Організація оплати праці в галузі рослинництва

 

Відповідно до ст. 90 КЗпП України при відрядній оплаті праці розцінки визначаються виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм продуктивності (норм часу).

Відрядна розцінка визначається шляхом ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму продуктивності. Відрядна розцінка може бути визначена також шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях [1].

 Виходячи з прийнятих на  підприємстві тарифних ставок  і норм праці в колективному  договорі можуть встановлюватися два види відрядних розцінок: за одиницю продукції у тоннах або за одиницю зібраної площі у гектарах (у цьому випадку 60 – 80% фонду оплати праці доцільно спрямовувати для розрахунку розцінки за намолочену тонну зерна). На роботах при скошуванні у валки відрядні розцінки розраховують за 1 га.

Крім того, традиційно на збиранні зернових застосовується рекомендована підвищена оплата у перші дні масового збирання. Наприклад, оплату праці трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва, що виконують змінні норми праці на обмолочуванні зернових у перші 10 днів, а на скошуванні зернових у валки у перші сім днів масового збирання, рекомендується проводити за розцінками, збільшеними на 60%, іншим працівникам – на 15%.

Конкретні обмежені календарні строки (у днях), на які встановлюються підвищені розцінки на збиранні урожаю, визначаються на підприємстві залежно від наявності машин і кадрів механізаторів у межах оптимальних строків, встановлених для відповідних культур.

Підвищені відрядні розцінки на збиранні урожаю, узгоджені з профспілковим комітетом, за рішенням керівника (власника, правління) сільськогосподарського підприємства можуть бути зменшені або зовсім не застосовуватись при зниженні якості збиральних робіт чи погіршенні якості продукції з вини працівника.

Приклад розрахунку відрядних розцінок жаткарям на скошуванні зернових у валки наведено у табл. 2.14.

                                                                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Таблиця 2.14.

Приклад розрахунку відрядних розцінок на скошуванні зернових і зернобобових культур у валки , грн.

Вид механізмів	Марка жатки	Культура	Норма продуктивності, га	Розряд роботи	Витрати палива на одиницю роботи, л/га	Відрядні розцінки  за 1 га
						у перші 7 днів +60%	у наступні 5 днів +30%	в інші дні
1	2	3	4	5	6	7 (гр.9 х 1,6)	8 (гр.9 х 1,3)	9 (150,22грн;  127,96 грн;)*.: гр. 4)
МТЗ-1221	ЖВП-4,9	Пшениця  яра	22,3	6	3,7	10,78	8,76	6,74
МТЗ-82.1.26	ЖВП-4,9	Ячмінь ярий	21,4	6	2,8	11,23	9,12	7,02
МТЗ-80	ЖВС-6	Пшениця  яра	21,0	6	2,2	11,44	9,30	7,15
КПС-5Г	ЖВН-6А	Ячмінь ярий	22,6	6	2,5	10,64	8,64	6,65
„Енисей"- 1200, СКД-6;	ЖРБ- 4,2А	Зернобо-бові	11,4	5	5,2	17,95	14,59	11,22
СК-5	ЖВН-6А	Гречка	19,6	6	2,7	12,26	9,96	7,66

 

На обмолоті зернових та зернобобових культур підприємства самостійно визначають норму праці, за яку провадиться нарахування заробітної плати: одиницю продукції в тоннах або за одиницю продукції та гектар зібраної площі.

Більш поширене нарахування оплати за намолочену тонну, приклад такого розрахунку наведено у табл. 2.15.

                                                                        

 

 

 

 

 

 

 

   Таблиця 2.15.

Приклад розрахунку відрядних розцінок на підбиранні

й обмолочуванні валків та прямому комбайнуванні, грн.

(розряд роботи V,VI)

Культура	Контрольна урожайність, ц/га		Норма продуктивності			Витрати палива, л/га	Відрядні розцінки за одну намолочену тонну
			га		т		у перші 10 днів +60%		у наступні 10 днів +30%		у наступні дні
1	2		3		4	5	6 гр. 8 х 1,6		7 гр. 8 х 1,3		8 (127,96 грн; 150,22грн)*.: гр. 4)
Підбирання і обмолочування  валків комбайном КЗС-812СХ "Палєессє" після жниварок з робочою шириною захвату 4,7 м
Озимі       зернові	30,0		15,0		45,0	13,4	5,34		4,34		3,34
Ярий ячмінь	31,0		13,2		40,9	15,2	5,87		4,77		3,67
Підбирання і обмолочування  валків комбайном "John Deere" -9500 після жниварок ЖВС-6, ЖВН-6А
Озимі зернові	28,0		21,5		60,2	9,7	4,00		3,25		2,50
Ярий ячмінь	27,0		21,5		58,1	9,7	4,14		3,37		2,59
Підбирання і обмолочування  валків комбайном "Енисей”-1200, СКД-6 (ПУН-6) після жниварки  ЖРБ 4,2А
Горох (без подрібнення)	20,0	9,3		18,6		8,0	11,01		8,94		6,88
Підбирання і обмолочування  валків комбайном СК-5 „Нива” після  жниварки  ЖВН-6А
Гречка	13,0	7,4			9,62	9,4	24,99		20,31		15,62
Пряме комбайнування з укладанням соломи у валок комбайном "Дон" -1500 БСХ
Пшениця яра	29,0	19,2			55,7	11,9	4,32		3,51		2,70
Пряме комбайнування з укладанням соломи у валок комбайном КЗС-9-2 "Славутич"
Пшениця озима	34	16,6			56,4	13,3	4,26	3,46		2,66
Пряме комбайнування без подрібнення соломи комбайном "John Deere"-9500
Пшениця яра	29,0	21,3			61,8	10,7	3,89	3,16		2,43
Пряме комбайнування без подрібнення соломи комбайном "Mega-208"
Пшениця озима	34	18,1			61,5	11,6	3,90	3,17		2,44
Пряме комбайнування з подрібненням соломи комбайном "Енисей”-1200, СКД-6 (ПУН-6)
Пшениця озима	35	9,0			31,5	10,2	6,50	5,28		4,06

Ефективне застосування прогресивно зростаючих розцінок, коли відрядні розцінки зростають пропорційно до збільшення намолоту з 1 га порівняно з урожайністю, визначеною контрольним обмолотом. Чинна Галузева угода дає право підприємствам застосовувати таку систему оплати праці, зокрема абзацом 3 п. 6.12 визначено, що фонд оплати праці збільшується відповідно до умов, встановлених у колективному договорі, але не менше як на 1% на кожен відсоток збільшення обсягів виробництва [4]. На підприємствах  у колективних договорах можуть встановлюватися вищі гарантії.

У тих випадках, коли на період масового збирання урожаю у зв’язку з виробничою необхідністю для роботи на комбайнах призначають помічників трактористів-машиністів, які мають посвідчення тракториста-машиніста, оплату їх праці рекомендується проводити у розмірі не менше 85% заробітку трактористів-машиністів, які працюють на комбайнах. Окремі підприємства формують екіпажі у складі двох комбайнерів і нараховують по 100% належної заробітної плати кожному.

Оплату праці трактористів-машиністів, зайнятих на відвезенні соломи, і водіїв на відвезенні зерна від комбайна рекомендується провадити в розмірі 80% від середньої оплати комбайнерів, яких обслуговують зазначені працівники.

Відповідно до норм чинної Галузевої угоди передбачено встановлювати гарантовані доплати та надбавки до тарифних ставок: за інтенсивність праці – 12%, за високу професійну майстерність на роботах V розряду – 20, VI розряду – 24%.

Трактористам машиністам сільськогосподарського виробництва І класу встановлюється гарантована надбавка у розмірі 20%, ІІ класу – 10% тарифної ставки, водіям І класу відповідно – 25, ІІ класу – 10% тарифної ставки [4].  Класність встановлюється кваліфікаційною комісією, яка створюється за наказом власника підприємства або уповноваженого ним органу.

При оплаті праці працівників, зайнятих на збиранні зернових культур,  необхідно враховувати, що відповідно до чинної Галузевої угоди за роботу в нічний час встановлюється доплата в розмірі 40% від годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час, нічним вважається час з 22 год до 6 год ранку. За роботу у вечірній час (з 18 до 22 год)  встановлюється доплата у розмірі 20% від годинної тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за кожну годину роботи у вечірню зміну.

Наприклад, комбайнер, який працював на збиранні озимої пшениці прямим комбайнуванням з укладанням соломи у валок комбайном КЗС-9-2 "Славутич" згідно з обліковим  листом тракториста-машиніста (ф. №67) відпрацював 91 год, з  них 28 год у вечірній час. Його заробіток за годинною тарифною ставкою за цей період становить 1952,86 грн. (91 год х 21,46 грн.).  Отже, крім нарахованої оплати за відрядними або прогресивно зростаючими розцінками, комбайнеру належить нарахувати обов’язкові доплати та надбавки, визначені Галузевою угодою:

– за інтенсивність – 12%  (1952,86 х 0,12= 234,34 грн.)

– за високу професійну майстерність – 24%  (1952,86 х 0,24 = 468,68 грн.)

– за класність (І клас) – 20% (1952,86 х 0,2 = 390,57 грн.)

– за роботу у вечірній час – 20% ( 28 год х 21,46 х 0,20 = 120,18 грн.)

Загальна сума зазначених доплат і надбавок дорівнює 1213,77 грн.

Як і на виконанні інших робіт, роботи на збиранні зернових культур у святковий і неробочий день відповідно до ст. 107 КЗпП України оплачуються у подвійному розмірі: відрядникам – за подвійними відрядними розцінками; працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Вищезазначені доплати та підвищена оплата провадяться і для робітників, які працюють у режимі підсумованого обліку робочого часу.

При запровадженні на підприємстві підсумованого обліку робочого часу в розділ колективного договору "Оплата праці" або "Положення про оплату праці" необхідно включити й особливості оплати праці при застосуванні такого режиму праці. Зокрема, відповідно до ст. 106 КЗпП у разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді.

Якщо на сільськогосподарському підприємстві запроваджено обліковий період тривалістю рік, у кінці кожного місяця нараховують працівникам належну їм заробітну плату згідно з діючими умовами оплати праці: нарахування основної заробітної плати, доплат і надбавок, у тому числі за роботу в нічний та вечірній час, святкові і неробочі дні тощо, а після закінчення облікового періоду, за наявності надурочних годин, надурочну роботу оплачують згідно з чинним законодавством.

Ефективність роботи на збиранні зернових значною мірою залежить від додаткового матеріального стимулювання. Крім зазначеної оплати, підприємства відповідно до умов колективного договору встановлюють інші види додаткової оплати. Зокрема, ефективним видом матеріального стимулювання є встановлення додаткової оплати за перевиконання змінних норм продуктивності або сезонних завдань. Окремі підприємства роботу, яка виконується якісно понад установлену змінну норму, оплачують за подвійними або підвищеними розцінками.

Ефективно зарекомендувала себе практика стимулювання за виконання сезонного завдання у визначені строки. Приклад такого стимулювання наведено в табл. 2.16.

Таблиця 2.16.

Приклад розрахунку додаткової оплати за виконання сезонного завдання на збиранні зернових

Виконання сезонного    завдання, %	Доплата до загального фонду оплати праці, нарахована на збиранні зернових, %
100	10
До 110	15
До 115	20
Понад 120	30

При стимулюванні механізаторів на збиранні урожаю особливу увагу доцільно приділяти зацікавленості працівників у зменшенні втрат і підвищенні якості збирання врожаю. Для цього можна застосовувати додаткові виплати за зниження втрат зерна порівняно з контрольним обмолотом. Контрольні показники урожайності (на основі актів контрольної і фактичної урожайності) і розміри доплати встановлюють на кожному підприємстві з урахуванням конкретних умов.

Сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, крім зазначеної оплати, можуть застосувати преміювання за окремі показники роботи. Сума премії, визначена одному  працівнику за виконання певних показників роботи, максимальними розмірами не обмежується.

 

2.4. Шляхи вдосконалення  організації і оплати праці  в рослинництві

Вивчення діючих систем оплати праці в сільськогосподарських підприємствах показало, що вони направлені перш за все на стимулювання збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. В той же час підвищення ефективності використання виробничих ресурсів даними системами стимулюється недостатньо, що в ринкових умовах є недопустимим. Щоб забезпечити підприємство необхідними власними фінансовими ресурсами для нормального функціонування громадського виробництва, задоволення суспільних потреб і дальшого зростання доходів працівників від громадського виробництва необхідно враховувати як кількість І якість вироблюваної продукції, так і витрати на її виробництво.

Таким чином, в матеріальному стимулюванні працівників сільськогосподарського виробництва актуальним на сучасному етапі є вдосконалення оплати праці працівників трудових колективів, керівників і спеціалістів господарств і їх підрозділів в напрямі найбільш тісного зв'язку заробітків останніх з ефективністю господарювання.

В сучасних умовах однією з найбільш прогресивних форм матеріального стимулювання праці є оплата від валового доходу. Розглянемо категорію "валовий дохід" з погляду економіки та бухгалтерського обліку.

В економіці валовий дохід - це новостворена працею вартість, яка включає заробітну плату і валовий прибуток, та визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції і матеріальними витратами на її виробництво. Суми, які утримуються в формі податків (акцизний збір, податок на додану вартість тощо), не приносить економічної вигоди, тому вони виключаються із валового доходу.