Купс мікроекономіки, теорія

48.Індивідуальна іринкова пропозиція праці

Рішення кожної людини про  необхідність і тривалість своєї  праці залежить від багатьох факторів (наявність сім'ї, дітей, боргових та кредитних зобов'язань та інших), але головним є фактор оплати праці.Чим  вище зарплата У, тим більше часу захоче працювати робітник.З підвищенням  зарплати спостерігається два ефекти:1. Ефект заміщення — це заміна годин дозвілля робочим часом для збільшення можливості споживання (^_ПА).2. Ефект доходу — при зростанні зарплати підвищується і ціна дозвілля (зарплата — це сума грошей, яку робітник втрачає, щоб насолоджуватись відпочинком).При більш високому доході працівник може купити більшу кількість товарів, одним з яких є відпочинок. Якщо зарплата вища за то це призводить до зменшення пропозиції праці.

49.Поведінка фірм на ринку праці за досконалої конкуренції.Досконала конкуренціяРаціональним поведінкою для комерційної фірми вважається таке, яке забезпечує максимально можливий прибуток.  
Вибір моделі поведінки визначається двома головними обставинами:  
• тимчасовим фактором (короткий або тривалий період);  
• видом конкуренції (досконала чи недосконала).  
У короткий період, якщо потрібно збільшити обсяг виробництва, фірма може досягти цього, збільшуючи лише змінні фактори (праця, матеріали, сировина тощо). Постійні фактори (розміри споруд, кількість машин) змінити фірма не встигає.  
У тривалому періоді поведінка фірми інше: у відповідь на постійно змінюється рівень виробництва вона має можливість змінити всі фактори виробництва. Тому всі вони стають змінними. У цей період фірма прагне мінімізувати витрати, комбінуючи фактори, заміщаючи працю капіталом і навпаки.  
Вплив типу конкуренції на поведінку фірми більш складно.  
Розглянемо раціональна поведінка фірми в умовах досконалої конкуренції. Будемо пам'ятати, що мета фірми - максимізувати розрив між цінами і витратами.  
На ринку досконалої конкуренції ні одна з фірм не впливає на ціну своєї продукції. Що ж може зробити підприємець, щоб отримати максимальний прибуток? Він може тільки змінити обсяги виробництва. Тоді постає наступне питання: яку кількість продукції фірма повинна виробляти і продавати, щоб отримати максимальний прибуток? Щоб знайти відповідь на це питання, необхідно порівняти ринкову ціну на продукт і граничні витрати фірми.  
Якщо фірма буде збільшувати на одну, дві, три і т.д. одиниці свою продукцію, то кожна наступна одиниця (скажімо, кожен новий телевізор) буде щось додавати як до загального доходу, так і до загальних витрат. Це «щось» - граничний дохід і граничні витрати.  
Якщо граничний доход більше граничних витрат, то кожен вироблений новий телевізор додає до загального доходу величину більше тієї, що він додає до загальних витрат.

50.Монополія і  монопсонія на ринку праці.Роль  профспілок.

 Монопо́лія — виключне право (виробництва, торгівлі, промислу тощо), що належить одній особі, групі осіб (олігополія) чи державі. Існують деякі різновиди монополій: 1) чиста монополія ― монополія, яка існує в галузях, де економія, зумовлена збільшенням масштабу виробництва, особливо значна; 2) проста монополія ― монополія, за якої встановлюються однакові ціни на той самий товар для всіх продавців; 3) дискримінаційна монополія ― монополія, за якої встановлюються різні ціни на той самий товар для різних покупців, причому різниця в цінах обумовлена різницею у витратах; 4) закрита монополія ― монополія, захищена від конкуренції через юридичні обмеження; 5) відкрита монополія ― монополія, за якої одне підприємство на деякий час стає єдиним виробником продукції, але не має спеціального захисту від конкуренції; 6) адміністративна монополія ― монополія, яка виникає в умовах адміністративно-командної системи, базується на державній власності на засоби виробництва, діє в умовах значно обмеженого ринку, для неї характерний прямий розподіл ресурсів.

Монопсо́нія (англ. Monopsony) — ситуація, при якій існує тільки один покупець або група покупців, що сумісно приймають рішення.Певні особливості має формування заробітної плати в умовах монопсонії, коли один наймач володіє монопольною силою купувати (наймати). Монопсонії властиві такі риси: кількість зайнятих на такому підприємстві складає основну частину всіх зайнятих певним конкретним видом праці; цей вид праці відносно немобільний, і підприємство диктує заробітну плату в тому розумінні, що ставка заробітної плати, яку підприємство повинно виплачувати, перебуває у прямій залежності від кількості найманих робітників.

Вплив профспілок на ринок праці.

Досі припускалося, що робітники  активно конкурують при продажу  своїх трудових послуг. Але на багатьох ринках вони продають їх колективно через  профспілки.

Трудова спілка може збільшити  попит на працю за рахунок збільшення попиту на продукти, виробництвом яких займаються її члени. Для цього спілки використовують рекламу цих продуктів, або ж підтримують підприємців стосовно запровадження захисних мит і квот, з метою захисту від конкуренції з боку іноземних фірм. Спілки можуть також брати участь у громадських акціях, виступаючи проти збільшення цін і тарифів на електроенергію, газ з боку підприємств комунальних послуг, що збільшить попит на працю внаслідок дії ефекту обсягу продукції (у випадку, якщо енергія і праця виступають доповнюваними ресурсами).

51. Капітал як фактор  виробництва.

Капітал є ресурсом тривалого користування, що створюється з метою вир-ва більшої кількості товарів і  послуг. Сутнісна риса капітального блага полягає в тому що воно є водночас і фактором вир-ва, і продуктом. Коли йдеться про капітал як про об'єкт купівлі-продажу на ринку ресурсів то мається на увазі не весь запас кап благ, наявний в економіці, а потік нового капіталу, що з'являється в даний період у вир-ві. Підпр-ва пред'являють По не просто на якісь матеріальні кап блага, а на тимчасово вільні грошові засоби, які можна витрачати на зазначені блага і повернути, віддавши частину прибутку від їх використання в майбутньому. Таким чином, якщо мова йде про ринок капіталу та мається на увазі ринок грошового капіталу. На ньому об'єкт купівлі-продажу переходить з рук в руки тимчасово, а тому всі економічні форми угод тісно переплетені з системою прав власності і дуже різноманітні.

Грошові засоби акумулюються шляхом заощаджень або утримання від  поточного споживання. Домашні господарства спрямовують кошти на кап блага  шляхом заощадження грошей у вигляді  різних фін активів. Власники фін  активів чи заощаджень сподіваються отримати деякий дохід. Його рівень характеризує процентна ставка. Розрізняють номінальну та реальну проц ставки. Номін ставка показує, на яку величину сума, що її позичалльник повертає кредитору, перевищує  величину отриманого кредиту. Реальна  ставка виражається в грошових одиницях постійної споживчої спроможності і визначається як номінальна ставка, скоригована на рівень інфляції. За умов досконалої конкуренції існує  тенденція до встановлення єдиної проц ставки. В реальних умовах діапазон ставок досить широкий, що обумовлено терміновістю і розміром позики, діючою системою оподаткування, структурою ринку  капіталу тощо.

52. пропозиція заощаджень

Під заощадженнями розуміють ту частину поточних доходів, яка не використана на сплату податків та на поточні потреби сімейних господарств. Заощадження в такому розумінні  могли бути і в секторі "фірми", проте ми їх умовно переключили в  сектор "сімейні господарства", які є власниками фірм. Подібні  збереження могли бути і в секторі "уряд", якби доходи бюджету перевищували його витрати. Але це означало б, що через податки у сімейних господарств  допущені надмірні вилучення доходів, що зменшило потік заощаджень. Тому логічно суму заощаджень сімейних господарств  при зіставленні її з інвестиціями збільшити на суму бюджетних заощаджень, якщо вони мають місце. Проте наявність  таких заощаджень - скоріше виняток  з правила, і від них можна  абстрагуватися при аналізі зв'язку заощаджень та інвестицій у реальній дійсності.

53. Інвестування.Позичковий процент.Дисконтована вартість.

Об'єктивною основою інвестиційної  діяльності є інвестиційні цикли. Інвестиційний цикл — це процес, який реалізується протягом часу здійснення інвестицій і визначається як комплекс заходів від моменту прийняття рішення про інвестування до завершальної стадії інвестиційного проекту, наприклад, науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, прийняття інвестиційних рішень, планування і проектування, підготовка до будівництва, будівництво, вихід на проектні показники і режим окупності вкладень. Зазвичай інвестиційний процес розпочинається з мотивації інвестиційної діяльності. Основним мотивом такої діяльності може бутинадлишок певних коштів у субєкта господарювання або приватної особи, яких не влаштовують відсотки за депозитними вкладами. Інвестор, що є власником цих нагромаджень, прагне придбати на інвестиційному ринку фінансові активи або інвестиційні товари, тобто вкласти капітал. Як правило, власникові нагромаджень дуже важко зупинитися на якомусь конкретному проекті, оскільки у нього немає впевненості в тому, що інвестиції принесуть прибуток, крім того, вони взагалі можуть бути втрачені. Обгрунтування доцільності інвестицій потребує розгляду якомога більшої кількості інвестиційних проектів з метою вибору найкращого.

Грошові засоби акумулюються шляхом заощаджень або утримання від  поточного споживання. Домашні господарства спрямовують кошти на кап блага  шляхом заощадження грошей у вигляді  різних фін активів. Власники фін  активів чи заощаджень сподіваються отримати деякий дохід. Його рівень характеризує процентна ставка. Розрізняють номінальну та реальну проц ставки. Номін ставка показує, на яку величину сума, що її позичалльник повертає кредитору, перевищує величину отриманого кредиту. Реальна ставка виражається в грошових одиницях постійної споживчої спроможності і визначається як номінальна ставка, скоригована на рівень інфляції. За умов досконалої конкуренції існує тенденція до встановлення єдиної проц ставки. В реальних умовах діапазон ставок досить широкий, що обумовлено терміновістю і розміром позики, діючою системою оподаткування, структурою ринку капіталу тощо.

Дисконтована (приведена, поточна) вартість - оцінка вартості (поточний грошовий еквівалент) майбутнього потоку платежів виходячи з різної вартості грошей, отриманих в різні моменти часу.

Формула дисконтованої або приведеної вартості:

P=Pn/(1+r)n (15)

де Рn — це майбутня вартість;

P— дисконтована або приведена  вартість (в літературі в якості  синонімів використовують також  терміни сьогоднішня, дійсна, поточна  вартість);

1/(1+r)n - коефіцієнт дисконтування.  Економічний зміст даного коефіцієнта  полягає в тому, що його величина  відповідає поточній вартості  однієї грошової одиниці, яка  буде одержана в кінці періоду  п при складному відсотку г.  Його величина залежить від  тривалості часового періоду  і необхідної ставки дисконту.

54. Рівновага на ринку  капітальних благ у коротко-та  довгострокових періодах

Складовою ринку ресурсів є ринок капіталів. Політична  економія ділить, як зазначалося вище, фактори виробництва на три групи: землю, працю і капітал. Перші  два називають первинними факторами  виробництва, що наявні ще до процесу  виробництва. До первинних факторів зараховують фактор, що виробляється економікою, — капітал, або, по-іншому, інвестиційні товари, або капітальні блага. Капітал політична економія розглядає двояко: як фактор виробництва  і як ресурс, що приносить процент  позичальнику. 
Капітал як фактор виробництва складається з тих виготовлених товарів, які, відповідно, застосовують для продукування інших товарів. 
Окремі капітальні блага можна використовувати протягом кількох років, тоді як інші — протягом століття і навіть більше. Проте суттєва риса капітального блага полягає в тому, що воно є і фактором виробництва, і продуктом одночасно. 
Є три різновиди капітальних благ: будівлі й споруди (такі як заводи і будинки), устаткування (споживче, такі як автомобілі, і виробниче — устаткування тривалого використання та інші знаряддя праці) та запаси (наприклад, верстати на складах торговця). 
Капітальні блага купують і продають на ринках капітальних благ. Наприклад, «Краматорськтяжмаш» продає різноманітне устаткування іншим підприємствам. Це устаткування використовують, щоб підвищити ефективність виробництва та розширити його масштаби. Механізм функціонування ринку капітальних благ описано нами вище на прикладі ринку засобів виробництва.

55) Земля як  фактор виробництва. Ринок землі.  Рента.Загальна характеристика ринку природних ресурсів 
Ринок природних ресурсів - це земля, тобто простір, на якому відбувається будь-яка економічна активність. Розташування, фізичні характеристики - висота над рівнем моря, кліматичні особливості, багатства надр - роблять кожну конкретну ділянку землі більш чи менш придатною для певного виду господарської діяльності.Земля унікальна щодо інших факторів виробництва, оскільки вона нерухома, іммобільна, невідтворювана. її пропозиція в будь-який момент і в будь-якій місцевості обмежена, фіксована. У зв'язку з нееластичністю пропозиції землі її ціна повністю визначається попитом на неї.Однак все ж необхідні деякі уточнення цих традиційних положень.По-перше, на відміну від об'єктів фізичного капіталу, ділянка землі після купівлі-продажу в будь-який момент може бути знову продана на ринку.По-друге, часто земля купується (вслід за очікуваним зростанням ціни на неї) через те, що вона є особливою формою заощадження грошового капіталу. В таких випадках припускається, що в майбутньому земля знову буде запропонована як об'єкт купівлі-продажу.По-третє, у звичайній ситуації землю купують задля отримання доходу або ренти. Ціна, яку покупець готовий заплатити за земельну ділянку, дорівнює дисконтованій вартості всіх майбутніх рентних надходжень..Земля як фактор виробництва - це не тільки та частина земної поверхні, яка не зайнята водою, але й природні ресурси – ліси, корисні копалини, ресурси морів, родючість грунтів, які можуть бути використані у процесі виробництва, тобто це всі рідкісні природні ресурси.Природні ресурси розподіляються на такі, що не відтворюються (можуть бути використані тільки один раз – вугілля, нафта, природний газ), і що відтворюються (неодноразово використовуються у виробництві – моря, земельні угіддя). Запас природних ресурсів визначається самою природою. Обсяг потоку — послуг природних ресурсів — визначається людським вибором. Рента земліЦіною послуг природних ресурсів (землі) є земельна рента R — орендна плата за користування землею протягом певного періоду (року). Ціна землі як запасу визначається поточною цінністю майбутньої ренти. Економічна рента – це ціна, яка виплачується за використання землі та інших природних ресурсів, кількість яких (їх запаси) обмежена. Саме унікальна умова пропозиції землі та інших земельних ресурсів – їх фіксована кількість – відрізняє рентні платежі від заробітної плати, проценту та прибутку. Рента – доход з землі, який отримує її власник (землевласник) на відміну від доходу, який отримує підприємець (орендар – землекористувач), використовуючи землю, як об’єкт господарювання. Абсолютну нееластичність пропозиції землі слід прирівняти до відносної еластичності таких матеріальних ресурсів, як будівлв, обладнання, складські приміщення.. с укупна пропозиція цих ресурсів не фіксована. Підвищення цін буде спонукати підприємців будувати і пропонувати більшу кількіст цих матеріальних ресурсів. І навпаки, падіння цін на них приведе до того, що підприємці будуть допускати зношування існуючих будівель, обладнання і не будуть їх замінювати. Подібна аргументація відноситься і до загальної пропозиції праці. В певних межах більш високий рівень заробітної плати буде спонукати більшу кількість робочих вливатися в робочу силу, а більш низька зароботна плата буде примушувати їх виходити із робочей сили. Іншими словами, крива пропозиції неземельних ресурсів плавно піднимається, або, іншокажучи, ціни, сплачені за такі ресурси, виконують спонукаючу функцію. Висока ціна дає стимул збільшити пропозицію, низька ціна спонукає зменшити пропозицію.