Організація оплати праці в галузі рослинництва

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Марта 2014 в 12:46, курсовая работа

Краткое описание

Актуальність теми полягає в дослідженні оплати праці в рослинництві на прикладі Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології Української академії аграрних наук чи відповідає заробіток працівників обсягу виконаних робіт.
Обєктом дослідження даної курсової роботи є Дослідна станція лікарських рослин Інституту агроекології Української академії аграрних наук (даді – ДСЛІ).
У курсовій роботі поставленіі наступні завдання:
1. Проаналізувати стан галузі рослинництва та ефективність діяльності підприємства.
2. Розгляд систем оплати праці в рослинництві та їх застосування. Визначення розцінок та визначення заробітку працівників при виконанні окремих видів робіт в рослинництві.

Содержание

Вступ………………………………………………………………………………3
1. Організація оплати праці в рослинництві……………………………………4
1.1. Суть і основні принципи оплати праці в рослинництві. Форми організації оплати праці в рослинництві……………………………………………………3
1.2. Нормування робіт в рослинництві…………………………………………8
1.3. Оплата праці працівників рослинництва. Методика визначення акордних розцінок у рослинництві………………………………………………………..12
2. Особливості планування оплати праці в галузі рослинництва на підприємстві……………………………………………………………………..21
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства……………….21
2.2. Аналіз стану оплати праці в рослинництві……………………………….28
2.3. Планування оплати праці в рослинництві………………………………..31
2.4. Шляхи вдосконалення організації і оплати праці в рослинництві……...45
3. Охорона праці на підприємстві……………………………………………...49
Висновки і пропозиції…………………………………………………………..57
Список використаної літератури………

Прикрепленные файлы: 1 файл

document.doc

— 720.50 Кб (Скачать документ)

За 2011 рок на ДСЛР коефіцієнт надходження перевищив коефіцієнт вибуття кадрів на 0,159 пунктів. Середньооблікова чисельність працівник у 2011 порівняно з 2009 зросла на 25 чоловік або на 56,8 %.

Фонд заробітної плати – це загальна сума грошових коштів, направлена на оплату праці робітників і управлінського персоналу підприємства за визначений обсяг виконаної роботи або виробленої продукції, а також на оплату невідпрацьованого часу, який підлягає оплаті відповідно до чинного законодавства.

З метою планування та аналізу ефективності використання фонду заробітної плати його диференціюють за певними ознаками. За змістом і джерелами формування виділяють фонд основної та додаткової заробітної плати. (див. табл. 2.11).

Фонд оплати праці штатних працівників в основному складається з фонду основної заробітної плати. У 2011 році у структурі фонду оплати праці основна заробітна плата склала 91.77%. Це говорить про неефективне використання коштів на оплату праці, на підприємстві відсутня система мотивації праці. Працівники ДСЛР отримують лише заробітну плату без премії.

Таблиця 2.6

Склад фонду оплати праці в ДСЛР за 2009-2011 рр.

Показники

Код рядка

2009 р.

2010 р.

2011 р.

2011 р.до 2009 р.,%

тис. грн.

питома вага, %

(п.2/п.1*100

тис. грн.

питома вага, %

тис. грн.

питома вага, %

 

A

1

2

3

4

5

6

7

8=6/2*100

1

Фонд оплати праці

штатних працівників,

всього

4010

218,1

100

192,4

100

258,9

100

118.7

2

у т.ч. Фонд основної

заробітної плати

4020

191,6

87,85

168,1

87,37

237,6

91.7

124.0

3

Фонд додаткової

заробітної

плати

4030

24,4

11,19

24

12,47

21,3

8.2

87,3

4

Заохочувальні та

компенсаційні виплати

4080

2,1

0,96

0,3

0,16

-

-

-

5

Оплата за невідпрацьований час

4110

24,4

11,19

12

6,24

21,3

8.2

87,3


Проаналізуємо основні показники використання праці (продуктивність, оплата праці) за допомогою таблиці 2.11.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.11.

Основні показники використання праці в ДСЛР за 2009-2011 рр.

Показники

Роки:

Відхилення. 2011 р. до 2009 р.

(+,-)

2009

2010

2011

 

A

1

2

3

4

1

Середньооблікова чисельність працівників, осіб

44

58

69

25

2

Загальний фонд оплати праці

218,1

192,4

258,9

40,8

3

Середньорічна зарплата 1 працівника, тис. грн. (п3/п.1)

4,9

3,3

3,8

-1,1

4

Дохід від реалізації продукції (товарів,робіт,послуг)

272,3

247,1

212,7

-56,9

5

Продуктивність праці, тис. грн.

6,1

4,3

3,1

-3,0


Загальний фонд оплати праці зменшився у 2011 році відносно 2009 року на 40,8 тис. грн. або в 1,1 рази. Зменшиласьі середньорічна заробітна плата 1 працівника на 1,1 тис. грн. При чому зменшився дохід від реалізації продукції на 56,9 тис. грн. та продуктивність праці на 3 тис. грн.

 

2.3. Планування оплати  праці в рослинництві

Плануючи фонд оплати праці на підприємстві, ураховують те, що держава здійснює певною мірою регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом [11]:

  • установлення величини мінімальної заробітної плати (у розмірі, не нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особу) та інших державних норм і гарантій;
  • оподаткування доходів працівників;
  • установлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності; працівників підприємств, установ, організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
  • регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів згідно з переліком, що його визначає Кабінет Міністрів України.

Плануючи фонд оплати праці, слід також ураховувати, що при відрядно- і акордно-преміальних системах оплати праці в рослинництві й тваринництві тарифний фонд оплати праці для визначення розцінок збільшується на 25—30 % залежно від особливостей виробництва у кожному підрозділі.

Крім того, у річному фонді оплати праці підприємства і за категоріями працюючих передбачають виплати з прибутку та інші виплати на матеріальне стимулювання працівників. До цих виплат відносять матеріальну допомогу; оплату додатково наданих за рішенням трудового колективу (понад передбачену законодавством) відпусток працівникам; надбавки до пенсій; одноразові допомоги; доходи (дивіденди і відсотки), що виплачуються за акціями трудового колективу і вкладами працівників у майно підприємства, а також інші виплати, котрі здійснюються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, і спеціальних джерел.

У практиці внутрішньогосподарського планування фонд оплати праці на плановий період визначають переважно двома способами: на основі розрахунків середньорічної чисельності за категоріями і професіями працюючих та їх планової середньомісячної оплати праці; за нормативами оплати праці з розрахунку на 100 грн валової (товарної) продукції або валового доходу (чистої продукції).

Виходячи з цього в планово-економічній роботі підприємств доцільними слід вважати розробку і використання укрупнених нормативів прямих витрат на виробництво продукції. Останні базуються на прийнятій у господарстві технології вирощування сільськогосподарських культур, утримання поголів’я худоби і первинних елементах нормативної бази (нормах виробітку, обслуговування поголів’я, внесення добрив, висіву насіння, витрат кормів, палива тощо).

Укрупнені нормативи прямих витрат розробляють відповідно до природних, організаційних і економічних умов конкретного господарства та його виробничих підрозділів. Використання їх протягом тривалого періоду (3—5 років) з коригуванням відповідно до зміни нормоутворювальних факторів дає змогу обґрунтувати планові показники на основі не первинних норм, а попередньо розроблених нормативів, які виступають з’єднувальною ланкою між первинними нормами і плановими показниками. Завдяки цьому істотно знижується трудомісткість і підвищується обґрунтованість планових розрахунків. Процес визначення планових показників на основі системи взаємно узгоджених нормативів називається нормативним планування.

Визначимо необхідну кількість працівників  в плановому році для галузі рослинництва в ДСЛІ.

 

 

 

 

 

Таблиця 2.12.

Розрахунок планового фонду оплати праці для галузі рослинництва                 в ДСЛІ на 2012 рік

Культури

Площі посіву, га

 

Затрати  л/год на 1 га

Оплата праці

Вартість 1 л/год, грн

Оплата праці 1 га, грн

Плановий фонд оплати праці, грн

Озима пшениця

50

33

8,02

262

13100

Жито

45

33

8,02

262

11790

Ячмінь ярий

12

24

8,02

191

2292

Овес

13

24

8,02

191

2483

Кукурудза на зерно

5

40

8,02

318

1590

Соняшник

10

21

8,02

167

1670

Разом

135

175

х

х

32925


Для всіх робітників, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, у тому чисті зайнятих на збиранні урожаю зернових культур, на основі Довідника кваліфікаційних характеристик вип. 2 “Сільське господарство та пов’язані з ним послуги” [11], розробляються  робочі інструкції, де визначаються завдання, обов’язки, права та відповідальність робітників.

Кваліфікаційні характеристики, вміщені в довіднику, є нормативними документами. Якщо виникає необхідність, завдання та обов’язки, включені до типової кваліфікаційної характеристики тієї чи іншої професії, можуть бути розподілені між окремими виконавцями або коло завдань та обов’язків окремих робітників може бути розширене з дорученням їм робіт, передбачених для різних груп професій, рівних за складністю, виконання яких не потребує іншої кваліфікації.

Оскільки, кваліфікаційні характеристики трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва містять тільки основні або типові завдання й обов’язки, роботодавець може доповнювати робочі інструкції вимогами робіт, які входять до складу технологічних карт, інструкцій, інших нормативних документів та визначені трудовим договором за умови додержання правил охорони праці, санітарних  норм і вимог безпеки виконання робіт.

Робочі інструкції та зміни до них погоджують з профспілковим комітетом, а після їх затвердження керівником підприємства, доводяться до робітника під розписку  [12].

Організація жнив починається з визначення сезонного завдання кожному екіпажу жаткарів та комбайнерів, яке розробляють виходячи з фактичної площі збирання, продуктивності комбайнів, видової урожайності, оптимальних строків збирання урожаю зернових культур та наявної збиральної техніки. При визначенні сезонного завдання враховують, що зернові культури збирають одним або двома способами – прямим чи роздільним комбайнуванням. При роздільному способі валки підбирають і обмолочують  самохідними комбайнами з підбирачем через 2 – 7 днів після скошування.

Як правило, прямим комбайнуванням збирають культури прямостоячі і чисті, з підсіяними багаторічними травами, а також низькорослі та розріджені, але незабур`янені. Спосіб руху агрегатів, прийнятий при розрахунку норм при довжині гону до 300 м – по колу, а при довжині гону понад 300 м – загінковий [9].

Наприклад, загальна збиральна площа зернових (без кукурудзи) на підприємстві становить  960 га, з них 360 га передбачається обмолочувати з валків. Наявні технічні засоби: комбайни СК-5– 1 од., комбайни: КЗС – 812СХ ”Палєссє“ – 1, КЗС-9-2 ”Славутич” – 1, ”Дон-1500 БСХ” – 1 та ін. Жниварки: ЖВП -4,9 – 1, ЖРБ-4,2 – 1 та ін.

З урахуванням усіх вищенаведених умов на підприємстві створені екіпажі механізаторів, яким розроблене сезонне завдання на період збиральних робіт, приклад якого наведений у табл. 2.13. 

Таблиця 2.13

Приклад сезонного завдання на збиранні зернових культур

Жаткарі

Екіпаж

(прізвище,

ініціали

жаткаря та

помічника)

Марка

комбайна,

трактора,

жниварки

Сезонне

завдання, га

Культура,

№ поля

Екіпаж 1

(Іванов М.П, Куций П.Р)

МТЗ-80; ЖВС-6

90

Пшениця  яра (№1)

Екіпаж 2

КПС-5Г; ЖВН-6А

100

Ячмінь ярий

Екіпаж 3

“Енисей-1200”, СКД-6; ЖРБ-4,2А

60

Зернобобові

Екіпаж 4

“Енисей-1200”, СКД-6; ЖРБ 4,2А

60

Зернобобові

Екіпаж 5

СК-5; ЖВН-6А, ЖРБ-4,2

50

Гречка

Екіпаж 6

МТЗ—1221, ЖВП-4,9

80

Пшениця  яра

Екіпаж 7

МТЗ-82.1.26, ЖВП-4,9

90

Ячмінь ярий

Информация о работе Організація оплати праці в галузі рослинництва