Купс мікроекономіки, теорія

Функції ринку  із досконалою конкуренцією

На ринок покладено  виконання наступних функцій:

• Координаційна функція: ринки координують попит та пропозицію, уможливлюючи їх зустріч за рахунок відповідної інфраструктури, наприклад, біржі.
• Алокаційна функція: ринки сприяють економному урівноваженню пропозиції та попиту, а ціновий механізм – найкращому використанню ресурсів.
• Селекційна функція: ринки дозволяють торгувати лише тим продавцям та покупцям, які виконують певні вимоги, наприклад, щодо мінімального рейтингу, ліцензії тощо.

Досконала конкуренція є найбільш виразною схемою ринкової структури, яку можна використовувати для аналізу економічних процесів.

Вона є ідеальним типом ринкової структури, перевага якого полягає  в тому, що завдяки його існуванню  стає можливим чітке визначення системи  обмежень, з якими стикається фірма  на шляху до максимізації прибутку.

Ринок досконалої конкуренції - це ринок, який відповідає умовам досконалої конкуренції.

Умови формування ринку досконалої конкуренції

ð 1  Ринок складається з великої кількості продавців, кожний з яких продає стандартизовану продукцію великій кількості покупців.

ð 2  Кожна фірма має дуже незначну частку у загальному випуску продукції, що поступає на ринок, і ця частка не перевищує 1% загального продажу.

ð 3  Фірма не цікавиться рішеннями своїх конкурентів. Вона не розглядає конкурентів як таких, що можуть обмежити її ринкову частку продажу.

ð 4  Інформація про ціни, технології та імовірний прибуток легко доступна, що дозволяє гнучко реагувати на зміну ринкових умов.

ð 5  Входження в ринок та вихід з нього не обумовлені ніякими перешкодами для продавців стандартизованої продукції, що забезпечує їм повну мобільність у використанні ресурсів.

Підприємницька  фірма - це самостійно діючий суб'єкт ринку, метою діяльності якого є отримання прибутку через виробництво одного або більше товарів для продажу на ринку.

Конкурентна фірма - це фірма, яка продає свою продукцію на ринку досконалої конкуренції.

Мета діяльності конкурентної фірми — максимізація прибутку.

Припущення про максимізацію прибутку продавцями лежить в основі моделі пропозиції конкурентної фірми, раціональної економічної поведінки.

25) Короткострокова  рівновага фірми і галузі на  ринку досконалої конкуренції.

Ринок досконалої конкуренції – це тип ринку, який відповідає умовам досконалої конкуренції.

У процесі свого функціонування конкурентна фірма має прийняти рішення:

1) здійснювати виробничу діяльність чи ні; 2) скільки продукції виробляти і продавати.

Ринкова конкурентна короткострокова  рівновага характеризується такими ціною P та обсягом Q, що на ринку відсутні тенденції до їхньої зміни (за інших  незмінних умов). При цьому обсяги ринкового попиту й ринкової рівноваги  співпадають, так само як і ринкові  ціна попиту й ціна пропозиції. Кожна  фірма у такому стані виробляє обсяг продукції, який дозволяє їй максимізувати  прибуток.

В короткому періоді  фірма випускає певний обсяг продукції  і повинна лише визначити, чи слід його змінювати з метою максимізації прибутку. Фірма приймає рішення про збільшення випуску, якщо вона буде мати від цього вигоду. Коли йдеться про випуск продукції на одиницю, то виручка від реалізації одиниці продукції (МК = Р) має бути не меншою від вартості виробництва цієї одиниці (МС). Отже, мінімальна ціна, за якою фірма погодиться пропонувати додаткову одиницю продукції, що забезпечує їй лише нульовий економічний прибуток (тобто нормальний прибуток), визначається умовою Р = МС.

Умова беззбитковості конкурентної фірми досягається, якщо виробляється обсяг продукції, для якого Р=ATCmin

Це значить, що ТК - ТVС, а  отже збитки підприємства дорівнюють сумі постійних витрат. В цьому випадку фірмі байдуже, чи випускати даний обсяг продукції, чи закритися.

26) Довгострокова  конкурентна рівновага у галузі  фірми.

У довгостроковому періоді  всі витрати підприємства є змінними. Тому підприємство може змінювати обсяги факторів виробництва, пристосовуючи  їх до обсягу виробництва, який максимізує прибуток. У довгостроковому періоді, по-перше, будь-яке підприємство має  можливість вибору виробничих потужностей і, відповідно, має більшу можливість змінювати обсяги випуску. По-друге, завдяки вільному входу в галузь та виходу з неї одні підприємства мають можливість залишити ринок цього товару, якщо вони мають від'ємний прибуток, а інші входитимуть до нього в разі можливості отримати високий прибуток. Тобто зміна кількості підприємств, що прагнуть максимізувати прибуток на цьому ринку, є важливим фактором досягнення рівноваги у довгостроковому періоді на ринку досконалої конкуренції. В довгостроковому періоді всі види витрат повністю змінні. Фірми випускають продукцію лише в тому випадку, коли ціна не нижче довгострокових середніх витрат Р > АС.

27) Сукупний, середній  і граничний доход фірми за  умови досконалої конкуренції.

Для характеристики доходу фірми важливим є показники середнього і граничного доходу, пов'язані із сукупним доходом. 
Сукупний дохід, який одержує фірма, дорівнює ціні продукту (Р), помноженій на кількість реалізованого товару (Q):

R = P • Q. Сукупний дохід інколи позначається через R (Q), щоб показати, що його розмір залежить від обсягу впуску продукту (Q).

 Середній дохід фірми  AR - це дохід в середньому на  одну одиницю проданого товару.Середній дохід дорівнює ринковій ціні одиниці товару. 
Суть прибутку (чистого доходу) як економічної категорії проявляється у його функціях: по-перше, він є критерієм господарської діяльності підприємства; по-друге, він здійснює розподіл чистого доходу нації; по-третє, він економічно стимулює підприємство.

Граничний дохід MR - це приріст  доходу (DR) як результат приросту виробництва  на одну одиницю товару (DQ). Граничний дохід фірми величина постійна і дорівнює ціні одиниці продукції. Крива граничного доходу MR співпадає з кривою попиту. 
28) Короткострокова і довгострокова пропозиція конкурентної фірми.

Короткострокова крива  пропозиція конкурентного підприємства представляє той обсяг випуску товарів, який буде пропонувати підприємство за кожного значення ціни, щоб максимізувати прибуток. Короткострокова крива пропозиції підприємства буде співпадати з його кривою граничних витрат МС для цін, які перевищують мінімальний рівень середніх змінних витрат AVC. Якщо ціна буде менша мінімального рівня AVC, який називається ціною зупинки виробництва, короткостроковою ціною ліквідації, то підприємство закривається і обсяг його пропозиції буде нульовим.

У довгостроковому періоді підприємство може змінити всі фактории виробництва, в тому числі і розмір підприємства. Воно може згорнути виробництво (вийти з галузі ) або ж виробляти нові види продукції (ввійти в галузь). Різниця між постійними і змінними витратами має місце тільки в короткостроковому періоді. Для галузі є дві ознаки довгострокового періоду: -всі підприємства мають можливість змінити всі види своїх витрат; -може мінятися число підприємств в галузі(старі можуть виходити, нові входити в галузь).

В довгостроковому, як і в короткостроковому  періоді, граничні витрати є важливим фактором визначення обсягу виробництва: обсяг виробництва , за якого досягається максимальний прибуток визначається аналізом граничних

і середніх витрат.

29) Довгострокова пропозиція  галузі в умовах досконалої  конкуренції.

пропозиція в довгостроковому періоді

Довгострокова пропозиція визначається шляхом складання обсягів пропозиції всіх фірм, які потенційно існують  на ринку, і дорівнює сумарному обсягу продукції, що виробляється та поставляється  на ринок фірмами по будь-якій можливій ціні. Довгострокова крива ринкової пропозиції залежить від зміни на довгостроковому інтервалі рівня  витрат галузі по мірі розширення обсягів  випуску продукції. В залежності від цього вона може мати додатний або від'ємний нахил. Якщо середні витрати не змінюються залежно від зміни кількості фірм, що входять в галузь і виходять з неї, то в іншому випадку пропозиція галузі буде абсолютно еластична, і крива пропозиції, відповідно, буде горизонтальною.

Галузь з незмінними витратами  — це галузь, в якій ціни на фактори  виробництва не залежать від зміни  обсягу випуску продукції. Фірми  в галузі мають незмінні

середні витрати. (Незмінний ефект  масштабу.) Довгострокова крива пропозиції галузі з незмінними витратами —  горизонтальна. Галузь із зростаючими  витратами це галузь, в якій ціни на ресурси в довгостроковому  періоді зростають

Фірми в галузі мають зростаючі  середні витрати. (Від'ємний ефект  масштабу.)

Довгострокова крива пропозиції галузі із зростаючими витратами має  додатний нахил.

Галузь зі спадними витратами —  це галузь, в якій ціни на фактори  виробництва зменшуються по мірі розширення випуску продукції. (Додатний ефект масштабу.)

Довгострокова крива пропозиції в  такій галузі буде мати від'ємний  нахил.

а) Галузь з незмінними витратами

б) Галузь зі зростаючими витратами

в) Галузь зі спадними витратами

Графік 1.13. Довгострокові криві  пропозиції в галузях з незмінними, зростаючими і спадними витратами.

SL — крива пропозиції в галузях з незмінними, зростаючими та спадними витратами в довгостроковому періоді. Конфігурація довгострокової кривої пропозиції галузі залежить від рівня довгострокових середніх витрат (LАС), які впливають на рівень ціни (Р), збільшуючи її (Р1 -> Рг) 

або зменшуючи її (P1> Р2). Якщо довгострокові середні витрати не змінюються, ціна (Р) залишається незмінною— у цьому випадку довгострокова крива пропозиції галузі — горизонтальна.

30.Монополія і монопольна  влада. Різновиди монополій

Монополія являє собою ринкову структуру, яка характеризується наявністю одного продавця та багатьох покупців, відсутністю близьких замінників для даного товару, існуванням бар'єрів для входу конкурентів на ринок.

Бар'єри для вступу конкурентів  у галузь (обмеження, які запобігають  появі додаткових продавців на монопольному ринку): виключні права; патенти, авторські  права, ліцензії; власність на всю  пропозицію робочого фактора; ефект  масштабу великого виробництва, контроль над рідкими та дуже важливимим ресурсами.

Існують деякі різновиди  монополій: 1) чиста монополія ― монополія, яка існує в галузях, де економія, зумовлена збільшенням масштабу виробництва, особливо значна; 2) проста монополія ― монополія, за якої встановлюються однакові ціни на той самий товар для всіх продавців; 3) дискримінаційна монополія ― монополія, за якої встановлюються різні ціни на той самий товар для різних покупців, причому різниця в цінах обумовлена різницею у витратах; 4) закрита монополія ― монополія, захищена від конкуренції через юридичні обмеження; 5) відкрита монополія ― монополія, за якої одне підприємство на деякий час стає єдиним виробником продукції, але не має спеціального захисту від конкуренції; 6) адміністративна монополія ― монополія, яка виникає в умовах адміністративно-командної системи, базується на державній власності на засоби виробництва, діє в умовах значно обмеженого ринку, для неї характерний прямий розподіл ресурсів.

Фірма володіє монопольною владою (monopoly power) тоді, коли вона має можливість впливати на ціну свого товару, змінюючи кількість, що вона готова продати. Ступінь, до якої монополіст може використовувати свою монопольну владу, залежить від наявності близьких замінників на його товар і його частки на даному ринку. Природно, щоб володіти монопольною владою фірмі не потрібно бути чистою монополією. Причому необхідно, щоб крива попиту на продукцію фірми була нахилена вниз, а не була горизонтальної, як для конкурентної фірми, тому що інакше у монополіста не буде можливості змінювати ціну шляхом зміни кількості пропонованого товару. У крайньому, граничному випадку крива попиту на продукт, реалізований чистою монополією, є спрямованою вниз кривої ринкового попиту на даний продукт. Істотна відмінність між монополістичним ринком і ринком конкурентним полягає в тому, що монополіст здатний впливати на ціну, виручає за товар, а конкурентний продавець такої можливості не має. Фірма з монопольною влада є фірмою, яка на свій розсуд встановлює ціну на свій товар, а не приймає її як дане, тобто на відміну знову - таки від конкурентного продавця вона не є цінополучателем. 

 Монопольна влада залежить від здатності встановлювати ціну вище граничних витрат і величина, на яку ціна перевищує граничні витрати, обернено пропорційна еластичності попиту для фірми. Чим менш еластичний попит для фірми, тим більшою монопольною владою володіє фірма. 

31.Попит,сукупний дохід,граничний дохід монополіста.Монополія – це потреба в певних благах. В економічній теорії розглядається платоспроможний попит – потреба в товарах, яка забезпечена грошовими коштами покупця.

Попит на певний товар характеризує зміни в поведінці споживача у відповідь на зміну цінових і нецінових факторів. Попит окремого споживача називається індивідуальним попитом. Існуюче співвідношення між ринковою ціною і кількістю товару, на який є попит, може бути відображене графічною кривою попиту.

Сукупний попит - це сукупна величина обсягу продукції, яку готові купити всі суб'єкти національної економіки за даного рівня цін та за інших однакових умов. Він визначається величиною грошових видатків, які передбачають витратити на придбання товарів та послуг домогосподарства, приватні підприємці, урядові установи, а також витрати на чистий експорт.

Сукупний попит залежить від  цінових та нецінових факторів. Ціновим  фактором є рівень цін. 

На сукупний попит впливають  і нецінові детермінанти. До них  належать доходи населення, його наміри щодо майбутнього придбання товарів  та послуг, рівень податків і процентної ставки і інші.