Лекции по "Международной экономике"

• IM = X + NA + NR,

де IM – імпорт країни, X – експорт, NA (net assets) – чисті продажі активів (різниця вартості активів, проданих іноземцям і куплених у них), NR (net interests) – чисті платежі відсотків (різниця вартості відсотків на вкладений капітал, отриманих з-за кордону, і виплачених іноземцям)

• IM - X – NR = NA, де ліва сторона – поточний баланс, права – баланс операцій з капіталом

Для врегулювання незбалансованості  платіжного балансу використовуються офіційні резерви (OR) ЦБ країни:

IM - X – NR = NA ± OR

Цей взаємозв’язок також виявляється в абсорбційному підході до платіжного балансу, який до того ж ілюструє зв’язок зовнішнього сектору зі станом внутрішньої рівноваги. Торгівельний баланс розглядається як різниця між тим, що виробляється у країні, та тим, що споживається:

Y=C+I+G+(EX-IM),

де С – споживання, І – інвестиції, G – державні витрати, разом – А (абсорбція)

При Y – A < 0 (внутрішній попит перевищує внутрішнє виробництво) ЕХ – ІМ < 0, зростає імпорт. За умов повної зайнятості єдиним шляхом покращення поточного рахунку стає зниження абсорбції. За наявності безробіття А залишається сталим, Y зростатиме за рахунок збільшення ЕХ. За умов здійснення девальвації поточний рахунок покращуватиметься, кінцевим результатом стане інфляція.

Цей зв’язок також досліджували в рамках монетаристських теорій, які грунтувалися на наступних постулатах:

• Якщо попит населення на гроші перевищує їх пропозицію з боку ЦБ, тоді він задовольняється припливом грошей з-за кордону.
• Якщо пропозиція грошей ЦБ перевищує попит на них, то гроші відпливають за кордон.

Попит на гроші: L = k*P*Y, де P – рівень внутрішніх цін, Y – реальний дохід.

Пропозиція грошей: М = R + D, де R – міжнародні резерви, а D – внутрішній кредит.

Позначимо P = E * Pf, де E – ціна іноземної валюти в національних грошах, Pf – рівень зовнішніх цін.

Припускаємо L = M, k*E*Pf*Y =R+D і отримуємо:

E(%) + Pf(%) + Y(%) = R(%) + D(%), або

R(%) – Е(%) = Pf(%) + Y(%) - D(%), тобто процентні зміни резервів та обмінного курсу дорівнюють змінам зовнішньої інфляції плюс зміни реального доходу за мінусом процентних змін внутрішнього кредиту.

У системі з фіксованим валютним курсом зростання внутрішнього кредитування буде супроводжуватися зменшенням резервів, скорочення внутрішнього кредиту  означатиме зростання платіжного балансу  та вирівнювання попиту і пропозиції на гроші.

   3. Фактори впливу на рівновагу платіжного балансу країни: класифікація та управління. Нерівноважність платіжних балансів країн викликається низкою факторів, серед яких:

• Нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, міжнародна конкуренція.
• Циклічні коливання економіки.
• Зростання закордонних державних витрат, пов’язаних із мілітаризацією економіки і військовими витратами.
• Посилення міжнародної фінансової взаємозалежності.
• Зміни в міжнародній торгівлі.
• Вплив валютно-фінансових факторів.
• Негативний вплив інфляції.
• Торгівельно-політична дискримінація певних країн.
• Надзвичайні обставини – неврожай, стихійні лиха, катастрофи.

Аналіз рівноваги ПБ грунтується на:

• Балансі поточних розрахунків;
• Базовому балансі;
• Балансі офіційних розрахунків. 

Причинами дисбалансів  є:

Сезонні;

Структурні – недостатня швидкість  пристосування попиту на експорт  та імпорт;

Циклічні;

Спекуляції та втеча капіталів;

Зміни валютного регулювання.

Вивчають довго-, середньо- та короткострокову рівновагу платіжного балансу. Довгострокова рівновага  спостерігається, коли нульовим є сальдо поточного рахунку: IM – X – NR = 0. Середнострокова рівновага доясягається, коли нульовим є сальдо базового балансу (сальдо поточного рахунку + сальдо рахунку капіталу): IM – X – NR – NA = 0. Короткострокова рівновага спостерігається, коли нульовим є сальдо рахунку офіційних резервів (сальдо поточного рахунку + сальдо рахунку капіталу + сальдо резервів): IM – X – NR – NA – OR = 0.

Найбільш суттєвий вплив  на рівновагу платіжного балансу  мають, як можна узагальнити з  попередньо викладеного матеріалу, 4 економічні фактори (табл.11.2).

 

Таблиця 11.2.

Характеристика  економічних факторів впливу на рівновагу платіжного балансу

Економічні фактори	Вплив
Темп інфляції	Підвищення цін на товари та послуги, що виробляються всередині  в країні має ефектом зростання  цін на експортні товари і може зменшити експорт. Імпортні товари можуть стати більш вигідними для  резидентів, рівень імпорту збільшується. Дефляція: зниження обсягів  виробництва, інвестицій та доходів, можливим є збільшення процентних ставок та зменшення імпорту (продажі стають менш вигідними). Можливий наслідок: укріплення валюти та зменшення експортної виручки, з одночасним збільшенням імпортної виручки.
Зростання ВВП	Високі темпи росту  ВВП та доходів: збільшення споживання імпортних товарів, можливий відтік капіталів з країни або приплив (відплив) інвестицій. Низькі темпи  росту ВВП: зниження рівня імпорту.
Процентні ставки	Підвищення процентних ставок: збільшення притоку капіталу на фінансовий рахунок, зменшення відтоку  капіталу, укріплення курсу, може мати наслідком дефляцію та скорочення збільшення імпорту. Зниження процентних ставок: зменшення притоку капіталу, збільшення відтоку капіталу.
Валютний курс	Обмінний курс впливає  на: 1) Відносну вартість  імпортних товарів в порівнянні  з вартістю товарів, що вироблені  в країні; 2) На відносну вартість  експортних товарів в порівнянні  з товарами інших країн. Девальвація робить імпорт більш дорогим в середньостроковому періоді, а і розширює експорт країни; впливає на приплив короткострокового капіталу. Ревальвація: падіння  експортних доходів, зростання імпорту, посилення вивезення капіталу.

 

Методами врівноваження платіжного балансу є:

1. внутрішні методи (засобами внутрішньої економічної політики)

1.1) ринкові методи (фінансові, валютні, грошово-кредитні) передбачають зміни валютних курсів, цін, доходів, процентних ставок, грошової маси тощо:

1.1.1) продаж іноземних  та національних цінних паперів за іноземну валюту (наприклад, розміщення облігацій державної скарбниці у центральних банках інших країн);

1.1.2) вплив на темп  інфляції в країні через зміну  процентних ставок, контроль за  заробітною платою та рівнем  цін;

1.1.3) зміни в структурі експорту (шляхом урізноманітнення товарного асортименту та перерозподілу ресурсів на користь продукції, конкурентноздатної на світовому ринку);

1.1.4) зміни валютного  курсу (зниження курсу національної  валюти сприяє здешевленню вітчизняної  продукції на міжнародних ринках і подорожчанню імпортних товарів; тому девальвація призводить до розширення експорту та скорочення імпорту);

1.1.5) використання країною своїх золотовалютних резервів (у певних межах, щоб не призвести до їх вичерпання та негативних наслідків у макроекономічному середовищі).

1.2.) неринкові (адміністративні) методи, прямий контроль: регламентація зовнішньоекономічних операцій за допомогою нормативних актів та органів державного контролю. Наприклад, вплив на потоки зовнішньої торгівлі та рух капіталу між країнами може здійснюватися за допомогою протекціоністської політики уряду, яка включає запровадження тарифів, квот, ліцензій, субсидій тощо; обмеження на вивіз прибутків від інвестицій, заборона купівлі іноземної валюти, тощо.

2. зовнішні методи:

2.1) позики інших країн  та використання інструментів світового ринку позикових капіталів (кредити банківських консорціумів, облігаційні позики);

2.2) ввезення підприємницького  капіталу;

2.3) позики міжнародних  фінансових організацій (МВФ,  МБРР);

2.4) іноземна допомога (пільгові кредити, подарунки,  субсидії, надані іншими країнами).

Всі захоли з регулювання платіжних  балансів можна також поділити на рестрикційні та експансіоністські:

• рестрикційні – кредитні обмеження, у т. ч. підвищення процентних ставок, стримування росту грошової маси;
• експансіоністські — стимулювання експорту, девальвація національної грошової одиниці.

Платіжний баланс будь-якої країни підлягає процесу безперервної правки. Необхідність цієї правки пояснюється  впливом різних економічних факторів на платіжний баланс.

4. Платіжний  баланс України, його стан, структура,  динаміка розвитку. До 1993 р. статистика міжнародних операцій України була представлена торговельним балансом, балансом фінансових ресурсів та валютним планом країни.

Спеціальною Постановою Кабінету Міністрів України та Національного  банку України від 17 вересня 1993 р. на Національний банк України було покладено відповідальність за складання  узагальненого платіжного балансу  України. Поява Концепції побудови банківської та грошово-кредитної статистики і статистики платіжного балансу (далі - Концепція) була зумовлена загальнодержавною потребою незалежної України у визначенні її місця в світовому співтоваристві, розвитку банківської та фінансової систем, а також у зв’язку з покладенням на Національний банк відповідальності за формування платіжного балансу держави.

 Дану Концепцію  було затверджено постановою Правління Національного банку України №101 від 20.05.1994 р.

      Як зазначено  у Концепції, розробка і складання платіжного балансу базуються на єдиній методології відповідно до стандартної класифікації компонентів і структури зведеної інформації. За формою складання платіжний баланс України визначається як зведений статистичний звіт (за певний період часу) про здійснення міжнародних операцій українських резидентів з резидентами інших країн світу.

   Інформаційну  базу платіжного балансу (як  і в світовій практиці) становлять  такі джерела:

• дані банківської системи про надходження платежів з-за кордону і здійснення платежів за кордон (фінансові операції з нерезидентами);
• інформація про пересування товарних потоків через кордон (міжнародна торгівля);
• статистичні спостереження підприємств та організацій з метою збирання повної та додаткової інформації (статистична звітність експортерів та імпортерів продукції, інвесторів, та одержувачів іноземних інвестицій тощо).

   МВФ отримує  платіжний баланс України з  1994 р. З квітня 1996 р. розпочато  видання щоквартальника “Платіжний  баланс України”, в якому публікуються  табличні дані з платіжного балансу, аналітичні матеріали щодо розвитку зовнішнього сектора економіки та впливу поточної економічної політики на його стан.

  Уперше сторінку  України з показниками грошово-кредитної  статистики (починаючи з грудня 1992 р.) і статистики платіжного балансу (починаючи з 1 кварталу 1994 р.) було надруковано у липневому випуску збірника МВФ - “Міжнародна фінансова статистика” (“International Finansсial Statistics” — публікується англійською мовою і виходить щомісячно з січня 1948 р. – основне статистичне видання Міжнародного валютного фонду). Україна стала шостою серед країн-членів МВФ (які входили до складу СРСР) – після Латвії, Литви, Естонії, Молдови та Росії, котрі представлені у зазначеному збірнику.

Досить довгий час платіжний баланс України характеризувався своєю врівноваженістю, більшою стабільністю поточного рахунку платіжного балансу, відтоком коштів за фінансовим рахунком платіжного балансу (див. табл.11.3).

Таблиця 11.3.

Динаміка платіжного балансу України, 1999 – 2010 рр., млн.дол.США

Статті платіжного балансу	1999	2005	2006	2007	2008	2009	2010
РАХУНОК ПОТОЧНИХ   ОПЕРАЦІЙ	1 658	2 531	-1 617	-5 272	-12 763	-1 732	-2 884
БАЛАНС  ТОВАРІВ  ТА ПОСЛУГ	1 821	671	-3 068	-8 152	-14 350	-1 953	-3 850
БАЛАНС ТОВАРІВ	244	-1 135	-5 194	-10 572	-16 091	-4 307	-8 712
БАЛАНС ПОСЛУГ	1 577	1 806	2 126	2 420	1 741	2 354	4 862
ДОХОДИ	-869	-985	-1 722	-659	-1 540	-2 440	-2 009
Оплата праці	15	349	531	2 199	3 611	3 411	4 034
Доходи від інвестицій	-884	-1 334	-2 253	-2 858	-5 151	-5 851	-6 043
Доходи від прямих інвестицій	-66	-263	-988	-1 159	-2 485	-2 479	-2 198
Доходи від  портфельних інвестицій	-280	-505	-474	-453	-514	-514	-681
Доходи від  інших інвестицій	-538	-566	-791	-1 246	-2 152	-2 858	-3 164
ПОТОЧНІ ТРАНСФЕРТИ	706	2 845	3 173	3 539	3 127	2 661	2 975
РАХУНОК ОПЕРАЦІЙ З КАПІТАЛОМ ТА ФІНАНСОВИХ  ОПЕРАЦІЙ	-726	-2 660	1 524	5 709	12 232	1 389	1 596
РАХУНОК ОПЕРАЦІЙ З КАПІТАЛОМ	-10	-65	3	3	5	595	187
Капітальні  трансферти	-10	-8	1	3	-1	137	8
Придбання/реалізація нефінансових активів	0	-57	2	0	6	458	179
ФІНАНСОВИЙ  РАХУНОК	-716	-2 595	1 521	5 706	12 227	794	1 409
ПРЯМІ ІНВЕСТИЦІЇ	489	7 533	5 737	9 218	9 903	4 654	5 759
ПОРТФЕЛЬНІ  ІНВЕСТИЦІЇ	-86	2 757	3 583	5 753	-1 280	-1 559	4 317
ІНШІ ІНВЕСТИЦІЇ	-836	-2 460	-5 800	-285	4 684	-7 955	-208
РЕЗЕРВНІ АКТИВИ	-283	-10 425	-1 999	-8 980	-1 080	5 654	-8 459
Помилки та упущення	-932	129	93	-437	531	343	1 288
Б А Л А  Н С	0	0	0	0	0	0	0