Організація оплати праці в галузі рослинництва

Стимулювання механізаторів за зменшення втрат і підвищення якості збирання врожаю. Трактористам-машиністам (комбайнерам), що намолотили зерна з гектара не менше, ніж установлено контрольним обмолотом, провадять доплату за останній зібраний на кожному гектарі центнер зерна.

Конкретні показники урожайності (на підставі актів контрольної і фактичної урожайності) й розміри доплати встановлюються в кожному господарстві з урахуванням економічних можливостей та інших умов.

Стимулювання за економію коштів на ремонті тракторів, комбайнів і сільськогосподарських машин. За збереження і добре використання тракторів і сільськогосподарських машин виплачують премію (після закінчення ремонту тракторів і сільськогосподарських машин) у розмірі:

• трактористам до 40 відсотків;
• бригадирам, їх помічникам і майстрам-налагоджувальникам – до 10 відсотків суми економії коштів, передбачених нормами на ремонт тракторів і сільськогосподарських машин, за умови виконання ними встановленого річного обсягу робіт на закріплених машинах. Зазначену премію можна виплачувати після закінчення міжремонтного терміну роботи тракторів і сільськогосподарських машин, якщо є можливість визначити технічну справність, і за умови, що ця справність підтверджується відповідним документом. При експлуатації нових тракторів і машин зазначені виплати в перші два роки провадять у половинному розмірі, а при експлуатації тракторів і машин, амортизованих більш як на 80 відсотків, - у півтораразовому розмірі.

Стимулювання за економію палива і мастильних матеріалів. За економію палива і мастильних матеріалів проти встановлених норм витрат за умови дотримання агротехнічних вимог до якості тракторних робіт механізаторам виплачувались премії в таких розмірах:

• трактористу-машиністу до 70 відсотків вартості зекономленого ним палива і мастильних матеріалів;
• бригадиру тракторно-рільничої (тракторної, комплексної) бригади до 7 відсотків.

За перевитрату палива і мастильних матеріалів з тракториста-машиніста утримувалось до 50 відсотків вартості перевитрачених ним палива і мастильних матеріалів, з бригадира тракторно-рільничої (тракторної, комплексної) бригади до 10.

Виплату премій за економію палива і мастильних матеріалів та утримання із заробітку за їх перевитрату провадять після закінчення кожного кварталу.

Порядок і розміри видачі зерна. З метою підвищення матеріальної заінтересованості трактористів-машиністів встановлюють продаж зерна з натурального фонду при виконанні завдання з урожайності зернових культур.

Розміри продажу зерна визначаються в кожному господарстві з урахуванням економічних можливостей.

 

2. Особливості планування  оплати праці в галузі рослинництва на підприємстві

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

Дослідна станція лікарських рослин ІА УААН розташована в                           с. Березоточа Лубенського району Полтавської області.

Започаткована в 1916 році як дослідна станція по культурі лікарських рослин Лубенського товариства сільського господарства.

На сьогодні ДСЛР ІА УААН - провідна установа по науковому забезпеченню лікарського рослинництва, розробці сировинної бази лікарської рослинної сировини для хіміко-фармацевтичної промисловості.

ДСЛР має широкий вибір технологій вирощування лікарських культур. За роки наполегливої праці кількох поколінь співробітників в культуру введено більш як 90 видів лікарських рослин вітчизняної та зарубіжної флори.

Технології вирощування базуються на біологічних особливостях рослин. Тому культура може вирощуватися як просапна широкорядна однорічна, чи просапна широкорядна дво- або трирічна, чи порослева, чи підпокривна, чи кількох строків висіву.

ДСЛР - єдиний в Україні заклад по розробці засобів механізації для вирощування, збирання та післязбиральної доробки сировини й насіння лікарських культур. Серед вагомих здобутків є створення комплексу машин для збирання та сортування суцвіть.

ДСЛР - провідних наукових установ по створенню науково-технічної та нормативно-технічної документації на лікарську рослинну сировину та препарати з неї. Значна частина сировини аналізується за Фармакопейними статтями, розробленими при безпосередній участі чи за участю працівників Станції.

ДСЛР - один із природоохоронних закладів України. Природні запаси й можливі обсяги заготівель сировини оцінено для більш ніж 50 видів. Для цінніших і широкозаготовлюваних видів розроблено рекомендації по невиснажливій експлуатації природних угідь. Інструкції щодо збирання та сушіння дикорослих рослин створено для понад 50 видів.

ДСЛР - провідна установа по збереженню і примноженню генофонду лікарських рослин України. За роки роботи інтродуковано понад 150 видів різних рослин. В розсадниках вирощується більш як 400 їх видів. Зібрано унікальну колекцію роду м’ята, яка об’єднує 230 зразків, підвидів, гібридів, сортів та сортозразків.

ДСЛР розробляє лікувальні засоби на основі лікарських рослин. Запатентовано в співпраці з іншими науковими установами України фітозбори „Фітонорм” біостимулюючої дії для лікування населення, що постраждало від аварії на ЧАЕС, та „Фітовет” для ветеринарної практики.

Рельєф території господарства рівнинний, що сприяє розвитку рослинництва. Природно-кліматичні умови досить сприятливі для виробництва продукції рослинництва.

Клімат на території господарства помірно-континентальний з довгим  літом, помірною весною і осінню. Перепади температури досить великі. Взимку температура може бути 16-20 градусів нижче нуля, а влітку 27-40 градусів тепла. Ці перепади негативно впливають на розвиток рослинництва. Середньорічна температура приблизно 15-20 градусів тепла. За рік випадає опадів від 300 мм до 450 мм, переважно у вигляді дощів.

Загальною умовою підвищення родючості ґрунту є правильна система обробки, внесення добрив, застосування сівозмін.

Таблиця 2.1

Структура земельних угідь в ДСЛР за 2009-2011 рр.

Види угідь	2009   р		2010   р		2011  р		2011  р в % до 2009  р
	га	%	га	%	га	%
Загальна земельна площа,в т.ч.	220	100,0	220	100,0	220	100,0	100,0
Сільськогосподарські угіддя з них:	145	65,9	155	70,5	155	70,5	106,9
Рілля	145	65,9	155	70,5	155	70,5	106,9
Сіножаті	-	-	-	-	-	-	-
Пасовища	-	-	-	-	-	-	-
Сади	-	-	-	-	-	-	-
Інші види угідь	75	34,1	65	29,5	65	29,5	86,7

Характеристика використання ріллі поєднує: ступінь розораності, питома вага посівних площ та структура посівів (таблиця 2.2 )

Таблиця 2.2

Структура посівних площ в ДСЛР за 2009-2011 рр.

Культури та групи	2009  р.		2010  р.		2011  р.		2011  р. в % до 2009   р.
	га	%	га	%	га	%
Зернові та зернобобові в т.ч.	115,0	79,3	125,0	86,2	125,0	86,2	108,7
Озимі	40,0	27,6	50,0	34,5	50,0	34,5	125,0
Ярі	75,0	51,7	75,0	51,7	75,0	51,7	100,0
Технічні культури в т.ч	10,0	6,9	10,0	6,9	10,0	6,9	100,0
Соняшник	10,0	6,9	10,0	6,9	10,0	6,9	100,0
Всього посівів с/культур	125,0	86,2	135,0	93,1	135,0	93,1	108,0
Лікарські трави	20,0	13,8	20,0	13,8	20,0	13,8	100,0
Всього посівів	145,0	100,0	155,0	106,9	155,0	106,9	106,9

 

 

Таблиця 2.3.

    Наявність трудових  ресурсів в ДСЛР за 2009-2011 рр.

Показники	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2011 р. до 2009 р, %
Середньорічна чисельність працівників	44	58	69	156,8
В рослинництві	44	58	69	156,8

 

Таблиця 2.3.

Наявність трудових ресурсів та показники ефективності їх використання ДСЛР за 2009-2011 рр.

Показники	Роки			Відхилення % до базисного року
	2009	2010	2011
1. Середньоблікова чисельність працівників - всього, осіб	44	58	69	156,8
2. Норми тривалості  робочого часу, визначені Міністерством праці  та соціальної політики для працівників, зайнятих в АПК - всього, люд/год	2004,00	2004,00	2004,00	100,00
3. Кількість фактично відпрацьованих  люд/год одним середньобліковим  працівником	1467,36	1502,44	1955,96	133,30
4. Коефіцієнт використання трудових  ресурсів	0,73	0,74	0,98	134,25

Виконавши розрахунки, можна зробити висновок, що середньооблікова чисельність працівників у 2011 році порівняно з 2009 роком зросла на           25 працівників. Кількість фактично відпрацьованих людино/годин  збільшилася з 1467,36 люд/год у 2009 році до 1955,96 люд/год  у 2011 році. Коефіцієнт використання трудових ресурсів збільшився відповідно, у 2009 становив 0,73, а у 2011 – 0,98.

Для оцінки ефективності трудових ресурсів використовуються такі показники як вартість виготовленої продукції у розрахунку на одного середньорічного працівника та вартість виготовленої продукції у розрахунку  на 1 люд/год. затрат праці.