Сучасні особливості застосування контрактної системи оплати праці (на прикладі СВК «Полянський»)

Вибір певної системи оплати праці  на конкретному підприємстві здійснюється в залежності від цілого ряду причин, таких як специфіка підприємства, кваліфікація працівників, національні  особливості і т.і. [7].

 

 

1.3 Суть та особливості застосування  контрактної системи оплати праці

 

В умовах  переходу  до  ринкових  відносин  для  вирішення  задачі підвищення  ефективності  виробництва,  конкурентноздатності  продукції,  що випускається, основною формою оплати праці керівників, спеціалістів  повинна бути контрактна система. Тому виростає роль колективного договору.

 

Контракти мають перевагу над традиційними трудовими договорами, які не повністю враховують особисті якості працівників  та змістовну специфіку їхньої професійної  діяльності, не забезпечують належної відповідальності за доручену справу.

Найм за контрактом, як правова  модель підбору, розподілу та використання персоналу на підприємствах усіх форм власності закріплений у  ст. 21 КЗпП України.

   Контракт – це особлива  форма трудового договору, в якому  вказується термін його дії,  права, обов'язки і відповідальність  сторін, умови оплати та організації  плати працівників і умови,  щодо розірвання договору можуть  установлюватися угодою двох  сторін [7].

Контракт як особлива форма трудового  договору має спрямовуватися на забезпечення умов для виявлення ініціативи та самостійності праці, враховуючи індивідуальні  здібності працівника та його професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність  працівника.

Головною метою введення контрактної  системи оплати праці є націлення  працівників на досягнення високих  кінцевих результатів праці, а також  підвищення їхньої відповідальності.

Контрактна система оплати праці  ґрунтується на заключенні договору між роботодавцем і виконавцем, в  якому обумовлюються режим та умови праці, права і обов'язки сторін, рівень оплати праці та інше. Договір може оплачувати час знаходження  виконавця на підприємстві, фірмі (погодинна  оплата праці) або конкретне виконане завдання (відрядна оплата).

Контракти можуть укладатися з керівниками, фахівцями, а також із робітниками. У контракті обговорюють режим  і умови праці, права і обов'язки сторін, рівень оплати праці та інше (надання службового транспорту, додаткової відпустки, житлової площі та ін.). За контрактом працівник зобов'язується виконувати роботу, | визначену цією угодою і правилами внутрішнього розпорядку, а власник підприємства, організації або уповноважений  ним орган зобов'язується сплачувати працівникові заробітну плату й  забезпечувати умо-І ви праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством працю, колективним договором і угодою сторін.

Будь-який  контракт,  як  і  трудовий  договір,  має   дві   сторони – наймач (роботодавець)  і  той,  що  наймається  (робітник

Укладення трудового контракту  може бути виконано у такий спосіб:

1) загальні положення  (найменування  сторін,  реквізити,  термін  дії,  умови іспитового терміну);

2) предмет контракту  (найменування  виконуваної  роботи  й  визначення  трудових функцій);

3)   обов'язку   роботодавця   (інформаційне,   технічне   забезпечення робітника, бібліотечний  день, підвищення кваліфікації);

4) порядок прийняття й оцінки  роботи;

5) оплата  праці  (терміни   виплати,  авансові  виплати,  заохочувальні  виплати);

6) режим робочого  часу  (гнучкий   графік,  робота  у  визначені   часи,

вихідні, відпустки і порядок  їх надання, порядок оплати);

7) соціальні гарантії (додаткові  виплати до відпустки,  по  лікарняному  листку, зобов'язання по  працевлаштуванню  по  закінченню  роботи,  медичне,  санаторно-курортне  обслуговування,  транспортні  послуги,   оплата   житла, надання житла, погашення  кредиту в житло-будівельному  кооперативі й ін.);

8) обов'язки сторін по виконанню  умов контракту і  відповідальність  за їхнє порушення (дисциплінарні  санкції, відшкодування  матеріального   збутку,

розірвання контракту);

9) умови розірвання або пролонгації  трудового контракту (розірвання  – у випадку порушення контракту,  ліквідації  підприємства,  закінчення  терміна, підписання акту про  прийняття роботи,  дострокове  виконання  роботи,  угода сторін; пролонгація – якщо робота  не завершена, припинена з   причин,  що  не залежать,  обговореним  у контракті, у випадку захворювання  й  ін.);  порядок розгляду  спорів [8, С. 112-114].

Контракт  складається  в  письмовій  формі  в  двох  примірниках.   Один примірник залишається в  роботодавця,  другий  – у  робітника.  Контракт  є підставою для виникнення трудових відношень між сторонами  контракту  з  дня, встановленого  в ньому. Роботодавець видає наказ  про  зарахування  робітника на роботу на підставі  даного  контракту  і  повідомляє  його  під  розписку робітника. Перевага письмової форми  полягає в тому, що всі умови  контракту фіксуються в даному акті, обов'язковому для обох сторін, письмова форма підвищує гарантії сторін.

За згодою працівника копію укладеного з ним контракту може бути передано профспілковому чи іншому органові, уповноваженому працівником представляти його інтереси, для здійснення контролю за додержанням  умов контракту.

Контракт має юридичну форму, оскільки прийняття на роботу працівників  може здійснюватися у випадках, прямо  передбачених чинним законодавством. У контракті передбачаються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, строк  дії контракту, права, обов'язки та взаємна  відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави для  розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання  взятих на себе сторонами зобов'язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, організації  чи роботодавця. Умови оплати праці  та матеріального забезпечення працівників, з якими укладається контракт, визначаються угодою сторін. Розміри  виплат не можуть бути меншими, ніж  передбачено чинним законодавством, угодами й колективним договором, і залежать від виконання умов контракту.

У контракті можуть також визначатися  умови підвищення або зниження обумовленого сторонами розміру оплати праці, встановлення доплат і надбавок, премій, винагород за підсумками роботи за рік чи інший період, участі у  прибутках підприємства, організації (якщо це передбачено чинним законодавством та їхніми статутами) чи громадянина-підприємця.

У контракті можуть бути передбачені  додаткові пільги, гарантії та компенсації, не встановлені чинним законодавством, за рахунок коштів роботодавця.

Контракт набуває чинності з  моменту його підписання або з  дати, визначеної сторонами у контракті, і може бути змінений за згодою сторін, складеної у письмовій формі. Він є підставою для видання  наказу (розпорядження) про прийняття (найняття) працівника на роботу з дня, встановленого у контракті за угодою сторін.

Умови оплати праці, що визначаються в контракті, встановлюються в залежності від результатів виробничо-господарської  та фінансової діяльності підприємства. Оплата праці керівних працівників  і фахівців повинна складатися з  двох частин: постійної (посадовий оклад) і змінної, яка залежить від особистого внеску працівника в досягнення тих  чи інших показників. Змінна частина  заробітної плати (надбавки, доплати, премії тощо) повинна орієнтуватися на досягнення короткострокових і довгострокових результатів господарської діяльності. Вона повинна встановлюватися залежно  від виконання конкретних зобов'язань  щодо ефективного використання власності  підприємства та виплачуватися залежно  від їх своєчасного виконання (збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції, прибутку, підвищення рентабельності, введення нових потужностей і  об'єктів, підвищення конкурентоспроможності продукції, збільшення валютної прибутку та ін .) [9].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 АНАЛІЗ ФОРМ ТА СИСТЕМ  ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ НА СВК «ПОЛЯНСЬКИЙ»

 

 

2.1 Загальна характеристика  діяльності СВК «Полянський» та його техніко-економічних показників

 

 

Підприємство як організаційна  одиниця, яка здійснює господарсько-фінансову  діяльність, існує у всіх економічних  системах та типах економічних відносин. Підприємство має діяти і господарювати  в рамках законодавства, що регулює  всі напрямки його діяльності. Головною правовою базою для існування  та діяльності підприємств є : закон  “ Про підприємства в Україні  ”, ухвалено сесією Верховної Ради України 27 березня 1991 року, статут підприємства, колективний договір підприємства.

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Поляннський» є юридичною  особою, діє на основі  статуту, установчого  договору, має відкритий рахунок  в банку, має круглу печатку, кутовий  штам.

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Поляннський» знаходиться  за адресою:

Україна, Хмельницька обл., Волочиський р-н, с. Поляни, вул. Набережна, 38 [10].

Головне завдання підприємства – це виробництво сільськогосподарської  продукції з метою найбільш повного  задоволення потреб споживачів та максимальне  отримання прибутку з мінімальними затратами.

На підприємстві є Колективний  договір, який включає такі завдання:

- укладається щорічно;

- регулює виробничі, економічні і трудові відносини працівників з власниками підприємства;

- визначає заходи із забезпечення належних умов праці та стану довкілля;

- визначає заходи для забезпечення зростання продуктивності праці та її оплати;

- розробляється план професійної підготовки та підвищення кваліфікації кадрів;

- соціальний захист працівників підприємства;

- зобов’язання в галузі відпочинку в будинках відпочинку, санаторіях, забезпечення працівників  медичними послугами та дошкільними закладами, спортивно-оздоровчими комплексами;

- участь працівників у використанні прибутку [10].

Господарська діяльність підприємства визначається за допомогою  системи показників, які характеризують досягнутий рівень виробництва і  оцінюють результат роботи підприємства.

Техніко-економічні показники  — величини, які характеризують матеріально-виробничу базу підприємств, використання знарядь і предметів  праці, організацію виробництва, затрати  на виробництво продукції.

Інформаційною базою для  аналізу техніко-економічних показників СВК «Полянський» слугували звіт  про фінансові результати за 2008 р. (додаток А), звіт про фінансові результати за 2009 р. (додаток Б), звіт про фінансові результати за 2010 р. (додаток В), звіт з праці за 2008 р. (додаток Г), звіт з праці за 2009 р. (додаток Д), звіт з праці за 2011 р (додаток Е).

Метою діяльності СВК «Полянський» є отримання прибутку. Прибуток Кооперативу утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку Кооперативу вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету [10].

Основні техніко-економічні показники СВК «Полянський», які дають тільки загальну характеристику підприємства наведено у таблиці 2.2.

 

Таблиця 2.2 – Аналіз техніко-економічних показників

№ п/п	Показник	Одиниця виміру	Рік			Темп зростання %
			2008	2009	2010	2009/ 2008	2010/ 2009
1	Дохід (виручка) від реалізації продукції, робіт та послуг (без ПДВ  та акцизу)	тис. грн.	35562	7567	7314	-27995	-253
2	Середньооблікова чисельність  промислово-виробничого персоналу	чол.	153	92	35	-61	-57
	- робітників		120	78	25	-42	-53
3	Продуктивність праці  одного працівника	тис. грн. / особу	232,4	82,3	209	-150,1	126,7
	- одного робітника		296,4	97	292,6	-199,4	195,6
4	Фонд заробітної праці  працівників	тис. грн.	2650,9	1493,3	596,2	-1157,6	-896,8
	- робітників		1978,3	1134,4	487,3	-843,9	-647,1
5	Повна собівартість реалізованої продукції	тис. грн.	28153	7265	6460	-20888	-805
6	Валовий прибуток  (збиток)	тис. грн.	1470	(959)	(365)	-2429	-594
7	Рентабельність доходу	%	4,13	-	-	-	-
	витрат		5,22	-	-	-	-