність торговельних установ та комерційних об'єктів. Це - міжнародне співробітництво органів освіти та культурно-освітніх організацій, а також органів державного управління та місцевого самоврядування. Україна як незалежна держава уклала зі своїми сусідами-державами Карпатського ареалу державні угоди про дружбу та співробітництво на перспективу.

Економічні  служби органів державного та місцевого  самоврядування дають змогу значно поліпшити співробітництво щодо розв'язання спільних економічних проблем. Однак вони проявляють незрозумілу пасивність, наприклад в організації спільного виробництва традиційних для регіонів товарів широкого вжитку. Не набуло належного розвитку створення спільних 65 підприємств. Не використовуються можливості різних сторін у виробництві та переробці продукції сільського господарства.

На  жаль, традиційно існуючі переходи через кордони не можуть забезпечити  сучасний рівень інтенсивного співробітництва  на субрегіональному рівні. Тому з ініціативи органів місцевого самоврядування Львівської, Чернівецької, Івано-Франківської та Закарпатської областей України розпочинається відкриття та обладнання нових транскордонних переходів до сусідніх країн. Зокрема, відкрито новий новий перехід у районі села Малого Березного, що дасть можливість значно розвантажити транспортні переїзди до Словаччини і далі на захід.

 

"Єврорегіон Буг"

В серпні 1994 року під час зустрічі прем'єр-міністрів  України і Республіки Польща був  прийнятий меморандум про транскордонне співробітництво, в якому, зокрема, зазначалось, що «в рамках міжрегіонального співробітництва прем'єр-міністри будуть сприяти створенню «Єврорегіону Буг». У вересні 1995 р. у м.Луцьк було підписано Угоду про створення асоціації транскордонного співробітнитцва «Єврорегіон Буг».

Створення асоціації «Єврорегіон Буг» відповідає цілям і принципам ОБСЄ, зокрема  положенням, що містяться в Гельсінкському документі 1992 p., а також Конвенції  Ради Європи про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними громадами або органами влади, стороною якої є Україна з липня 1993 року. Відповідно до цієї Конвенції транскордонне співробітництво здійснюється в межах компетенції територіальних органів влади, визначеної внутрішнім законодавством.

Розвиток  двостороннього транскордонного співробітництва  між Україною і Польщею позитивно  впливає на поліпшення економічної  і політичної ситуації у відповідних  регіонах України. Основною метою транскордонного  співробітництва є залучення прикордонних областей України (Волинська обл.) та Хелмського, Люблінського, Замостського, Тарнобжезького і Бялопідляського воєводств Республіки Польща до взаємовигідної співпраці, розширення економічних зв'язків, сприяння налагодженню безпосередніх контактів як між адміністративними органами, так і між підприємствами регіонів двох країн.

Протягом 1994 року було завершено формування міжурядової українсько-польської  Координаційної Ради з питань міжрегіонального співробітництва на рівні міністрів  зовнішніх економічних зв'язків, перше засідання якої відбулось наприкінці того ж року. У 1995 р: проводилась робота в напрямку узгодження програми цієї асоціації, були визначені її основні розділи та елементи, були розроблені окремі спільні підпрограми.

На початковому етапі створення асоціації «Єврорегіон Буг» передбачалось, що в її діяльності братимуть участь три країни - Україна, Польща та Білорусь. Проте, у 1995-96 pp. фактично у співпраці в рамках асоціації брали участь лише Україна та Польща, і тільки останнім часом, після реформи власного законодавства, білоруська сторона (Брестська обл.) підключилась до транскордонного співробітництва держав регіону. З боку органів місцевої влади України та Білорусі простежується зацікавленість у поглибленні цієї співпраці (за офіційними статистичними даними в прикордонних регіонах Республіки Білорусь проживає понад 300.000 українців, що складає 3% від загальної чисельності населення РБ; в Україні проживає понад 440.000 білорусів, що складає відповідно 0,9%).

Домінуючим фактором у розвитку взаємовигідних відносин в рамках асоціації «Єврорегіон Буг» є торговельно-економічна діяльність, її результати свідчать про стійку тенденцію до нарощування обсягів експортно-імпортних операцій між сторонами.

Розвитку двосторонніх відносин сприяє активна діяльність українсько-польської Міжурядової комісії з питань торгівлі та економічного співробітництва, яку очолюють Прем'єр-міністри двох країн, Українсько-польської комісії з питань співробітництва у галузі охорони навколишнього природного середовища та інші.

Традиційними товарами українського експорту були і залишаються чорні  метали та вироби з них, залізна руда, продукція хімічної і деревообробної промисловості, автомобілі, харчові  продукти. Імпорт України з Польщі переважно складається з кам'яного вугілля, устаткування для харчової та електротехнічної промисловості, медикаментів, продукції легкої промисловості і товарів широкого вжитку.

Разом з тим, нинішній стан торговельно-економічного співробітництва між Україною і  Польщею не відповідає потенційним можливостям двох країн. Тривають переговори щодо участі польської сторони у спорудженні в Україні підприємства по виробництву хімічних каталізаторів.

Співпраця України з  Російською Федерацією:

• 21.04.2010 р. - “Харківські угоди” (Угода між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України)
• 17 .05.2010 р. - Україна та Росія підписали п’ять міждержавних угод:
• демаркації українсько-російського кордону
• співпрацю в галузі використання та розвитку навігаційної супутникової системи ГЛОНАСС
• міжбанківську співпрацю між "Укрексімбанком" та Банком ВТБ,
• першочергових заходів з розвитку науково-освітньої співпраці на 2010-2012 рр.,
• програму співпраці між Міністерствами культури та туризму України та Міністерством культури PФ на 2010-2014 рр.

 

 

 

 

 

Література

1. Акопов Е.С., Воронкова О.Н., Гаврилко Н.Н. Мировая економика и международные экономические отношения. Серия «Учебники, учебные пособия» Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000.
2. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г. Білорус, Д.Г. Лук’яненко та ін. – К.: КНЕУ, 2001
3. Горбулін В. П. Інтеграційні процеси та розвиток Центральної та Східної Європи / В. П. Горбулін // Стратегічна панорама. – 2003. – № 1. – С. 187.
4. Добровольський О. В. Геополітичний розвиток Південної Азії, Океанії, Африки й Латинської Америки та інтереси України. — К.:Університетське видавництво „Пульсари”, 2006. — 128 с.
5. Кучика О.С. Міжнародні організації : Навч.посіб./За ред. 2-ге вид.,перероб. І доп.-К. :Знання, – 2007
6. Мировая экономика: Учебник /Под ред. Проф. А.С. Булатова. - М.: Юристъ, 2001.
7. Міжнародні відносини та євроатлантична інтеграція України. Підручник / В.І. Абрамов, Л.С. Голопатюк та ін.. – К.: Освіта України, 2005 – 404с.
8. Політика європейської інтеграції: Навчальний посібник / Під ред. д.ф.н. В.Г.Воронкової - «Професіонал», 2007. – 512
9. Поручник А. М. Національний інтерес України: економічна самодостатність у глобальному вимірі (2008 р.).
10. Поручник А. М., Антонюк Л. Л., Швиданенко О. А. та ін. Спільний європейський економічний простір: гармонізація мегарегіональних суперечностей (2007 р.)
11. Поручник А. М., Столярчук Я. М. та ін. Глобальна економіка ХХІ століття: людський вимір (2008 р.).
12. Поручник А. М., Столярчук Я. М., Антонюк Л. Л. Антициклічне регулювання ринкової економіки: глобалізаційна перспектива (2010 р.).
13. Світова економіка: Підручник /А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирко та ін.- К.: Либідь, 2000.