Економічне обґрунтування шляхів підвищення рентабельності підприємства

2. Підвищення рівня рентабельності шляхом прискорення товарообороту ПрАТ «Рівне-Борошно»

Покращення структури товарообороту дозволить зменшити частку товарів та готової продукції на складах і забезпечить підприємство грошовими коштами.

Фінансове положення підприємства безпосередньо залежать від того, наскільки швидко засоби, вкладені в поточні активи, перетворюються на реальні гроші.

Одним з найважливіших показників ефективного управління оборотними коштами є висока оборотність оборотних активів. Звідси основне завдання раціонального управління оборотними коштами підприємства полягає в тому, що всіма силами і засобами слід скорочувати період оборотності оборотних коштів в цілому і після кожної з найбільш вагомих складових.

Показники оборотності оборотних коштів мають велике значення для оцінки фінансового стану підприємства, оскільки швидкість перетворення оборотних коштів в грошову форму робить безпосередній вплив на платоспроможність підприємства та фінансову стійкість.

Розраховані показники оборотності оборотних коштів за 2006 - 2010 роки, розміщені в табл.3.4.

Таблиця 3.4

Аналіз оборотності оборотних коштів ПрАТ «Рівне-Борошно»

за 2007 - 2011 роки

№	Показники	Роки					Темп росту, %
		2007	2008	2009	2010	2011	2008/ 2007	2009/ 2008	2010/ 2009	2011/ 210
1	Чистий дохід від реалізації,тис.грн.	27849,9	46455	52463	76989	69454	1,67	1,13	1,47	0,90
2	Середній залишок оборотних коштів, тис.грн	18194,7	27548	24160,5	18045,5	26321	1,51	0,88	0,75	1,46
3	Коефіцієнт оборотності	1,53	1,69	2,17	4,27	2,64	1,10	1,29	1,96	0,62
4	Тривалість обороту оборотних коштів, днів	238	216	168	85	138	0,91	0,78	0,51	1,62

 

Як видно з таблиці 3.4, найбільша тривалість обороту оборотних коштів була у 2007 році і становила 238 днів, це пов’язано з тим, що у даному році проводилася реконструкці підприємства. Тенденція до зменшення тривалості обороту оборотних коштів має позитивний ефект на діяльність підприємства. Проте у 2011 тривалість обороту оборотних коштів знову зросла на 62 % порівняно з 2010 роком і склала 138 дні.

Для зменшення простоювання продукції на складах доставку продукції клієнтам можна здійснювати власним транспортом. Даний захід дозволить скоротити тривалість обороту оборотних коштів на 3 днів.

1. Визначимо тривалість обороту середньорічного залишку оборотних коштів у плановому році за рахунок прискорення оборотності:

 

ТОпл = 138 – 3 = 135 днів

 

2. Визначаємо коефіцієнт оборотності оборотних коштів у плановому році:

                                                          КОпл =

                                                 (3.1)

КОпл =

3. Визначимо середній залишок оборотних коштів у плановому році:

                                                      СЗпл =

                                                 (3.2)

СЗпл =

тис.грн.

4. Визначимо вивільнення середнього залишку оборотних коштів у плановому році за рахунок прискорення оборотності:

 

                                                        ∆СЗ = СЗпл –СЗб                                                                       (3.3)

 

∆СЗ = 25688,5 – 26259,3 = - 570,9 тис.грн.

 

Дане вивільнення оборотних коштів дозволяє забезпечити умови для подальшого збільшення реалізації продукції при мінімальних запасах оборотних коштів.

5. Визначимо збільшення реалізації продукції за рахунок прискорення оборотності оборотних коштів:

 

                                            ∆О = Об * ∆СЗ / СЗпл.                                                                          (3.4)

 

∆О = 69454 * 570,9/ 25688,5 = 1543,5 тис.грн.

 

Тоді у плановому році буде реалізуватись продукції:

 

                                                  Опл = Об + ∆О                                                 (3.5)

 

Опл = 69454 + 1543,5 = 70997,5 тис.грн.

 

6. Визначимо зниження собівартості продукції, яке відбудеться за рахунок зменшення долі оборотних коштів у собівартості продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. обсягу продукції.

Доля цих витрат визначається за формулою:

 

ДСЗі = СЗі / Оі                                              (3.6)

де 

ДСЗі – доля оборотних коштів в 1-ці обсягу продукції і-го року.

Доля оборотних коштів в 1-ці обсягу продукції становить:

  а) у 2011 році:

 

ДСЗб = 26259,3 / 69454 = 0,39;

 

 б) у 2012 році:

 

ДСЗпл = 25688,5 / 70997,5 = 0,36.

 

Економія собівартості продукції за рахунок прискорення оборотності буде становити:

 

                                             ∆С = (ДСЗб – ДСЗпл) * Опл                                      (3.7)

 

∆С = ( 0,36 – 0,39) * 70997,5 = - 2129,93 тис.грн.

 

7. Визначимо собівартість продукції у плановому році:

 

                                                     Спл = Сб – ∆С                                                (3.8)

 

Спл = 61198 – 2129,93 = 59068,07 тис.грн.

 

8. Визначаємо прибуток у плановому році:

 

Ппл = 70997,5 – 59068,07 = 11929,43 тис.грн.

9. Визначимо валову рентабельність у плановому році:

 

Рпл = П пл. / Спл                                            (3.9)

 

Рпл = 11929,43 / 59068,07 = 0,2

Рис. 3.1 Підвищення рівня рентабельності за рахунок прискорення товарообороту

Отже, в результаті прискорення тривалості обороту оборотних коштів на 3 дні, собівартість у плановому 2012 році зменшиться на 2129,93 тис. грн. і становитиме 59068,07 тис. грн. , а в результаті прибуток у плановому році збільшиться і становитиме 1192,43 тис грн. В результаті можемо спостерігати підвищення рівня валової рентабельності на 0,07 (рис. 3.1), і її значення у плановому році дорівнює 0,2.

3. Підвищення рівня рентабельності  за рахунок зниження собівартості продукції ПрАТ «Рівне-Борошно»

Щоб постійно забезпечувати зростання прибутку, треба шукати невикористані можливості його збільшення, тобто резерви зростання. Резерв - це кількісна величина. Резерви виявляються на стадіях планування та безпосереднього виробництва продукції і її реалізації. Визначення резервів збільшення прибутку базується на науково обґрунтованій методиці розробки заходів з їх мобілізації.

У процесі виявляння резервів виділяють три етапи:

1. Аналітичний - на цьому етапі виявляють і кількісно оцінюють резерви;
2. Організаційний - тут розробляють комплекс  інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, які повинні забезпечити використання виявлених резервів;
3. Функціональний — коли практично реалізують заходи і контролюють їх виконання.

Резерви збільшення прибутку є можливими:

• за рахунок збільшення обсягу випуску продукції (робіт,послуг);
• за рахунок зниження витрат на виробництво і реалізації продукції;
• за рахунок економії і раціонального використання коштів на оплату праці робітників та службовців;
• за рахунок впровадження досягнень науково-технічною прогресу, в результаті чого зростає продуктивність праці.

Одним із способів стабілізації економічного та фінансового стану підприємства є зниження собівартості продукції. ПрАТ «Рівне-Борошно» повинно прагнути до скорочення витрат виробництва постійно, а не лише тоді, коли погіршується фінансово-економічне становище підприємства. Адже низька індивідуальна собівартість забезпечуватиме підприємству додатковий прибуток, розміри якого будуть тим більшими, чим меншою буде собівартість.

Зниження собівартості – це вирішальна умова збільшення прибутку. Тому при аналізі особливе значення має методика визначення резервів зниження собівартості продукції (робіт, послуг).

Для виявлення резервів зниження собівартості продукції слід було б проводити постатейний факторний аналіз затрат як на загальний обсяг виробленої продукції, так і за окремими її видами, а також за центрами затрат. Однак у «Звіті про фінансові результати» форми № 2 ПрАТ «Рівне-Борошно» наводять дані тільки про затрати за їх елементами. Виходячи з цих інформаційних даних, можна оцінити ефективність окремих елементів затрат і визначити резерви зниження собівартості продукції та резерви збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок більш ефективного використання матеріальних ресурсів (затрат).

Методику визначення резервів зниження собівартості продукції розглянемо на прикладі двох основних елементів затрат: матеріальних витрат і витрат на оплату праці. При цьому використовуються такі показники ефективності цих видів затрат, як, відповідно, матеріалоємність та оплатоємність, що визначаються як відношення відповідних витрат до вартості виробленої продукції (робіт, послуг) в оптових цінах підприємства без податку на додану вартість, акцизного збору.

З таблиці 2.9 ми бачимо, що обсяг матеріальних затрат в 2011 році суттєво зріс ( на 18228 тис.грн. і склав 52696 тис.грн. у порівнянні з 2010 роком ). В зв’язку з цим навіть при зменшенні обсягів реалізації собівартість продукції майже не змінилась ( собівартість меншилась на 33 тис. грн. при зменшенні реалізації на 3750 тис. грн.), як наслідок при непропорційному зростанні витрат знизилась рентабельність виробництва (у 2011 році вона склала – 0,14%).

Для виходу з даної ситуації підприємству необхідно прийняти ряд заходів, спрямованих на зниження матеріальних затрат (пошук інших постачальників сировини та матеріалів, реконструкція та модернізація машин та обладнання, підвищення ефективності використання основних виробничих фондів, підвищення якості продукції). Як свідчить досвід попередніх років ПрАТ «Рівне-Борошно», якщо в 2011 році запровадити вищеназвані заходи, то матеріальні затрати, в результаті , знизяться на 2%, при незмінній вартості та обсягу реалізації продукції.

Вплив зміни матеріалоємності продукції (одного з показників ефективності використання матеріальних ресурсів) на її собівартість визначимо шляхом проведення розрахунку, наведеного в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Розрахунок впливу зміни матеріалоємності на собівартість продукції

Показники	2011 рік	2012 рік	Відхилення (+;-)
Матеріальні затрати, тис. грн.	52694	51640	х
Вартість продукції в діючих цінах, тис.грн.	71579	71579	х
Матеріалоємність продукції, грн.	0,736	0,721	-0,015

Матеріалоємність (Мє) визначає, скільки матеріальних затрат припадає на 1 грн. виробленої продукції.

Розрахунок впливу зміни матеріалоємності ( Мє) на собівартість продукції ( СПМє):

 

    СПМє = Мє * ВП2011                                    (3.15)

де

ВП2011 – вартість продукції в діючих цінах, в 2011 році.

 СПМє  = - 0,015 * 71579= - 1073,7 тис. грн.

 

Отже, якщо матеріальні затрати в 2011 році знизити на 2%, то матеріалоємність продукції знизиться на 1073,7 тис. грн.

Значний вплив на зниження собівартості продукції і відповідно на зростання прибутку має зниження оплатоємності. Вплив зміни оплатоємності на собівартість продукції визначається за такою ж методикою, що і матеріалоємності. Обсяг витрат на оплату праці в 2011 році зріс на 4025 тис.грн. і склав 5372 тис.грн у порівнянні з 2010 роком. В зв’язку з цим збільшилась собівартість продукції. Для зниження витрат на оплату праці необхідно оптимізувати чисельність працівників підприємства, в результаті чого ПрАТ «»Рівне-Борошно» матиме можливість збільшити продуктивність праці на 20%. Якщо при цьому збільшити заробітну плату працівникам лише на 15%, то економія витрат на оплату праці складе 5%. Вплив зміни оплатоємності продукції на її собівартість визначимо шляхом проведення розрахунку, наведеного в таблиці 3.6.