Організація оплати праці в галузі рослинництва

Цільовий інструктаж проводять з працівниками перед початком робіт, для яких потрібен наряд – допуск, його проведення реєструють в наряді – допуску на виконання робіт.

Всі заходи, які стосуються досягнення норм безпеки, гігієни праці в в ДСЛІ  обумовлені в колективному договорі.

В ДСЛІ для фінансування цих заходів використовуються кошти фонду охорони праці.

Система оперативного контролю за станом охорони праці має метою посилення уваги до питань охорони праці і виробничої санітарії з боку керівників підрозділів, а також особистої відповідальності керівників за створення здорових і безпечних умов праці у довірених підрозділах.

Система оперативного контролю за станом охорони праці має 3 ступеня контролю і полягає у такому:

1 ступінь: щодня майстер із уповноваженим  з охорони праці ділянки обходять  робочі місця і визнають порушення  Правил охорони праці, записують  їх у „Журнал оперативного  контролю” за станом охорони  праці і вживають заходів до  усунення виявлених недоліків. У разі відсутності порушень у „Журналі” роблять запис „Порушень Правил охорони правил немає”.

Усі записи у журналі робляться за підписами майстра і уповноваженого з охорони праці.

Наприкінці зміни підсумки перевірки доповідаються начальникові цеху та старшому уповноваженому з охорони праці цеху.

2 ступінь: начальник цеху, уповноважений  найманих працівників з охорони  праці, механік та енергетик щотижня  обходять виробничі ділянки, перевіряють  стан справ у цеху та виявлені  порушення записують у „Журнал оперативного контролю за станом охорони праці”. Після проведення перевірки, проводиться нарада з інженерно - технічними працівниками цеху і прийняття рішення щодо усунення порушень оформляються розпорядженнями по цеху.

3 ступінь: щомісячно керівник разом з головою профкому та головою комісії з охорони праці, та головні спеціалісти знайомляться з станом праці всього підприємства.

На нараді після звітів начальників цехів вирішуються питання, пов’язані з профілактикою травматизму та професійних захворювань. Прийняті рішення оформляються наказом або розпорядженням по ДСЛІ.

В ДСЛІ фінансування охорони праці здійснюється самим підприємством. Згідно ст. 19 Закону України „Про охорону праці” – не менше 0,5% від суми реалізованої продукції.

Заходи, що стосуються забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям, забезпечення працюючих у шкідливих умовах лікувально - профілактичним харчуванням і молоком, навчання з питань охорони праці не включаються до номенклатурних заходів. Ці заходи фінансуються і здійснюються відповідно до законодавства Відповідно до номенклатури заходів з охорони праці, в ДСЛІ розроблені планові заходи з охорони праці, які забезпечені проектно - кошторисною документацією, фінансами і матеріальними ресурсами. Кошти і матеріальні ресурси, виділені на виконання заходів з охорони праці, чітко використовувалися за призначенням.

Розглянемо затрати, понесені на заходи з охорони праці в таблиці в розрізі 3-х років.

Таблиця 3.1.

Затрати на охорону праці в ДСЛІ за 2009-2011 рр.

Види затрат	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Всього затрат грн.	3850	5100	5200
в тому числі: на номенклатурні міроприємства, передбачені кол.договором (Знв)	360	480	510
на засоби індивідуального захисту (Зе)	2600	3925	4150
на лікувально профілактичні заходи	895	695	540
Показник розподілу матеріальних затрат (Крв)	0,094	0,094	0,098

Як свідчать дані таблиці 3.1, в ДСЛІ виділялися кошти на охорону праці. Найбільшу питому вагу в загальній сумі займають затрати на засоби індивідуального захисту. Показник розподілу матеріальних затрат за останні три роки майже не змінювався і становив 9%. Аналізуючи джерела фінансування заходів по охороні праці, слід зазначити, що кошти були використані за призначенням.

Щоб уникнути травм на виробництві, слід виконувати вимоги безпеки перед початком, під час роботи, по її закінченню, які викладені в Інструкції про охорону праці.

Завдяки дотриманню вимог праці в ДСЛІ за останні три роки нещасних випадків не було, спостерігаються лиш захворювання.

 

 

 

 

 

Таблиця 3.2

Показники стану виробничого травматизму та захворювань

в ДСЛІ за 2009-2011 рр.

Показники	2002р.	2003р.	2004р.
1. Середньорічне число працюючих (Р), чол.	140	130	120
2. Число нещасних випадків (Nн) в тому числі: - з тимчасовою втратою працездатності - з стійкою втратою працездатності - з  смертельним наслідком
2а. Число захворювань (Nз)	21	32	28
3. Коефіцієнт частоти нещасних  випадків (захворювань): (Кчн=N*1000/Р);(Кчз=N*100/Р)	15,00	24,60	23,33
4. Коефіцієнт тяжкості нещасних  випадків (захворювань): (Ктн=Ттр/Nн) (Ктз=Тзах/Nз)	16,7	11,7	9,4
5. Коефіцієнт втрат робочого часу (Кв=Кч*Кт)	250,5	287,82	219,3
6. Втрати працездатності по травм., дн. (Ттр)	-	-	-
7. Втрати працездатності по захвор. дн. (Тзах)	350	374	264
8. Сумарне число днів непрацездатності  по виробничому травматизму за  захворюванням за рік (Ттр+Тзах), дн.	350	374	264

 

Дані таблиці свідчать, про те, що останні три роки, не сталося не єдиного нещасного випадку. В зв’язку з тим, що зменшувалася кількість працюючих, знижувалося і число захворювань, відповідно зменшилися коефіцієнт захворювань, коефіцієнт тяжкості, коефіцієнт втрат робочого часу.

Під нещасним випадком розуміють травми, отруєння, теплові удари,  опіки, обмороження, ушкодження внаслідок аварії, пожеж, стихійного лиха тощо. Поняття „виробничий травматизм” охоплює нещасні випадки, які сталися в процесі виробничої діяльності, при яких організм людини зазнав миттєве пошкодження, викликане зовнішньою дією. Сукупність нещасних випадків, що сталися за певний період і в певних межах, називають виробничим травматизмом.

На зменшення професійних захворювань, перш за все, впливає впорядкованість робочого часу, пожежні санітарно - гігієнічні умови на робочих місцях.

У відповідності із Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” кожне ДСЛІ відраховує страхові тарифи в Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Розмір тарифу для ДСЛІ 0,20%. Із цих сум

ФСС виплачує відшкодування матеріальної і моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей в разі настання страхового випадку.

Таблиця 3. 3.

Витрати від виробничого травматизму та захворювань 

в ДСЛІ за 2009-2011 рр.

Види затрат	2009 р	2010 р	2011 р
А.Витрати ФСС з н/в  1.Виплачено по лікарняних листах ,грн.: - по виробничому травматизму; - по  проф. захворюванням; 2.Виплати по інвалідності 3. Виплати по смерті потерпілого, грн.	-	-	-
Б.Втрати ФСС з тимчасовою втратою працездатності 1. Виплачено  по лікарняним листкам. грн.: - по загальним захворюванням	2450	3168	1860
В.Втрати підприємства (В під): 1а.Середньодена зарплата, грн.	10	12	15
1. Виплачено по лікарняним листам(5 днів), грн.:	-	-	-
- по виробничому травматизму	-	-	-
-по загальним захворюванням	1050	1920	2100
2.Витрати по штрафах, грн.	-	-	-
3.Вартість зіпсованого обладнання  та матеріалів, грн.	-	-	-
4а.Загальна вартість продукції  виробленої підприємством за  рік	1154380	1220400	1230804
4.Витрати із-за не додер. продукції., грн.	15753	14048	16407
5.Витрати на розслідування нещасного випадку, грн.	-	-	-
6.Страхові тарифи в ФСС від  н/в	550	576	720
7.Страхові тарифи в ФСС з  тимчасової втрати працездатності 2,9 %	7975	8352	10440
8.Сумарні економічні витрати, грн.	27778	28064	31527
9.Річний економічний ефект	-	3286	7463

Отже, за даними таблиці 3.3. ми бачимо, що відбулося зростання сумарних витрат ДСЛІ в 2011 році в порівнянні з 2010 року на 3463,00 грн., 2010 рік з 2009 роком – на 286,00грн.

Це відбулося за рахунок зростання витрат по лікарняних листках і втрат від недоотримання продукції.

Мінусовий річний економічний ефект в 2011 році збільшився на 3463,00грн. в порівнянні з 2010 роком. Кошти, вкладені в охорону праці не дали позитивного результату.

Враховуючи все вище сказане, можна зробити висновок, що ДСЛІ стан охорони праці знаходиться на задовільному рівні. Відсутні нещасні випадки, число захворювань зменшується, кошти на фінансування заходів з охорони праці виділяються за призначенням.

Для поліпшення умов праці та усунення недоліків, з метою попередження травматизму та недопущення їх повторної появи необхідно:

1. Доручити інженеру по охороні  праці, до початку весняно-польових  робіт, провести заміну і оновлення  необхідних засобів безпеки (вогнегасників, аптечок, спецодягу).

2. Завідувачу кадрами доручити  переглянути посадові інструкції, по всіх працюючих, на наявність  вимог по виконанню норм охорони  праці ;

3. Покращити матеріально-технічну  базу служби охорони праці (поновити  плакати по охороні праці на місцях).

4. Своєчасно проводити інструктажі  з охорони праці, особливо цільовий  і повторний ;

5. Керівнику ДСЛІ разом із головою профспілкового комітету  призначити уповноважених від трудових колективів для проведення першого і другого ступеня адміністративно - громадського контролю.

Створити комісію з питань охорони праці і не рідше одного разу в квартал проводити перевірку стану охорони праці в ДСЛІ із залучення  до неї відповідних осіб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки і пропозиції

Організація праці на підприємствах   сільського господарства здійснюється відповідно  до  Закону України  «Про оплату праці». В державних підприємствах організація  оплати праці здійснюється міністерством аграрної політики.

Організація праці— це спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кінцевих соціально-економічних результатів. Організація праці є об'єктивною необхідністю і невід'ємною складовою трудової діяльності людини. Вона має сприяти вдосконаленню всіх процесів праці, виробничих структур для досягнення найвищої ефективності суспільного виробництва.

Дослідна станція лікарських рослин ІА УААН розташована в                           с. Березоточа Лубенського району Полтавської області.

Започаткована в 1916 році як дослідна станція по культурі лікарських рослин Лубенського товариства сільського господарства.

На сьогодні ДСЛР ІА УААН - провідна установа по науковому забезпеченню лікарського рослинництва, розробці сировинної бази лікарської рослинної сировини для хіміко-фармацевтичної промисловості.

В підприємстві незначна земельна площа (220 га) – 155 га відведена під сільськогосподарські культури, основний вид діяльності  - ведення лікарського рослинництва.

Господарство має позитивний фінансовий стан – у 2011 році прибуток склав 15,9 тис, грн, рівень рентабельності  становив 0,03%.

На підприємстві використовують різні системи оплати праці, переважно акордно-преміальній систему. Також передбачені надбавки та доплати за якісне виконання робіт.

Плануючи фонд оплати праці на підприємстві, ураховують те, що держава здійснює певною мірою регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом:

• установлення величини мінімальної заробітної плати (у розмірі, не нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особу) та інших державних норм і гарантій;
• оподаткування доходів працівників;
• установлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності; працівників підприємств, установ, організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
• регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів згідно з переліком, що його визначає Кабінет Міністрів України.

Було заплановано фонд оплати праці на 2012 рік для працівників, зайнятих у вирощуванні сілськогосподарських культур – 32925 грн.

Подальше вдосконалення існуючої на підприємстві системи оплати праці, спрямоване на підвищення її продуктивності, закріплення кадрів, збільшення обсягів виробництва та досягнення інших тактичних і стратегічних цілей, має відбуватися з урахуванням наступних принципів:

• врахування розміру мінімальної оплати праці, визначеного державою;
• максимальна самостійність підприємства в питаннях організації і оплати праці;
• випереджаючі темпи росту продуктивності праці в порівнянні з темпами росту заробітної плати;
• матеріальна зацікавленість працівників у зростанні продуктивності праці;
• забезпечення раціонального співвідношення в оплаті складної та простої, розумової і фізичної праці;
• забезпечення співвідношень в оплаті праці окремих професій, категорій і груп;
• індексація заробітної плати у відповідності до темпів росту інфляції;
• забезпечення оптимальної питомої ваги заробітної плати в собівартості продукції;
• вибір раціональної системи оплати (відрядної, погодинної) для окремих працівників;
• забезпечення соціального захисту працівників за допомогою певних державних і внутріфірмових гарантій праці;
• аналіз динаміки росту заробітної плати та окремих її компонентів (оклади, тарифні ставки, винагороди, премії).